ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 р. Справа № 520/20125/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 04.09.26 по справі № 520/20125/24
за позовом ОСОБА_1
до Вищого антикорупційного суду
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вищого антикорупційного суду (далі по тексту - ВАКС, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження : 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) з нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні;
- зобов`язати Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження : 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) здійснити нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі ч.ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 520/20125/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (просп. Берестейський, буд. 41, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Вищого антикорупційного суду з нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Зобов`язано Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259) здійснити нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі частини другої і третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн).
17.08.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява Міністерства юстиції України про зміну способу орядку виконання рішення, в якій останнє просило суд першої інстанції змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 520/20125/24 від 14.05.2025, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259) здійснити нарахування судді Вищого антикорупційного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі частини другої і третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн) шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів нарахованої Вищим антикорупційним судом у розмірі 80415,91 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятнадцять гривень) 91 коп., у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
В обґрунтування вимог вказаної заяви стверджував, що оскільки виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 № 520/20125/24 можливо виконати лише шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України через відсутність у відповідача відповідних бюджетних призначень, вказані обставини унеможливлюють фактичне виконання рішення суду у даній справі, що є підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 по справі № 520/20125/24 заяву представника Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького архітектора, 13) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (просп. Берестейський, буд. 41, м. Київ, 03057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Міністерство юстиції України не погодилось із вказаною ухвалою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її протиправність, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду № 520/20125/24 від 04.09.2026 та постановити нове судове рішення, яким заяву заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни задовольнити, змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 520/20125/24 від 14.05.2025, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259) здійснити нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі частини другої і третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028,00 гривні) шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів нарахованої Вищим антикорупційним судом у розмірі 80 415, 91 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятнадцять гривень) 91 коп. у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції протиправно не враховано, що виконання Вищим антикорупційним судом рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 520/20125/24 у спосіб, визначений зазначеним рішенням, об`єктивно є неможливим через відсутність коштів.
Відтак, вважав, що для належного виконання рішення суду у даній справі необхідно змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 520/20125/24 від 14.05.2025, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259) здійснити нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі частини другої і третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028,00 гривні) на підставі ч.ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028,00 грн.), за вирахуванням передбачених законом податків та зборів при їх виплаті, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів нарахованої Вищим антикорупційним судом у розмірі 80 415, 91 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятнадцять гривень) 91 коп. у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Вищий антикорупційний суд надав пояснення від 22.09.2026, в яких проінформував, що під час виконання судового рішення у справі № 520/20125/24 нарахування присуджених ОСОБА_1 коштів суддівської винагороди є взяттям ВАКС на себе бюджетного зобов`язання, виплата такої винагороди - здійсненням платежу. Таке нарахування й виплата згідно з бюджетним законодавством можливі лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, за наявності відповідного бюджетного призначення.
Зазначив, що у кошторисі ВАКС на 2026 рік за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» (КПКВК 0851010) за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» бюджетні кошти на нарахування й виплату суддівської винагороди суддям ВАКС на виконання ухвалених на їх користь судових рішень не передбачені. Отже, ВАКС як головний розпорядник коштів Державного бюджету України та державний орган, що зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, може виконати судові рішення зобов`язального характеру, зокрема, й у справі № 520/20125/24, шляхом нарахування й виплати суддівської винагороди виключно за наявності для цього відповідних коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що наразі не вбачається можливим з причин, не залежних від ВАКС.
У 2024-2026 роках ВАКС неодноразово звертався до Міністерства фінансів України (далі - Міністерство) з проханням спрямувати частину залишку коштів спеціального фонду бюджету на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для забезпечення виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів ВАКС. Міністерство щоразу відмовляло у задоволенні таких заяв, зокрема, листами від 02 серпня 2024 року вихідний № 08020-13-10/22883, від 15 листопада 2024 року вихідний № 08020-09 10/32963, від 14 лютого 2026 року вихідний № 08020-09-10/4901.
Звернув увагу, що 05 березня 2026 року ВАКС укотре звернувся до Міністерства з листом вихідний № 03.10-03/10/2026, у якому просив з метою виконання судових рішень спрямувати частину залишку коштів спеціального фонду бюджету (код 602100) на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та внести відповідні зміни до річного розпису бюджету за спеціальним фондом та до помісячного розпису спеціального фонду бюджету на 2026 рік за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» (КПКВК 0851010). 13 березня 2026 року ВАКС отримав відповідь Міністерства за вихідним № 08020-13-10/7243, у якій з посиланням на частину другу статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» і частину першу статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зазначено, що виконання рішень судів має здійснюватися в установленому законодавством порядку. 16 вересня 2026 року ВАКС вкотре звернувся до Міністерства з листом вихідний № 03.12-01/163/2026, у якому просив з метою виконання судових рішень спрямувати частину залишку коштів спеціального фонду бюджету (код 602100) на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та внести відповідні зміни до річного розпису бюджету за спеціальним фондом та до помісячного розпису спеціального фонду бюджету на 2026 рік за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» (КПКВК 0851010). З метою належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №520/20125/24 у ВАКС здійснений відповідний перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 по 30 червня 2024 року, обчислений виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного календарного року, за вирахуванням вже виплачених ОСОБА_1 сум.
Інші сторони правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви Міністерства юстиції України, поданої у порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з її безпідставності, оскільки виконання рішення суду у даній справі залежить від бюджетного фінансування, а не від визначеного судом способу виконання. У даному випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із суддівської винагороди.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі Закон - 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
За приписами статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України).
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України вбачається, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі ВАКС здійснило нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі частини другої і третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн) та визначило загальну суму до виплати - 80415,91 грн.
Однак, фактичну виплату заборгованості у сумі 80415,91 грн здійснено не було через відсутність бюджетних призначень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суддівська винагорода, нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі частини 3 статті 378 КАС України виплат, невиплата яких протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення, Міністерство юстиції зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 520/20125/24 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», враховуючи відсутність у відповідача коштів на забезпечення виконання судових рішень.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що зобов`язання відповідача здійснити нарахування суддівської винагороди і безспірне списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів нарахованої Вищим антикорупційним судом у розмірі 80415,91 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятнадцять гривень) 91 коп, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.
Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 520/20125/24 має зобов`язальний характер, однак судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги щодо виплати певної суми коштів, а тому змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов`язання Вищого антикорупційного суду здійснити нарахування судді Вищого антикорупційного ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 30 червня 2024 року на підставі частини другої і третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн) на безспірне списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів нарахованої Вищим антикорупційним судом у розмірі 80415,91 (вісімдесят тисяч чотириста п`ятнадцять гривень) 91 коп., у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, суд фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог, вирішивши питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої суддівської винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив заявник, оскільки запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 520/20125/24.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із суддівської винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановлені у даній справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни способу і порядку виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті, колегія суддів вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 520/20125/24.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 520/20125/24 не підлягає задоволенню, оскільки фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 по справі № 520/20125/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко