П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/41005/25
перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,
повний текст судового рішення
складено 09.06.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої-судді - Казанчук Г.П.
суддів - Градовського Ю.М., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 420/41005/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
ВИКЛАД ОБСТАВИН :
ТОВ «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2025 № 13350466/39188828 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.09.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 02.09.2025 датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання договору поставки № 01/01-В від 01.01.2025 він поставив ТОВ «ВІТОЛ» товар згідно з видатковою накладною № 2 від 02.09.2025 на суму 507281,04 грн. з ПДВ, а покупець здійснив його оплату.
За фактом поставки позивач склав податкову накладну № 2 від 02.09.2025, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зупинено з посиланням на відповідність операції пункту 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивач направив до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів, проте комісія відповідача-1 прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
На думку позивача, таке рішення є протиправним, оскільки ні у квитанції про зупинення реєстрації, ні в рішенні про відмову не конкретизовано, які саме документи необхідно надати та які з наданих документів складені з порушенням законодавства, а підстава відмови не узгоджується з підставою зупинення реєстрації.
Позивач також зазначив, що реалізований ним товар за кодом УКТ ЗЕД 2711 19 00 00 - суміш зріджених вуглеводневих газів в одноразових балонах місткістю 400 мл - реалізується у споживчій тарі ємністю до 5 літрів, а тому відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України така операція не є реалізацією пального і не вимагає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2025 № 13350466/39188828.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» № 2 від 02.09.2025 датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави зупинення реєстрації податкової накладної та відмови в її реєстрації спростовані позивачем.
Суд зазначив, що позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним від 01.09.2025, а податкова накладна складена 02.09.2025.
Крім того, суд дійшов висновку, що реалізація товару за кодом УКТ ЗЕД 2711 19 00 00 у споживчій тарі ємністю до 5 літрів особою, яка не є його виробником, не вважається реалізацією пального, а тому у позивача був відсутній обов`язок реєстрації акцизної накладної.
Суд також вказав, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила конкретного переліку документів, які необхідно було надати, а рішення комісії не містить конкретизації, які саме документи складені з порушенням законодавства, що свідчить про його невмотивованість.
Належним способом захисту порушеного права суд визнав зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до дослідження матеріалів справи та не врахував позицію контролюючого органу.
Апелянт вказує, що реєстрацію податкової накладної правомірно зупинено за пунктом 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального відсутні відомості щодо позивача, який зазначив у податковій накладній товар за кодом УКТ ЗЕД 2711 19 00 00.
На думку апелянта, рішення комісії є належним чином оформленим, обґрунтованим та вмотивованим, оскільки в ньому зазначено документи, оформлені з порушенням законодавства, а також те, що обсяг постачання товару перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання.
Апелянт також посилається на те, що підставою для формування податкової накладної є реальне здійснення господарської операції, яке має підтверджуватися належно оформленими первинними документами.
Крім того, апелянт вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що квитанція про зупинення реєстрації не містить розрахункового показника за пунктом 3 Критеріїв, перелік документів у ній не конкретизований, рішення комісії не містить вказівки на жоден конкретний документ, складений з порушенням законодавства, а посилання апелянта на перевищення обсягу постачання над залишком є зміною підстав прийнятого рішення.
Рух справи в апеляційній інстанції:
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року повернуто апелянту у зв`язку з несплатою судового збору.
13.08.2026 Головне управління ДПС в Одеській області повторно звернулося з апеляційною скаргою, додавши платіжну інструкцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Клопотання апелянта про розгляд справи за участю його представника залишено без задоволення.
Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -
УСТАНОВИВ:
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.06.2014.
01.01.2025 між ТОВ «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» (Постачальник) та ТОВ «ВІТОЛ» (Покупець) укладено договір поставки № 01/01-В, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець - оплатити його.
На виконання цього договору ТОВ «ВІТОЛ ЛОГІСТІКС» поставило ТОВ «ВІТОЛ» товар згідно з видатковою накладною № 2 від 02.09.2025 на суму 507281,04 грн. з ПДВ, що також підтверджується актом приймання-передачі товару від 02.09.2025.
Предметом поставки є газ універсальний всесезонний (суміш на основі н-бутану, ізобутану та пропану) зріджений в одноразовому балоні з цанговим (штуцерним) з`єднанням 220 гр/400 мл, арт. ALG220, код товару згідно з УКТ ЗЕД 2711 19 00 00.
Зазначений товар придбано позивачем у нерезидента DONGYUAN CO., LTD (виробник) за договором поставки № DTVL-01 від 16.05.2025, ввезено на митну територію України та оформлено митною декларацією № 25UA903110002610U2 від 02.09.2025.
Покупець ТОВ «ВІТОЛ» оплатив поставлений товар 27.10.2025, що підтверджується випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку позивача.
За фактом поставки позивач склав податкову накладну № 2 від 02.09.2025 на загальну суму 507281,04 грн., у тому числі ПДВ 84546,84 грн., та направив її на реєстрацію в ЄРПН.
Квитанцією від 02.10.2025 реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено з таких підстав: «Відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, в якій зазначено товар [номер приховано], що відповідає п.3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.8763%, "Рпоточ"=84546.84».
У квитанції платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, із наведенням загального переліку документів, визначеного пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
07.10.2025 позивач направив до контролюючого органу повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів, в якому навів обставини придбання та реалізації товару і зазначив, що акцизний податок нараховано та сплачено під час митного оформлення товару.
До повідомлення позивач долучив, зокрема: договір № 01/01-В від 01.01.2025; видаткову накладну № 2 від 02.09.2025; акт приймання-передачі товару від 02.09.2025; договір поставки № DTVL-01 від 16.05.2025; комерційну пропозицію № DY250212-10 від 12.05.2025; інвойс та пакувальний лист № 20250623 від 23.06.2025; платіжні інструкції в іноземній валюті № 8 від 21.05.2025 та № 9 від 26.06.2025; сертифікат якості № 20250623-7907 від 23.06.2025; договори на транспортно-експедиційне обслуговування № 200625-1 від 20.06.2025 та № 18-ИМП від 20.08.2025 з актами наданих послуг; коносамент № ZM25061023 від 03.07.2025; CMR № 7907 від 28.08.2025; митну декларацію № 25UA903110002610U2 від 02.09.2025; документи щодо наявності орендованих приміщень та персоналу; банківські виписки.
Рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 09.10.2025 № 13350466/39188828 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.09.2025 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» рішення зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання».
Позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 30.10.2025 № 41529/39188828/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін, з підстав «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Аналогічні за своїм змістом положення визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної встановлено, що відображена в ній операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної зупиняється.
Пунктом 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) визначено такий критерій: відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).
У постановах від 03.06.2021 у справі № 822/2095/18, від 24.06.2021 у справі № 140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації.
Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності зупинення реєстрації податкової накладної, так і законності та обґрунтованості рішення комісії про відмову в її реєстрації.
Як встановлено матеріалами справи, реєстрацію податкової накладної № 2 від 02.09.2025 зупинено за пунктом 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з відсутністю відомостей щодо позивача в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та зазначенням у податковій накладній товару за кодом УКТ ЗЕД 2711 19 00 00.
Колегія суддів погоджується з апелянтом, що код товару 2711 19 00 00 включено до переліку пального, наведеного у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України.
Водночас сам по собі код товару не визначає обов`язку суб`єкта господарювання бути зареєстрованим платником акцизного податку з реалізації пального.
Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками акцизного податку є особи, які реалізують пальне.
Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку до початку здійснення реалізації пального, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального.
Тобто обов`язок перебувати в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального пов`язаний саме зі здійсненням особою операцій, які в розумінні ПК України є реалізацією пального.
Відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного.
Водночас цим же підпунктом визначено, що не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Матеріалами справи підтверджено, що предметом спірної операції є зріджений газ в одноразових балонах місткістю 400 мл (220 гр), тобто у споживчій тарі ємністю до 5 літрів.
Виробником цього товару є нерезидент DONGYUAN CO., LTD, у якого позивач придбав товар за зовнішньоекономічним договором, а позивач розлив газу у споживчу тару не здійснював.
Апелянт ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не спростував цих обставин.
Отже, операція позивача з постачання ТОВ «ВІТОЛ» зазначеного товару в силу прямої вказівки підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України не є реалізацією пального, а тому у позивача не виникло обов`язку реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального для здійснення такої операції.
Посилання апелянта на те, що об`єм тари перевищує 300 см3, а тому товар належить до товарної групи 27 УКТ ЗЕД, а не до групи 36, колегія суддів не приймає, оскільки віднесення товару до пального за кодом УКТ ЗЕД не спростовує того, що операції з пальним у споживчій тарі ємністю до 5 літрів законодавцем виключено з поняття реалізації пального.
За таких обставин відсутність відомостей щодо позивача в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, яка стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, не свідчить про ризиковість спірної операції, і цю обставину позивач пояснив контролюючому органу у поданих поясненнях.
Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відомості про позивача в реєстрі на дату складення податкової накладної підтверджуються наявністю у нього ліцензії на право оптової торгівлі пальним від 01.09.2025.
Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального і Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального є різними реєстрами, а наявність ліцензії не свідчить про реєстрацію особи платником акцизного податку.
Однак помилковість цього мотиву не призводить до неправильного вирішення справи, оскільки висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача обов`язку реєстрації платником акцизного податку щодо спірної операції ґрунтується на правильному застосуванні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зазначив показники «D»=.8763% та «Рпоточ»=84546.84, які жодним чином не стосуються критерію, визначеного пунктом 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та не пояснюють, у чому полягає ризиковість саме цієї операції.
Також у квитанції платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів шляхом відтворення загального переліку, наведеного у пункті 5 Порядку № 520, без визначення того, які саме документи необхідно надати та чого мають стосуватися пояснення платника з урахуванням критерію, за яким зупинено реєстрацію.
Верховний Суд у постановах від 16.04.2019 у справі № 826/10649/17, від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18, від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Цей підхід підтримано Верховним Судом і в постанові від 01.10.2026 у справі № 440/11422/25.
Формальне зазначення у квитанції пропозиції надати пояснення та копії документів є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165.
Умови такої пропозиції дають підстави платнику податку самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання контролюючого органу на їх недостатність чи неповноту.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення, може включати договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункові документи та/або банківські виписки, документи щодо підтвердження відповідності продукції.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні Повідомлення та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Перелік документів, визначений пунктом 5 Порядку № 520, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі зазначені в ньому документи.
Цей перелік є загальним і повинен диференціюватися залежно від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.
Як встановлено судом, позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та документи, які підтверджують як придбання товару (зовнішньоекономічний договір, інвойс, пакувальний лист, платіжні інструкції, сертифікат якості, транспортні документи, митну декларацію), так і його реалізацію ТОВ «ВІТОЛ» (договір, видаткова накладна, акт приймання-передачі, банківська виписка), а також пояснив, що реалізований товар знаходиться у споживчій тарі.
Підставою оскаржуваного рішення комісії зазначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» комісія фактично відтворила один з абзаців пункту 5 Порядку № 520, не вказавши жодного конкретного документа з числа наданих позивачем, його реквізитів, а також того, які саме норми законодавства порушено при його складанні.
Колегія суддів зауважує, що така підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, як «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства», повинна бути конкретизована шляхом зазначення конкретних документів, які надавались платником, та шляхом вказівки, які саме норми законодавства були порушені при їх складанні.
Оскаржуване рішення таких відомостей не містить і не містить мотивів неврахування наданих позивачем пояснень і документів.
Зазначення в рішенні комісії про те, що обсяг постачання товару перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, відтворює зміст пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, за яким реєстрацію спірної податкової накладної не зупинялась.
Будь-якого розрахунку на підтвердження такого перевищення рішення комісії не містить, а матеріали справи свідчать, що позивач надав документи про ввезення товару на митну територію України, тобто про джерело його походження.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням ДПС України від 30.10.2025 № 41529/39188828/2 скаргу позивача залишено без задоволення вже з іншої підстави - ненадання копій первинних документів, тоді як рішення комісії регіонального рівня прийнято з підстави надання документів, складених з порушенням законодавства.
Така непослідовність контролюючих органів у визначенні підстав відмови додатково свідчить про невмотивованість оскаржуваного рішення.
Колегія суддів наголошує, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість.
В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності підтвердження реальності господарської операції належно оформленими первинними документами колегія суддів не приймає, оскільки апелянт не зазначив, які саме з наданих позивачем документів є неналежно оформленими, а будь-яких обставин, які б ставили під сумнів реальність спірної операції, ні оскаржуване рішення, ні апеляційна скарга не містять.
При цьому Верховний Суд у постанові від 01.10.2026 у справі № 440/11422/25 зазначив, що процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки.
Комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення комісії від 09.10.2025 № 13350466/39188828 та наявність підстав для його скасування.
Колегія суддів також вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 02.09.2025 датою її подання на реєстрацію.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної, а датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні.
Такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.04.2023 у справі № 500/1836/22, від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20, від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23, від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 420/41005/25 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуюча суддя Г.П. Казанчук
Суддя Ю.М. Градовський
Суддя О.В. Єщенко