ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 р. Справа № 520/13692/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Садова М.І.) від 10.07.2026 по справі № 520/13692/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації - різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 12.07.2019 у фіксованому розмірі між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4228,81 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації - різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 12.07.2019 з урахуванням фіксованого розміру індексації - різниці між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4228,81 грн., відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 12.07.2019, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 12.07.2019, виходячи із фіксованої суми 4228,81 грн на місяць, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що спір між тими самими сторонами, з тотожними предметом і підставами позову вже вирішено судовим рішенням у справі № 520/2298/24, яке набрало законної сили та виконане відповідачем. Відтак суд першої інстанції мав закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Крім того, суд неправильно застосував пункт 5 Порядку №1078, не дослідив складові грошового забезпечення позивача, не встановив їх постійний чи разовий характер та без належного обґрунтування визначив щомісячну суму індексації-різниці в розмірі 4 228,81 грн. У зв`язку з цим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі, а альтернативно - скасувати рішення через неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм права.
Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі підлягає закриттю, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу у відповідача з 31.08.2016 до 12.07.2019, що підтверджено листом відповідача від 29.12.2023 № 2196.
Із наданих до суду довідки від 29.05.2026 про грошове забезпечення позивача останній установив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення майже не нараховувалась за оспорюваний період.
Позивач вважаючи, що відповідач не нарахував йому за період 01.03.2018 до 12.07.2019 індексацію звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 12.07.2019, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 12.07.2019, виходячи із фіксованої суми 4228,81 грн на місяць, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Колегія суддів вважає, що обставини даної справи виключали розгляд і вирішення цього спору по суті заявлених вимог, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У силу вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена у п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Тобто, постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто, яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 809/487/18, від 13.07.2020 у справі № 620/3960/19.
Колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.
Судом встановлено, що 25.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача щодо нарахування та виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 31.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 31.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.07.2019 з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.07.2019 з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/2298/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 31 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 31 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 12.07.2019 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 12.07.2019 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/2298/24 набрало законної сили : 20.06.2024.
На виконання рішення суду позивачу відповідач 06.05.2026 здійснило виплату у розмірі 60 480,36 грн, що не заперечується сторонами по справі.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Порівнявши сторони, підстави та предмет спору у цій справі № 520/13692/26 та у справі № 520/2298/24, колегією суддів встановлено, що в обох випадках позивачем оскаржувались, в тому числі, дії/бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 12.07.2019 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.
При цьому, позови у справах № 520/13692/26 та у справі № 520/2298/24 повністю співпадають за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Тобто, підстави звернення позивача до суду, як і предмет позову, є тотожними до тих, які вже розглядались, та яким надавалась оцінка судом у справі № 520/2298/24.
Колегія суддів наголошує, що позовні вимоги, які були вирішенні при ухваленні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/2298/24, яке набрало законної сили 20.06.2024, не можуть бути знову розглянуті в іншій справі шляхом винесення нового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 по справі № 420/29059/24 зауважив, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд звертає увагу позивача, що заявлені позовні вимоги, прямо стосуються порядку виконання вже ухваленого судового рішення у справі № 520/2298/24.
Суд наголошує, що між сторонами не виникло нового предмета спору та не сформувалися нові правовідносини, оскільки позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України у справі № 520/2298/24, в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 12.07.2019, виходячи із фіксованої суми 4228,81 грн на місяць, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а не звертатися до суду з окремим позовом.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 260/1898/22, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19 та ряду інших.
Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що провадження у справі № 520/13692/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії належить закрити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Відтак, суд першої інстанції ухвалив судове рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 за наявності підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з закриттям провадження у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 по справі № 520/13692/26 - скасувати.
Провадження у справі №520/13692/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис) І.С. Чалий
Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко