УХВАЛА
15 жовтня 2026 р. Справа № 520/2499/26 м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,
розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 по справі № 520/2499/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення 12.10.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що ним не було подано апеляційної скарги у строки, визначені статтею 295 КАС України, з огляду на відсутність грошових коштів для сплати судового збору. Відповідач вважає за необхідне відзначити, що усі апеляційні скарги, які подавались військовою частиною НОМЕР_1 до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж 2026 року без сплати судового збору повертались на адресу військової частини без розгляду. При цьому, кожна така апеляційна скарга містила клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій військова частина зауважувала, що військова частина не отримує фінансування за КЕКВ « 2800» для сплати судового збору з другої половини 2025 року і фактично через відсутність коштів позбавлена доступу до судів апеляційної інстанції. На підтвердження зазначеного до скарги долучено ухвали апеляційних окружних адміністративних судів за період з січня 2026 року до серпня 2026 року, якими абсолютно усі апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 повертались без розгляду, у зв`язку з несплатою судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилялись Другим апеляційним адміністративним судом, як і іншими судами апеляційної інстанції. Тобто, наслідком подачі апеляційної скарги без сплати судового збору до Другого апеляційного адміністративного суду було б повернення апеляційної скарги без розгляду, як і усі інші апеляційні скарги, які повертались військовій частині НОМЕР_1 впродовж усього 2026 року. За таких обставин, військова частина НОМЕР_1 з незалежних від неї причин була позбавлена можливості у строк до 13.08.2026 року подати апеляційну скаргу, яка б мала шанс на прийняття її до розгляду Другим апеляційним адміністративним судом, а відтак така апеляційна скарга у визначений строк не була подана. Можливість сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у справі №520/2499/26 з`явилась лише через 11 днів після зарахування на рахунок частини за КЕКВ « 2800» і опрацювання казначейською службою усіх заборгованостей військової частини, а також заявок військової частини на виконання судових рішень, сплати судових зборів тощо. З клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження військовою частиною НОМЕР_1 подається апеляційна скарга із квитанцію про сплату судового збору.
Перевіривши зазначені доводи та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У силу частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З автоматизованої системи документообігу суду судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено в порядку письмового провадження 10.07.2026.
У свою чергу, 12.10.2026 Військовою частиною НОМЕР_2 на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.
Отже, відсутність в кошторисах суб`єктів владних повноважень коштів на оплату судового збору, організаційні труднощі, пов`язані з необхідністю переміщення коштів в межах рахунків відповідних розпорядників не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним зі способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Таку позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12 вересня 2025 року у справі № 240/7212/24.
У контексті вирішення питання поважності причин пропуску процесуального строку колегія суддів враховує, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, становив 1597,44 грн, тобто не був таким, що об`єктивно міг вплинути на тривалість процедури сплати чи виділення відповідних асигнувань.
Колегія суддів зазначає, що процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому, виходячи з принципу "належного урядування", державний орган має дотримуватися такої процедури, у зв`язку з чим несвоєчасне надходження бюджетних асигнувань на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Надані виписки з рахунку, які підтверджують зарахування коштів за КЕКВ « 2800» лише 29.09.2026, засвідчують обставини фінансування військової частини, проте не доводять об`єктивної неможливості своєчасного подання апеляційної скарги та вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для дотримання встановленого законом процесуального строку.
Долучені ухвали судів про залишення апеляційних скарг без руху та їх повернення також не можуть бути прийняті судом як належне обґрунтування поважності причин пропуску строку в цій справі, оскільки стосуються інших процесуальних звернень і лише підтверджують застосування судами процесуальних наслідків недотримання вимог щодо сплати судового збору. Зазначені судові рішення не встановлюють обставин, які об`єктивно перешкоджали відповідачу своєчасно оскаржити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026, а тому посилання на них є необґрунтованим.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відсутність бюджетного фінансування, подальше зарахування коштів та повернення інших апеляційних скарг не виправдовують недотримання відповідачем установленого процесуального строку.
Колегія суддів акцентує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.10.2022 у справі №640/3770/21, від 10.12.2024 у справі №560/2929/24, від 28.10.2025 у справі №520/8464/24 та інших.
Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 по справі №520/2499/26, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 .
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва К.В.
Судді Ральченко І.М. Фоміна Л.О.