Справа № 308/4450/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №947483 від 08.08.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договором про надання споживчого кредиту №947483 від 08.08.2020.
Зазначає, що відповідачем належним чином взяті на себе зобов`язання, які визначені вказаними кредитним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості у сумі 32 800,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості тілом кредиту; 22 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
При цьому 24.03.2021 первинним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», яке набуло право вимоги на підставі договору факторингу №ККЛУ-24032021 за договором про надання споживчого кредиту №947483 від 08.08.2020.
Відповідачка проти позову заперечила з тих мотивів, що позивачем не було надано належних первинних документів на підтвердження фактичного перерахування їй кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн, зокрема платіжного доручення, меморіального ордера, платіжної вимоги, розрахункового чека чи іншого розрахункового документа. Довідка про ідентифікацію не є первинним документом, який підтверджує проведення фінансової операції. Заперечила обґрунтованість нарахування 22 800,00 грн процентів з тих підстав, що сам по собі розрахунок заборгованості не підтверджував правильність їх нарахування. Крім того, заперечила щодо стягнення 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заяви, (клопотання) учасників справи; процесуальні дії суду
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2026 справу передано на розгляд судді Голяни О.В.
Ухвалою суду від 20.04.2026 постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо успішності транзакції від 08.08.2020 на суму 10 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , а також щодо зарахування цих коштів на відповідний рахунок.
04.05.2026 до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», витребувана ухвалою суду від 20.04.2026.
23.09.2026 до суду надійшла заява відповідачки про перегляд заочного рішення від 18.05.2026, одночасно з клопотанням про поновлення строку на її подання.
Заочним рішенням від 18.05.2026 позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено: з ОСОБА_2 стягнуто 32 800,00 грн заборгованості за кредитним договором, у тому числі 10 000,00 грн основного боргу та 22 800,00 грн процентів, а також 2 662,00 грн судового збору і 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2026 заяву про перегляд заочного рішення передано на розгляд судді Голяни О.В.
Ухвалою суду від 24.09.2026 прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення та поновлено заявнику пропущений процесуальний строк на її подання.
Ухвалою суду від 01.10.2026 заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2026 по справі №308/4450/26 - скасовано, призначено справу до судового засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2026 справу передано для продовження розгляду судді Голяні О.В.
Позиції учасників справи.
Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені Судом.
08 серпня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №947483, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 30 календарних днів.
Відповідно до умов договору процентна ставка за користування кредитом становила 1,90 % на день, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 693,50 % річних.
Кредит надавався для задоволення споживчих (особистих) потреб шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 3.1 договору нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, за методом «факт/факт».
Пунктом 9.11 договору передбачено, що проценти, нараховані після закінчення строку користування кредитом, визначеного пунктом 1.3 договору, або продовженого відповідно до розділу 4 договору, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно з графіком платежів, що є додатком №1 до договору, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів визначена 07 вересня 2020 року. Сума кредиту становила 10 000,00 грн, сума нарахованих процентів - 5 700,00 грн, а загальна сума до сплати - 15 700,00 грн. У графіку зазначено одноразовий платіж, а також зроблено застереження, що графік складено без урахування передбачених договором пролонгацій строку кредиту.
До укладення кредитного договору відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту, яким її було поінформовано про умови кредитування.
Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір №947483 від 08.08.2020, ідентифікована ТОВ «Лінеура Україна», а договір підписано відповідачкою шляхом використання одноразового ідентифікатора M723, надісланого на номер телефону НОМЕР_2 .
Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (iPay.ua) від 19.01.2026 №1-1901 підтверджується, що 08.08.2020 о 11:45:08 відповідно до договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 успішно перераховано 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 62859622. Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 23.04.2026 №20.1.0.0/7-260421/5665-БТ підтверджується, що на ім`я ОСОБА_3 емітовано картку № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ) та за цим рахунком 08.08.2020 зараховано 10 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, проценти нараховано виходячи із суми кредиту 10 000,00 грн та процентної ставки 1,90 % на день, що становить 190,00 грн за один день. За період з 08.08.2020 по 06.12.2020 нараховано проценти в загальному розмірі 22 800,00 грн.
24.03.2021 первинним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», яке набуло право вимоги на підставі договору факторингу №ККЛУ-24032021 за договором про надання споживчого кредиту №947483 від 08.08.2020.
Оцінка Суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 цього Закону визначено поняття електронного договору, електронного підпису одноразовим ідентифікатором та одноразового ідентифікатора.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
З урахуванням викладеного договір, укладений в електронній формі та підписаний сторонами у передбачений законом спосіб, є таким, що укладений у письмовій формі, а використання одноразового ідентифікатора є належним способом його підписання.
Установлені у справі обставини свідчать про те, що договір про надання споживчого кредиту укладений сторонами в електронній формі та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Отже, при укладенні договору сторони досягли згоди щодо його істотних умов, у тому числі щодо розміру процентів за користування кредитними коштами.
Доводи відповідачки про недоведеність факту отримання кредитних коштів суд не приймає.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 19 січня 2026 року 08 серпня 2020 року о 11:45:08 було успішно проведено операцію з перерахування 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , транзакція №62859622. Крім того, листом АТ КБ «ПриватБанк» від 23 квітня 2026 року підтверджено, що зазначена картка належала ОСОБА_3 та 08 серпня 2020 року на неї було зараховано 10 000,00 грн. Таким чином, факт перерахування та зарахування відповідачці кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджений належними доказами, а доводи відповідачки в цій частині є необґрунтованими.
Водночас доказів повернення відповідачкою отриманих кредитних коштів у матеріалах справи не міститься. Відтак суд дійшов висновку, що відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, однак у встановлений договором строк їх не повернула.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості нарахованих позивачем процентів за користування кредитними коштами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Водночас умовами договору визначено строк кредитування 30 календарних днів та передбачено можливість його продовження у порядку, встановленому розділом 4 договору.
Отже, положення пункту 3.1 договору щодо нарахування процентів протягом не більше 90 календарних днів не може тлумачитися як встановлення права кредитодавця нараховувати договірні проценти протягом 90 днів після закінчення строку кредитування незалежно від його продовження. Така умова визначає максимальний період нарахування процентів за користування кредитом та не скасовує встановленого договором строку кредитування.
Відповідно до пункту 9.11 кредитного договору проценти, нараховані після закінчення строку користування кредитом (або продовженого строку), є «процентами за понадстрокове користування грошовими коштами» у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, а їх нарахування здійснюється до моменту погашення заборгованості.
Таким чином, самими умовами договору розмежовано проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування та нарахування після його закінчення, які договором віднесено до правових наслідків прострочення грошового зобов`язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Матеріали справи не містять доказів продовження відповідачкою строку кредитування у порядку, передбаченому розділом 4 договору. Отже, після закінчення погодженого сторонами строку кредитування підстав для подальшого нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1,90 % на день не було.
За таких обставин проценти за користування кредитними коштами підлягають нарахуванню лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Згідно з графіком платежів їх розмір за цей період становить 5 700,00 грн.
Водночас відповідно до наданого позивачем розрахунку проценти нараховані за період з 08 серпня 2020 року по 06 грудня 2020 року в загальному розмірі 22 800,00 грн, тобто також за період після закінчення строку кредитування.
При цьому позивач не заявляв вимог про стягнення сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, та не надав розрахунку таких сум. Тому нараховані після закінчення строку кредитування 17 100,00 грн не можуть бути стягнуті як проценти за користування кредитними коштами.
За таких обставин з відповідачки підлягають стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 10 000,00 грн та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 700,00 грн, а всього 15 700,00 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Позивач просив стягнути з відповідачки 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року та акт наданих послуг, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 8 000,00 грн.
Відповідачка заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, вважаючи їх завищеними та неспівмірними.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.
Встановивши та проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у цій цивільній справі, зважаючи на її характер і складність, ціну позову, яка становить 32 800,00 грн, а також те, що судове засідання у справі не проводилося, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн є завищеним та неспівмірним. З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим розмір таких витрат у сумі 4 000,00 грн.
Водночас, оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Із визначених судом обґрунтованими витрат у розмірі 4 000,00 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 15 700,00 грн із 32 800,00 грн, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 914,63 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 15 700,00 грн із заявлених 32 800,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,00 грн підлягає стягненню з відповідачки пропорційно задоволеній частині позовних вимог, що становить 1 274,19 грн.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 947483 від 08.08.2020 у розмірі 15 700,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 700,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» 1 274,19 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» 1 914,63 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-1 поверх, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя О.В. ГОЛЯНА