Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.10.2026 Справа №607/17546/26 Провадження №2/607/7221/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участю: секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вони з відповідачем ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. У даному шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.02.2024 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3 000 грн. Разом з тим, на даний час визначений судом розмір аліментів не покриває усі потреби їхнього сина. Позивач вказує, що її витрати на харчування, одяг, лікування, навчання з часу стягнення аліментів збільшились. Крім того вона себе також витрати на оздоровлення дитини, спортивні заняття, репетиторство та кишенькові витрати.
На підставі викладеного позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 3 000 грн до 5 000 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, проте подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що позовна вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що він з позовними вимогами ознайомлений, їх зміст та правові наслідки задоволення позову йому зрозумілі. З приводу задоволення позовних вимог не заперечує.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.01.2024 у справі №607/20392/23 розірвано.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 17.09.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 2135.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2024 у справі № 607/3818/24, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки № 143 виданої ОСББ «В. Великого, 10» 09.08.2026, ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із довідки про доходи № 114 виданої у серпня 2026 року КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, ОСОБА_1 працює у КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради на посаді ОСОБА_4 та сума її доходу за період з серпня 2025 року по липень 2026 року без урахування аліментів становить 224 868,24 грн.
Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
У відповідності до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР 27.02.1991, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
В силу ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Таким чином, враховуючи зміст ст. ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, у зв`язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 12.09.2018 у справі №459/2181/17. При цьому, у цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що при розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, ст. 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, ст. 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі).
При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. За таких обставин лише значне покращення матеріального стану відповідача порівняно із минулим часом є підставою для збільшення розміру аліментів, яке підлягає встановленню на підставі вказаних норм закону.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2024 у справі № 607/3818/24, стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Водночас, визначений вказаним рішенням розмір аліментів 3 000 грн щомісячно позивач вважає недостатнім, а тому звернулася до суду з позовом про їх збільшення.
Відповідач визнав позов, й в суду відсутні підстави сумніватися в достовірності визнаних відповідачем обставин й в добровільності їх визнання, а тому приймаючи до уваги інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечення його належного утримання та гармонійного розвитку, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню, шляхом зміни розміру стягнення аліментів, визначеного рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2024 у справі № 607/3818/24 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 279, 280-283, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-182, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2024 у цивільній справі № 607/3818/24.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 13.10.2026.
Головуючий суддя Н. Р. Кунець