ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 280/712/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/712/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №104250022394 від 25.12.2025 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах зниженням пенсійного віку відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 19.12.2025.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, підтверджений посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.09.1993 року. Відповідно до довідки Олевської міської ради №395 від 28.03.2025 року, у період з 26.04.1986 по 11.07.1989 вона постійно проживала в с. Стовпинка Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Крім того, рішенням Рокитнянського районного суду Київської області у справі №375/2398/25 було встановлено належність їй трудових книжок. Проте 25.12.2025 року Головне управління ПФУ в Запорізькій області безпідставно відмовило їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/712/26 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки попри наявність підтвердженого статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи (3 категорії) та права на зменшення пенсійного віку на 4 роки (до 56 років), на день звернення до відповідача, а саме: 19.12.2025 року, позивачці виповнилося лише 54 роки 8 місяців 11 днів. Оскільки необхідний пільговий вік ще не був досягнутий, суд визнав відмову ПФУ правомірною та відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Скаржник вказала, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а також не враховано наявність у неї офіційного статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3, посвідчення серії НОМЕР_1 ) та довідки Олевської міської ради №395, якими в установленому законом порядку підтверджено факт постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення (с. Стовпинка) у період з 26.04.1986 по 11.07.1989. Також вказала, що наявність дійсного посвідчення та необхідного страхового стажу (понад 33 роки) у сукупності дає повне право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а висновок суду про відсутність необхідного віку є необґрунтованим.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_3 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду заяви від 19.12.2025 щодо перерахунку пенсії за віком ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято Рішення від 25.12.2025 за №104250022394 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено наступне: «… Відмова про призначення пенсії за віком (3 кат. ЧАЕС) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 яка звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду 19.12.2025р. за призначенням пенсії за віком згідно із ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від N 796-ХІІ від 28.02.1991 зі змінами. Вік заявника 54 роки 8 місяців 11 днів. Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку. Згідно п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», потерпілим від Чорнобильської катастрофи пенсії надаються, із зниженням пенсійного віку, якщо вони постійно проживали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. При цьому застосовується зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Страховий стаж заявника становить 33 роки 1 місяць 27 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Прийнято рішення відмовити у призначенні дострокової пенсії відповідно до п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за відсутністю необхідного пенсійного віку. …».
У Формі РС-право зазначено, зокрема: «… Прізвище: РОМАНЕВИЧ Ім`я: НАДІЯ По батькові: ОСОБА_2 … Дата звернення: 19.12.2025 … Стаж на право ВСЬОГО 33 Роки 1 Міс. 27 Дні … крім того, особливість, що дає право на зниження ПВ: Категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧК 3 Роки 2 Міс. 16 Дні Зниження ПВ за «Категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧК» на: 7 Роки 0 Міс. 0 Дні …».
06.09.1993 Київською облдержадміністрацією ОСОБА_1 було видано Посвідчення Серія НОМЕР_1 «громадянина (громадянки), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 198 рр. (Категорія 3)».
У Довідці від 28.03.2025 за №395, виданій Олевською міською радою Житомирської області, зазначено: «… ДОВІДКА Видана виконавчим комітетом Олевської міської ради гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що вона дійсно з 26.04.1986 року по 11.07.1989 року постійно проживала та була зареєстрована в с. Стовпинка, Коростенського (Олевського) району, Житомирської області. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року с. Стовпинка, Олевського району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №807-ІХ від 17.07.2020 року територія ліквідованого Олевського району увійшла до Коростенського району Житомирської області. Підстава: Погосподарська книга № 1 за 1986-1990 роки, особовий рахунок № 5. Довідка видана по місцю вимоги. …».
У рішенні Рокитнянського районного суду Київської області від 28.10.2025 у справі №375/2398/25 (провадження №2-о/375/63/25), яке набрало законної сили 27.11.2025, зазначено: «… Керуючись статтями 2,4,5,13,200,259,263-265,293,315, 319 ЦПК України, суд, УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення юридичного факту - задовольнити. Встановити юридичний факт, а саме, що трудова книжка серії НОМЕР_4 , яка заповнена на російській мові 10 января 1989 года на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; трудова книжка серії НОМЕР_5 , яка заповнена на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . …».
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
Право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах та із зниженням пенсійного віку є гарантованим конституційним правом людини, що базується на положеннях статей 19, 46 та 40 Конституції України, а також нормах спеціального законодавства, які регулюють питання соціального захисту громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідно до статті 46 Конституції України кожен має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення та виплати пенсій.
За змістом статті 26 цього Закону, у період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 32 років.
Водночас особливості реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (далі Закон № 796-XII).
Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 4 частини другої статті 55 Закону № 796-XII потерпілі від аварії на Чорнобильській АЕС, які постійно проживали чи постійно працювали у зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років (категорія 3).
Приміткою до цього пункту визначено, що початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що стаття 55 Закону № 796-XII передбачає дві самостійні умови для диференціації величини зниження пенсійного віку:
1) наявність права на початкову величину зниження (3 роки), яка пов`язується виключно із фактом проживання або роботи в зоні забруднення у період з 26.04.1986 по 31.07.1986;
2) наявність права на додаткове зниження (1 рік за кожні 2 роки проживання/роботи), передумовою для якого є обов`язкове проживання чи робота у відповідній зоні станом на 1 січня 1993 року не менше 3 років.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 556/1153/17 та від 11.04.2018 у справі № 565/1829/17.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою Виконавчого комітету Олевської міської ради від 28.03.2025 № 395, ОСОБА_1 проживала у с. Стовпинка Житомирської області, яке постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 віднесене до зони добровільного (гарантованого) відселення, у період з 26.04.1986 по 11.07.1989.
Аналізуючи зазначені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт проживання позивача у с. Стовпинка з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 надає їй право на застосування початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки.
Разом з тим, обчислення додаткового зниження пенсійного віку (понад початкові 3 роки) за формулою « 1 рік за кожні 2 роки проживання» підлягає суворому часовому обмеженню.
Системний аналіз статті 55 Закону № 796-XII у поєднанні з принципом правової визначеності вказує на те, що для обрахунку права на пільгове зниження пенсійного віку до уваги беруться виключно періоди проживання або роботи особи на радіоактивно забруднених територіях, які мали місце з моменту аварії (26.04.1986) до 1 січня 1993 року. Будь-яке проживання в зазначених зонах після 01.01.1993 року не формує додаткового права на зниження пенсійного віку для осіб 3-ї категорії потерпілих, а впливає лише на загальний статус та інші соціальні пільги, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, період проживання ОСОБА_1 у зоні добровільного (гарантованого) відселення за період з 26.04.1986 по 11.07.1989 становить 3 роки 2 місяці 16 днів.
З урахуванням формули, викладеної у ч. 2 ст. 55 Закону № 796-XII (початкові 3 роки + 1 рік за наявні повні 2 роки проживання у період до 01.01.1993), позивач набула право на загальне зниження пенсійного віку лише на 4 роки (3 роки початкових + 1 рік за тривалість проживання).
За таких обставин, право на пенсію за віком із зниженням віку виникає у позивача після досягнення 56 років (60 років - 4 роки), за умови наявності необхідного стажу. Натомість позивач звернулася до пенсійного органу 19.12.2025 у віці 54 роки 8 місяців 11 днів, вимагаючи зниження віку на більшу кількість років, що є безпідставним та суперечить закону.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у призначенні позивачу пенсії за віком на день звернення є правомірною, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування ухваленого судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/712/26 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/712/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Кальник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов