ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 р. Справа № 480/11066/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Фоміної Л.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Сумській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2026, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/11066/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор»
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» (далі - ТОВ «Кролевецький елеватор», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024р. №1004118280702, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 816 354 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 204 088,50 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024р. №1004318280702, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 11 220 грн за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП.
В обґрунтування позову позивач вказував про те, що вважає оскаржувані податкові-повідомлення рішення безпідставними та такими, що суперечать вимогам Податкового кодексу України.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 816 354 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 204 088, 50 грн, позивач зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (Постачальник) та ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (Споживач) було укладено Договорів про постачання електричної енергії №261469 від 21.11.2015. Факт постачання електроенергії податковим органом не заперечується, як і не заперечується факт наявності актів приймання-передачі електроенергії, які були складені ТОВ «ЕНЕРА СУМИ». Враховуючи факт оформлення сторонами первинних бухгалтерських документів, підтвердження факту оплати за спожиту електроенергію, наявність належним чином оформлених податкових накладних та розрахунків коригування до них, висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» права на формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» по Договору про постачання електричної енергії №261469 від 21.11.2015р., не відповідають дійсності.
Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (Постачальник) було укладено договір постачання природного газу №225.2 від 07 жовтня 2020 року. Постачання природнього газу здійснювалось, зокрема в період з жовтня 2020 року по січень 2024 року. Факт постачання природного газу податковим органом не заперечується, як і не заперечується факт наявності актів приймання-передачі природного газу, які були складені ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс». Втім, незважаючи на наявність належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу, які відповідають вимогам первинного бухгалтерського документу та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податковий орган не визнав право ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» на формування податкового кредиту з ПДВ по придбаному природному газу у розмірі 3 478 194,20 грн, оскільки начебто встановлено розбіжності в об`ємах придбаного газу, який зазначено у вищенаведених актах та об`ємами, які зазначено ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» у податкових накладних складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на користь ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР». Однак позивач з такими висновками не погоджується, оскільки на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (дата зарахування коштів), ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, а факт проведеної оплати ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» оплати за поставлений ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Отже, ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» наявні всі правові підстави формувати податковий кредит з ПДВ, оскільки всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024р. №1004318280702, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 11 220 грн позивач зазначив, що диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами. Отже, застосування штрафних санкцій на підставі п. 117.1 ст. 117 ПК України є безпідставним та необґрунтованим.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 4816354 (чотири мільйони вісімсот шістнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1204088 (один мільйон двісті чотири тисячі вісімдесят вісім) грн 50 коп.
У задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004318280702 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 11 220 (одинадцять тисяч двісті двадцять) грн відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» (41304, Сумська область, Конотопський район, м. Кролевець, вул. Транспортна т. 1 ЄДРПОУ 36744485) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська б. 13, ЄДРПОУ 43995469) судові витрати пропорційно до задоволених вимог у розмірі 30111 грн. 70 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 480/11066/24 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає таке.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив: «…Як було зазначено, оформлення податкових накладних здійснювалось постачальниками за першою з подій у вигляді попередньої оплати. На момент оформлення податкових накладних актів приймання передачі не існувало, оскільки вони оформлювались сторонами договорів після закінчення розрахункового періоду. Використання позивачем у розрахунковому періоді не усього оплаченого обсягу електричної енергії та газу не скасовує його права на податковий кредит. Зареєстровані постачальником у ЄРПН податкові накладні є для позивача підставою для віднесення сплачених суд податку до податкового кредиту. Крім того, договорами передбачено у такому випадку зарахування залишку сплачених коштів у якості попередньої оплати за наступний розрахунковий період. Висновки відповідача суперечать наведеним нормам Податкового кодексу України. У зв`язку зі зміною вартості природного газу та електричної енергії позивачем та його постачальниками укладались додаткові угоди до договору, постачальниками складались та реєструвалися у ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних (т. а.с. 163-176, 179-180, т. 3 а.с. 127-136, Такі дії відповідають вимогам ст. 192 ПК України.»
Вище наведені висновки не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам у справі, зокрема в матеріалах справи відсутні докази, а саме додаткові угоди, щодо зміни вартості поставленої електроенергії та природнього газу, відсутні розрахунки коригування за 2019-2023 роки.
В частині порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, та не нарахування податкових зобов`язань за товарами, використаними не в господарській операції, а саме не нарахування податкового зобов`язання по понаднормативним втратам кукурудзи 3 кл. та пшениці 4 кл. при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах на суму 34348 грн. ТОВ «Кролевецький елеватор», не заперечує. Суд першої інстанції не враховано дані обставини та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення рішення №1004118280702, що є порушенням норм процесуального права.
Також апелянт зазначає, що під час перевірки контролюючим органом було досліджено господарські операції з ТОВ «Енера Суми» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» та встановлено, що кількість поставленої електроенергії та природнього газу не відповідає кількості на яку була зареєстровано податкову накладну, також не відповідність вартості товару що вказана в первинному документі та в податковій накладній.
Дані первинних документів (ціна, обсяг постачання), а саме актів прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) та дані (обсяг постачання, ціна), що зазначені в податкових накладних не відповідають один одному. Перелічені невідповідності та розбіжності позивачем не заперечуються, а на їх спростування стверджує про реальність господарських операцій, нормативного обґрунтування щодо наявності правових підстав для формування податкового кредиту по податковим накладним, які не відповідають первинним документам та відсутні розрахунки коригування до них позивач не наводить.
Право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.
Окремо, ГУ ДПС у Сумській області акцентує, що позивач не звертався до ТОВ «Енера Суми» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» з питання коригування податкових накладних.
Обсяг постачання та вартісний показник впливають на формування податкового кредиту отримувачем послуг. Так для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку (п.198.2 ст.198 ПКУ). В межах даної справи обсяг постачання електроенергії та природного газу контролюється приладами обліку (загально відомий факт) та фіксується в відповідних актах приймання передачі (акт розрахунки), який передається постачальником споживачу.
Таким чином, позивач зависив суми податкового кредиту внаслідок невідповідності даних первинних документів і даним, зазначеним в податкових накладних, які безпосередньо впливають на формування суми податкового кредиту.
На дату завершення податкової перевірки розрахунки коригування щодо зменшення кількості поставленої електроенергії, зміна тарифу та відповідно зміна вартості не були зареєстровані в ЄРПН.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Водночас, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004318280702, позивач також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 480/11066/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 №1004318280702 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 11 220 (одинадцять тисяч двісті двадцять) грн та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що зі змісту висновків акту перевірки, вбачається, що в порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 117.1. ст. 117 Податкового кодексу України нарахована штрафна санкція за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024 №1004318280702, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 11 220 грн за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП. Позивач зазначає, що обов`язковою умовою для застосування відповідальності за статтею 117 ПК України, є порушення строків та порядку подання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, прямо передбачених Податковим кодексом України. Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами, а їх подання до податкового органу регулюються різними нормативними документами. Отже, положення статті 117 ПК України передбачають відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містять вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу. Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від у справі № 640/18630/21 та від 21 квітня 2022 року у справі № 580/814/20.
Також позивач зазначає, що неподання повідомлення за формою 20-ОПП не спричинило заниження сплати податків, адже по орендованим земельним ділянкам державної та комунальної власності орендна плата сплачувалась ТОВ «Кролевецький елеватор» своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується актом перевірки (сторінка 113-116). У п. 3.1.9 акту перевірки (сторінка 113) податковий орган підтвердив, що не встановлено завищення або заниження повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, незважаючи на неподання повідомлення за формою 20-ОПП по земельним ділянкам, декларування земельних ділянок як об`єктів, з яких сплачувалась орендна плата відображалось у податковій звітності (Таблиця 5 сторінка 113 акту перевірки). Сільськогосподарська/вантажна техніка бралась ТОВ «Кролевецький елеватор» у короткострокову оренду з метою перевезення по території елеватора прийнятого на зберігання від поклажодавців врожаю.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.
04.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких зазначено, що позивачем кожного місяця з урахуванням договірних умов підписувалися акти приймання-передачі, в яких, зокрема, сторонами визначався об`єм фактичного використання енергоносія (електроенергія, природній газ) за відповідний календарний місяць та ціна за одиницю без ПДВ. Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що первинний документ, який засвідчує факт постачання електроенергії та природнього газу не відповідає зареєстрованій податковій накладній і відсутні зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування даних податкових накладних. Окрім того сторонами договору врегулювано, що в разі наявності переплати вона зараховується до наступного періоду, тобто дана обставина підтверджує відсутність в контрагента обов`язку повертати кошти позивачу, але жодним чином не дає право не коригувати податковий кредит. Застосування «касового методу» не впливає на обов`язок коригування податкового кредиту в разі зміни суми компенсації. Також на дату подачі звітної податкової декларації з ПДВ за відповідний період позивач вже отримав від своїх контрагентів акти приймання-передачі, які містили фактичні дані щодо об`ємів використання електроенергії та природного газу, а від так мав можливість коригувати показники в відповідній декларації. Твердження позивача про неможливість визначення об`єму використання енергоносіїв жодним чином не надає права не коригувати податковий кредит. ГУ ДПС у Сумській області вважає за доцільне звернути увагу на постанову Верховного Суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22, в якій суд дійшов висновків, що помилки в реквізитах зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН мають бути виправленні згідно до ст.192 ПКУ. Окрім того Верховний Суд зазначив, що умови договору не можуть змінювати норми чинного законодавства (п.7.26). У справі, що розглядається позивач, так і суд першої інстанції безпідставно посилаючись на умови договорів укладених між Позивачем та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс», код ЄДРПОУ 36066710, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», код ЄДРПОУ 23293513 висновують, що кошти які не були використанні в платіжному періоді зараховуються до наступного платіжного періоду, але дані умови жодним чином не можуть змінювати норму п.192.1 ст.192 ПКУ щодо обов`язковості реєстрації розрахунків коригування в разі зміни суми компенсації їх вартості, якщо після отримання передоплати фактичний обсяг та вартість поставленої електричної енергії (природнього газу) були остаточно визначені та виявилися меншими за показники, зазначені в первісній податковій накладній, така зміна зумовлює необхідність відповідного коригування податкових наслідків операції.
В частині порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, та не нарахування податкових зобов`язань за товарами, використаними не в господарській операції, а саме не нарахування податкового зобов`язання по понаднормативним втратам кукурудзи 3 кл. та пшениці 4 кл. при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах на суму 34348 грн. ТОВ «Кролевецький елеватор», не заперечує. Під час судового засідання, що відбулося 02.09.2026 року, представник позивача підтвердив, що позовна заява не містить підстав позову щодо вище вказаного порушення. Враховуючи вище наведене ГУ ДПС у Сумській області просить суд апеляційної інстанції врахувати вище наведенні пояснення та з урахуванням ч.5 ст.242 КАС України застосувати висновки у справі № 926/3347/22 (п. 7.26) щодо неможливості змінювати норми закону умовами договору та обов`язковість коригування податкових накладних з урахуванням ст.192 ПКУ.
07.09.2026 позивачем на виконання вимог суду було подано додаткові пояснення до суду надійшли додаткові пояснення позивача щодо необґрунтованих доводів податкового органу про не нарахування ТОВ «Кролевецький елеватор» податкового зобов`язання з ПДВ на суму 30 596 грн на товари використані начебто не в господарській діяльності. Позивач вказує, що у ході провадження належної господарської діяльності товариства та з метою отримання доходу, ТОВ «Кролевецький елеватор» (Продавець) з нерезидентами покупцями було укладено договір на поставку кукурудзи 3 класу та пшениці 4. Оскільки у ТОВ «Кролевецький Елеватор» відсутні власні ресурси для перевезення вантажу до портових терміналів було залучено сторонні суб`єкти господарювання. У змісті акту перевірки податковим органом не заперечується факт оформлення відповідних супутніх документів, як і не заперечується факт доставки зернових до портового терміналу ТІС Зерно. Пунктом 27 «Правил видачі вантажів» вбачається, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати) та граничного розходження визначення маси нетто становить: 0,5 % маси всіх інших вантажів. За таких обставин, в процесі здійснення господарської діяльності із реалізації кукурудзи 3 класу та пшениці 4 на експорт, природні втрати при перевезенні не повинні перевищувати 0,5%. Податковим органом у акті перевірки підтверджено списання ТОВ «Кролевецький Елеватор» кукурудзи 3 класу та пшениці 4 в межах 0,5% від об`єму доставленого вантажу, але в той же час зроблено висновок, що такі втрати не підтверджені жодним первинним документом та зроблено посилання на акт списання ТМЦ №139 від 30.09.2019 №36 від 18.10.2019, 2891 від 12.11.2019, 2324 від 11.11.2019, 46 від 28.11.2019, 56 від 28.12.2019, 45 від 28.11.2019, 13 від 21.08.2019, 5 від 23.04.2019 у межах норм. Станом на сьогоднішній день Верховним Судом та судами апеляційної інстанції (Другий апеляційний адміністративний суд по справі 480/4517/24) розглядалося й питання щодо правомірності списання сільгоспвиробниками підприємствами, які входять в групу компаній АГРОПРОСПЕРІС зернових (Справа № 560/711/19 та № 560/742/19). Зокрема, судами зроблено висновки, що втрати товарів у процесі зберігання, транспортування та навантаження, є об`єктивно існуючими природніми та невідворотними процесами, що знаходяться поза межами прямого контролю та впливу підприємства і є невід`ємною частиною звичайного технологічного процесу. При цьому втрати в межах норм слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України. В тому числі Верховним Судом у судовому рішенні по справі № 560/711/19 (адміністративне провадження № К/9901/34958/19) зауважено, що чинне законодавство не виключає право на списання втраченого у межах норм товару на підставі довідок в тому числі осіб, за допомогою яких відбувалась процедура експорту товару, а саме портових елеваторів. З врахуванням наведеного, позивач вказує, що станом на сьогоднішній день Верховним Судом сформована практика застосування норм матеріального права, з питань, які в стосуються втрат зернових. Отже, висновки ГУ ДПС у Сумській області про не нарахування ТОВ «Кролевецький Елеватор» податкового зобов`язання з ПДВ на суму 30 596 грн на товари використані начебто не в господарській діяльності є безпідставними та необґрунтованими, адже списання відбулось у зв`язку із втратами зернових, що виникли при переміщенні, прийманні, розміщенні і зберіганні зернових під час навантаження на судна зерна, що знаходилось на терміналах та реалізоване на експорт.
06.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких він зазначає, що списання втрат кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах без підтверджуючих документів та розрахунків норм природних втрат, це використання ТМЦ не в господарській діяльності. Внаслідок порушення п. 198.5. ст. 198 ПКУ та не нарахування податкових зобов`язань за товарами, використаними не в господарській операції, а саме не нарахування ПЗ по понаднормативним втратам кукурудзи 3 кл. та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах , занижено ПЗ на суму 30596 грн (152978,26 грн. х 0,2), в т ч за січень 2019 року на суму 2471 грн. (12352,61 грн. х 0,2), за травень 2019 року на суму 3621 грн. (18104,28 грн. х 0,2), за вересень 2019 року на суму 1070 грн. (5348,26 грн. х 0,2), за листопад 2019 року на суму 13470 грн. (67352,49 грн. х 0,2), за грудень 2019 року на суму 6982 грн. (34911,83 грн. х 0,2), за лютий 2020 року на суму 2982 грн. (14908,79 грн. х 0,2).
У судовому засіданні представник відповідача просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог з підстав наведених в апеляційній скарзі та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.
Представник позивача проти апеляційної скарги відповідача заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також просив його апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, дійшла таких висновків.
Судом встановлено ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Кролевецький елеватор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 до 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, за результатами якої складено акт від 12.07.2024 № 8023/18-28-08-02-07/36744485/41.
Відповідно до висновку акта перевірки від 12.07.2024 № 8023/18-28-08-02-07/36744485/41 перевіркою ТОВ «Кролевецький елеватор» встановлено, зокрема, такі порушення:
- п.198.5 ст.198, п.198.1, п.198.2 ст.198 п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 4 816 354 грн, в т.ч. за лютий 2019 року на суму 13122 грн., за травень 2019 року на суму 2382 грн., за червень 2019 року на суму 1239 грн., за жовтень 2019 року на суму 182286 грн., 2020 року на суму 192490 грн., за вересень 2020 року на суму 114650 грн., за жовтень 2020 року на суму 385583 грн., за листопад 2020 року на суму 170989 грн., за серпень 2021 року на суму 60106 грн., за вересень 2021 року на суму 236148 грн., за жовтень 2021 року на суму 433553 грн., за листопад 2021 року на суму 469879 грн., за грудень 2021 року на суму 101680 грн., за липень 2022 року на суму 58882 грн., за серпень 2022 року на суму 1179 грн., за вересень 2022 року на суму 60973 грн., за жовтень 2022 року на суму 1269871 грн., за листопад 2022 року на суму 611963 грн., за лютий 2023 року в сумі 31408 грн., за липень 2023 року в сумі 63257 грн., за вересень 2023 року в сумі 83415 грн., за жовтень 2023 року в сумі 135806 грн., за грудень 2023 року в сумі 13916 грн., за січень 2024 року в сумі 3477 грн;
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, п.117.1. ст..117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями нарахована штрафна санкція за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП.
За наслідками перевірки відповідачем 08.08.2026 винесено, зокрема:
- податкове повідомлення-рішення № 1004318480702 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 11220 грн у зв`язку з неподанням повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП;
- податкове повідомлення-рішення № 1004118280702, яким збільшено зобов`язання позивача з податку на додану вартість на 4816354 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1204088,50 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оформлення податкових накладних здійснювалось постачальниками за першою з подій у вигляді попередньої оплати. На момент оформлення податкових накладних актів приймання-передачі не існувало, оскільки вони оформлювались сторонами договорів після закінчення розрахункового періоду. Використання позивачем у розрахунковому періоді не усього оплаченого обсягу електричної енергії та газу не скасовує його права на податковий кредит. Зареєстровані постачальником у ЄРПН податкові накладні є для позивача підставою для віднесення сплачених суд податку до податкового кредиту. Крім того, договорами передбачено у такому випадку зарахування залишку сплачених коштів у якості попередньої оплати за наступний розрахунковий період. Висновки відповідача суперечать наведеним нормам Податкового кодексу України. У зв`язку зі зміною вартості природного газу та електричної енергії позивачем та його постачальниками укладались додаткові угоди до договору, постачальниками складались та реєструвалися у ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних (т. а.с. 163-176, 179-180, т. 3 а.с. 127-136). Такі дії відповідають вимогам ст. 192 ПК України.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 1004318280702 суд першої інстанції зазначив, що за висновками Верхового Суду, зокрема викладеними у постанові від 25.09.2025 у справі № № 560/17705/24, неподання платником податків повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП становить склад податкового правопорушення, відповідальність за яке встановлена п. 1 ст. 117 ПК України. Застосування штрафної санкції окремо за кожен об`єкт, щодо якого не подано повідомлення Верховним Судом також визнано правомірним. На підставі викладеного, суд вважав, що відповідач обґрунтовано наклав на позивача штрафні санкції за не подання повідомлення за формою №20-ОПП здійснивши розрахунок штрафної санкції за кожен об`єкт оподаткування або об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням. Позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в ст. 1 Закону № 996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У силу вимог статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Статтею 1 Закону № 996-ХІV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отриманні послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про завищення ТОВ «Кролевецький елеватор» на 4782006 грн податкового кредиту, задекларованого у період з лютого 2019 року по грудень 2023 року у зв`язку з придбанням електричної енергії та природного газу у ТОВ «Енера Суми» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» відповідно.
Судом встановлено, що 21.11.2015 між ТОВ «Кролевецький елеватор» та ПАТ «Сумиобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 261469.
З 01.01.2019 постачання позивачу електричної енергії здійснювалось ТОВ «Енера Суми» на умовах договору між позивачем та ПАТ «Сумиобленерго», що підтверджується наявною у матеріалах справи Заявою-приєднанням до умов договору про постачання електричної енергії споживача.
Відповідно до п. 1.1 договору № 261469 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатків до Договору.
За змістом п. 5.2 договору № 261469 узгоджений Сторонами обсяг очікуваного споживання електричної енергії є договірною величиною споживання електроенергії і оформлюється додатком 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу» до Договору.
Зі змісту п. 7.7 договору № 261469 вбачається, що облік спожитої електроенергії здійснюється засобами обліку на підставі показників яких сторонами договору оформлюються акти прийняття-передавання електричної енергії, акти результатів замірів електричної потужності.
Додатком № 4 до договору про постачання електричної енергії № 261469 встановлено порядок розрахунків, відповідно до якого розрахунковим вважається період з 21 числа місяця до 20 числа наступного місяця. Назва розрахункового періоду визначається назвою календарного місяця у якому закінчився розрахунковий період. За активну електричну енергію планові платежі здійснюються до 16 дня розрахункового періоду 50%, до 30 дня розрахункового періоду 50% вартості заявленого (очікуваного) споживання електричної енергії , визначеного додатком № 1 до договору на цей період. Сума авансових або планових платежів визначається шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період із врахуванням відсотка авансового платежу або на поточний період з врахуванням відсотка планового платежу. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів у поточному розрахунковому періоді. При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.
Факт оплати поставленої електроенергії підтверджується платіжними інструкціями: 57 від 21.01.2019, 18066511 від 28.08.2019, 18066603 від 16.09.2019, 18224257 від 16.10.2019, 18314840 від 25.11.2019, 672 від 17.08.2020, 837 від 28.09.2020, 944 від 26.10.2020, 1081 від 23.11.2020, 19645345 від 18.08.2021, 19645464 від 22.09.2021, 19645576 від 13.10.2021, 19645748 від 24.11.2021, 19645881 від 22.12.2021, 19645897 від 24.12.2021, 18224289 від 24.10.2019.
Отримання електроенергії підтверджується відповідними актами приймання-передачі (т. 1, а.с. 102-123).
На виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України та з урахуванням абз. 4 п. 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України ПК України, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні зведені податкові накладні: 225 від 31.01.2019; 273 від 28.02.2019; 247 від 31.08.2019; 90 від 30.09.2019; 52 від 31.10.2019; 2003 від 30.11.2019; 1736 від 31.08.2020; 1620 від 30.09.2020; 1515 від 31.10.2020; 993 від 30.11.2020; 330 від 31.08.2021; 151 від 30.09.2021; 543 від 31.10.2021; 734 від 30.11.2021; 390 від 31.12.2021; 96 від 23.02.2022.
Також в матеріалах справи наявні розрахунки коригувань, які були складені та зареєстровані ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»: 1355 від 31.07.2024; 1356 від 31.07.2024; 1357 від 31.07.2024; 1358 від 31.07.2024; 1359 від 31.07.2024.
07.10.2020 між ТОВ «Кролевецький елеватор» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» було укладено договір № 225.2 постачання природного газу.
За змістом п. 1.1 договору № 225.2 постачальник зобов`язується поставити споживачу природній газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому цим договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору № 225.2 постачальник передає споживачу природний газ в запланованому обсязі по місяцях. Споживач зобов`язаний не пізніше 5 робочих днів до початку розрахункового газового надати заявки із зазначенням планових добових обсягів та загального планового обсягу споживання у розрахунковому газовому місяці.
Згідно з п.п. 3.2, 3.3 договору № 225.2 споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає постачальнику копію акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між споживачем та Оператором ГРМ. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, що складається між сторонами на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 7.1 договору № 225.2 оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування з поточного рахунку або внесення через банківську установу грошових коштів на поточний рахунок постачальника за наступним графіком:
30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 10 числа місяця поставки газу;
30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 20 числа місяця поставки газу;
40 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 30 числа місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5-го числа наступного за місяцем поставки.
За змістом п. 7.5 договору № 225.2 сторони погоджуються, що сума, яка була сплачена споживачем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості споживача перед постачальником за минулі періоди. У випадку відсутності простроченої заборгованості за цим договором сума, яка була сплачена споживачем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись постачальником як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.
ТОВ «Кролевецький елеватор» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» також було укладено додаткові угоди від 01.11.2020, 01.12.2020, 01.08.2021, 01.09.2021, 01.10.2021, 01.01.2020, 01.02.2020, 01.01.2022, 01.02.2022, 01.03.2022, 01.04.2020, 01.06.2022, 01.07.2022, 01.10.2022, 01.11.2022, 01.01.2023, 01.02.2023, 01.03.2023, 01.06.2023, 01.07.2023, 01.08.2023, 01.09.2023, 01.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023, 01.01.2024, 01.04.2024, якими п. 6.1 договору № 225.2 викладався у новій редакції, а саме встановлювалась нова ціна 1000 кубічних метрів природного газу.
Факт оплати за природній газ підтверджується платіжними інструкціями: 25 від 20.01.21, 48 від 27.01.2021, 54 від 24.01.23, 65 від 27.01.23, 95 від 07.02.23, 120 від 15.02.21, 137 від 14.02.23, 140 від 22.02.21, 619 від 11.07.23, 662 від 25.07.23, 884 від 05.09.23, 912 від 15.10.20, 961 від 28.10.20, 1024 від 10.10.23, 1034 від 09.11.20, 1061 від 16.11.20, 1090 від 25.11.20, 1091 від 25.11.20, 1182 від 24.11.23, 1183 від 14.12.20, 1187 від 28.11.23, 1221 від 05.12.23, 1270 від 06.01.21, 1273 від 19.12.23, 19645269 від 04.08.21, 19645307 від 09.08.21, 19645401 від 06.09.21, 19645446 від 15.09.21, 19645486 від 29.09.21, 19645542 від 08.10.21, 19645592 від 21.10.21, 19645616 від 27.10.21, 19645677 від 08.11.21, 19645691 від 10.11.21, 19645715 від 17.11.21, 19645732 від 19.11.21, 19645775 від 29.11.21, 19645828 від 08.12.21, 19645898 від 24.12.21, 19645911 від 29.12.21, 19645925 від 05.01.22, 19645961 12.01.22, 19645980 від 17.01.22, 19645999 від 26.01.22, 19646000 від 26.01.22, 19646023 від 28.01.2022, 19646055 від 09.02.22, 19646056 від 09.02.22, 19646090 від 18.02.22, 19646124 від 04.03.22, 19646133 від 15.03.22, 19646141 від 22.03.22, 19646288 від 01.06.2022, 19646509 від 08.07.2022, 19646537 від 22.07.22, 19646551 від 29.07.22, 19646627 від 16.08.22, 19646650 від 26.08.22, 19646695 від 06.09.22, 19646724 від 16.09.22, 19646751 від 30.09.22, 19646776 від 07.10.22, 19646797 від 14.10.22, 19646840 від 28.10.22, 19646908 від 18.11.22, 19646917 від 24.11.22.
Отримання природного газу підтверджується відповідними актами (т. 1, а.с. 124-143).
На дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (дата зарахування коштів), ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: 1 від 01.06.2022р.; 3 від 02.12.2020р.; 3 від 04.03.2022р.; 5 від 04.08.2021р.; 5 від 06.01.2021р.; 8 від 05.09.2023р.; 10 від 06.09.2022р.; 10 від 15.03.2022р.; 12 від 09.08.2021р.; 13 від 06.09.2021р.; 13 від 09.02.2023р.; 13 від 09.11.2020р.; 14 від 05.12.2023р.; 15 від 08.07.2022р.; 17 від 08.12.2021р.;21 від 07.02.2023р.; 22 від 08.10.2021р.; 22 від 08.11.2021р.; 25 від 15.02.2021р.; 27 від 22.03.2022р.;2 8 від 07.10.2022р.; 28 від 10.10.2023р.; 28 від 11.07.2023р.; 1 від 14.12.2020р.; 32 від 15.10.2020р.; 35 від 12.01.2022р.; 35 від 20.01.2021р.; 36 від 10.11.2021р.; 42 від 22.02.2021р.; 46 від 16.11.2020р.; 49 від 15.09.2021р.; 49 від 27.01.2021р.; 55 від 18.02.2022р.; 59 від 17.01.2022р.; 62 від 14.02.2023р.; 65 від 14.10.2022р.; 71 від 16.09.2022р.; 73 від 22.07.2022р.; 74 від 25.11.2020р.; 77 від 28.10.2020р.; 79 від 16.08.2022р.; 79 від 18.11.2022р.; 80 від 16.01.2024р.; 80 від 24.11.2022р.; 85 від 21.10.2021р.; 86 від 25.07.2023р.; 99 від 31.01.2021р.; 104 від 23.01.2024р.; 105 від 19.12.2023р.; 107 від 17.11.2021р.; 107 від 28.02.2022р.; 110 від 29.07.2022р.; 112 від 29.09.2021р.; 116 від 27.10.2021р.; 118 від 24.11.2023р.; 119 від 26.01.2022р.; 121 від 30.11.2020р.; 126 від 19.11.2021р.; 126 від 31.10.2020р.; 129 від 28.01.2022р.; 133 від 24.01.2023р.; 134 від 31.08.2021р.; 135 від 28.11.2023р.; 138 від 26.08.2022р.; 138 від 30.01.2024р.; 138 від 30.01.2024р.; 146 від 28.10.2022р.; 157 від 30.09.2022р.; 163 від 31.01.2022р.; 179 від 27.01.2023р.; 184 від 30.11.2023р.; 185 від 29.11.2021р.; 197 від 31.12.2023р.; 223 від 31.01.2023р.; 283 від 31.12.2020р.; 483 від 24.12.2021р.; 504 від 29.12.2021р.; 554 від 31.12.2021р.
Доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області зводяться до того, що позивач зависив суми податкового кредиту внаслідок невідповідності даних первинних документів і даним, зазначеним в податкових накладних.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що укладеними позивачем договорами з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» встановлено, що оплата за природній газ та електричну енергію відбувається у формі передоплати відповідно до замовлених (планових) обсягів. У випадку ж коли сума, яка була сплачена позивачем, перевищує вартість фактично отриманого газу чи електричної енергії за розрахунковий період, то ця сума зараховується постачальником як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.
Відповідно до п. 192.1 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки у спірних правовідносинах оплата за природній газ та електричну енергію відбувалась на умовах попередньої оплати і така попередня оплата, за результатами підписаних актів приймання-передачі у разі, коли її сума перевищувала вартість спожитого газу та електроенергії, не поверталась, а зараховувалась як авансовий платіж на наступні розрахункові періоди, розрахунок коригувань до податкових накладних не відбувається.
При цьому у випадку повернення таких коштів, розрахунки коригувань були зареєстровані ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»: 1355 від 31.07.2024; 1356 від 31.07.2024; 1357 від 31.07.2024; 1358 від 31.07.2024; 1359 від 31.07.2024.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702 у цій частині є протиправним.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702 в частині ненарахування податкових зобов`язань по понаднормативним втратам кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах, колегія суддів зазначає таке.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області посилається на те, що в частині порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, та не нарахування податкових зобов`язань за товарами, використаними не в господарській операції, а саме не нарахування податкового зобов`язання по понаднормативним втратам кукурудзи 3 кл. та пшениці 4 кл. при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах ТОВ «Кролевецький елеватор», не заперечує. Суд першої інстанції цієї обставини не врахував та скасував у повному обсязі податкове повідомлення рішення № 1004118280702.
Колегія суддів вважає зазначені доводи обґрунтованими з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ТОВ «Кролевецький елеватор» просило, зокрема, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 816 354 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 204 088,50 грн.
При цьому як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702, воно стосується не лише встановлення податковим органом завищення суми податкового кредиту внаслідок невідповідності даних первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс», а й ненарахування податкових зобов`язань по понаднормативним втратам кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах.
Колегія суддів зауважує, що зміст позовної заяви ТОВ «Кролевецький елеватор» не містить доводів щодо незгоди із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням у частині ненарахування податкових зобов`язань по понаднормативним втратам кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702 у повному обсязі, теж не надав оцінку зазначеному індивідуальному акту у частині ненарахування податкових зобов`язань по понаднормативним втратам кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах, не обґрунтував у чому полягає протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині.
Щодо доводів позивача, висловлених у судовому засіданні, щодо невключення до позову доводів про оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702 у частині ненарахування податкових зобов`язань по понаднормативним втратам кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах внаслідок технічної помилки, колегія суддів зазначає, що такі обставини не підтверджуються належними на допустимими доказами. Крім того, в силу ст.ст. 44, 47 КАС України, позивач не був позбавлений можливості подати до суду першої інстанції уточнення або доповнення до позовної заяви щодо підстав незгоди з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у частині ненарахування податкових зобов`язань по понаднормативним втратам кукурудзи 3 класу та пшениці 4 класу при прийманні, розміщенні та зберіганні в портових елеваторах.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Колегія суддів зауважує, що відсутність у тексті позовної заяви належної аргументації щодо незгоди з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у повному обсязі, позбавляє суд процесуальної можливості перевірити доводи позивача, оскільки суд не може самостійно визначати підстави звернення до суду з позовом замість учасника справи. Суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями за власною ініціативою доповнювати позовну заяву обґрунтуванням, яке в ній відсутнє, оскільки це порушувало б принцип диспозитивності адміністративного судочинства (стаття 9 КАС України) та принцип рівності сторін.
Отже, у зазначеній частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області.
Щодо апеляційної скарги ТОВ «Кролевецький елеватор» колегія суддів зазначає таке.
У поданій апеляційній скарзі позивач вказує, що диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами, а їх подання до податкового органу регулюються різними нормативними документами. Отже, положення статті 117 ПК України передбачають відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містять вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу. Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.
Колегія суддів вважає такі доводи обґрунтованими з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що за наслідками перевірки відповідачем було також винесено податкове повідомлення-рішення № 1004318280702, яким до позивача на підставі п. 54.31 п. 54.3 ст. 54, абзацу 2 п. 117.1 ст. 117 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11220 грн. Відповідно до розрахунку штрафних санкцій їх застосовано за неподання позивачем повідомлення за формою № 20-ОПП про 11 об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588, (далі - Порядок № 1588) встановлено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Згідно з п. 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Відповідно до п. 8.5 Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.
У постанові від 13 серпня 2026 року у справі № 280/12557/21 Верховний Суд зазначив, що повідомлення за формою № 20-ОПП стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.
Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Верховний Суд у постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 640/18630/21 та від 21 квітня 2022 року у справі № 580/814/20, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню якими до платника було застосовані штрафні (фінансові) санкції за неподання інформації стосовно наявних приміщень відповідно до форми 20-ОПП, погодився з висновками судів попередні інстанцій про те, що положення ст. 117 ПК України передбачають відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) платника податків у відповідному контролюючому органу та містять вичерпний перелік порушень, які тягнуть за собою накладення штрафу. Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Диспозиція ст. 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.
Водночас суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог послався на більш пізні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2025 року у справі № 560/17705/24, відповідно до яких неподання платником податків повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП становить склад податкового правопорушення, відповідальність за яке встановлена п. 1 ст. 117 ПК України.
Однак, у постанові від 24 вересня 2026 року у справі № 320/17687/24 Верховний Суд підтримав висновки, які викладені, зокрема, у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 640/18630/21, та вказав, що диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальність за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.
Враховуючи більш пізню позицію Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач обґрунтовано наклав на позивача штрафні санкції за не подання повідомлення за формою № 20-ОПП здійснивши розрахунок штрафної санкції за кожен об`єкт оподаткування або об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою, а тому наявні правові підстави для скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 480/11066/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалення у цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Кролевецький елеватор» щодо визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004318280702.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ «Кролевецький елеватор» та часткове задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький елеватор» задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 480/11066/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький елеватор".
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004318280702.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 480/11066/24 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2024 № 1004118280702 в частині яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 30596,00 грн.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький елеватор" відмовити.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі № 480/11066/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Фоміна
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 15.10.2026.