КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 369/7858/25
номер провадження: 22-ц/824/10845/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчук Ірини Юріївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року у складі судді Котвицького В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення ОСОБА_3 повноліття та до закінчення навчання ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікарські засоби для ОСОБА_3 одноразово за період з січня 2024 року по травень 2025 року в розмірі 16 000 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на навчання у вищому навчальному закладі доньки ОСОБА_3 у період з січня 2022 року по березень 2025 року одноразово в розмірі 40 000 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на заняття з повітряної гімнастики та акробатики у період з червня 2023 року по травень 2025 року одноразово в розмірі 34 800 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісяця додаткові витрати на лікарські засоби для ОСОБА_3 в розмірі 1 000 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на навчання у вищому навчальному закладі доньки ОСОБА_3 у період з березня 2025 року до закінчення навчання один раз на півріччя в розмірі 19 500 грн 00 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп.
16 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук І.Ю. подала до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук І.Ю. у справі №369/7858/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвоката Герасимчук І.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій простить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою залишення без розгляду заяви суд першої інстанції зазначив, що до заяви додано опис вкладення, у якому назва відправлення не відповідає назві «позовна заява з додатками». Проте фактично позивачка надіслала відповідачу ОСОБА_2 поштове відправлення (рекомендований лист №0820[телефон приховано] від 16 грудня 2025 року на адресу: АДРЕСА_1 ) із заявою про ухвалення додаткового рішення та додатками до неї. У поштовому описі вкладення зазначено «заява про ухвалення додаткового рішення з додатками» - тобто назва в описі є узагальненою, однак сам документ (заява) була надіслана відповідачу і ним отримана. Невідповідність формулювання в описі жодним чином не свідчить про ненаправлення заяви відповідачу по суті.
Вказує, що відповідач визнав витрати на правничу допомогу в судовому засіданні під запис, мета норми досягнута, його права не порушені. Тому вважає, що залишення заяви без розгляду в такій ситуації є непропорційним наслідком технічного недоліку (невідповідності назви документа в описі вкладення) та прямо порушує принцип пропорційності (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Також вважає, що суд першої інстанції розширено витлумачив норму ч.4 ст.183 ЦПК України, застосувавши її надмірно формально: заява фактично була подана з додатками і направлена відповідачу, а єдиним недоліком виявилась назва в описі вкладення «позовна заява з додатками» замість «заява про ухвалення додаткового рішення». Це суто технічна неточність у формулюванні, яка жодним чином не перешкоджала відповідачу ознайомитись із змістом направленого документу.
Окрім того посилається на те, що у випадку, якщо суд вважав, що доданий опис вкладення не підтверджує направлення саме заяви про правничу допомогу, він мав можливість: залишити заяву без руху та надати строк для усунення недоліку шляхом подання належного доказу відправлення; викликати сторони в судове засідання відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України та з`ясувати обставини направлення заяви. Натомість суд обрав найбільш несприятливий для заявниці варіант, а саме, повернення заяви без розгляду, що фактично позбавляє її права на відшкодування документально підтверджених витрат на правничу допомогу у розмірі 22 000 грн 00 коп.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що така заява є заявою з процесуальних питань, до подання якої застосовуються вимоги ст.183 ЦПК України. Оскільки доданий опис вкладення підтверджував направлення відповідачу позовної заяви з додатками, а не заяви про ухвалення додаткового рішення разом із доданими до неї документами, належних доказів надсилання цієї заяви іншому учаснику справи заявник не надав, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що це позбавило відповідача можливості ознайомитися із заявленими до відшкодування витратами, подати заперечення та заявити про їх неспівмірність. За таких обставин суд дійшов висновку про недодержання заявником вимог ст.183 ЦПК України.
Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого.
У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.1, ч.2 ст.137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (ч. 3 ст.182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст.183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (п.6 ч.1 ст.183 ЦПК України).
За правилами ч.2 ст.183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з ч.4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року в справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що: «…встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу».
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року в справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року в справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року в справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року в справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року в справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22).
Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044св22), від 28 червня 2023 року у справі № 132/892/16 (провадження № 61-9297св22).
Як убачається з матеріалів справи № 369/7858/25 рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей - задоволено.
16 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук І.Ю. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача 22 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження направлення цієї заяви ОСОБА_2 адвокат Герасимчук І.Ю. додала опис вкладення до поштового відправлення № 082[телефон приховано] від 09 травня 2025 року. Проте у графі «найменування вкладення» зазначено: «позовна заява з додатками». Отже, цей документ підтверджує направлення відповідачу саме позовної заяви з додатками та не дає змоги ідентифікувати вкладення як заяву про ухвалення додаткового рішення від 16 грудня 2025 року і додані до неї докази понесення витрат на правничу допомогу. Інших належних доказів направлення ОСОБА_2 саме цієї заяви з додатками представник позивачки не надала.
Заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу є самостійною заявою з процесуального питання. Її подання передбачає дотримання такого процесуального порядку, який забезпечує іншому учаснику справи реальну можливість ознайомитися зі змістом заяви та доказами, подати заперечення щодо підстав і розміру заявлених витрат, зокрема порушити питання про їх неспівмірність.
Сам по собі опис вкладення, який підтверджує направлення іншого за змістом документа - позовної заяви з додатками, не є належним доказом надсилання відповідачу заяви про ухвалення додаткового рішення.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що адвокат Герасимчук І.Ю. подала заяву про ухвалення додаткового рішення з порушенням установленого ЦПК України процесуального порядку, оскільки не підтвердила направлення її копії разом із додатками ОСОБА_2 .
Посилання представника ОСОБА_1 на отримання відповідачем іншого поштового відправлення та на нібито визнання ним витрат, не спростовують установленого судом факту подання заяви з порушенням передбаченого ЦПК України процесуального порядку.
Водночас колегія суддів враховує, що, встановивши недодержання представником ОСОБА_1 вимог щодо подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції правильно визначив наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених ст.183 ЦПК України.
Проте суд першої інстанції не врахував, що частиною четвертою цієї статті прямо встановлено, що в разі подання письмової заяви без додержання вимог частини першої або другої статті 183 ЦПК України суд повертає її заявнику без розгляду.
Натомість суд першої інстанції у резолютивній частині ухвали зазначив про залишення заяви без розгляду, тобто застосував процесуальний наслідок, який не передбачений для такого випадку.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З наведених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що резолютивна частина ухвали суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення її у редакції, що відповідає вимогам ч.4 ст.183 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчук Ірини Юріївни задовольнити частково.
Викласти резолютивну частину ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року в такій редакції:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчук Ірини Юріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей - повернути заявнику без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 жовтня 2026 року.
Головуючий
Судді: