ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 р. Справа № 440/361/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава у справі № 440/361/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД КОЛІЙНОЇ ТЕХНІКИ «КОЛІЯР»
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД КОЛІЙНОЇ ТЕХНІКИ «КОЛІЯР» (далі позивач, ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР»), звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2025 №13506540/43716095, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД КОЛІЙНОЇ ТЕХНІКИ «КОЛІЯР» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.10.2025;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання податкову накладну від 18.10.2025 №2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД КОЛІЙНОЇ ТЕХНІКИ «КОЛІЯР».
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, надіслана платнику податків квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної у Реєстрі не містила посилань на конкретні підстави для застосування відповідної процедури до позивача. Також позивач зазначив, що господарські операції, за результатами яких ним складено податкову накладну, не відповідали визначеним у чинному законодавстві критеріям оцінки ризиків, а тому у податкового органу не було підстав для зупинення її реєстрації. До того ж, позивач після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної надав податковому органу вичерпні пояснення та документи на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкову накладну. Проте відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, внаслідок чого прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у Реєстрі.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 32-38). Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165). Зазначив, що реєстрацію складеної ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» податкової накладної у Реєстрі зупинено з огляду на відповідність відображеної в ній господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Звернув увагу на те, що позивачу за результатами розгляду письмових прояснень разом з доданими документами було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. А оскільки позивач додаткові пояснення разом з документами не надав, комісія регіонального рівня на підставі пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалила рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі. Також представник відповідачів зазначив, що повноваження з реєстрації податкових накладних є дискрецією ДПС України, а тому суд не може втручатись у здійснення податковим органом владних управлінських функцій.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод колійної техніки "Коліяр"задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2025 №13506540/43716095.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18.10.2025 №2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод колійної техніки "Коліяр", датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод колійної техніки "Коліяр" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган в загальному сформулював вимогу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, у зв`язку з чим платник податків повинен на власний розсуд надати відповідні пояснення та документи.
Позивачем було надіслано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено від 18.10.2025 № 2. За результатами опрацювання копій первинних документів поданих на розгляд Комісії ГУ ДПС у Полтавській області для реєстрації спірної податкової накладної від ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» до податкової накладної від 18.10.2025 №2, складеної на реалізацію мобільної станції реостатних випробувань «МР-2000» контрагенту TOB «ТПГ «ТРАНСПРОМСЕРВІС» (43163406), встановлено, що платнику необхідно надати документи щодо підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих, технологічного та випробувального обладнання, технічної документації та умов виробництва для реалізованого товару. Документально підтвердити матеріальні та трудові ресурси, які необхідні для забезпечення виробництва мобільної станції.
Комісією ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення направити ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією ГУ ДПС у Полтавській області рішення про реєстрацію податкової накладної від 18.10.2025 №2 в ЄРПН (до суду першої інстанції надано витяг з протоколу від 05.12.2025 №242 засідання Комісії ГУ, на якому було прийнято рішення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів).
ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» не надано пакет додаткових документів для підтвердження господарських операцій. Відповідно до пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520) (зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19), в разі, якщо платник податків не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Так, Комісією ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення від 15.10.2025 №13506540/43716095 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025 в ЄРПН (до суду першої інстанції надано витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 15.12.2025 № 248, відповідно до якого було прийнято рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР»).
Скаржник зауважив, що процедура зупинення реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 та прийняття рішення контролюючим органом щодо відмови в реєстрації спірної податкової накладної, у зв`язку з неподанням додаткових пояснень та копій документів платником, була належним чином дотримана податковим органом.
Вважає, що посилання позивача про неможливість такого подання через зміну прізвища директора та проведення реєстраційних дій зі зміни кваліфікованого електронного підпису не підтверджуються жодними доказами.
Зауважив, що зазначені причини не позбавляють платника можливості скористатись правом на подання додаткових пояснень та/або документів до зупиненої податкової накладної іншими уповноваженими особами, що прямо передбачено нормами ПК України. Більше того, документи, які податковий орган запитував на підтвердження реальності операції, позивач надав лише до суду, а не у встановленому порядку до контролюючого органу (а саме: Копія договору №17/10/2025-Т від 17.10.2025 та копія специфікації №1 до вказаного договору, Копія видаткової накладної №2345 від 24 жовтня 2025 року, Копія договору №20/10/2025-Т від 20 жовтня 2025 року та копія специфікації №1 до вказаного договору, Копія видаткової накладної №345 від 03.11.2025 року, Копія договору №21/10/2025-Т від 21.10.2025 та копія специфікації №1 до вказаного договору, Копія видаткової накладної №65 від 29.10.2025, Копія договору №1 позички нерухомого майна від 01.10.2025 та акта приймання-передачі, Копія договору №1/11-1 про надання послуг від 01.11.2025, Копія договору №1/11-2 про надання послуг від 01.11.2025, Копія договору №1/11-3 про надання послуг від 01.11.2025).
З огляду на викладене, на переконання скаржника, відповідач 1 - ГУ ДПС у Полтавській області діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесене рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним.
Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, скаржник зауважив, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Позивач подав пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що надані ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» первинні документи складені з дотриманням вимог законодавства та є достатніми для реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а обставини, які б унеможливлювали її реєстрацію в ЄРПН - відсутні. Водночас, відповідач в обґрунтування правомірності відмови в реєстрації спірної податкової накладної посилається на ненадання позивачем додаткових документів у відповідь на повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної. З цього приводу позивач зазначив, що Верховний Суд у постанові від 29.07.2025 у справі №140/1998/24 визначив, що питання обґрунтованості вимоги контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН входить до предмета доказування у справах цієї категорії. При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом і в постанові від 12 березня 2025 року у справі №420/35189/23, від 03.04.2025 у справі №380/8435/24. За цих обставин, позивач вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено вищенаведені доводи відповідача, оскільки повідомлення №13489885/43716095 від 05.12.2025, яким позивачу повідомлено про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів не містить оцінки наданих позивачем первинних документів разом з поясненнями від 27.11.2025, а також обґрунтування доцільності витребування додаткових документів.
Наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 43716095, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Кременчуцька ДПІ), є платником податку на додану вартість.
Основним видом економічної діяльності позивача є 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; позивач має право на здійснення таких видів економічної діяльності, як: 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у., 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.
15.10.2025 між ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» (Постачальник) і ТОВ "Торгово-промислова група "Транспромсервіс" (Покупець) укладено договір №15/10/2025-П (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язувався у термін, встановлений даним Договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити на умовах, визначених цим Договором (а.с. 10-12).
У силу положень пункту 2.2. Договору, оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до пункту 2.4. Договору сторони погоджують етапи оплати рахунку у Специфікаціях.
За умовами погоджених Сторонами у Специфікації №1 від 15.10.2025 умов (а.с. 13):
- Постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар - мобільну станцію реостатних випробувань «МР-2000» у кількості 1 шт. вартістю 4 085 136,00 грн, в т.ч. ПДВ 680 856,00 грн;
- мобільна станція реостатних випробувань «МР-2000» (далі - Товар) виготовляється Продавцем впродовж 90 (дев`яноста) календарних днів від дати надходження передоплати на банківський рахунок Продавця;
- виготовлення Товару здійснюється згідно технічних умов, які розроблені Продавцем у відповідності до чинного законодавства;
- Покупець здійснює передоплату за Товар у розмірі 80% протягом 10 (десяти) календарних днів від дати рахунку на оплату. Залишок вартості у сумі 20% Покупець перераховує Продавцю за 5 (п`ять) календарних днів до відвантаження Товару, про що Продавець сповіщає Покупця листом про готовність виробленого Товару.
16.10.2025 ТОВ "ТПГ "Транспромсервіс" виписано рахунок на оплату №1 на суму 4 085 136,00 грн, зокрема ПДВ - 680856,00 грн (а.с. 9).
17.10.2025 ТОВ "ТПГ "Транспромсервіс" в рахунок попередньої оплати за Товар перерахувало на банківський рахунок ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» 404 280,00 грн, зокрема ПДВ 67380,00 грн (а.с. 14).
18.10.2025 ТОВ "ТПГ "Транспромсервіс" в рахунок попередньої оплати за Товар перерахувало на банківський рахунок ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» 3 000 000,00 грн, зокрема ПДВ - 500 000,00 грн (а.с. 14 - зі звороту).
ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» за фактом першої події, що сталася раніше, а саме: надходження коштів, склало та направило на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні:
- № 1 від 17.10.2025 на загальну суму 404 280,00 грн, зокрема ПДВ - 67380,00 грн (а.с. 15);
- № 2 від 18.10.2025 на загальну суму 3 000 000,00 грн, зокрема ПДВ - 500 000,00 грн (а.с. 17).
Податкова накладна від 17.10.2025 №1 зареєстрована в ЄРПН, що підтверджено копією квитанції про її реєстрацію від 18.11.2025 (а.с. 16).
Водночас реєстрацію податкової накладної від 18.10.2025 №2 зупинено з таких підстав: обсяг постачання товару/послуги 9031, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 18).
27.11.2025 позивач направив до комісії регіонального рівня повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, до якого долучив копії документів на підтвердження наявності підстави для складення податкової накладної, реєстрація якої була зупинена (а.с. 46-49).
До повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, позивач долучив 14 додатків, копії яких містяться у матеріалах справи.
05.12.2025 Комісія ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направила позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13489885/43716095 з пропозицією щодо надання платником податку копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування (а.с. 19-20). Додаткова інформація: "Необхідно надати документи щодо підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих, технологічного та випробувального обладнання, технічної документації та умов виробництва для реалізованого товару. Документально підтвердити матеріальні та трудові ресурси, які необхідні для забезпечення виробництва мобільної станції".
15.12.2025 комісія ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалила рішення №13506540/43716095 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 (а.с. 24). За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: "ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку" (а.с. 24).
Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії від 15.12.2025 №248 суд встановив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 у Реєстрі ухвалено з огляду на ненадання позивачем на повідомлення від 05.12.2025 додаткових документів (а.с. 40).
Не погодившись з рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 у ЄРПН, позивач оскаржив його до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що надіслана позивачу квитанція від 18.11.2025 (а.с. 41) не містила будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти висновку про наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної; зокрема податковим органом не зазначено в який спосіб і на підставі яких документів була визначена величина залишку обсягів постачання та придбання товару, як кваліфікуюча ознака для констатації факту відповідності господарської операції приписам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Крім того, наведений у квитанції перелік документів, що мають бути надані платником з метою підтвердження правомірності складення податкової накладної, є орієнтовним та не містив посилань на конкретні документі, які мав надати позивач (а.с. 41).
Суд зазначив, що саме лише посилання на наявність у позивача права на подання пояснень разом з первинними документами не свідчить про виконання податковим органом обов`язку з інформування платника податку про обсяг пояснень та первинних документів, що мали бути надані для підтвердження правомірності складення податкової накладної.
А тому суд погодився з доводами представника позивача про те, що з огляду на відсутність у надісланій ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» квитанції від 18.11.2025 вказівки на конкретний перелік документів, що мали бути надані з метою підтвердження обґрунтованості складення податкової накладної, платник податку надав документи на власний вибір, що на його переконання підтверджували наявність визначених законом підстав для складення податкової накладної.
Посилання представника відповідачів на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520, суд визнав безпідставним, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може подати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.
А тому вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 в Реєстрі.
Суд також врахував, що позивач після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надіслав податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості її складення, якими у своїй сукупності підтверджено підставу складення податкової накладної від 18.10.2025 №2, а саме - отримання передоплати за товар. У свою чергу, ГУ ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації складеної позивачем податкової накладної в Реєстрі.
При цьому суд врахував, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2 ГУ ДПС у Полтавській області визначило ненадання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів, однак у рішенні від 15.12.2025 №13506540/43716095 не зазначено, яких саме документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тож таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.
Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення комісії регіонального рівня від 15.12.2025 №13506540/43716095 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2, складеної ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР», та як наслідок правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.
З метою ефективного захисту порушеного права у спірних відносинах суд першої інстанції зобов`язав ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну Реєстрі датою її фактичного подання на реєстрацію.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком №1246.
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, затверджено, крім іншого, Порядок №1165.
Згідно з пунктом 2-1 Порядку №1165 у цьому Порядку для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків використовуються такі показники:
1) показник D, який розраховується за такою формулою:
D = S/T,
де S - загальна сума сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за період, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк сплати суми податку на додану вартість;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі за операціями у періоді, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк сплати суми податку на додану вартість;
2) показник Pпоточ - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, які зареєстровані в Реєстрі у поточному календарному місяці, з урахуванням прийнятої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
3) показник Pмакс, який розраховується за такою формулою:
Pмакс = Pнайб х 1,4,
де Pнайб - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена платником податку у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі за операціями останніх 12 звітних (податкових) періодів, які передують місяцю, в якому податкову накладну/розрахунок коригування прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк подання декларації з податку на додану вартість.
Значення показників D, Pпоточ та Pмакс відображається в електронному кабінеті.
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, у яких відображено операцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 10 млн. гривень;
значення показника D становить більше 0,05;
значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД (згідно переліку).
Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні";
6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;
7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.
Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пункт 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операції, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції/платника податку хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної №2 від 18.10.2025 зупинена у зв`язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) (а.с. 18).
Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 якого зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».
Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025 контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 9031 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризикованості операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D" = .0000%, "Рпоточ" = 67380. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено, в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначений Порядком №520.
Відповідно до пункту 2 Порядку №520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, процедура розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
Саме у такий спосіб контролюючий орган може усунути невизначеність щодо обставин господарської операції, які на думку контролюючого органу є ризиковими і підлягають підтвердженню, та переліку документів, які необхідно подати платнику для спростування виявлених ризиків та позитивного вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Верховний Суд в постанові від 29.07.2025 у справі №140/1998/24 визначив, що питання обґрунтованості вимоги контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН входить до предмета доказування у справах цієї категорії. Поряд з цим слід враховувати, що за правилами, які набрали чинності з 08 березня 2023 року, податковий орган наділений повноваженнями за наслідками аналізу наданих в порядку, передбаченому пунктом 4 Порядку №520, пояснень і документів, повідомити такого платника податків про необхідність подання додаткових пояснень і документів, конкретизувавши їх перелік у Повідомленні. Отримавши таке Повідомлення, добросовісний платник податків на виконання запровадженого законодавцем з 08 березня 2023 року алгоритму взаємодії між контролюючим органом та платником податків для вирішення питання про реєстрацію ПН в ЄРПН або подає такі додаткові документи, або надає додаткові пояснення із обґрунтуванням причин неможливості їх надання чи необґрунтованості їх витребування. В свою чергу, ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної в Повідомленні, є самостійною підставою для прояву негативної дискреції.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом і в постанові від 12.03.2025 у справі №420/35189/23, від 03.04.2025 у справі №380/8435/24 тощо.
З матеріалів справи судом встановлено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025 контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також запропоновано надати документи згідно переліку, визначеного пунктом 5 Порядку №520. Водночас, така квитанція не містить посилань на перелік документів, необхідних контролюючому органу для вирішення питання про реєстрацію саме податкової накладної №2 від 18.10.2025 в ЄРПН.
Разом з цим позивач, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025, надіслав податковому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого долучив письмові пояснення №6 від 27.11.2025 щодо реальності здійснення господарської операції по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена, та копії документів на підтвердження обґрунтованості її складення (а.с. 46-49).
У поясненнях №6 позивач, зокрема зазначив, що ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» (код ЄДРПОУ 4371695) засноване у 2020 році та мало попередню назву ТОВ "РЕНТ КАПІТАЛ ГРУП". Основною діяльністю ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» є ремонт та модернізація колійної техніки, також має розроблені технічні умови з виготовлення Мобільної станції реостатних випробувань "МР-2000" (далі - ТУ) (копія титульного листа ТУ додається до пояснення). Атестація виробництва та погодження ТУ здійснювалося ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВАГОНОБУДУВАННЯ", відповідні документи додаються до Пояснення: договір, рахунок, платіжна інструкція, акт здачі-приймання робіт.
Стосовно заблокованої накладної №2 від 18.10.2025 пояснив, що ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» уклало договір постачання товару №15/10/2025-П від 15.10.2025 з ТОВ "ТПГ "ТРАНСПРОМСЕРВІС", код за ЄДРПОУ: 43163406 на виробництво та постачання товару "Мобільна станція реостатних випробувань "МР-2000" (далі - Товар) згідно Специфікації №1 від 15.10.2025 до договору №15/10/2025-П від 15.10.2025 (додаються в додатках до Пояснення). Згідно до погоджених умов в Специфікації №1 від 15.10.2025 до Договору №15/10/2025-П від 15.10.2025 Покупець, ТОВ "ТПГ "ТРАНСПРОМСЕРВІС", здійснює передоплату у розмірі 80% від загальної вартості Товару протягом 10 (десяти) календарних днів від дати рахунку на оплату. ТОВ "ТПГ "ТРАНСПРОМСЕРВІС" було виписано рахунок №1 від 16.10.2025 на Товар: "Мобільна станція реостатних випробувань "МР-2000", загальною вартістю 4 085 136,00 грн в тому числі ПДВ: 680 856,00 грн, згідно якого 18.10.2025 було надходження грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР», що підтверджено платіжною інструкцією №17 від 18.10.2025 на суму 3 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 500 000,00 грн (копії рахунку та платіжної інструкції додаються до Пояснення).
За фактом отриманої передоплати, що є першою подією, ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» склало та надіслало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №2 від 18.10.2025 на суму 3000000,00 грн, у тому числі ПДВ - 500 000,00 грн. В підтвердження підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період: жовтень 2025 року (додається до Пояснення).
Мобільна станція реостатних випробувань "МР-2000", що є предметом податкової накладної, виготовляється Продавцем впродовж 90 календарних днів від дати надходження передоплати на банківський рахунок Продавця, кінцевою датою відвантаження буде 17.01.2026. За цей період здійснюється замовлення комплектуючих запасних частин, виготовлення металевої рами, фарбування, з`єднання комплектуючих, кріплення секцій, охолодження - повний цикл виготовлення Товару, згідно затверджених технічних умов.
Саме тому, що Товар виготовляється, обсяг постачання товару/послуги 9031, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, як зазначено у рішенні про блокування реєстрації податкової накладної, оскільки здійснюється реєстрація отриманої передоплати, а не фактичної реалізації Товару, для цього було здійснено поповнення електронного рахунку ПДВ на суму 567 380,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією 278 від 18.11.2025 (додається до Пояснення).
Згідно вищезазначеного ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» просило розблокувати податкову накладну №2 від 18.10.2025 на суму 3000000,00 грн, у тому числі ПДВ - 500 000,00 грн, оскільки підприємство реєструвало податкову накладну за фактом отриманої передоплати для початку виготовлення Товару "Мобільна станція реостатних випробувань "МР-2000" (а.с. 46-47).
На підтвердження викладених обставин, позивач долучив до пояснень копії: рішення одноособового учасника ТОВ "РЕНТ КАПІТАЛ ГРУП" від 14.12.2024; наказу про прийняття на роботу від 16.12.2024 №2-к/тр; атестату виробництва, зареєстрованого за №UA1О080.00951-25; технічні умови ТУ У 28.99.1-43716095-001:2025 від 01.08.2025; договору атестації виробництва №95-25 від 02.07.2025; рахунка-фактури №СФ-0000153 від 04.07.2025; платіжної інструкції №273 від 11.07.2025; акту здачі-приймання роботи №147-25 від 29.08.2025; договору №15/10/2025-П від 15.10.2025; рахунку на оплату №1 від 16.10.2025; платіжної інструкції №17 від 18.10.2025; акту звірки взаємних розрахунків за період: жовтень 2025; платіжної інструкції №278 від 18.11.2025. Всього 14 додатків.
Колегія суддів зазначає, що порядок здійснення розрахунків шляхом внесення Покупцем (ТОВ "ТПГ "Транспромсервіс") передоплати за Товар у розмірі 80% протягом 10 (десяти) календарних днів від дати рахунку на оплату узгоджено сторонами у Специфікації №1 від 15.10.2025. Специфікація №1 від 15.10.2025 є додатком до договору від 15.10.2025 №15/10/2025-П, який було надано позивачем комісії регіонального рівня разом із поясненнями від 27.11.2025.
Крім того, разом з поясненнями від 27.11.2025 комісії регіонального рівня були надані рахунок на оплату №1 від 16.10.2025 та платіжна інструкція №17 від 18.10.2025, що у своїй сукупності підтверджували отримання позивачем коштів у розмірі 3000000,00 грн, зокрема ПДВ - 500000,00 грн, як передумови для виникнення у нього обов`язку скласти та зареєструвати у ЄРПН податкову накладну №2 від 18.10.2025.
Отже, надані позивачем документи та пояснення після зупинення реєстрації податкової накладної у повній мірі підтверджували наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН - отримання передоплати за товар.
Зі змісту витягу з протоколу засідання комісії від 05.12.2025 №242 (а.с. 39) убачається, що за результатами опрацювання пояснень ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» від 27.11.2025 та наданих документів Комісія ухвалила рішення щодо направлення позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної від 18.10.2025 №2 в ЄРПН.
05.12.2025 позивачу було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №13489885/43716095, в якому зазначено про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. У графі "Додаткова інформація" зазначено: "Необхідно надати документи щодо підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих, технологічного та випробувального обладнання, технічної документації та умов виробництва для реалізованого товару. Документально підтвердити матеріали та трудові ресурси, які необхідні для забезпечення виробництва мобільної станції" (а.с. 19-20).
Дослідивши залучені до матеріалів справи копії витягу із протоколу засідання Комісії від 05.12.2025 №242 та повідомлення від 05.12.2025 №13489885/43716095, колегія суддів зауважує, що контролюючим органом не обґрунтовано необхідність підтвердження саме тих обставин та надання тих документів, про які зазначено в повідомленні. Також не пояснено, чому за відсутності таких пояснень та документів неможлива реєстрація спірної податкової накладної в ЄРПН, зокрема, жодних зауважень до змісту, форми та достовірності поданих позивачем документів Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не висловлено.
У відзиві на позов та в апеляційній скарзі представник відповідачів також не навів змістовних обґрунтувань щодо того, з яких підстав правомірність складення податкової накладної від 18.10.2025 №2 не могла бути встановлена на підставі документів, які позивач надав разом з поясненнями №6 від 27.11.2025.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем, на виконання вимог Порядку №520, та з урахуванням змісту господарської операції, за наслідками якої направлено для реєстрації податкову накладну, подавались контролюючому органу як письмові пояснення, так і первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №2 від 18.10.2025. Подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН. Отримання поданих позивачем пояснень та документів відповідачем не заперечується.
У позовній заяві позивач зазначив, що ТОВ «КЗКТ «КОЛІЯР» не мало змоги надати додаткові пояснення та документи на повідомлення комісії регіонального рівня від 05.12.2025 з огляду на зміну прізвища директора товариства та проведення відповідних реєстраційних дій та дій із заміни кваліфікованого підпису.
З посиланням на ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 15.12.2025 №13506540/43716095, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №2 від 18.10.2025 в ЄРПН. Графа "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" не містить жодної інформації (а.с. 24).
Щодо доводів апелянта про те, що на вимогу контролюючого органу позивач не надав додаткові документи, зазначені у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або додаткових документів, що є самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, визначеною пунктом 10 Порядку №520, колегія суддів зазначає наступне.
Сам по собі факт ненадання платником податків окремих документів, перелічених у відповідному повідомленні контролюючого органу, не може бути безумовною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без урахування характеру господарської операції та значення таких документів для підтвердження обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення податкових зобов`язань.
У цій справі першою подією є отримання позивачем передоплати за товар, з якою відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України пов`язується виникнення податкових зобов`язань постачальника та, як наслідок, обов`язок скласти податкову накладну на дату отримання коштів і зареєструвати її в ЄРПН. За таких обставин зазначені у повідомленні комісії документи (щодо підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих, технологічного та випробувального обладнання, технічної документації та умов виробництва для реалізованого товару та щодо підтвердження матеріальних та трудових ресурсів, які необхідні для забезпечення виробництва мобільної станції) не впливають на правомірність складення платником податків податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з настанням якої приписи ПК України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкові накладні в ЄРПН - отримання передоплати за товар.
Крім того, як слушно звернув увагу суд першої інстанції, документи на підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих, технологічного та випробувального обладнання, технічної документації та умов виробництва для реалізованого товару; на підтвердження матеріальних, трудових ресурсів, які необхідні для забезпечення виробництва мобільної станції не є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), які безпосередньо підтверджують факт здійснення господарської операції з постачання товару.
Разом з цим, дослідження реальності (товарності) здійснення господарської операції, за результатами якої позивач склав податкову накладну від 18.10.2025 №2, може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції, а також правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач, пославшись у повідомленні №13489885/43716095 на необхідність надання позивачем документів щодо підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих, залишив поза увагою, що у наданих позивачем поясненнях №6 було чітко зазначено про здійснення замовлення комплектуючих запасних частин протягом строку виробництва мобільної станції, що узгоджується з умовами договору, отже, вимога відповідача про підтвердження наявності матеріалів та комплектуючих на момент здійснення передплати за товар є необґрунтованою.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025 відсутні посилання на конкретні документи, ненадання яких зумовило прийняття негативного для позивача рішення, а також не пояснено жодним чином, чому наданих позивачем документів виявилося недостатньо.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також, слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, від 17 травня 2023 року у справі №140/14282/20 тощо.
Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2026 у справі №380/18978/24, щодо правових наслідків невиконання платником податків вимоги контролюючого органу про надання додаткових пояснень та документів.
Водночас колегія суддів не вважає зазначені висновки релевантними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки вони сформовані з урахуванням інших фактичних обставин, зокрема встановленої судами належності та обґрунтованості вимог контролюючого органу щодо подання платником додаткових документів.
У цій справі, на відміну від обставин, покладених в основу висновків Верховного Суду у справі №380/18978/24, позивачем разом із поясненнями було подано документи на підтвердження господарської операції, відображеної у спірній податковій накладній, зокрема документи, які підтверджують настання першої події - отримання попередньої оплати за товар. При цьому контролюючий орган, отримавши зазначені пояснення та документи, не навів конкретних обставин, які залишилися непідтвердженими, не зазначив, які саме відомості у поданих позивачем документах є недостатніми, суперечливими або недостовірними, а також не обґрунтував, для підтвердження яких саме обставин необхідне подання кожного із додатково витребуваних документів.
Колегія суддів вважає, що сам по собі факт зазначення у повідомленні певного переліку документів ще не свідчить про належне виконання контролюючим органом обов`язку щодо обґрунтування необхідності їх подання. Такий перелік має бути конкретним, стосуватися відповідної господарської операції та супроводжуватися зрозумілим обґрунтуванням того, які саме обставини підлягають підтвердженню витребуваними документами.
Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.07.2026 у справі №120/3427/25, відповідно до якого правомірність відмови у реєстрації податкової накладної у зв`язку з неподанням додаткових документів оцінюється, зокрема, з урахуванням дотримання контролюючим органом вимог законодавства щодо змісту та форми відповідного повідомлення, наявності в ньому конкретного переліку документів, які підлягали поданню, а також чіткого обґрунтування необхідності їх надання.
Отже, з наведеного висновку Верховного Суду вбачається, що визначальним є не лише факт ненадання платником документів, зазначених контролюючим органом у повідомленні, а й те, чи було саме повідомлення належним чином сформоване та мотивоване, чи визначено у ньому конкретні документи, необхідні для підтвердження відповідних обставин, та чи наведено обґрунтування необхідності їх подання.
У постанові від 16.07.2026 у справі №500/6492/25 Верховний Суд зауважив: "Аналіз наведених норм свідчить, що процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, спрямована на вирішення питання про наявність чи відсутність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній.
Внесення змін до Порядку №520, що набрали чинності з 08 березня 2023 року, якими було передбачено можливість направлення платнику повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів, не змінило предмета цієї процедури. Такі зміни стосувалися виключно процесуального механізму її реалізації та розширили можливості комісії щодо отримання від платника додаткових документів.
Такий підхід відображений у постановах Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі №420/14450/24, від 02 грудня 2025 року у справі №400/996/25 та від 18 березня 2026 року у справі №580/1932/25.
Разом із тим наведені висновки не спростовують усталеної правової позиції Верховного Суду, відповідно до якої процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, оскільки питання реальності господарської операції може бути предметом дослідження лише під час здійснення податкового контролю у формах, визначених Податковим кодексом України.
Отже, комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків...
....Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що після внесення змін до Порядку №520 контролюючий орган мав право направити позивачу повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів.
Так само не викликає сумніву право комісії враховувати факт часткового ненадання документів під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.
Разом із тим суд апеляційної інстанції фактично визнав сам факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленнях комісії, достатнім для висновку про правомірність спірних рішень, не перевіривши, чи підтверджувала сукупність фактично поданих платником документів інформацію, зазначену у податкових накладних.
Такий підхід не враховує, що за змістом пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку № 520 предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній.
Тому факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленні комісії, підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку. Інакше передбачена пунктом 10 Порядку № 520 підстава для відмови набувала б суто формального характеру та застосовувалася б незалежно від того, чи підтверджують уже подані документи інформацію, відображену у податковій накладній".
За таких обставин посилання контролюючого органу на неподання позивачем додаткових документів саме по собі не може свідчити про невиконання останнім свого обов`язку щодо надання пояснень та документів на підтвердження господарської операції. Інший підхід фактично покладав би на платника податків обов`язок подавати будь-які документи на вимогу контролюючого органу незалежно від того, чи обґрунтовано їх необхідність та чи мають вони відношення до обставин, що підлягають підтвердженню.
У постанові від 22 липня 2026 у справі 120/3427/25 Верховний суд зазначив: "Враховуючи, що судами попередніх інстанцій установлено дотримання податковим органом вимог законодавства щодо змісту та форми відповідного повідомлення, наявність у ньому конкретного переліку документів, які підлягали поданню, а також чіткого обґрунтування необхідності їх надання, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що відмова в реєстрації податкової накладної від 30.12.2024 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується не на формальному підході контролюючого органу, а на невиконанні платником податку покладеного на нього обов`язку щодо надання витребуваних пояснень та документів".
З наведеного висновку Верховного Суду вбачається, що належне виконання контролюючим органом обов`язку щодо витребування додаткових пояснень та документів передбачає не лише зазначення їх переліку у відповідному повідомленні, а й чітке та конкретне обґрунтування необхідності їх подання. Така вимога до змісту повідомлення є обов`язковою, оскільки саме платник податків має бути обізнаний із тим, які обставини господарської операції викликають сумнів у контролюючого органу та з яких причин для їх підтвердження необхідні конкретно витребувані документи.
Тож, повідомлення контролюючого органу про надання додаткових пояснень та документів, у якому відсутнє чітке, конкретне та зрозуміле обґрунтування необхідності їх надання, не відповідає встановленим законом вимогам до його змісту та не може свідчити про належне виконання контролюючим органом свого обов`язку.
Відповідно, невиконання платником податків вимог такого повідомлення не може ставитися йому у провину та саме по собі не може слугувати належною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, оскільки обов`язок платника щодо подання додаткових документів виникає лише за умови їх належного, конкретного та обґрунтованого витребування контролюючим органом.
Натомість, зазначаючи у спірному рішенні про ненадання або часткове ненадання додаткових пояснень та копій документів, відповідач не навів, які саме подані позивачем документи є недостатніми для підтвердження відповідної господарської операції, які конкретно обставини залишилися непідтвердженими та з яких причин подані позивачем документи не були враховані.
Принагідно суд також враховує, що у ході виконання умов договору поставки від 15.10.2025 позивач склав податкову накладну від 17.10.2025 №1 на отриману передоплату у розмірі 404280,00 грн (зокрема ПДВ - 67380,00 грн), що 18.11.2025 зареєстрована у ЄРПН (а.с. 15, 16).
Тобто, за результатами виконання одного господарського договору податковий орган зареєстрував у ЄРПН податкову накладну від 17.10.2025 №1, натомість відмовив у реєстрації податкової накладної від 18.10.2025 №2.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена у спірному рішенні підстава для відмови у реєстрації податкової накладної - ненадання або часткове ненадання додаткових пояснень та копій документів - має формальний характер та не свідчить про відсутність у позивача документального підтвердження господарської операції, а тому не може бути визнана належною та достатньою підставою для відмови у її реєстрації.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.
Разом з цим, при прийнятті спірного рішення відповідачем 1 не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону.
Колегія суддів зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В свою чергу, у спірному випадку з настанням першої події, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, а саме отриманням позивачем попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжною інструкцією №17 від 18.10.2025, у позивача виникли податкові зобов`язання з ПДВ, з якими було пов`язано складання спірних податкових накладних та подання їх на реєстрацію в ЄРПН.
Суд апеляційної інстанції вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
За встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції зауважує, що ГУ ДПС у Полтавській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН. Разом з тим, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165, пункту 5 Порядку №520 і підпунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС в Полтавській області пояснення та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, з огляду на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції, та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2025 відсутні, а тому рішення №13506540/43716095 від 15.12.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Колегія суддів враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №806/2978/17, від 16.05.2019 у справі №812/1312/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Слід зазначити, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 та Порядком №1165 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо).
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН, зважаючи на відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 18.10.2025.
За наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 у справі № 440/361/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий