Справа № 674/930/26
Провадження № 2/674/884/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
15 жовтня 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 10 жовтня 2004 року, актовий запис № 154.
Позовні вимоги мотивовано тим, що від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на цей час є повнолітнім, та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом тривалого часу сторони не ведуть спільного господарства та побуту, не цікавляться життям одне одного, сімейних стосунків не підтримують. Постійні непорозуміння та сварки призвели до того, що між подружжям зникли взаєморозуміння і взаємоповага, а сім`я повністю розпалася. Спроби примирення результату не дали, подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки. Спорів чи інших претензій до відповідача позивачка не має.
Ухвалою суду від 05 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14 травня 2026 року позивачка подала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила не надавати сторонам строк для примирення, розглядати справу за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
У судовому засіданні 03 червня 2026 року відповідач проти позову заперечив. Пояснив, що прагне зберегти сім`ю, сторони мають двох дітей і продовжують проживати в одному будинку, тому з метою збереження шлюбу та врегулювання сімейних відносин просив надати подружжю максимальний строк для примирення.
Ухвалою суду від 03 червня 2026 року подружжю надано строк для примирення тривалістю три місяці, провадження у справі зупинено до закінчення цього строку.
Ухвалою суду від 11 вересня 2026 року провадження у справі поновлено у зв`язку із закінченням строку для примирення, судове засідання призначено на 11 год 30 хв 14 жовтня 2026 року.
07 жовтня 2026 року позивачка подала до суду заяву, у якій повідомила, що за наданий судом строк примирення між подружжям не відбулося: сімейних стосунків вони не підтримують, спільного побуту не ведуть та спільно не проживають. Також зазначила, що протягом строку для примирення відповідач пошкодив її особисті речі та побутову техніку, принижував та ображав її. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу за її відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання 14 жовтня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань після поновлення провадження у справі до суду не направив.
Зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав, а позивачка проти такого вирішення справи не заперечує, суд, керуючись ч. 1 ст. 280, ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Те, що відповідач брав участь у судовому засіданні 03 червня 2026 року та усно заперечував проти позову, заочному розгляду справи не перешкоджає: відзиву на позовну заяву, який відповідав би вимогам ст. 178 ЦПК України, він не подав, а в судове засідання, призначене після поновлення провадження, не з`явився.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.
10 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дунаєвецького районного управління юстиції Хмельницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що складено актовий запис № 154. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_6 ". Зазначене підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття, та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 24 СК України, за якою примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні мотиви позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом роз`яснень, наданих у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Судом встановлено, що позивачка послідовно, протягом усього часу розгляду справи, наполягає на розірванні шлюбу. Про це свідчать позовна заява, її заява від 14 травня 2026 року та заява від 07 жовтня 2026 року, подана вже після закінчення строку для примирення.
Виконуючи вимоги ст. 111 СК України, суд на клопотання відповідача надав подружжю строк для примирення тривалістю три місяці. Цей строк сплив, однак примирення між сторонами не відбулося: за поясненнями позивачки, сімейних стосунків подружжя не підтримує, спільного побуту не веде та спільно не проживає. Відповідач після поновлення провадження у справі в судове засідання не з`явився, доказів примирення подружжя чи відновлення сімейних відносин суду не надав, доводів позивачки не спростував.
Заперечення відповідача, висловлені ним у судовому засіданні 03 червня 2026 року, зводилися до бажання зберегти сім`ю. Однак шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, і збереження шлюбу всупереч волі одного з подружжя законом не допускається. Бажання лише одного з подружжя зберегти шлюб за стійкого небажання іншого продовжувати шлюбні відносини не може бути підставою для відмови в позові.
Суд також враховує інтереси дітей сторін. Син сторін є повнолітнім, донька на час розгляду справи досягла чотирнадцяти років. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ч. 2 ст. 141 СК України). Вимог щодо визначення місця проживання доньки чи її утримання сторони в цій справі не заявляли, доказів того, що розірвання шлюбу суперечитиме інтересам дітей, суду не надано.
Оцінивши встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, заходи щодо примирення подружжя результату не дали, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам позивачки, що мають істотне значення. За таких обставин позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Позивачка під час звернення до суду сплатила судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 22 квітня 2026 року. Оскільки позов задоволено, ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 24, 56, 105, 110-112, 114 СК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дунаєвецького районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 154, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Давид БАРАТЕЛІ