Судові рішення

Постанова № 140625746 у справі № 753/10363/25 від 29.09.2026

Постанова від 29.09.2026 у цивільній справі № 753/10363/25 (категорія «Про відшкодування шкоди»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Желепа Оксана Василівна.

Справа№ 753/10363/25
СудКиївський апеляційний суд
СуддяЖелепа Оксана Василівна
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро відшкодування шкоди
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140625746

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Київ.

Справа № 753/10363/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9992/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року (у складі судді Сирбул О.Ф.)

у справі за позовом Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ

У травні 2025 року Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі по тексту - позивач, НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Комунальною організацією «Київмедспецтранс» та Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України були укладені наступні договори:

- № 03/04 від 11.04.2023, предметом якого є надання послуги з проведення товарознавчої експертизи щодо договору № 9к від 11.01.2022; загальна вартість послуг за договором №03/04 від 11.04.2023 згідно специфікації становить 30 111,48 грн з ПДВ;

- № 05/04 від 11.04.2023 предметом якого є надання послуги з проведення товарознавчої експертизи щодо договору № 108к від 29.04.2022; загальна вартість послуг за договором № 05/04 від 11.04.2023 згідно специфікації становить 60 222,96 грн з ПДВ;

- № 14/04 від 12.04.2023 предметом якого є надання послуги з проведення товарознавчої експертизи щодо договору № 43к від 31.01.2022; загальна вартість послуг за договором № 14/04 від 12.04.2023 згідно специфікації становить 39 001,54 грн з ПДВ;

- № 18/04 від 12.04.2023 предметом якого є надання послуги з проведення товарознавчої експертизи щодо договору № 179к від 24.06.2022; загальна вартість послуг за договором № 18/04 від 12.04.2023 згідно специфікації становить 60 222,96 грн з ПДВ;

- № 01/05 від 01.05.2023 предметом якого є надання послуги з проведення товарознавчої експертизи щодо договору № 193к від 07.07.2022; загальна вартість послуг за договором № 01/05 від 01.05.2023 згідно специфікації становить 49 038,70 грн з ПДВ;

- № 02/05 від 01.05.2023 предметом якого є надання послуги з проведення товарознавчої експертизи щодо договору № 592к від 30.11.2021; загальна вартість послуг за договором № 02/05 від 01.05.2023 згідно специфікації становить 48 465,14 грн з ПДВ.

За умовами п. 1.2 зазначених договорів послуги згідно з договорами виконуються з додержанням вимог чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про судову експертизу», постанови Кабінету Міністрів України №804 від 27.07.2011 «Про деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 та відповідно до ДК 021:2015 71620000-0 (Аналітичні послуги). У подальшому сторони підписали акти:

- № 112/23 здачі-приймання висновку експерта № 112/23 від 24.04.2023, яким підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором № 03/04 від 11.04.2023;

- № 116/23 здачі-приймання висновку експерта № 116/23 18.05.2023, яким підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором № 05/04 від 11.04.2023;

- № 111/23 здачі-приймання висновку експерта № 111/23 від 16.05.2023, яким підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором № 14/04 від 12.04.2023;

- № 117/23 здачі-приймання висновку експерта № 117/23 від 26.04.2023, яким підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором № 18/04 від 12.04.2023;

- № 156/23 здачі-приймання висновку експерта № 156/23 від 09.06.2023, яким підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором № 01/05 від 01.05.2023;

- № 157/23 здачі-приймання висновку експерта № 157/23 від 31.05.2023, яким підтверджено факт виконання відповідачем зобов`язань за договором № 02/05 від 01.05.2023.

На підставі виставлених Центром за договорами рахунків-фактур Комунальна організація «Київмедспецтранс» сплатила позивачеві за надані послуги 287 062,78 грн. Судові експертизи, які є предметом вказаних вище договорів, укладеними між КО «Київмедспецтранс» та позивачем, були проведені та підписані висновки працівником НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності - судовим експертом, науковим співробітником лабораторії криміналістичних та інженерно-технічних видів досліджень НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності ОСОБА_1 . Акти здачі-приймання висновку експерта зі сторони позивача також підписані виконавцем експертиз ОСОБА_1 . Вказані вище обставини встановлювались Господарським судом міста Києва та Північним апеляційним господарським судом у справі № 910/6147/24. Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 761/40141/23 у кримінальному провадженні № 1202310[телефон приховано], на підставі угоди про визнання винуватості 27.10.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України. В мотивувальній частині вироку вказано, що ОСОБА_1 у період з 24.04.2023 по 09.06.2023, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, в порушення п. 15, 16, 52 постанови Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 «Про затвердження національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» склав на користь службових осіб КО «Київмедспецтранс» завідомо неправдиві висновки та передав їх до канцелярії НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності, а саме:

- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи № 112/23 від 24.04.2023 (за договором №9к від 11.01.2022);

- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи №117/23 від 26.04.2023 (за договором №179к від 24.06.2022);

- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи №111/23 від 16.05.2023 (за договором №43к від 31.01.2022);

- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи №116/23 від 18.05.2023 (за договором №108к від 29.04.2022);

- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи №157/23 від 31.05.2023 (за договором №592к від 30.11.2021);

- висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи № 156/23 від 09.06.2023 (за договором № 193к від 07.07.2022).

У мотивувальній частині вироку суду також зазначено, що у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю та беззаперечно, підтвердив, що він дійсно при вказаних обставинах вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України. Тим самим, на час розгляду справи в суді, встановлено достатність фактичних даних для визнання винуватим ОСОБА_1 у прийнятті пропозиції та одержанні експертом, який провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду; у складанні завідомо неправдивих висновків експерта (ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України). Відповідно до резолютивної частини вироку ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України та ч. 3 ст. 368-4, та призначено покарання. У зв`язку з зазначеним, КО «Київмедспецтранс» з метою досудового врегулювання спору звернулась до позивача з листом № 09/094-248-1 від 04.03.2024, у якому просила повернути сплачені на підставі договорів кошти в сумі 287 062,78 грн. Листом №330/418-11-24/3 від 25.03.2024 Центр відмовив у поверненні сплачених коштів. КО «Київмедспецтранс» звернулась до позивача з претензією № 09/094-478-7 від 10.04.2024, в якій вимагала повернути грошові кошти в сумі 287 062,78 грн, сплачених на підставі договорів. У травні 2024 року КО «Київмедспецтранс» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила стягнути з Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України 287 062,78 грн. На обґрунтування заявлених вимог КО «Київмедспецтранс» зазначила, що уклала з Центром договори про надання послуг з проведення товарознавчої експертизи № 03/04 від 11.04.2023, №05/04 від 11.04.2023, №14/04 від 12.04.2023, №18/04 від 12.04.2023, №01/05 від 01.05.2023 та №02/05 від 01.05.2023. На виконання зазначених договорів організація оплатила Центру послуги на загальну суму 287 062,78 грн. Посилаючись на неналежне виконання зобов`язань за договорами, КО «Київмедспецтранс» звернулась з позовною вимогою відшкодувати завдані збитки та повернути сплачені грошові кошти у сумі 287 062,78 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/6147/24 позов КО «Київмедспецтранс» задоволено повністю та ухвалено стягнути з Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на користь КО «Київмедспецтранс» 287 062,78 грн збитків, 4 305,94 грн витрат по сплаті судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 910/6147/24 апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/6147/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 - без змін. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 284 Господарського процесуального кодексу України вказані вище судові рішення не підлягають касаційному оскарженню. На виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6147/24 від 29.07.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, видано наказ про примусове виконання рішення від 30.12.2024 про стягнення з позивача на користь КО «Київмедспецтранс» 287 062 грн 78 коп. збитків та 4 305 грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору. З метою сплати 287 062 грн 78 коп. збитків та 4 305 грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору на виконання наказу на примусове виконання рішення суду, позивач 16.01.2025 звернувся до Міністерства юстиції України щодо погодження та затвердження довідки про внесення змін до кошторису у порядку, встановленому законодавством для порядку використання коштів бюджетних установ. Після затвердження вказаної довідки, НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності були сплачені 287 062 грн 78 коп. та 4 305 грн 94 коп. 20.01.2025 постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагайчука М. В. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 30.12.2024 та стягнення 287 062 грн 78 коп. збитків та 4 305 грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору. Також, постановами державного виконавця від 20.01.2025 визначено для Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 300,00 грн та постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 29 136,87 грн. 17.03.2025 постановами державного виконавця, у зв`язку з виконанням рішення суду та з урахуванням того також, що НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності є бюджетною організацією, виконавче провадження закінчено та припинено розшук майна боржника. Загальна сума матеріальної шкоди, завданої позивачу становить 291 368,72 грн (287 062,78 грн збитків + 4 305,94 грн витрат по сплаті судового збору). НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності було сплачено вказані суми коштів. Відтак, у Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 .

На підставі ст. ст. 11, 1172, 1191 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошову суму в розмірі 291 368,72 грн (287 062,78 грн збитків + 4 305,94 грн витрат по сплаті судового збору) та судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 4 370,53 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України грошову суму в розмірі 291 368, 72 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 4 370,53 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач через систему «Електронний суд» 31 березня 2026 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що не є збитком повернення безпідставно набутих коштів згідно рішення господарського суду до КО «Київмедспецтранс».

Вказує, що оскільки відповідач на час роботи у позивача не являвся посадовою особою в розумінні ст. 130 КЗпП, він не несе відповідальності за не одержаний роботодавцем прибуток. Крім того позивачем не надано належні та достатні докази, що при наданні ним послуг з проведення експертиз або при поверненні коштів йому було спричинено пряму дійсну шкоду.

Вважає, що понесення витрат по сплаті судового збору та взагалі програш у господарській справі була у зв`язку із обранням позивачем неефективного способу захисту.

Вказує, що оскільки відповідача не було залучено до розгляду господарської справи, останній має право спростовувати деякі обставини, викладені у судовому рішенні у справі 910/6147/24. Так, судом не враховано, що керівництво КО «Київмедспецтранс» умисно замовили завідомо неправдиві висновки експертиз, сплативши грошові кошти, належні комунальній організації.

Звертає увагу, що вироком не встановлено розміру збитків НДЦСЕ у сфері ІТ та ІВ та обов`язку їх відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

20 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Звертає увагу, що доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

У судовому засіданні представник відповідача Погосян П.А. підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача Харченко А.Ю. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно п. 2.1. Статуту Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2025 № 1043/5, метою діяльності Центру є задоволення потреб органів досудового розслідування, судів, інших державних органів, а також юридичних та фізичних осіб у забезпеченні їх незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Так, п. 2.2. Статуту вказує, для реалізації цієї мети Центром здійснюється наукова діяльність, що спрямована на підвищення ефективності наукових досліджень у галузі судової експертизи і криміналістики, розробку та вдосконалення методик і методів судової експертизи для максимального використання її можливостей при розслідуванні кримінальних проваджень, судовому розгляді кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, під час виконавчого провадження, вирішення питань, що потребують застосування спеціальних знань поза межами судочинства.

Результатом діяльності Центру є висновки експертів, науково-дослідні та науково-методичні роботи; технічні програми; консультаційні повідомлення, рецензії, звіти про оцінку майна, лекційні матеріали, документи щодо участі у процесуальних діях та судових засіданнях тощо (п. 2.3. Статуту).

Основними завданнями діяльності Центру є, зокрема: проведення судових експертиз (у тому числі пов`язаних з оцінкою майна та майнових прав тощо), призначених у кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення та під час виконавчого провадження; науково-дослідна робота у галузі судової експертизи і криміналістики та впровадження її результатів в експертну, слідчу та судову практику; проведення експертних досліджень на замовлення фізичних чи юридичних осіб із застосуванням засобів і методів судової експертизи (у т. ч. проведення оцінки майна та майнових прав); забезпечення виконання завдань з питань експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, інших державних органів та проведення науково-дослідних робіт у галузі судової експертизи в установленому законодавством порядку (п. 3.1. Статуту).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працював у НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності на посаді наукового співробітника сектору інженерно-технічних видів досліджень лабораторії криміналістичних та інженерно-технічних досліджень.

Відповідно до приписів посадової інструкції від 02.03.2023, (...) безпосередньо виконує науково-дослідні розробки відповідно до наукової кваліфікації та індивідуальних знань (п. 1 розділу ІІ); організовує проведення експериментальних робіт, аналізує результати спостережень і вимірювань та здійснює теоретичне узагальнення наукових даних, отриманих у процесі здійснення науково-дослідних робіт Центру (п. 2 розділу ІІ); за дорученням керівництва Центру проводить судові експертизи і експертні дослідження, які вимагають високого рівня науково-методичного забезпечення (п. 5 розділу ІІ). Науковий співробітних несе відповідальність: 1. за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах, визначених чинним законодавством України про працю; 2. за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; 3. за завдання матеріальної шкоди, у межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України (...) (розділ ІV).

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024 у справі № 761/40141/23 (провадження 1-кп/761/2444/2024), затверджено угоду про визнання винуватості від 27 жовтня 2023 року, укладену між прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Тонканцовим С. О., що здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим (підозрюваним) ОСОБА_1 . На підставі угоди про визнання винуватості від 27 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., з позбавленням права займатись судово-експертною діяльністю на строк один рік. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком на 2 роки та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., з позбавленням права займатись судово-експертною діяльністю на строк один рік. У відповідності з вимогами ст. 75 КК України, від призначеного покарання у виді обмеження волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з випробуванням, призначено йому іспитовий строк 2 (два) роки. Вирок набрав законної сили 05.03.2024.

Вказаним вироком встановлено наступні обставини. Відповідно до наказу директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Тюлєнєва С. А. № 15/04 від 02.03.2023 «Про переведення працівників Центру» ОСОБА_1 переведено з посади судового експерта сектору технічної творчості лабораторії права промислової власності Центру на посаду наукового співробітника сектору інженерно технічних видів досліджень лабораторії криміналістичних та інженерно-технічних видів досліджень Центру з 02.03.2023. Так, 27 березня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, в денний час отримав пропозицію заступника керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особи 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) про намір надання останнім неправомірної вигоди у вигляді послуги з безкоштовного технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу марки «Ford» модель «Focus», чорного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , за складення завідомо неправдивих експертних висновків, у яких було б підтверджено, що вартість запчастин у договорах № 9к від 11.01.2022, № 179к від 24.06.2022, № 43к від 31.01.2022, № 108к від 29.04.2022, № 592к від 30.11.2021, № 193к від 07.07.2022 (покупцем за якими за бюджетні грошові кошти виступала КО «Київмедспецтранс») відповідає середньо ринковим цінам або є нижчими за них та жодних збитків територіальній громаді міста Києва не завдано. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за складення завідомо неправдивих висновків експерта на користь службових осіб комунальної організації «Київмедспецтранс», реалізовуючи який ОСОБА_1 прийняв вищевказану пропозицію. 13.04.2023 ОСОБА_1 з прямим умислом з корисливих мотивів та метою отримання безкоштовно матеріального блага отримав неправомірну вигоду у виді послуги з безоплатної заміни склоочисників на транспортному засобі марки «Ford» модель «Focus», чорного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , на виробничих майстернях КО «Київмедспецтранс», за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, яку надав заступник керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особа 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою із керівником КО «Київмедспецтранс» Особою 1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) та заступником керівника з економічних питань КО «Київмедспецтранс» Особа 3 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) за складення завідомо неправдивих експертних висновків. 18.04.2023 ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, отримав неправомірну вигоду у виді послуги з безоплатної почергової заміни датчика парктроніку на транспортному засобі марки «Ford» модель «Focus», чорного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , на виробничих майстернях КО «Київмедспецтранс», за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, яку надав заступник керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особа 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою із керівником КО «Київмедспецтранс» Особою 1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) та заступником керівника з економічних питань КО «Київмедспецтранс» Особою 3 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) за складення завідомо неправдивих експертних висновків. В свою чергу, ОСОБА_1 в період часу з 24.04.2023 по 09.06.2023, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, в порушення п. 15, 16, 52 Постанови Кабінету Міністрів від 10.09.2003 № 1440 Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», склав на користь службових осіб КО «Київмедспецтранс» завідомо неправдиві висновки експерта та передав їх до канцелярії Центру, а саме:

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 112/23 від 24.04.2023 (за договором №9к від 11.01.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість не перевищує отримані результати середньої ринкової вартості запасних частин, визначених у першому питанні та очікувана вартість, яка зазначена в додатку № 323-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість визначену у першому питанні, на 74995,03 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи №117/23 від 26.04.2023 (за договором №179к від 24.06.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 319-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 503 744,40 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 111/23 від 16.05.2023 (за договором №43к від 31.01.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 322-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 291 369,30 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 116/23 від 18.05.2023 (за договором №108к від 29.04.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 318-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 400 578,53 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 157/23 від 31.05.2023 (за договором №592к від 30.11.2021), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 405-4 від 14.04.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 239 419,75 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 156/23 від 09.06.2023 (за договором №193к від 07.07.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 404-4 від 14.04.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 454 074,45 грн, що не відповідає дійсності.

В подальшому, ОСОБА_1 16.06.2023 діючи з прямим умислом з корисливих мотивів та метою отримання безкоштовно матеріального блага отримав неправомірну вигоду у виді послуги з безоплатних почергових ремонтно-відновлювальних робіт та фарбування кузова власного транспортного засобу марки «Ford» модель «Focus», чорного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , на виробничих майстернях КО «Київмедспецтранс», за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, на суму 30 334, 89 грн., яку надав заступник керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особа 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою із керівником КО «Київмедспецтранс» Особою 1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) та заступником керівника з економічних питань КО «Київмедспецтранс» Особою 3 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) за складення завідомо неправдивих експертних висновків. В подальшому, заступник керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особа 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) діючи за попередньою змовою із керівником КО «Київмедспецтранс» Особою 1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) та заступником керівника з економічних питань КО «Київмедспецтранс» Особа 3 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) 01.05.2023, 19.05.2023, 02.06.2023, 12.06.2023 у приміщенні № 401 Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, отримав особисто завідомо неправдиві висновки експерта Діброва В. К. № 112/23 від 24.04.2023, № 117/23 від 26.04.2023, № 111/23 від 16.05.2023, № 116/23 від 18.05.2023, № 157/23 від 31.05.2023, № 156/23 від 09.06.2023. Крім того, ОСОБА_1 27 березня 2023 року, перебуваючи в приміщенні Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, отримав пропозицію заступника керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особи 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), щодо надання останнім неправомірної вигоди у вигляді послуги з безкоштовного технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу марки «Ford» модель «Focus», чорного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , за складення завідомо неправдивих експертних висновків, у яких було б підтверджено, що вартість запчастин у договорах № 9к від 11.01.2022, № 179к від 24.06.2022, № 43к від 31.01.2022, № 108к від 29.04.2022, №592к від 30.11.2021, №193к від 07.07.2022 (покупцем за якими за бюджетні грошові кошти виступала КО «Київмедспецтранс») відповідає середньо ринковим цінам або є нижчими за них та жодних збитків територіальній громаді міста Києва не завдано. В подальшому ОСОБА_1 , прийнявши пропозицію заступника керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особи 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), щодо надання останнім неправомірної вигоди за складення завідомо неправдивих висновків експерта, в період часу з 24.04.2023 по 09.06.2023, з прямим умислом корисливим мотивом з метою отримання безоплатно послуги, в приміщенні Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, в денний час в порушення п. 15, 16, 52 Постанови Кабінету Міністрів від 10.09.2003 № 1440 Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» не здійснив аналіз цін продажу (пропонування) на подібне майно та при виявлені завищення цін на товар в документах, наданих на дослідження КО «Київмедспецтранс», не зазначив вказаний факт у висновку, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 КК України, склав на користь службових осіб КО «Київмедспецтранс» завідомо неправдиві висновки експерта, проставив власні підписи та передав їх до канцелярії Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, а саме:

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 112/23 від 24.04.2023 (за договором № 9к від 11.01.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість не перевищує отримані результати середньої ринкової вартості запасних частин, визначених у першому питанні та очікувана вартість, яка зазначена в додатку № 323-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість визначену у першому питанні, на 74995,03 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 117/23 від 26.04.2023 (за договором № 179к від 24.06.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 319-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 503 744,40 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 111/23 від 16.05.2023 (за договором № 43к від 31.01.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 322-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 291 369,30 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 116/23 від 18.05.2023 (за договором № 108к від 29.04.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 318-4 від 24.03.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 400 578,53 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 157/23 від 31.05.2023 (за договором № 592к від 30.11.2021), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 405-4 від 14.04.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 239 419,75 грн, що не відповідає дійсності;

- судової транспортно-товарознавчої експертизи № 156/23 від 09.06.2023 (за договором № 193к від 07.07.2022), відповідно до висновку якої встановлено, що очікувана вартість, яка зазначена в додатку до листа № 404-4 від 14.04.2023 менше за середню ринкову вартість, визначену в першому питанні, на 454 074,45 грн, що не відповідає дійсності.

Заступник керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особа 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) діючи за попередньою змовою із керівником КО «Київмедспецтранс» Особою 1 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) та заступником керівника з економічних питань КО «Київмедспецтранс» Особою 3 (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) 01.05.2023, 19.05.2023, 02.06.2023, 12.06.2023 у приміщенні № 401 Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, отримав особисто завідомо неправдиві висновки експерта ОСОБА_1 № 112/23 від 24.04.2023, № 117/23 від 26.04.2023, № 111/23 від 16.05.2023, № 116/23 від 18.05.2023, № 157/23 від 31.05.2023, № 156/23 від 09.06.2023. Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та беззаперечно, підтвердив, що він дійсно при вказаних обставинах вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, добровільно укладену між ним та прокурором. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження цієї угоди судом.

Таким чином, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024 у справі № 761/40141/23 (провадження 1-кп/761/2444/2024) встановлено вину відповідача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України, за що його притягнуто до кримінальної відповідальності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/6147/24, позов Комунальної організації «Київмедспецтранс» до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України про стягнення 287 062,78 грн задоволено, стягнуто з Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 501; код ЄДРПОУ 33499693) на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25; код ЄДРПОУ 01993807) 287 062 грн 78 коп. збитків, 4 305 (чотири тисячі триста п`ять) грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору. Як зазначив Господаврський суд міста Києва: отже, з огляду на встановлені вироком обставини, відповідачем не було вжито всіх необхідних організаційних заходів, спрямованих на належне виконання кожного з договорів, укладених із позивачем, в результаті чого позивачем фактично не отримано якісного надання відповідачем послуг, обумовлених цими договорами та фактично не отримано належного кінцевого результату (об`єктивних, фахових експертних висновків з усіх питань, які були поставлені перед експертом), оскільки всі без винятку отримані позивачем від відповідача висновки експерта визнані судом завідомо неправдивими, за що експерта притягнуто до кримінальної відповідальності та призначено йому покарання. Враховуючи наведене відповідачем не було належним чином виконано зобов`язання, передбачені умовами договорів. Згідно пунктів 1.2. договорів послуги, згідно з договорами, виконуються з додержанням вимог чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про судову експертизу», постанови Кабінету Міністрів України № 804 від 27.07.2011 «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 та відповідно до ДК 021:2015 71620000-0 (Аналітичні послуги). Положеннями ст.ст. 3, 12 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов`язаний, зокрема провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок. З огляду на викладене, належним виконанням зобов`язання по проведенню експертизи є надання обґрунтованого висновку експерта.

Постановою Північоного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 910/6147/24, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/6147/24 залишено без змін.

Таким чином, внаслідок вчинення відповідачем кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України, які були предметом розгляду Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024 у справі № 761/40141/23 (провадження 1-кп/761/2444/2024), НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності не виконав належним чином своїх обов`язків за договорами про надання послуг з проведення товарознавчої експертизи № 03/04 від 11.04.2023, № 05/04 від 11.04.2023, № 14/04 від 12.04.2023, № 18/04 від 12.04.2023, № 01/05 від 01.05.2023 та № 02/05 від 01.05.2023 укладених позивачем з Комунальною організацією «Київмедспецтранс», внаслідок чого стягнуто з Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс» 287 062 грн 78 коп. збитків, 4 305 (чотири тисячі триста п`ять) грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору.

Зазначене рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/6147/24, було виконано позивачем в добровільному порядку, кошти на суму 287 062 грн 78 коп. збитків, 4 305 (чотири тисячі триста п`ять) грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору перераховані Комунальній організації «Київмедспецтранс» на підставі платіжних доручень: № 6 від 23.01.2025 на суму 287 062,78 грн та № 7 від 23.01.2025 на суму 4 305,94 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачені на користь Комунальній організації «Київмедспецтранс» кошти є матеріальними збитками НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності. Оскільки позивач сплатив кошти на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс», то у нього виникло право регресної вимоги до працівника, який завдав матеріальних збитків підприємству.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків; 2) нанесення прямої дійсної шкоди; 3) вина в діях або бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.

Згідно зі ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Зменшення розміру шкоди, що підлягає покриттю працівником, можливе у випадках та за наявності зазначених у ст. 137 КЗпП України умов.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 137 КЗпП України суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Відповідну правову позицію було викладено у постанові Верховного суду від 12.07.2023 у справі № 663/1169/20.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2024 у справі № 761/40141/23 (провадження 1-кп/761/2444/2024) встановлено вину відповідача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України, за що його притягнуто до кримінальної відповідальності, зокрема ОСОБА_1 , прийнявши пропозицію заступника керівника з експлуатації транспорту КО «Київмедспецтранс» Особи 2, щодо надання останнім неправомірної вигоди за складення завідомо неправдивих висновків експерта, в період часу з 24.04.2023 по 09.06.2023, з прямим умислом корисливим мотивом з метою отримання безоплатно послуги, в приміщенні Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, в денний час в порушення п. 15, 16, 52 Постанови Кабінету Міністрів від 10.09.2003 № 1440 Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» не здійснив аналіз цін продажу (пропонування) на подібне майно та при виявлені завищення цін на товар в документах, наданих на дослідження КО «Київмедспецтранс», не зазначив вказаний факт у висновку, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 КК України, склав на користь службових осіб КО «Київмедспецтранс» завідомо неправдиві висновки експерта, проставив власні підписи та передав їх до канцелярії Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Відповідно до наказу директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Тюлєнєва С. А. № 15/04 від 02.03.2023 «Про переведення працівників Центру» ОСОБА_1 переведено з посади судового експерта сектору технічної творчості лабораторії права промислової власності Центру на посаду наукового співробітника сектору інженерно технічних видів досліджень лабораторії криміналістичних та інженерно-технічних видів досліджень Центру з 02.03.2023.

Відтак ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення, був працівником позивача, що спростовує доводи апеляційної скарги про не розповсюдження на нього відповідальності, передбаченої ст. 130 КЗпП.

Між сторонами справи існує спір щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої роботодавцеві внаслідок дій працівника , правовідносини в якому регламентуються такими правовими нормами ЦК України та КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 760/28302/18-ц, від 02.11.2020 у справі № 133/1238/17.

За обставин даної справи пряма дійсна шкода, завдана діями відповідача (працівника), проявляється у виплаті позивачем, як роботодавцем, відшкодування збитків на користь КП ««Київмедспецтранс» за рішенням суду, яке набрало законної сили, оскільки НДЦСЕ у сфері ІТ та інтелектуальної власності, відповідає за шкоду, заподіяну діями її працівника.

Посилання відповідача не те, що останній не брав участі під час судового розгляду позову Комунальної організації «Київмедспецтранс» до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України про стягнення 287 062,78 грн, а від так має право спростувати обставини, встановлені в такому рішення, висновки суду першої інстанції не спростовують, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України, склав завідомо-незаконні експертні висновки, що встановлено вироком суду. Такі дії призвели до фактичного невиконання позивачем належним чином своїх обов`язків за договорами про надання послуг з проведення товарознавчої експертизи № 03/04 від 11.04.2023, № 05/04 від 11.04.2023, № 14/04 від 12.04.2023, № 18/04 від 12.04.2023, № 01/05 від 01.05.2023 та № 02/05 від 01.05.2023 укладених позивачем з Комунальною організацією «Київмедспецтранс», оскільки такий обов`язок був покладений роботодавцем на ОСОБА_1 , як на працівника.

Як вбачається з матеріалів справи розмір шкоди складається з понесених збитків - коштів, сплачених КП «Київмедспецтранс» позивачу на підставі договорів про надання послуг з проведення товарознавчої експертизи, які внаслідок злочинних дій працівника, були невиконані, та в подальшому стягнуті в судовому порядку з позивача, а також з витрат по сплаті судового збору під час розгляду справи у господарському суді. Заперечуючи проти такого розміру шкоди, відповідачем не наведено належних та достатніх доказів для його спростування.

Відтак у аспекті вищенаведених приписів ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП, ч. 3 ст. 136 КЗпП України за регресними позовними вимогами роботодавця працівник, внаслідок вчинення кримінально караних діянь яким роботодавцеві завдано матеріальної шкоди, зобов`язаний здійснити відшкодування у межах здійснених роботодавцем витрат у повному обсязі, про що цілком обґрунтовано вказав суд першої інстанції, вирішуючи спір у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що КП «Київмедспецтранс» замовив завідомо незаконний висновок є недоведеними належними та допустимими доказами.

Також не впливають на висновки суду і доводи про те, що згідно вироку відповідач є не єдиною особою, яка обвинувачувалась по фактам замовлення та складання експертних висновків. Так, судом враховується, що в разі відмови відповідачем складати завідомо-незаконні висновки, позивачу не довелось би повертати замовнику кошти сплачені по договорам з КП «Київмедспецтранс», в якості оплати за послуги, які в подальшому були стягнуті судом з позивача як збитки. Тобто є доведеним прямий причинний зв`язок між кримінальним правопорушенням , що вчинив відповідач, виконуючи свої обов`язки, перебуваючи в трудових відносинах з позивачем.

Доводи про не доведення роботодавцем умов настання матеріальної відповідальності є безпідставні.

Посилання представника відповідача на висновки ВП Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 року в справі 922/3412/17 відповідно до якої повернення безпідставно набутих коштів не є заходом відповідальності не спростовує правильного висновку суду, про доведеність позивачем правових підстав для покладення на працівника обов`язку відшкодувати завдану шкоду позивачу, внаслідок вчинення ним кримінального злочину.

Доводи відповідача про те, що матеріалами справи не доведено завдання шкоди позивачу, а не третій особі не відповідають фактичним обставинам та вірно оціненим судом доказам.

Доводи відповідача про не вірний розподіл тягаря доказування та недоведеність позивачем розміру шкоди також є безпідставними. Оскільки суду було надано платіжне доручення за яким були перераховані кошти позивачем, в порядку виконання рішення суду. Зі змісту рішення та вироку суду чітко прослідковується, що стягнуті з позивача кошти, були стягнуті через кримінально-карні дії відповідача, які виразились в складанні завідомо-незаконних висновків.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість ухваленого судом рішення.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне та правильне по суті рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а заочне рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 15 жовтня 2026 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.04.2026 Ухвала № 135780918 без тексту Київський апеляційний суд
16.04.2026 Ухвала № 135780912 без тексту Київський апеляційний суд
02.04.2026 Ухвала № 135396242 без тексту Київський апеляційний суд
18.02.2026 Ухвала № 134556654 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
18.02.2026 Рішення № 134556653 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
18.02.2026 Рішення № 134182879 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
05.11.2025 Ухвала № 131558607 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
12.09.2025 Ухвала № 130188696 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
30.06.2025 Ухвала № 128481873 без тексту Дарницький районний суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 01993807. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг