ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 р. Справа № 520/8036/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 08.07.26 по справі № 520/8036/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01 січня 2020 р. по 20 червня 2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р.;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01 січня 2020 р. по 20 червня 2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено позивачу доплати за несення служби у нічний час, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 р. по 20.06.2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р.
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 р. по 20.06.2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025 та зобов`язання здійснити відповідну виплату, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поданим відповідачем уточненим довідкам обліку несення служби в нічний час та відомостям про фактично проведені виплати, не навів помісячного розрахунку визначених ним 736 годин і не застосував установлене пунктом 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) обмеження щодо періоду, за який може бути виплачене своєчасно не отримане поліцейським грошове забезпечення. Відповідач зазначає, що виплата доплати за службу в нічний час проводиться в поточному місяці за попередній. Позивач просить здійснити виплати за період з 01 січня 2020 року по 20 червня 2025 року за 736 годин. Водночас аналіз довідок обліку несення служби у нічний час за 2020-2025 роки та довідок про грошове забезпечення за відповідний період свідчить про інше. Зокрема, встановлено, що оплата за службу в нічний час не була здійснена лише за такі періоди: січень 2020 року - 60 годин; лютий 2020 року - 32 години; березень 2020 року - 60 годин; квітень 2020 року - 60 годин; серпень 2020 року - 64 години; лютий 2021 року - 48 годин; березень 2021 року - 62 години; квітень 2021 року - 60 годин; травень 2021 року - 58 годин; червень 2021 року - 48 годин; липень 2021 року - 12 годин; липень 2024 року - 30 годин; грудень 2024 року - 42 години. Загальна кількість неоплачених годин становить 636 годин, а не 736 годин, як зазначає позивач. Отже, на думку відповідача, вимоги позивача в частині обсягу заявлених до оплати годин є завищеними та не підтверджуються наявними документальними доказами.
ГУ НП в Харківській області звертає увагу, що у межах трирічного періоду, встановленого пунктом 11 розділу І Порядку № 260, матеріалами справи може підтверджуватися відсутність виплати доплати загалом за 72 години служби в нічний час: 30 годин у липні 2024 року та 42 години у грудні 2024 року. Натомість решта годин, стосовно яких відповідачем під час розгляду справи надавалися відомості про відсутність відповідної доплати, припадає на 2020-2021 роки, тобто перебуває поза межами трирічного періоду, за який відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 260 може здійснюватися виплата своєчасно не отриманого грошового забезпечення.
За наведених обставин, висновок суду про наявність підстав для здійснення ОСОБА_1 доплати за 736 годин несення служби в нічний час за весь період з 01.01.2020 по 20.06.2025 є необґрунтованим. З урахуванням пункту 11 розділу І Порядку № 260 відповідна виплата могла охоплювати виключно трирічний період, що передував зверненню за її одержанням, у межах якого матеріалами справи підтверджується відсутність доплати не більше ніж за 72 години. Навіть у разі незастосування судом апеляційної інстанції передбаченого пунктом 11 розділу І Порядку № 260 трирічного обмеження матеріалами справи може підтверджуватися відсутність виплати не більше ніж за 636 годин служби в нічний час. У зв`язку із цим рішення суду в частині додаткових 100 годин у будь-якому разі є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025 та зобов`язання здійснити відповідну виплату, отже, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 20.06.2025 проходив службу в Національній поліції України.
Відповідно до наказу ГУ НП в Харківській області від 20.06.2025 року № 355о/с «По особовому складу» позивача звільнено згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), за власним бажанням.
Впродовж 2020-2025 років позивач залучався до несення служби, що передбачає добове чергування, про що зазначено у довідках обліку несення поліцейським служби у нічний час. Проте, доплата за несення служби в нічний час за вказаний період відповідачем частково не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджено довідками про доходи.
Також, під час проходження служби в ГУ НП в Харківській області позивачу не проводилась індексація грошового забезпечення у період з 07.11.2015 по 30.10.2017, відповідно до інформації, що міститься в листі ГУ НП в Харківській області від 23.03.2026 № 141734-2026 про нараховане та виплачене грошове забезпечення.
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за 736 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 р. по 20.06.2025 р., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відомостей внесених до Книг нарядів позивач залучався до несення служби у нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025 у загальній кількості 3240 годин, проте відповідачем здійснено доплату за несення служби у нічний час за 2504 години. Враховуючи, що позивачем з 01.01.2020 по 20.06.2025 у нічний час відпрацьовано 3240 годин та з огляду на відсутність оплати служби у нічний час за 736 годин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати на користь позивача грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025 за 736 годин.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в оскаржуваній відповідачем частині з таких підстав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом № 580-VIII.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Статтею 91 Закону №580-VІІІ встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Водночас, підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції, а облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
За твердженнями відповідача облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
Так, за уточненими довідками обліку несення поліцейським служби у нічний час, які долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву (а.с. 86-126) за підписом начальника СЛ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області в період з 01.01.2020 по 20.06.2025 встановлено, що позивач залучався до несення служби у нічний час:
в 2020 році - 620 годин (січень - 60 год, лютий - 32 год, березень - 60 год, квітень - 60 год, травень - 60 год, червень - 54 год, липень - 56 год, серпень - 64 год, вересень - 54 год, жовтень - 60 год, листопад - 54 год, грудень - 6 год);
в 2021 році - 582 години (січень - 48 год, лютий - 48 год, березень - 62 год, квітень - 60 год, травень - 58 год, червень - 48 год, липень - 12 год, серпень - 60 год, вересень - 36 год, жовтень - 60 год, листопад - 30 год, грудень - 60 год);
в 2022 році - 716 годин (січень - 66 год, лютий - 42 год, березень - 60 год, квітень - 60 год, травень - 60 год, червень - 60 год, липень - 62 год, серпень - 64 год, вересень - 60 год, жовтень - 60 год, листопад - 60 год, грудень - 62 год);
в 2023 році - 630 годин (січень - 64 год, лютий - 54 год, березень - 36 год, квітень - 56 год, травень - 60 год, червень - 42 год, липень - 48 год, серпень - 54 год, вересень - 54 год, жовтень - 54 год, листопад - 60 год, грудень - 48 год);
в 2024 році - 636 годин (січень - 62 год, лютий - 58 год, березень - 62 год, квітень - 52 год, травень - 60 год, червень - 60 год, липень - 30год, серпень - 48 год, вересень - 60 год, жовтень - 60 год, листопад - 42 год, грудень - 42 год);
в 2025 році - 156 годин (січень - 18 год, лютий - 6 год, березень - 18 год, квітень - 26 год, травень - 52 год, червень - 36 год).
Загальна кількість годин несення служби в нічний час ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 20.06.2025 складає 3340 годин.
Довідками про грошове забезпечення позивача за періоди з січня 2020 року по грудень 2021 року №№ 406, 407 від 19.06.2026, архівною відомістю №1 (№408 від 19.03.2026) за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, довідками про грошове забезпечення позивача за періоди з січня 2023 року по червень 2025 року №№ 409, 410, 411 від 19.03.2026 підтверджено, що ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення за несення служби в нічний час:
у 2020 році в червні-серпні, жовтні-грудні;
у 2021 році в січні-лютому, вересні-грудні;
у 2022 році в січні-грудні;
у 2023 році в січні-грудні;
у 2024 році в січні-липні, вересні-грудні;
у 2025 році в лютому-червні.
Тобто, вказаними вище довідками та архівною відомістю підтверджено виплату грошового забезпечення за несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025 у кількості 2704 години.
Таким чином, колегія суддів враховуючи, що виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, встановила, що позивачу не виплачено грошове забезпечення за службу в нічний час лише за січень 2020 року - 60 годин, лютий 2020 року - 32 години, березень 2020 року - 60 годин, квітень 2020 року - 60 годин, серпень 2020 року - 64 години, лютий 2021 року - 48 годин, березень 2021 року - 62 години, квітень 2021 року - 60 годин, травень 2021 року - 58 годин, червень 2021 року - 48 годин, липень 2021 року - 12 годин, липень 2024 року - 30 годин, грудень 2024 року - 42 години.
Загальна кількість годин несення служби в нічний час, за які не виплачено грошове забезпечення складає 636, а не як помилково зазначив суд першої інстанції 736 годин.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не здійснювалось нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за 636 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025, чим допущено протиправну бездіяльність.
За цим, доводи апеляційної скарги в частині визначення 636 годин, за які відповідачем не здійснено нарахування грошового забезпечення позивачу за службу в нічний час є частково обгрунтованими, та приймаються колегією суддів в якості належних.
Щодо доводу відповідача про застосування до спірних правовідносин трирічного строку звернення за одержанням невиплаченого грошового забезпечення, встановленого п. 11 розділу І Порядку № 260, колегія суддів враховує наступне.
Згідно положень абзацу першого пункту 11 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі № 320/2583/21 виснував, що у разі якщо позовна заява містить вимоги про нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням, зокрема, доплати за службу у нічний час, слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відтак, на спірні правовідносини поширюються положення частини 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є кодифікованим законом та має вищу юридичну силу, аніж Порядок № 260, який є підзаконним нормативно-правовим актом.
З огляду на вказане, позиція відповідача щодо застосування до вказаних спірних правовідносин трирічного строку звернення за одержанням невиплаченого грошового забезпечення згідно Порядку № 260 є необґрунтованою.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу доплати за несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 по 20.06.2025. Разом із тим, визначаючи обсяг відповідних зобов`язань відповідача, суд першої інстанції помилково зазначив про необхідність здійснення доплати за 736 годин несення служби в нічний час, тоді як належними доказами у справі підтверджено, що кількість годин несення служби в нічний час, за які позивачу не нараховано та не виплачено грошове забезпечення, складає 636 годин.
З огляду на таке, колегія суддів доходить висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №520/8036/26 в частині визначення кількості годин несення служби в нічний час, за які не виплачено грошове забезпечення не відповідає встановленим обставинам справи та підлягає зміні шляхом зазначення кількості годин несення служби в нічний час, за які не виплачено грошове забезпечення ОСОБА_1 - 636 годин.
При цьому така зміна не впливає на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача, а стосується виключно приведення резолютивної частини судового рішення у відповідність до фактичних обставин, встановлених під час розгляду справи.
На підставі викладеного, колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 по справі № 520/8036/26 - змінити, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 636 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 р. по 20.06.2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення у вигляді доплати за 636 годин несення служби в нічний час за період з 01.01.2020 р. по 20.06.2025 р., а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р."
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №520/8036/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий