Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5715/26
Провадження № 2/650/4421/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - Сікори О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Завістовської Л. А.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ніколаєву Галину Григорівну - звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила розірвати шлюб, зареєстрований 04 серпня 2022 року, та стягнути з відповідача аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позову зазначено, що шлюбні відносини сторін фактично припинені з липня 2024 року, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують. Спроби врегулювати сімейні непорозуміння результату не дали. Позивачка вважає подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливими, примирення не бажає.
Крім того, позивачка зазначила, що син ОСОБА_3 проживає разом із нею, вона забезпечує його повсякденні потреби, догляд, виховання та розвиток, тоді як відповідач належної участі у матеріальному утриманні дитини не бере. На думку позивачки, стягнення аліментів у частці 1/4 доходу відповідача відповідає інтересам дитини та матеріальним можливостям батька.
У позовній заяві позивачка та її представник просили розглянути справу без їхньої участі; проти ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законом підстав не заперечували. Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та оцінюючи докази у їх сукупності, виходить із такого.
04 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 1690 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата його народження передує даті державної реєстрації шлюбу сторін, що не впливає на обсяг прав та обов`язків батьків стосовно дитини.
Як зазначено у позові, син проживає з матір`ю. На підтвердження фактичного місця проживання дитини позивачка посилається, зокрема, на нотаріально посвідчену заяву відповідача від 22 червня 2026 року про згоду на реєстрацію місця проживання сина разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , а також на декларацію про вибір лікаря первинної медичної допомоги.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтями 55, 56 цього Кодексу передбачено засади побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги та право кожного з подружжя на особисту свободу.
Згідно з частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, а позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
За статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Наведені позивачкою обставини тривалого окремого проживання сторін, припинення ведення спільного господарства та відсутності наміру поновлювати шлюбні відносини свідчать про фактичний розпад сім`ї. Примусове збереження шлюбу за відсутності вільного волевиявлення позивачки на продовження подружніх відносин суперечило б засадам сімейного законодавства. Тому вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг батьківських прав і не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.
За статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток та утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок з матеріального забезпечення дитини лежить на обох батьках і не може бути покладений лише на того з них, з ким дитина фактично проживає.
Згідно зі статтею 181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини можуть присуджуватися за рішенням суду в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, з ким проживає дитина. Розмір частки заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на дитину, визначається судом відповідно до статті 183 цього Кодексу.
За змістом статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів враховуються стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність інших утриманців, майно і кошти платника, а також інші істотні обставини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд бере до уваги малолітній вік сина сторін, потребу в регулярному харчуванні, одязі, медичному догляді, навчанні та розвитку, а також те, що повсякденне забезпечення цих потреб здійснює мати. Позивачка повідомила, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України та має джерело доходу у вигляді грошового забезпечення. Даних, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у заявленій частці або про наявність інших утриманців, матеріали, викладені у позові, не містять.
Визначення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача на одну дитину узгоджується із заявленою вимогою та принципом рівної участі обох батьків у забезпеченні її потреб. При цьому розмір фактично сплачуваних аліментів має відповідати передбаченому законом мінімальному гарантованому розміру.
Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову. Отже, стягнення аліментів слід розпочати саме з цього дня і здійснювати до досягнення сином повноліття.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 24, 56, 104, 105, 110, 112, 141, 150, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 серпня 2022 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1690, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Суддя О. О. Сікора