ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 336/2940/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2026 р. (суддя Коваленко П.Л.) в адміністративній справі №336/2940/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати постанову начальника Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенка Анатолія Юрійовича від 17.03.2026 № 0003160 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122-2 КУпАП.
В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки він не перебував за кермом автомобіля, який не зупинився на вимогу уповноважених осіб відповідача. Також, позивач зазначив про невідповідність спірної постанови формі та змісту постанови, яка затверджена Додатком № 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (пункт 3 розділу II), затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512. Крім того, у спірній постанові не зазначено відповідачем, передбачених ст. 279-7 КУпАП, підстав звільнення від відповідальності за ч. 2 ст.122-2 КУпАП. Постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено не посадовою особою центрального органу виконавчої влади, а начальником відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області тобто керівником територіального органу Укртрансбезпеки, що не відповідає ст. 229 КУпАП.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, в позовних вимогах відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, окрім доводів позовної заяви, зазначено також про те, що відповідачем та судом першої інстанції не спростовано те, що у постанові вказана дата народження позивача, що не відповідає фактичній, не вказано чітку адресу вулиці Північне шосе, не вказано код РНОКПП або паспортні дані, взагалі не зазначено, яку норму та якого нормативно-правового акту порушено, за що відповідальність настає за ч. 2 ст. 122-2 КУпАП. Оскаржувану постанову винесено, як за правопорушення, яке виявлене в автоматичному режимі, проте у самій постанові вказано про те, що правопорушення зафіксовано на портативний відеореєстратор № АХ2744116, що не являється автоматичним засобом фіксації. Місце зупинки не являється зоною габаритно-вагового контролю, а тому водій не зобов`язаний був зупинятись.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що посадові особи Укртрансбезпеки наділені повноваженнями щодо зупинення транспортних засобів для проведення рейдових перевірок на всіх видах автомобільних доріг та в будь- який час. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), яка здійснювалася близько 11 год. 35 хв. 11.02.2026, старший державний інспектор ОСОБА_2 за допомогою сигнального диска, вказавши на транспортний засіб та місце зупинки, подав вимогу про зупинку водієві вантажного автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ця вимога виконана не була. Правопорушення зафіксоване за допомогою портативного відеореєстратора № AХ2744116, про що зазначено інспектором у доповідній записці та в оскаржуваній постанові. Зазначене порушення містить ознаки такого, за яке передбачена відповідальність відповідно до частин 2 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу. Статтею 279-5 КУПАП визначено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Скаржник/позивач надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Відповідач направив суду заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу). У зазначених заявах сторони наполягають на своїх доводах.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 21 липня 2026 р.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
17.03.2026 начальником управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенком Анатолієм Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 0003160 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122-2 КУпАП та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 51000 грн.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення №0003160 від 17.03.2026 року, встановлено, що 11.02.2026 о 11:35 у Запоріжжя вул. Північне шосе, водій вантажного автомобіля «Mersedes-Benz», н НОМЕР_2 , не виконав вимоги уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу, який зареєстровано на ТОВ «Еталонія», керівник якого є Шавульський Андрій Вікторович, що зафіксовано на портативний відео реєстратор з № AX2744116. Внаслідок чого, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122-2 КУпАП України та накладено на нього штраф у розмірі 51000,00 грн.
З доповідної записки старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Миколи Худолія вбачається, що 11.02.2026 року ним здійснювалася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення № ОНР000740 від 09.02.2026 року. Об 11 год. 35 хв. у м. Запоріжжі, старший державний інспектор Худолій М.В. за допомогою сигнального диска вказавши на транспортний засіб та місце зупинки подав вимогу про зупинку водієві вантажного автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Однак вказана вимога інспектора виконана не була, водій вантажного автомобіля «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 продовжив рух без зупинки, проігнорувавши вимогу інспектора. Відео фіксація порушення проводилася з нагрудної камери AX2744116.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). За приписами цієї правової норми невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Скаржник/позивач стверджує, що не є суб`єктом відповідальності за зазначеною статтею, оскільки не керував транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_3 , тобто не був водієм, і не порушував вимоги уповноваженої особи Укртрансбезпеки.
Колегія суддів звертає увагу, що, хоча стаття 122-2 КУпАП і має назву «Невиконання водіями вимог про зупинку», і в її частині другій (на відміну від частини першої) відсутня конкретизація суб`єкта правопорушення, законодавець визначив коло таких суб`єктів в окремій статті - статті 14-3 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, у тому числі, частиною другою статті 122-2, цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 р. № 7-р(І)2025 у справі № 3-11/2023(223/23,277/23,250/24) визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною) частина перша 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, позивач, як керівник ТОВ «Еталонія», на яке зареєстровано вантажний автомобіль «Mersedes-Benz», р/н НОМЕР_2 і водій якого не виконав вимоги уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки наземному транспорті, про зупинку, є суб`єктом відповідальності за частиною 2 статті 122-2 КУпАП.
Щодо доводів скаржника/позивача про невідповідність спірної постанови за формою та змістом вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908.
Слід зазначити, що доводи позивача/скаржника в цій частині зводяться до констатації зазначеної обставини без конкретизації у позовній заяві та в апеляційній скарзі такої невідповідності.
Натомість, за поясненнями відповідача, порушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, було зафіксовано портативним відео реєстратором, застосування якого передбачено Порядком № 590.
Так, наказом Міністерства інфраструктури України № 590 від 09.08.2022 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2022 за № 1053/38389) затверджений Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Порядок № 590).
Цей Порядок регулює застосування, зберігання, видачу, приймання (повернення) засобів фото- і відеофіксації, доступу до фото- і відеозаписів посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення їхніх повноважень, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої за допомогою засобів фото- і відеофіксації.
Застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Укртрансбезпеки у відповідності до Порядку № 590 здійснюється під час: 1) планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі); 2) державного ринкового нагляду; 3) розгляду справ про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом; 4) розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; 5) моніторингу діяльності посадових осіб Укртрансбезпеки (п. 3).
Проведення 11 лютого 2026 р. рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів м. Запоріжжя, Запорізькому районі та Вільнянському районі підтверджено направленням ОНР №000740 від 09 лютого 2026 р., виданим начальником Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (а.с.36).
Суд першої інстанції погодився із доводами відповідача про правомірне застосування портативного відео реєстратора для фіксації порушення під час проведення перевірки, і колегія суддів не вбачає підстав для його спростування.
Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність форми і змісту спірної постанови, колегія суддів звертає увагу, що вимоги щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 283 КУпАП.
Оскільки скаржником не обґрунтовано порушення відповідачем цієї норми Кодексу при складанні спірної постанови, наведені ним доводи відхиляються.
Щодо доводів скаржника про не зазначення у спірній постанові, передбачених статтею 279-7 КУпАП, підстав звільнення від відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Скаржник/позивач не надав відповідачу, суду першої та апеляційної інстанцій жодних доказів на підтвердження існування обставин для застосування положень частини 1 статті 279-7 КУпАП, тому такі доводи не є підставами для висновку про протиправне притягнення його до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що спірну постанову винесено не посадовою особою центрального органу виконавчої влади, а начальником відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області тобто керівником територіального органу Укртрансбезпеки.
Згідно статті 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Згідно пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 647-р «Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворенні територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, реорганізовані шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби, зокрема, утворено Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.
Отже, спірна постанова прийнята уповноваженим суб`єктом владних повноважень.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у спірній постанові зазначена невірна дата народження позивача, а також не вказано код РНОКПП або паспортні дані.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізични-осіб підприємців та громадських формувань, засновником та керівником ТОВ "Еталонія" є ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.57). Місце реєстрації підтверджено також витягом з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.15). У спірній постанові дійсно вказана невірна дата народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 замість ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Однак ця обставина не впливає на правомірність притягнення його, як керівника та засновника ТОВ "Еталонія", до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122-2 КУпАП.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2026 р. в адміністративній справі №336/2940/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 жовтня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник