Справа № 299/2084/26
Провадження № 2-а/752/270/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ольшевської І.О.,
з участю секретаря Крекотень О.В.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та просить визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатський області - начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Назарія Павлій від 28.10.2025р. №ПС006124 про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП в розмірі 51 000,00 грн., справу про адміністративне правопорушення №ПС006124 відносно ОСОБА_1 закрити.
В обгрунтування позову зазначає, що розгляд справи, за якою постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.10.2025р. №ПС006124 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП відбувся за його відсутності. Доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи не було надано. В матеріалах справи міститься повідомлення про розгляд справи №89850/28.2/24-25 від 15.10.2025р., згідно якого позивач викликався для участі 28.10.2025р. о 09:00 год в розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Надано також копії конверту рекомендованого листа та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак з таких не можливо встановити як зміст відправлення, так і дату вручення чи повернення такого. Отже, на день прийняття відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення позивач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить посилання на приписи нормативно-правових актів, які були порушені позивачем. Кваліфікація дій позивача згідно норм КУпАП також відсутня. Вказане свідчить, як зазначає позивач, про те, що вимоги щодо визначення складу конкретного
адміністративного правопорушення з посиланням на приписи нормативно-правового акту та кваліфікації дій особи, уповноваженими особами відповідача не були дотримані. Щодо складеного акту проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і пасажирів автомобільним транспортом від 11.09.2025р., то з нього неможливо достеменно встановити числовий показник перевищення фактичної маси т.з. та показник його перевищення у відсотках через нечитабельність акту, через наявність у ньому численних коригувань та виправлень. Позивач звертає увагу на те, що даний акт, як юридичний документ, є нечитабельним, складеним з грубим порушенням, що ставить під сумнів його законність та достовірність відомостей, які він містить. Окрім того, з даного акту вбачається, що ФОП ОСОБА_2 нібито за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм порушив, зокрема, ст. 30 Закону 2344-ІІІ. Однак ця стаття не регулює питання вантажних перевезень, а встановлює основні права та обов`язки автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах. До того ж акт складений не у відношенні позивача, а у відношенні двох перевізників ТОВ "Соватранс" та ФОП « ОСОБА_2 . Жодних згадок у такому акті про позивача немає. Отже, складений відповідачем акт від 11.09.2025р. не є належним та допустим доказом та не міг бути врахований відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач зазначає, що оскільки оскаржувана постанова не містить ні мотивів притягнення до відповідальності позивач, ні посилань на докази, на підставі яких відповідач прийшов до прийнятих висновків, тому є необгрунтованою та такою, що винесена з грубим порушенням КУпАП. Окрім того, позивач був позбавлений можливості взяти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та скористатись правовою допомогою.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11.05.2026р. справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.06.2026р. відкрито провадження в даній справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що з урахуванням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879, працівниками Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області в ході рейдової перевірки 11.09.2026р. за направленням на рейдову перевірку ЕНР №000045 від 08.09.2025р. було проведено габаритно-ваговий (документальний) контроль транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль належить ТОВ «Совтранс». Перевезення щебня здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 11.09.2025р., в якій вантажовідправником зазначений ФО ОСОБА_1 . Перевірка проводилася на
автодорозі місцевого значення О 070301 у м. Теково, Берегівського району, Закарпатської області. Розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації «Про затвердження переліків автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської області» від 06.11.2025р. №750 визначено обласну дорогу О 070301 Теково - Королево - Новоселиця км 0 + 000 - 12 + 300 дорогою загального користування місцевого значення, до якої застосовуються обмеження по навантаженню у 24 тонни. За перевіркою поданої ТТН від 11.09.2026р. було встановлено перевищення вагових параметрів у 60,79%. Враховуючи, що під час рейдової перевірки було виявлено перевищення вагових норм, старшим державним інспектором відділу державного контролю на наземною транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області було складено доповідну записку щодо внесення вантажовідправником до товаро-транспортної накладної відомостей про масу вантажу, які перевищують нормативно встановлені вагові параметри понад 30%. Відповідальність за вказане порушення покладається на ОСОБА_1 , який безпосередньо вніс відомості до ТТН та поставив печатку. Розгляд справи відбувся за відсутності позивача 28.10.2025р., за результатами якого винесено постанову ПС006124, яка була направлена позивачу. Відповідач не погоджується із сумнівом представника позивача про те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Надані копії конвертів із доказом повернення за закінченням терміну зберігання свідчить лише про те, що адресатом не було вчасно отримано повідомлення, тому рекомендовані листи були повернуті відправнику.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11лютого 2015року №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів, здійснює стягнення відповідної плати за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Судом встановлено, що 28.10.2025р. в.о. заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області - начальником відділу державного контролю на наземному транспорті Назарієм Павлієм винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №ПС006124, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 11.09.2025р. о 10 год. 20 хв. на /ад 0-070301 с. Теково (автодорога місцевого значення) було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_1 та виявлено, що відповідно до ТТН б/н від 11.09.2025р. відомості внесені вантажовідправником не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30%.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 1 статті 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення вантажів;
відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.
Відповідно до частини 4 статті 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху.
Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт. Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв
методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього
Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і
обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Водночас, матеріали справи не містять підтверджень, що вантажовідправником були внесені неправдиві данні в ТТН, а саме ті, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.
Відповідно до законодавства України, основну відповідальність за оформлення та внесення достовірних даних до товарно-транспортної накладної (ТТН) несе вантажовідправник.
Водночас, вантажовідправник не встановлює та не несе відповідальності за маршрут руху транспортного засобу, оскільки вибір маршруту, керування автомобілем та дотримання правил дорожнього руху - це обов`язок перевізника та водія.
Слід зазначити, що допустима маса вантажного автомобіля в Україні, згідно п. 22.5 розділу 22 Правил дорожнього руху (ПДР) та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р., складає 40 тон, а заїзд водія транспортного засобу на дорогу місцевого значення, що передбачає дозволену масу транспортного засобу не більше 24 тони, не є відповідальністю вантажовідправника, тому застосування до позивача ч. 4 ст. 132-2 КУпАП є необґрунтованим та незаконним.
Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» обов`язки вантажовідправника стосуються належного оформлення вантажу, його упаковки, маркування та надання достовірної інформації про його вагу та габарити, з чого вбачається, що вантажовідправник виконав свої обов`язки, передавши вантаж у стані, придатному для перевезення, та надавши достовірні дані про його характеристики, що відображено в товарно-транспортній накладній.
Натомість, вантажовідправник не міг знати або впливати на оперативний вибір маршруту водієм/перевізником, який свідомо чи несвідомо обрав ділянку дороги з ваговим обмеженням до 24 тонн.
Контроль за дотриманням вагових обмежень до 24 тонн та вимог дорожніх знаків є виключною сферою відповідальності перевізника та його працівника - водія.
У судовій практиці Верховного Суду (зокрема, у справах про притягнення до відповідальності посадових осіб) неодноразово наголошувалося на тому, що притягнення особи до відповідальності можливе лише за наявності саме її вини у
вчиненні конкретних дій, які є об`єктивною стороною правопорушення, та правильного визначення суб`єкта відповідальності (зокрема, у постановах щодо неналежного суб`єкта за ст. 132-2 КУпАП - необхідно довести, що саме позивач був тією уповноваженою особою, яка безпосередньо вчинила дії або була відповідальна за їх вчинення).
Отже, в даному випадку на позивача безпідставно накладена відповідальність за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що ним були внесені неправдиві дані в ТТН щодо загальної ваги транспортного засобу.
Окрім того, за змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, вирішує, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Слід відмітити, що матеріали справи містять повідомлення про розгляд справи 28.10.2025р. о 09:00 год. ФОП ОСОБА_1 , разом з тим відсутні докази направлення цього повідомлення позивачу.
Верховний Суд у постановах від 06.03.2018р. у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019р. у справі №591/2794/17, від 06.02.2020р. у справі №05/7145/16-а та від 21.05.2020р. у справі №286/4145/15-а дійшов висновку про те, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення ПС №006124 від 28.10.2025р. винесена з порушенням вимог законодавства України та підлягає скасуванню.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що за подання вказаної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір, тому суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 532,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 19, 20, 73-77, 132, 139, 241-245, 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
2. Скасувати постанову в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатський області - начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Назарія Павлій від 28.10.2025р. №ПС006124 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП в розмірі 51 000,00 грн.
3. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, закрити.
4. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 532,48 (п`ятсот тридцять дві грн. 48 коп.) грн.
5. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач : Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845).
Повний текст рішення суду складено та підписано 14.10.2026р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА