УХВАЛА
15 жовтня 2026 р. Справа № 520/8740/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання вжиття заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 в справі № 520/8740/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
11.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.07.2020 по 20.08.2025, із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.07.2020 по 20.08.2025, із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.07.2020 по 19.05.2023 ( в період служби), із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період: з 28.07.2020 по 31.12.2020, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та, з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2021 по 31.12.2021, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та, з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2022 по 31.12.2022, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та, з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2023 по 19.05.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та, з утриманням належних податків та зборів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.07.2020 по 19.05.2023 (в період служби), із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період: з 28.07.2020 по 31.12.2020, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум; з 01.01.2021 по 31.12.2021, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум; з 01.01.2022 по 31.12.2022, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум; з 01.01.2023 по 19.05.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 28.07.2020 по 19.05.2023 є помилковими, оскільки позивачка до суду першої інстанції звернулася з позовом лише 11.04.2026, тобто з пропуском встановленого тримісячного строку звернення до суду.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 та від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 в справі № 520/8740/26 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Судовим розглядом встановлено, що 11.04.2026 позивачка звернулася до суду з позовом про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 28.07.2020 по 19.05.2023.
Враховуючи, що лише до 18.07.2022 Кодексом законів про працю України не обмежено будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, суд апеляційної інстанції вважає необхідним запропонувати ОСОБА_1 подати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає необхідним витребувати у ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 копію військового квитка ОСОБА_1 та документи, які підтверджують проходження позивачкою військової служби по теперішній час.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 78, 80, 308, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Запропонувати ОСОБА_1 подати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин, протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
Витребувати у ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 копію військового квитка ОСОБА_1 та документи, які підтверджують проходження позивачкою військової служби по теперішній час.
Витребувані докази необхідно надати до суду протягом 5 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.