КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Унікальний номер справи № 758/6615/18 Головуючий у суді першої інстанції - Гребенюк В.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13796/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Шевченківська в місті Києві районна державна адміністрація про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та застосування двосторонньої реституції,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою від 26.06.2018 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 30.04.2019 було зупинено провадження у цій справі до набрання рішенням у справі №758/14353/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про витребування частини спірної квартири із чужого незаконного володіння та визнання права власності, законної сили.
Ухвалою від 14.03.2025 поновлено провадження у справі.
У підготовчому засіданні 28.10.2025 судом прийнято заяву про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Справа призначалась до розгляду неодноразово.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).
Ухвалу суду мотивовано тим, що судом було належним чином повідомлено співпозивачів та представника позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи 08.04.2026 та 02.06.2026, проте, належним чином повідомлені співпозивачі повторно не з`явився у судове засідання, при цьому, не подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить суд скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що представник позивачки у судове засідання не з`явився з поважних причин, при цьому подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Тому вважає, що суд не мав підстав лишати позовну заяву без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь позивачка ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Від представниці Шевченківської в місті Києві РДА надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, Ухвалою від 26.06.2018 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 30.04.2019 було зупинено провадження у цій справі до набрання рішенням у справі №758/14353/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про витребування частини спірної квартири із чужого незаконного володіння та визнання права власності, законної сили.
Ухвалою від 14.03.2025 поновлено провадження у справі.
У підготовчому засіданні 28.10.2025 судом прийнято заяву про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Справа призначалась до розгляду неодноразово.
08.12.2025 до суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Позняка О.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 10.12.2025 (а.с. 229, т. 1).
Судове засідання з 10.12.2025 відкладено на 18.02.2026.
Судове засідання з 18.02.2026 відкладено на 08.04.2026, у зв`язку з ознайомленням з матеріалами справи новою представницею позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Назаренко І.С. (а.с. 1, т. 2).
06.04.2026 до суду від представниці позивачки ОСОБА_1 - адвоката Назаренко І.С. надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв`язку з перебуванням адвоката у відрядженні на навчанні. Докази на підтвердження вказаної обставини до заяви не долучені. (а.с. 30, т. 2).
У судовому засіданні 08.04.2026 учасники судової справи участь не взяли.
Судове засідання з 08.04.2026 відкладено на 02.06.2026.
28.05.2026 до суду від представниці позивачки ОСОБА_1 - адвоката Назаренко І.С. надійшла чергова заява про перенесення розгляду справи яка обґрунтована перебуванням адвоката у щорічній відпустці. Докази на підтвердження вказаної обставини до заяви не долучені. (а.с. 54-55, т. 2).
У судовому засіданні 02.06.2026 учасники судової справи участь не взяли.
Позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялись судом про судові засідання шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою місця їх реєстрації, зазначеного ними у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову - АДРЕСА_1 . Відправлення повернулися до суду неотримані з відміткою «адресат відсутній», що, в силу вимог пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, вважається належним повідомленням осіб про судовий розгляд.
У судові засідання по справі 10.12.2025, 18.02.2026, 08.04.2026 та 02.06.2026 позивачки не з`являлись, про причини неявки суд не повідомляли.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до вимог частини третьої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень статей 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість взмозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів зауважує, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п`ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка та її представник, які були чином повідомлені про час та місце проведення судового розгляду повторно не з`явилися до суду, заяву про розгляд справи у їх відсутність не подали.
Натомість, адвокат Назаренко І.С. двічі поспіль подавала заяви про відкладення розгляду справи без долучення жодного доказу на підтвердження існування поважних причин неявки адвоката у судові засідання.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що адвокат Назаренко І.С. не з`являлась у судові засідання з поважних причин, при цьому надсилаючи на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції, відклавши розгляд справи за клопотаннями представниці позивачки (для її ознайомлення з матеріалами справи), обґрунтовано відхилив наступні клопотання як необґрунтовані, не підтверджені жодним доказом. При цьому, позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисто у судові засідання також не з`являлися, про причини неявки у судові засідання суд не повідомляли.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 13 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома