1 Справа № 335/2862/26 2/335/2114/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп», про розірвання інвестиційного договору та стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
19.03.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, через систему «Електронний суд» (сформовано 18.03.2026), звернувся позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ємець А.Ю., з позовом до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», третя особа: ТОВ «Сіріус Інвест Груп», про розірвання інвестиційного договору та стягнення грошових коштів, в обґрунтування якого зазначив наступне.
26.02.2021 між ОСОБА_1 (Позивач або Інвестор) та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Компанія з управління активами ТОВ «Сіріус Інвест Груп (Відповідач або Фонд) було укладено Інвестиційний договір № ЗП/Б2/078 (Договір).
Відповідно до пунктів 2.1-2.2 зазначеного договору: «Предметом цього Договору є продаж (відчуження) Фондом активу, яким є інвестиційна участь Фонду та майнові права на Об`єкт у будівництві Будинку в складі Об`єкта Будівництва. Фонд, за рахунок коштів спільного інвестування, зобов`язується забезпечити фінансування будівництва Будинку, а також після оформлення та реєстрації права власності Фонду на Об`єкт передати його у власність Інвестора в порядку, який встановлено цим Договором». Загальна сума договору визначена сторонами в пункті 3.1 договору та становить 1 681 710,00 гривень (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча сімсот десять гривень 00 копійок) без ПДВ. Об`єктом договору відповідно до пунктів 1.1.1 та 1.1.2 договору є квартира номер АДРЕСА_1 Бульвару Центральний в м. Запоріжжя (будівельна адреса).
Відповідно пункту 6.2 договору - орієнтовний строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкту будівництва та його готовність до експлуатації - IV квартал 2021 року. Оскільки інший строк завершення будівництва в Інвестиційному договорі не вказаний, інші додаткові угоди між сторонами не укладені, слід дійти висновку, що термін планового завершення будівельних робіт - IV квартал 2021 року і є таким строком. В свою чергу пунктом 4.1 Договору було встановлено графік та порядок оплати вартості об`єкту. До лютого 2022 року платежі за договором вносились вчасно та в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями. Всього за зазначеним договором Інвестором було внесено 1 160 232 (один мільйон сто шістдесят тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп.
27.02.2026 на адресу відповідача рекомендованим листом була направлена претензія із вимогою розірвати Інвестиційний договір № ЗП/Б2/078 від 26 лютого 2021 року та повернути сплачені Позивачем грошові кошти у сумі 1 160 232 грн. На дану претензію Відповідач не реагує, станом на день складання даної позовної заяви грошові кошти не повернуті. Позивач, взявши на себе зобов`язання інвестувати в будівництво квартири належним чином виконував свої зобов`язання до того моменту, поки не стало зрозуміло, що відповідач не виконає свої зобов`язання щодо завершення будівництва у термін планового завершення будівельних робіт - IV квартал 2021 року.
При цьому станом на дату складання позовної заяви будівництво об`єкта не завершено, що також підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту https://jkcentral.com.ua/ остання новина на зазначеному сайті датується 16 січня 2024 року, де стверджується, що будівництво об`єкта продовжується та планується введення в експлуатацію почергово: - 1 черга (1-ша секція, з житловими квартирами та комерційними приміщеннями) - грудень 2024 р., але не пізніше 1-го кв. 2025 р.- 2 черга (2-га секція, з житловими квартирами, комерційними приміщеннями та підземним паркінгом) - жовтень 2025 р., але не пізніше 4-го кв. 2025 р. Проте станом на перший квартал 2026 року жодна із зазначених секцій житлових приміщень не добудована та не введена в експлуатацію.
Оскільки Фонд порушив строки завершення будівельних робіт із 4 кварталу 2021 року, що передбачені договором, квартира номер АДРЕСА_2 у володінні інвестора не перебуває, наявні підстави для стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, які входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, внаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо будівництва, введення в експлуатацію та передачі позивачеві закінченого будівництвом об`єкту інвестування, позивачеві завдано збитки у розмірі сплачених ним грошових коштів за договором.
З огляду на викладене, просить суд:
- розірвати Інвестиційний договір № ЗП/Б2/078 від 26 лютого 2021 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», від імені, в інтересах та за рахунок якого діяла Компанія з управління активами Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп»;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» на користь ОСОБА_1 грошові кошти сплачені за Інвестиційним договором № ЗП/ Б2/078 від 26 лютого 2021 року у розмірі 1 160 232,00 грн.; 3% відсотки річних у розмірі 136 370,54 грн.; інфляційні втрати у розмірі 686 800,95 грн., а всього стягнути 1 983 403,49 грн.;
- сягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 640,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до відзиву на позовну заяву представника відповідача Доброжанської Г.В., просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне. Між ПАТ «Геос Інвест» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Сіріус Інвест Груп», та ОСОБА_1 26 лютого 2021 року було укладено Інвестиційний договір № ЗП/Б2/078 (Договір). Предметом Договору є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Будинку (житлового будинку № (2) (перша черга будівництва) в багатоповерховому житловому комплексі з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_3 . Об`єкт- квартира номер АДРЕСА_4 , загальною проектною площею 96,65 кв.м, а ПАТ «Геос Інвест» зобов`язався забезпечити фінансування будівництва Будинку, а також після оформлення та реєстрації права власності ПАТ «Геос Інвест» на Об`єкт передати його у власність інвестора (Позивача) шляхом укладеного та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.
Відповідно до п.3.1 Договору загальна сума інвестиційного внеску (вартості Об`єкту) становить 1 681 710,00 грн. Пункт 4.1 Договору встановлює порядок розрахунків, відповідно до якого Позивач повинен сплатити вартість Об`єкту з 26.02.2021 по 20.03.2023, а саме: з дати підписання Договору та до 02.03.2021 суму у розмірі 720 012,00 грн, з 03.03.2021 та до 20.02.2023 щомісячний платіж у розмірі 40 020,00 грн. та останні платіж у розмірі 41 238,00 гривень у період з 21.02.2023 по 20.03.2023. Станом на день звернення позивача до суду ним сплачено 1 160 232,00 грн. Останній платіж надійшов 15.02.2022. Позивач не виконав своє основне зобов`язання по оплаті - це є істотним порушенням умов Договору.
Пункт 8.4. Договору передбачає, що у разі порушення Інвестором умов цього Договору щодо строків та/або розмірів оплати чергових платежів (інвестиційних внесків) більше ніж на 10 (десять) календарних днів, ПАТ «Геос Інвест» має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованим листом на адресу Інвестора, вказану в Договорі, або вручення під розписку Повідомлення про розірвання. У цьому разі Договір є розірваним і вважається припиненим без укладання будь-яких документів із дня, наступного за днем надіслання повідомлення про розірвання. Оскільки Позивачем порушено умови Договору, передбачені пунктами 4.1. та 5.4.1. стосовно строків та суми оплати інвестиційних внесків (останній платіж було здійснено 15.02.2022, що підтверджується копіями платіжних інструкцій), то ПАТ «Геос Інвест» розірвав Інвестиційний договір № ЗП/Б2/078 від 26.02.2021 на підставі п.8.4 Договору, про що письмово було повідомлено ОСОБА_1 . Крім того, повідомленням від 07.04.2026 про розірвання Інвестиційного договору № ЗП/Б2/078 від 26.02.2021 позивача було проінформовано, що у відповідності до п.8.5 Договору, який передбачає, що у разі припинення Договору з підстав, передбачених пп. 8.3, 8.4 цього Договору, ПАТ «Геос Інвест» на вимогу Інвестора повертає сплачені Інвестором кошти за виключення штрафу у розмірі 5 % (п`яти відсотків) від вартості Об`єкту. Позивачем на виконання умов Договору сплачено Фонду суму коштів у розмірі 1 160 232,00 грн., без ПДВ.
ПАТ «Геос Інвест» здійснить повернення коштів у розмірі 1 076 146,50 грн., що розраховані наступним чином: оплачені Інвестором грошові кошти в розмірі 1 160 232,00 грн. - 84 085,50 гривень (штраф у розмірі 5 % від вартості Об`єкту відповідно до п.3.1.Договору).
Відповідно до п. 8.5 Договору протягом 90 днів після надсилання Позивачем письмової вимоги про повернення коштів з обов`язковим зазначенням номеру рахунку в банківській установі ПАТ «Геос Інвест» здійснить оплату грошових коштів, як це передбачено в Договорі. Станом на день надання відзиву на позовну заяву відпПозивача на адресу ПАТ «Геос Інвест» або ТОВ «Сіріус Інвест Груп» не надходила вимога про повернення коштів із зазначенням номеру рахунку в банківській установі України, а отже у ПАТ «Геос Інвест» відсутня можливість повернути кошти у розмірі 1 076 146,50 грн.
З огляду на вищезазначене вимога позивача щодо розірвання Інвестиційного договору №ЗП/Б2/078 від 26.02.2021 є безпідставною, оскільки Договір є вже розірваним в односторонньому порядку ПАТ «Геос Інвест».
Крім того, зазначено, що представником позивача до ПАТ «Геос Інвест» було надіслано лист претензію від 27.02.2026 за № б/н, яке було отримано 10.03.2026, щодо розірвання Інвестиційного договору та повернення коштів. Позивач просить стягнути кошти за період з 01.01.2022 по 17.03.2026. Однак, як свідчать матеріали справи (та визнає сам позивач), вимогу про повернення коштів було направлено лише 27.02.2026, а отримано ПАТ «Геос Інвест» 10.03.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, за зобов`язанням, строк виконання якого не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов`язання у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. Положення інвестиційного договору № ЗП/Б2/078 від 26.02.2026 не визначають обов`язок відповідача здійснити повернення грошових коштів сплачених ОСОБА_1 у разі не введення об`єкту будівництва в експлуатацію в орієнтовний строк завершення будівництва, а саме з 01.01.2022, тим більш розтермінування оплати внесків позивача було до 20.03.2023 та оплата від позивача була пізніше 01.01.2022. Таким чином, стан прострочення міг виникнути не раніше 18 березня 2026 року. Нарахування Позивачем сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за період, коли термін виконання зобов`язання ще не настав, є грубим порушенням норм матеріального права та безпідставним нарахуванням.
Також просить суд врахувати положення пункту 8.5 Інвестиційного договору, відповідно до якого повернення коштів після розірвання договору здійснюється протягом 90 днів після надсилання Позивачем письмової вимоги про повернення коштів з обов`язковим зазначенням номеру рахунку в банківській установі.
На підставі викладеного, зазначено, що позивач, не може вимагати стягнути з ПАТ «Геос Інвест» за період з 01.01.2022 по 17.03.2026 - 3% річних у розмірі 136 370,54 грн. та інфляційні втрати 686 800,95 грн.
Відповідно до відповіді на відзив представник позивача зазначає наступне.
Відповідач у відзиві посилається на повідомлення про розірвання договору (вих. № С-1150 від 07.04.2026) та намагається застосувати положення п. 8.4 та 8.5 Інвестиційного Договору для накладення штрафу 5%. Проте, Відповідач свідомо замовчує той факт, що позивач першим реалізував своє право на розірвання Договору, направивши письмову претензію-вимогу ще до отримання будь-яких листів від відповідача. Відповідно до п. 8.2.5 договору, 8.2. Дія договору припиняється у разі: в інших випадках передбачених чинним законодавством України.
Згідно зі ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Оскільки відповідач порушив терміни будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, позивач скористався своїм законним правом на розірвання правочину.
Відповідно до пункту 6.2 договору - орієнтовний строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкту будівництва та його готовність до експлуатації - IV квартал 2021 року. Інший строк завершення будівництва в Інвестиційному договорі не вказаний, інші додаткові угоди між сторонами не укладені, таким чином слід дійти висновку, що термін планового завершення будівельних робіт - IV квартал 2021 року. Тобто відповідач повинен був оформити право власності на позивача на квартиру до 31.12.2021.
Звертає увагу суду, що після IV кварталу 2021 року від відповідача не надходило жодних листів, повідомлень або роз`яснень щодо строків завершення або продовження будівництва. До лютого 2022 року платежі за договором вносились вчасно та в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями. Тобто після кінцевої дати завершення будівництва позивач ще 2 місяці вносив обов`язкові платежі за Інвестиційним договором. 2 місяці в капітальному будівництві є досить значним строком, відповідно у позивача не виникало жодних сумнівів із приводу значного затягування строків будівництва та введення об`єкту в експлуатацію.
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо завершення будівництва у 4 кварталі 2021 року, позивач мав повне право не вносити далі чергові платежі. Позивач, взявши на себе зобов`язання інвестувати в будівництво квартири належним чином виконував свої зобов`язання до того моменту, поки не стало зрозуміло, що Відповідач не виконає свої зобов`язання щодо завершення будівництва у термін планового завершення будівельних робіт - IV квартал 2021 року.
При цьому, станом на дату складання позовної заяви будівництво об`єкта не завершено, що також не заперечується самим відповідачем.
Момент припинення договірних відносин у даному випадку пов`язаний саме з первинним зверненням позивача. Наступне повідомлення від відповідача від 07.04.2026 є лише спробою штучного створення умов для застосування вигідних відповідачу санкцій у розмірі 5%, що є проявом недобросовісної поведінки.
Пункт 8.4 та 8.5 Інвестиційного договору не підлягає застосуванню у цій справі, оскільки пункт 8.4 Інвестиційного договору регулює випадки розірвання договору за ініціативою відповідача у разі порушення позивачем умов оплати або у разі безпідставної відмови інвестора. У нашому випадку Договір розривається у зв`язку з істотним порушенням зобов`язань щодо строків будівництва та введення об`єкта в експлуатацію самим відповідачем. Позивач виконував свої фінансові зобов`язання до того моменту, поки не стало зрозуміло, що закінчення строків будівництва та введення об`єкта в експлуатацію в розумні строки неможливо.
Застосування штрафних санкцій до сумлінного інвестора у разі невиконання забудовником своїх обов`язків суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України). А тому пункти 8.4 та 8.5 договору не підлягають застосуванню у даній справі, а штраф у розмірі 5% не може бути стягнутий на користь відповідача.
Крім того, зазначено, що відсутність банківських реквізитів у претензії не є суттєвою умовою неповернення грошових коштів із боку відповідача. Оскільки банківські реквізити самі по собі не впливають на юридичну суть виконання зобов`язань між сторонами. Відповідно п. 8.8 Інвестиційного договору: «Повернення коштів Інвестору здійснюється виключно в безготівковій формі на банківський рахунок Інвестора. Фонд не несе відповідальності за порушення строків повернення грошових коштів у разі неповідомлення Інвестором своїх банківських реквізитів». Відповідно ненадання позивачем банківських реквізитів може впливати виключно на строки повернення грошових коштів, але не на юридичний факт розірвання Інвестиційного договору. 10.04.2026 на адресу відповідача було направлено лист щодо надання банківських реквізитів позивача, однак на день складання даної відповіді на відзив грошові кошти від відповідача не надходили. Таким чином, посилання відповідача на ненадання банківських реквізитів є лише формальною підставою неповернення грошових коштів.
Твердження відповідача про безпідставність нарахування інфляційних втрат та 3% річних прямо суперечать чинній судовій практиці Верховного Суду. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Після розірвання Договору обов`язок відповідача повернути сплачені кошти трансформується у грошове зобов`язання. Вони є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання і мають компенсаційний характер: Інфляційні втрати: компенсують кредитору знецінення грошових коштів. 3% річних: є компенсацією (платою) за безпідставне користування чужими коштами. Ця позиція підтверджена численною практикою Верховного Суду.
З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України. Грошова сума обумовлена сторонами є сумою, що перераховується згідно за договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за житло на яке позивач мав набути право власності. При цьому внесені грошові кошти підлягають поверненню особі, яка їх сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Із зазначеного слідує, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. З огляду на зазначене, у відповідача (забудовника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю Інвестору) суму відповідно до частини першої статті 530 ЦК України із наступного дня після спливу строку здачі будинку в експлуатацію, тобто з 01 січня 2022 року, оскільки 4 квартал 2021 року (дата завершення будівництва) спливає 31 грудня 2021 року, наступним днем є 01 січня 2022 року. Відповідач безпідставно із 01 січня 2022 року користувався грошовими коштами у розмірі 1 160 232 грн., відповідно позивач має повне право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Просить позовну заяву - задовольнити повністю.
Відповідно до заперечень відповідача (на відповідь на відзив) ПАТ «Геос Інвест» зазначено наступне.
Твердження представника позивача, що ПАТ «Геос Інвест» повинен був оформити право власності на позивача на квартиру до 31.12.2021, не відповідає дійсності та умовам Договору, оскільки станом на 31.12.2021 Позивачем не було сплачено повністю вартість Об`єкту, а також оскільки пунктом 2.6 Договору встановлено, що сторони зобов`язуються укласти договір купівлі-продажу Об`єкту не пізніше ніж 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати здійснення Інвестором повної оплати суми цього Договору (всіх інвестиційних внесків за Договором) та проведення державної реєстрації права власності Фонду на Об`єкт. При цьому, строк рахується з дати настання останньої в часі з наведених обставин. При цьому, Сторони домовились, що конкретний строк укладення Сторонами договору купівлі-продажу Об`єкту визначається з врахуванням положень п. 5.4.6 Договору.
Щодо твердження представника позивача стосовно того, що пункт 8.4 та 8.5 Інвестиційного договору не підлягає застосуванню у цій справі оскільки пункт 8.4 Інвестиційного договору регулює випадки розірвання договору за ініціативою Відповідача у разі порушення Позивачем умов оплати або у разі безпідставної відмови інвестора. У даному випадку Договір розривається у зв`язку з істотним порушенням зобов`язань щодо строків будівництва та введення об`єкта в експлуатацію самим відповідачем, слід зазначити наступне. Вжиття відповідних заходів, зокрема передбачених п.8.4. укладеного сторонами договору, щодо розірвання договору, є правом сторони (ПАТ "Геос Інвест"), яким вона має право розпорядитися на свій розсуд, як відразу після настання відповідних обставин які надають таке права, так і після спливу певного часу. Позивачем були порушені умови інвестиційного договору щодо строків здійснення відповідних платежів, що надало відповідачу право дострокового розірвання вказаного договору та стягнення (утримання) встановленої договором штрафної санкції. При укладанні Інвестиційного договору кожна сторона мала справедливе очікування належного виконання договору іншою стороною. При цьому, як Позивач мав право розраховувати на отримання у власність відповідного об`єкту нерухомості, за умови сумлінного виконання власних зобов`язань, так і відповідач мав право розраховувати на своєчасне надходження від інвестора відповідних коштів. При цьому, вважають, що саме неналежне виконання зобов`язання позивачем може тягнути за собою невиконання (або неможливість такого виконання) відповідачем. Відповідно до п.8.5. інвестиційного договору, у разі припинення цього договору з підстав передбачених п.п. 8.3, 8.4. цього Договору, Фонд на вимогу Інвестора повертає сплачені Інвестором кошти протягом 90 календарних днів з дати розірвання договору, за виключенням штрафу у розмірі 5% від вартості об`єкта. З наданих платіжних доручень вбачається, що позивачем здійснювалось порушення строків сплати платежів за укладеним між ним та ПАТ «Геос Інвест» договором внаслідок чого інвестиційний договір був розірваний фондом, про що повідомлено позивача. Лист щодо надання банківських реквізитів Позивача від 10.04.2026 року за № б/н було отримано відповідачем 15.04.2026. Отже починаючи з 16.04.2026 у ПАТ «Геос Інвест» є 90 днів на повернення інвестиційних внесків позивача на його банківський рахунок з урахуванням 5% штрафу.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп», про розірвання інвестиційного договору та стягнення грошових коштів - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (сформовано 24.03.2026), від представника позивача адвоката Ємець А.Ю. надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої усунені недоліки визначені судом.
Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження у цій справі та розпочато підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлені відповідачу та третій особі строки для подання відзиву та пояснень.
09.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника відповідача Доброжанської Г.В. надійшов відзив на позовну заяву.
16.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Ємець А.Ю. надійшла відповідь на відзив.
20.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (сформовано 17.04.2026), від представника відповідача Доброжанської Г.В. надійшли заперечення (на відповідь на відзив).
Ухвалою суду від 15.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп», про розірвання інвестиційного договору та стягнення грошових коштів, до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги просить задовольнити повністю.
Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.02.2021 між ОСОБА_1 (далі - позивач, Інвестор) та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» (далі - відповідач) від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Компанія з управління активами ТОВ «Сіріус Інвест Груп (далі - третя особа) було укладено Інвестиційний договір № ЗП/ Б2/078 (далі - Договір).
Предметом цього Договору є продаж (відчуження) Фондом активу, яким є інвестиційна участь Фонду та майнові права на Об`єкт у будівництві Будинку в складі Об`єкта Будівництва. (п.2.1.)
При цьому, Будинок - житловий будинок № (2) (перша черга будівництва) в багатоповерховому житловому комплексі з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_3 .
Об`єкт - квартира номер АДРЕСА_5 , кількість кімнат 3, загальна проєктна площа 96,65 кв.м.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Інвестор (позивач) зобов`язується сплачувати на користь Фонду інвестиційні внески (платежі) в розмірі вартості Об`єкту на умовах та в строки, передбачені цим Договором…
Згідно п.2.5. Договору Об`єкт передається Фондом у власність Інвестора на підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу Об`єкту після сплати Інвестором інвестиційного внеску в розмірі вартості Об`єкту. При укладенні договору купівлі-продажу Об`єкту інвестиційний внесок, сплачений Інвестором, зараховується як оплата за договором купівлі-продажу Об`єкту.
Відповідно до п.3.1 Договору загальна сума інвестиційного внеску (вартості Об`єкту) становить 1 681 710,00 грн.
При цьому, пункт 4.1 Договору встановлює порядок розрахунків, відповідно до якого позивач повинен сплатити вартість Об`єкту з 26.02.2021 по 20.03.2023, а саме: з дати підписання Договору та до 02.03.2021 суму у розмірі 720 012,00 грн.; з 03.03.2021 та до 20.02.2023 щомісячний платіж у розмірі 40 020,00 грн. та останні платіж у розмірі 41 238,00 гривень у період з 21.02.2023 по 20.03.2023.
Так, на виконання вказаних умов Договору позивачем сплачено Фонду суму коштів у розмірі 1 160 232,00 грн., останній платіж було здійснено 15.02.2022, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
27.02.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Ємець А.Ю. складено Лист-претензія за Договором від 26.02.2021, відповідно до якого вимагає розірвати Інвестиційний договір №ЗП/Б2/078 від 26.02.2021 та повернути сплачені за Договором кошти у сумі 1 160 232,00 грн., який відповідно до наданих доказів 27.02.2026 направлений на адресу ПАТ «ЗНВКФ «Геос Інвест». (накладна Укрпошта №4909800159086).
Відповідно до інформації з Укрпошти відстеження за №4909800159086 відповідач отримав вказаний Лист 10.03.2026
Водночас, відповіді на вказаний Лист-претензію від 27.02.2026, - матеріали справи не містять.
Разом з тим, встановлено, що 07.04.2026 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «Сіріус Інвест Груп» було направлено повідомлення про розірвання Договору, відповідно до якого зазначено, що у зв`язку із порушенням умов Договору передбачених пунктами 4.1 та 5.4.1. стосовно строків та суми оплати інвестиційних внесків ПАТ «Геос Інвест» розриває з позивачем Інвестиційний договір №ЗП/Б2/078 від 26.02.2021 на підставі п.8.4. Договору. Також, зазначено, що позивач ОСОБА_1 сплатив на користь Фонду суму коштів у розмірі 1 160 232,00 грн. Зазначено, що Фонд здійснить повернення коштів у розмірі 1 076 146,50 грн. з вирахуванням штрафу у розмірі 5% відповідно до п. 8.5. Інвестиційного договору протягом 90 днів після надсилання письмової вимоги про повернення коштів з обов`язковим зазначенням номеру рахунку в банківській установі.
10.04.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Ємець А.Ю. направлено Лист щодо надання банківських реквізитів, який відповідачем отримано 15.04.2026.
Відомостей щодо повернення позивачу грошових коштів на день ухвалення рішення - суду не надано.
Крім того, на адвокатський запит, ТОВ «Сіріус Інвест Груп» 04.03.2026 повідомило, що Замовник будівництва вживає всіх можливих дій для будівництва Об`єкту та подальшого введення в експлуатацію. Введення будівництва ускладнює те, що м. Запоріжжя перебуває в безпосередній близькості до території введення активних бойових дій, що становить загрозу життю та здоров`ю працівників компанії забудовника.
При цьому, у ІV кварталі 2021 року, строк визначений п. 6.2 Договору, будинок в експлуатацію за адресою м. Запоріжжя, вулиця Перемоги/бульвар Центральний буд. 2 не введений.
Оскільки інший строк завершення будівництва в Інвестиційному договорі не вказаний, слід дійти висновку, що термін планового завершення будівельних робіт - ІV квартал 2021 року» і є таким строком.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 статті 626 ЦК України передбачено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладання. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній час укладення спірного договору), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, установленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).
При недодержанні договірних зобов`язань суб`єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами (стаття 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).
Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном) (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 916/4644/15, пункти 7.10-7.13).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В силу вимог ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору: 2) зміна умов зобов`язання: 3) сплата неустойки: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
За загальним правилом, визначеним у частині першій статті 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.
Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у cправі № 910/277/21
Згідно із ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Позивач, взявши на себе зобов`язання інвестувати в будівництво квартири Об`єкт будівництва, мав підстави розраховувати, що відповідач виконає свої зобов`язання щодо завершення виконання Замовником будівництва у термін планового завершення будівельних робіт - ІV квартал 2021 року.
Разом з тим, як встановлено вище, як позивачем так і відповідачем було порушено умови укладеного між ними Інвестиційного договору №ЗП/Б2/078 26.02.2021, а саме: відповідачем порушено вимоги п.6.2. Договору, яким передбачено орієнтовний строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкту будівництва та його готовність до експлуатації - IV квартал 2021 року, який на даний час сплив, будівництво не завершено, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом; позивачем також порушені вимоги умов Інвестиційного договору щодо строків здійснення відповідних платежів. (заборгованість позивача по оплаті інвестиційних внесків становить 521 478,00 грн.).
Таким чином, незважаючи на те, що пункт 6.2 Інвестиційного договору зазначає ІV квартал 2021 (31 грудня 2021 року) лише як орієнтовний строк закінчення будівництва, прострочення цього орієнтовного строку становить більше чотирьох років. При цьому, будівництво не ведеться і кінцеві строки здачі будинку в експлуатацію не визначені.
Відповідно до пункту 2.2. Інвестиційного договору Фонд, за рахунок коштів спільного інвестування, зобов`язується забезпечити будівництва Будинку…
Відповідно до пункту 5.2.3. Інвестиційного договору Фонд зобов`язаний своєчасно попереджати Інвестора про наявність обставин, що загрожують якості будівництва або придатності його результату.
Відповідно до п.7.1. Інвестиційного договору №ЗП/Б2/078 від 26.02.2026, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену останнім та згідно чинного законодавства України.
Факт тривалого припинення будівництва, відсутності нових орієнтовних строків завершення будівництва, невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за пунктами 2.2, 5.2.3. Інвестиційного договору, є очевидним, та не спростовується відповідачем.
Щодо вимоги позивача про розірвання Інвестиційного договору від 26.02.2021, суд приходить до наступного висновку.
Так, як було встановлено, представник позивача 27.02.2026 звернувся до відповідача з вимогою про розірвання Договору (Лист-претензія), та виходячи із матеріалів справи, відповідачем отримано вказаний лист 10.03.2026.
При цьому, виходячи з умов Договору від 26.02.2021, іншого порядку розірвання договору за ініціативою позивача (Інвестора), окрім як п.8.2.2. Договору, - не передбачено.
Разом з тим, згідно з п.8.2.5. Договору дія договору припиняється в інших випадках передбачених чинним законодавством України.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Положеннями ч.2 ст.530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.9.2. Договору визначено, що всі повідомлення (пропозиції) за цим Договором будуть вважатися вчиненими (надісланими) належним чином, якщо їх викладено в письмовій формі та надіслано рекомендованим листом та/або вручено особисто Стороні-одержувачу. Датою отримання таких повідомлень (пропозицій) буде вважатися дата їх особистого отримання Стороною-одержувачем або дата поштового штемпеля відділення зв`язку на конверті за місцезнаходженням Сторони-одержувача, якщо інше не передбачено цим Договором.
Водночас, відповідач 07.04.2026 повідомив позивача про розірвання Інвестиційного договору від 26.02.2021, оскільки останнім порушено умови Договору передбачені п.4.1. та 5.4.1 стосовно строків на суми оплати.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Інвестиційний договір від 26.02.2021 на час розгляду цієї справи є розірваним, а тому вимога позивача про його розірвання задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача про стягнення грошових коштів сплачених за Інвестиційним договором від 26.02.2021, суд приходить до наступного висновку.
Ураховуючи факт розірвання Інвестиційного договору від 26.02.2021, та встановлений факт порушення позивачем умов Договору стосовно строків та суми оплати, виходячи із умов передбачених п.п. 8.4., 8.5. Договору, якими передбачено що у разі порушення Інвестором умов цього Договору щодо строків та/або розмірів оплати чергових платежів (інвестиційних внесків) більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Фонд має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованим листом на адресу Інвестора, вказану в Договорі, або вручення під розписку Повідомлення про розірвання. У цьому разі Договір є розірваним і вважається припиненим без укладання будь-яких документів із дня, наступного за днем надіслання повідомлення про розірвання. У разі припинення цього Договору з вказаних підстав, Фонд на вимогу Інвестора повертає сплачені Інвестором кошти протягом 90 календарних днів з дати розірвання договору, за виключенням штрафу у розмірі 5% від вартості Об`єкту, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає грошова сума у розмірі 1 076 146,50 грн. (5% від 1 681 710, 00 грн. складає 84 085,50 грн., яка підлягає відрахуванню від сплаченої позивачем суми у розмірі 1 160 232,00 грн.), а відтак вимогу про стягнення грошових коштів сплачених за Договором, слід задовольнити частково.
Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Грошова сума обумовлена сторонами є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за житло на яке позивач мав набути право власності. При цьому внесені грошові кошти підлягають поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Із зазначеного слідує, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
З огляду на зазначене, за встановлених вище обставин, суд приходить висновку, що у даному випадку у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу (Інвестору) суму відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, з наступного дня після спливу строку повернення сплачених позивачу коштів, згідно п.8.5. Договору, які на час ухвалення рішення не повернуті, а саме з 07.07.2026 (91 день з дати розірвання Договору).
Отже, сума 3% річних складає 8 048,99 грн., та сума інфляційних втрат складає 26 997,37 грн., виходячи із суми у розмірі 1 076 146,50 грн., за період з 07.07.2026 по 05.10.2026, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відтак, позовні вимоги позивача - підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 15 936,13 грн., пропорційно до суми задоволених позовних вимог 95,77 %, виходячи із суми сплаченого судового збору у розмірі 16 640,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 40 000 грн. 00 коп.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 17.02.2026, укладений між АБ «Адвокат Ємець Артем Юрійович» та ОСОБА_1 ; додаток №1 до Договору від 17.02.2026 про вартість послуг, (складає 30 000,00 грн. і гонорар успіху 10 000,00 грн.) та порядок їх оплати; рахунки - фактури та платіжні інструкції про сплату послуг за договором, які складають загальну суму у розмірі 30 000,00 грн.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, які передбачають, що у разі часткового задоволення позову розподіл витрат підлягає пропорційно до розміру задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 731,00 грн., виходячи із розрахунку витраченої позивачем суми у розмірі 30 000,00 грн.
Керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 247, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» (код ЄДРПОУ 38408401) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за Інвестиційним договором № ЗП/Б2/078 від 26.02.2021 у розмірі 1 111 192,86 (один мільйон сто одинадцять тисяч сто дев`яносто дві гривень 86 коп.) грн., яка складається із: основної суми у розмірі 1 076 146,50 грн.; 3 відсотків річних у розмірі 8 048,99 грн.; інфляційних витрат у розмірі 26 997,37 грн.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» (код ЄДРПОУ 38408401) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 936,13 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 28 731,00 грн., а всього у розмірі 44 667,13 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят сім гривень 13 коп.) грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 );
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» (код ЄДРПОУ 38408401, адреса: м. Київ, вул. Вишгородська, буд.28/1);
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп» (код ЄДРПОУ 38982479, адреса: м. Київ, вул. Деміївська, буд.13 прим. 1).
Суддя: І.А. Крамаренко