Єдиний унікальний номер 205/1517/26
Номер провадження2/205/2523/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» Томилко О.Б. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначено, що 12.03.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №511714231 у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 10300,00 гривень. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов?язок та перерахував відповідачу, шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, грошові кошти. Відповідач в свою чергу зобов?язання за кредитним договором не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості. 17.06.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/40. Відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №511714231 від 12.03.2025 року. Відповідач ОСОБА_1 зобов?язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв?язку з чим ТОВ «Таліон плюс» було достроково розірвано Договір, шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення. З 07.11.2025 року припинилося право позивача, щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення з позовом становить 37 158,71 гривень. Проте розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості позивач не включає до розміру позовних вимог. Так, загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить 32 008, 96 гривень, з яких 10 299,50 гривень - заборгованість по кредиту, 21 091,46 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 618,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту. У зв`язку з чим, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 008, 96 гривень, судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень та витрати за правничу правову допомогу в розмірі 5 000,00 гривень.
Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лабовкіна О.О. через систему «Електронний суд» до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі. Відповідач кредитного Договору не укладав, не підписував ні вказаний договір, ні паспорт, ні будь-які інші документи (ані шляхом використання одноразового ідентифікатора, ані в будь-який інший спосіб), в ІТС вказаних осіб не реєструвався, жодних взаємовідносин з ТОВ «Таліон плюс» та позивачем не мав. Також відповідач не отримував жодних грошових коштів за вищезазначеним кредитним договором. Зазначає, що позивачем у наданих розрахунках заборгованості не вказано інформації щодо розміру застосованої відсоткової ставки, складових частин суми заборгованості за відсотками, а отже відповідач та суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків, у зв?язку з чим вважають, що у цій частині вимог слід відмовити. У наданих позивачем розрахунках заборгованості також відсутня формула розрахунку, пояснення щодо методу розрахунку, щодо арифметичних дій, результатом яких стали суми. Вважає вимогу позивача про стягнення простроченої комісії за надання кредиту необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а нарахування позивачем комісії за управління та обслуговування кредиту є незаконною. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, відтак позивач не довів факту прийняття відповідачем запропонованих йому умов щодо розміру відсотків. З зазначеним розміром плати за правову допомогу не погоджується, вважаючи їх завищеними. Вважає, що судові витрати повинні покладатися на позивача, оскільки його вимоги задоволенню не підлягають. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги, в тому числі сплати за надану послугу факторингу
Представником позивача ТОВ «Таліон Плюс» Дорошенко О.В. через систему «Електронний суд» надано відповідь на відзив, в якому позивач підтримує заявлені позовні вимоги та повторює вже викладені у позовній заяві позиції щодо укладеного кредитного договору. 12.03.2025 року між первісним кредитором та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір відповідно до умов якого позичальник, ознайомившись з Правилами надання грошових коштів, заповнила Заяву, самостійно вказавши особисті персональні дані зокрема, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, реквізити паспорта, інформацію про запис ЄДДР, адресу місця реєстрації та проживання, номер банківської карти для здійснення зарахування кредитних коштів. На вказаний у Заявці номер телефону НОМЕР_1 , який належить відповідачу, 12.03.2025 року о 15:48:33 було направлено повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який остання ввела в особистому кабінеті, як підтвердження (акцепту) згоди з умовами оферти. Всі дані електронного підпису відповідача: ПІБ, ІНН, Одноразовий ідентифікатор, час його направлення первісним кредитором, час введення відповідачем, номер телефону на який отримав відповідач алфавітно-цифрову послідовність містяться в Договорі на сторінці 27, а інформація про підпис Паспорта споживчого кредиту на сторінці 4. Одразу після підписання Договору сторонами, ідентичний примірник Договору був направлений відповідачу на його електронну адресу, яка була вказана нею у Заявці та закріплена в реквізитах сторін Договору. Укладаючи та підписуючи Договір відповідач розуміла, погоджувалася та визнавала умови та основні зобов?язання, зазначені у ньому. Позивач також зазначає, що кредитні кошти були перераховані ним у відповідності з умовами кредитного договору та Правил, та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від відповідача при заповнені ним Заявки. У разі якщо б під час виконання платіжної операції щодо інформація перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі не відбулася. На підтвердження факту перерахування коштів позивач надав усі можливі за таких обставин докази перерахування коштів. В ході користування кредитними коштами відповідач здійснила часткову оплату нарахованих процентів за користування кредитними коштами, чим вчинила конклюдентні дії, покликані на продовження строку Дисконтного періоду. Детальний розрахунок за договором, що включає інформацію стосовно щоденних нарахувань та сплат з дати укладання договору та по дату формування розрахунку надано позивачем до матеріалів справи. Позивач зазначає, що в Договорі було зазначено розмір комісії, який було нараховано за надання траншу при його видачі, він не був прихованим та позичальник ознайомилася і погодилась з ним, підписуючи договір та в подальшому не оспорювала їх в судовому порядку. Між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами кредитного договору. Відповідач не був позбавлений можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення первісного кредитора (небанківської фінансової установи) у письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно умов договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування». Жодних заперечень щодо змісту договору, порядку взаємодії відповідач первісному кредитору та позивачу не висловив, що свідчить про його згоду з умовами договору. Позивач також зазначає, що надав суду докази для підтвердження витрат на правову допомогу, на відміну від відповідача, яка не надала аргументованих доказів на зменшення розміру правничої допомоги. Позивачем до відповіді на відзив додано повідомлення з ІКС первинного кредитора та докази здійснення оплати відсотків відповідачем.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06.04.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.06.2026 року клопотання позивача задоволено та витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю щодо ОСОБА_1 .
На виконання ухвали суду від 30.06.2026 року АТ «Універсал Банк» до суду направлено відповідь, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_3 . 12.03.2025 року надійшло зарахування коштів у сумі 10300 гривень. Банком також додано виписку (рух коштів) за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 за 12.03.2025 року.
Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» Дорошенко О.В. через систему «Електронний суд» надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Лабовкін О.О. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 12.03.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №511714231 у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 10300,00 гривень.
Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору. Вищезазначений Договір було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який накладено на Договір, інформація про підпис (дату та час) містяться в Розділі 15 Договору.
Після створення сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором, текст оферти, реквізити електронного підпису одноразовим ідентифікатором, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з сторін дій спрямованих на підписання Договору, та реквізити кваліфікованого електронного підпису директора товариства стають доступними для скачування в Особистому кабінеті позичальника, та зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення такої інформації.
Відповідно до п.2.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов?язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 10300,00 гривень. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів (п.2.2 Договору).
Згідно з п.3.1 Договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2 Договору.
Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 463,50 гривень (п.3.3 Договору).
Із дослідженого судом Договору №511714231 від 12.03.2025 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ознайомлена та погоджується з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом. Зокрема, ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати повернення суми кредиту, нарахованих процентів, комісії та ознайомлена з загальною вартістю кредиту, орієнтовною реальною річною ставкою, тарифами банку. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «DQFB».
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №511714231 від 12.03.2025 року: тип кредиту - кредитна лінія, сума/ліміт кредиту - 10300,00 гривень, строк кредитування - до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення), базова процентна ставка 357,70% (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки:3,65% - 357,70 % або Індивідуальної ставки: 321,20 - 357,70%), тип процентної ставки - фіксована, комісія за надання кредиту - 618,00 гривень. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «5733».
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір шляхом обміну електронним повідомленням, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).
Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови:
- пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на сайті кредитора;
- заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;
- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №511714231 від 12.03.2025 року, з яким вона попередньо уважно ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розуміла, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).
Для підписання і укладення цього правочину був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір №511714231 від 12.03.2025 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позивача та уклала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора «DQFB» на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який отримала на свій мобільний телефон.
Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.
Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій видано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до п.5.1 Договору, кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_4 .
Відразу після вчинених дій відповідача щодо укладення та підписання договору, 12.03.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання умов договору, перерахувало грошові кошти в сумі 10 300,00 гривень, шляхом ініціювання через банк провайдер, на банківську картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , що підтверджується копією Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ініціювання платіжної операції та Випискою (рух коштів) за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 за 12.03.2025 року ОСОБА_1 від АТ «Універсал Банк».
Отже, первісний кредитор виконав свій обов?язок у повному обсязі та перерахував відповідачу ОСОБА_1 , шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти.
З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконує умови договору №511714231 від 12.03.2025.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.06.2025 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/40. Відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №511714231 від 12.03.2025 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги від 17.06.2025 року за Договором факторингу № МВ-ТП/40 від 17.06.2025 року до позивача ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (1337) на загальну суму 22 825,23 гривень, з яких: 10 299,59 гривень - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 6 757,98 гривень - заборгованість по процентам, 618,00 гривень - заборгованість по комісії, 5 149,75 - неустойка.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслало відповідачу ОСОБА_1 . Повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №511714231 від 12.03.2025 року ТОВ «Таліон Плюс».
Оскільки на підставі даного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Таліон Плюс», тому останнє вправі заявляти вимоги до відповідача ОСОБА_1 про повернення кредитної заборгованості.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, позивач ТОВ «Таліон Плюс», набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №511714231 від 12.03.2025 року.
Відповідач ОСОБА_1 зобов?язання по поверненню кредиту належним чином не виконувала, у зв?язку з чим ТОВ «Таліон плюс» було достроково розірвано Договір, шляхом направлення відповідачу відповідного Повідомлення про дострокове розірвання Договору.
З 07.11.2025 року припинилося право позивача, щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення з позовом становить 37 158,71 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (з дати укладення Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача ТОВ «Таліон плюс» (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за Договором після розірвання Договору ( з 07.11.2025 року) не нараховуються.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем ТОВ «Таліон плюс» становить 32 008,96 гривень, з яких 10 299,50 гривень - заборгованість по кредиту, 21 091,46 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 618,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту.
Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості позивач не включає до розміру позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем на підтвердження виникнення зобов?язання до суду надано копії: Договору кредитної лінії №511714231 від 12.03.2025 року, Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №511714231 від 12.03.2025 року підписані одноразовим ідентифікатором, Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 12.03.2025 року ОСОБА_1 , Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 від ТОВ «Таліон Плюс», Порядку укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами з особистого кабінету), Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», Довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ініціювання платіжної операції, Повідомлення про дострокове розірвання Договору, Повідомлення з ІКС первісного кредитора, Доказів здійснення оплати відсотків відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву.
Судом встановлено, що Кредитний договір №511714231 від 12.03.2025 року укладено в електронній формі з використанням електронного підпису відповідача ОСОБА_1 через одноразовий ідентифікатор. Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідач, діючи добровільно та усвідомлено, без примусу та жодного зовнішнього тиску, скористалася доступом до мережі Інтернет та перейшла на офіційний веб-сайт Первісного кредитора, де самостійно, обрала бажану суму кредиту та строк кредитування. Після цього нею було надано персональні дані, зокрема реквізити банківської картки, на яку в подальшому були зараховані кошти. У процесі укладення правочину Відповідач пройшла передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір, за результатами чого між сторонами було укладено договір у встановленому законом порядку.
Вищевказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
Тобто, для укладання кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 вчинено ряд дій без здійснення яких договір був б не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі. Обставини укладення вказаного договору Відповідач не спростував належними та допустимими доказами.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. З огляду на це, можна дійти висновку, що дотримано всіх умов правомірності кредитного договору №511714231 від 12.03.2025 року, передбачених законодавством.
Відповідач заперечує факт укладення вищезазначеного кредитного договору та видачі кредитних коштів.
Проте, суд зазначає, що просте заперечення факту авторизації та підписання договору без надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення або вчинення електронного підпису іншою особою, не є достатньою підставою для спростування презумції дійсності правочину та вчинення електронного підпису саме відповідачем. Відповідач не надав жодних доказів несанкціонованого доступу до особистого кабінету, використання його персональних даних третіми особами чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність його вільній волі на укладення договору або фальсифікацію електронного підпису. Доказів того, що персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від імені відповідача, останнім суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не зверталася, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.
Вищезазначений електронний кредитний договір не був би укладений без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна і пароля особистого кабінету.
При заповненні Заявки відповідач вказала реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на її власне ім?я рахунком, на який вона бажає отримати кредит. Кредитні кошти за Договором було перераховано відповідачу шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку первісного кредитора на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжних карток №4441111158734313, яка належить відповідачу.
Первісний кредитор виконав свої зобов?язання за Договором кредитної лінії №511714231 від 12.03.2025 року у повному обсязі та надав відповідачу кредит на суму 10300,00 гривень, відповідно до умов укладеного Договору, що підтверджується копією Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ініціювання платіжної операції та Випискою (рух коштів) за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 за 12.03.2025 року ОСОБА_1 від АТ «Універсал Банк».
На підставі вищевикладеного, суд відхиляє позицію відповідача ОСОБА_1 щодо не доведення факту укладення договору відповідачем та видачі кредитних коштів останній.
Підписанням договору кредиту відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Слід зазначити і те, що перед укладанням (підписанням) Договору, відповідачу ОСОБА_1 було надано можливість ознайомитися із Паспортом споживчого кредиту, де були відображені всі істотні умови договору, зокрема щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (у т.ч. ліміт кредитної лінії, відсотки, комісії та інші платежі).
Відповідач у відзиві зазначає, що позивач не довів підстав для нарахування відповідачу відсотків за користування кредитними коштами.
Згідно ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, нарахування відсотків було здійснено у відповідності до умов підписаного сторонами кредитного договору.
В ході користування кредитними коштами відповідач здійснила часткову оплату нарахованих процентів за користування кредитними коштами, чим вчинила конклюдентні дії, покликані на продовження строку Дисконтного періоду. На момент укладення Договору строк Дисконтного періоду складав 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2 Договору ( п.3.1 Договору).
Відповідно до розрахунку заборгованості, 11.04.2025 відповідач вчиняє конклюдентні дії щодо продовження строку Дисконтного періоду, сплативши при цьому всі фактично нараховані відсотки за час користування кредитними коштами у Дисконтний період, при цьому, скористалась запропонованою акційною пропозицією первісного кредитора та ввела в Особистому кабінеті споживача кредитних послуг промокод, який надав право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.
Таким чином, у період з 11.04.2025 року до 11.05.2025 року нарахування відсотків за користування кредитними коштами відбувалось за на Індивідуальною відсотковою ставкою 0,80%.
Відповідно до п.8.9 договору, сторони погодили, що у разі користування кредитом після 6 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на процентну ставку не надається.
Відповідач після закінчення строку Дисконтного періоду свої зобов?язання відповідно до умов Договору не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом (до 06.11.2025 року включно) по базовій ставці 0,98% в день від суми кредиту за кожен день користування ним, до дня дострокового розірвання Договору - 07.11.2025 року.
Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов?язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 7.3 Договору, зазначено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту 11.04.2029.
При нарахуванні процентів за користування кредитом, тобто від дати видачі траншу до 11.04.2025 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 84,69 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,15% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 54,75 % річних.
Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов?язків, оформлюючи Договір на сайті первісного кредитора ознайомилася з текстом договору, а тому мала змогу ознайомитися з Правилами та Паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» .
Кредитодавець, а в разі відступлення права вимоги - фактор, яким є позивач, має право нараховувати проценти за даним договором починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії договору, виключенням може бути лише застосування кредитодавцем або фактором п.9.1.1.7 Договору, щодо дострокового припинення договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування користування кредитом щонайменше на один місяць, що і було застосовано позивачем відповідно до повідомлення про дострокове розірвання договору з 06.11.2025 року та подальшого зупинення з вказаної дати нарахування відсотків, що підтверджується розрахунками заборгованості.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумцію правомірності правочину, у зв?язку з чим цей договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов?язковим для виконання сторонами, а зобов?язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦП України, мають виконуватися належним чином відповідно до Закону та умов договору.
Слід зауважити, що відповідач не був позбавлений можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення первісного кредитора (небанківської фінансової установи) у письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно умов договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування».
Жодних заперечень щодо змісту договору, порядку взаємодії відповідач первісному кредитору та позивачу не висловив, що свідчить про його згоду з умовами договору.
Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13 вказано, що факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених кредитними договорами.
Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена ст. 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили умови вищезазначеного договору.
У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Вказаний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Суд відхиляє також твердження відповідача, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги.
Право вимоги по кредитному договору №511714231 від 12.03.2025 року відступлено первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Реєстру прав вимоги, який оформлено належним чином.
Позивач підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови Договору факторингу та надав відповідні документи суду: копію Договору факторингу № МВ-ТП/40 від 17.06.2025 року, копію Витяг з Реєстру права вимоги від 17.06.2025 року за Договором факторингу № МВ-ТП/40 від 17.06.2025 року, копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів плати за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №МВ-ТП/40 від 17.06.2025, що є належними доказами щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №511714231 від 12.03.2025 року до позивача.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт набуття позивачем ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 підтверджений матеріалами справи, факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором доведений, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 32 008,96 гривень, вказана заборгованість відповідачем не спростована, власних розрахунків останньою не надано, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №511714231 від 12.03.2025 року у загальному розмірі 32 008,96 гривень.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві позивачем зазначається що витрати на правничу допомогу складають 5 000,00 гривень.
Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надано копію Договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року, копію Додаткової угоди №2367 від 16.12.2025 року про надання правової допомоги до Договору №5 від 02.12.2024 року, копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 16.12.2025 року відповідно до Договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року, копію Платіжної інструкції кредитного переказу коштів №215 від 16.12.2025 року по оплаті за надання правової допомоги у сумі 5000,00 гривень.
Отже, позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу пов`язану зі зверненням до суду з даним позовом надано належні докази,
Відповідач не погоджується з розміром правничої допомоги наданою позивачем, проте власних розрахунків останньої не надає.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що розмір правничої допомоги повною мірою відповідає критерію реальності адвокатських витрат і критерію розумності їх розміру, є співмірним з ціною позову, обсягом та змістом наданих послуг, тому відшкодуванню на користь позивача підлягають понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.
Відповідно до з ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачену останнім суму судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 008,96 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відомості про сторін по справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ: 39700642, адреса: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, будинок 13,
представник позивача адвокат Томилко Оксана Борисівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.15Б,
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
представник відповідача адвокат Лабовкін Олександр Олександрович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Курбанова