Рішення № 140631286 у справі № 674/669/26 від 15.10.2026

Справа № 674/669/26

Провадження № 2/674/731/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря судового засідання Сисак К.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

01 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а/с 1-8).

Позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідно до умов кредитного договору № 143175992 від 18 березня 2021 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 7500,00 грн., строком на 28 днів - до 15 квітня 2021 року(з можливістю продовження строку кредиту), з сплатою процентів за користування кредитом: за дисконтною процентною ставкою - в розмірі 1,14 % в день, за індивідуальною/базовою процентною ставкою - в розмірі 1,70 % в день, за період продовження строку надання кредиту після закінчення дисконтного періоду - в розмірі 2,30 % в день.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "Таліон плюс" право вимоги відносно боржників ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". 15 червня 2021 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало (відступило) ТОВ "Таліон плюс" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Таліон плюс" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК" Онлайн фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ "Таліон плюс" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" право вимоги відносно боржників ТОВ "Таліон плюс". 31 серпня 2023 року ТОВ "Таліон плюс" передало (відступило) ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, за умовами якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "ФК "ЕЙС" право вимоги відносно боржників ТОВ "ФК "Онлайн фінанс". 14 липня 2025 року ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" передало (відступило) ТОВ "ФК "ЕЙС" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року. Внаслідок цього позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

На підставі викладеного позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в сумі 27615,42 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 111-112).

06 квітня 2026 року задоволено клопотання позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" про витребування доказів та зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" надати суду наступні докази: 1) інформацію про те, чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка НОМЕР_1 хх-хххх-8152; 2) інформацію про те, чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 ; 3) інформацію про те, чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-8152 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 ; 4) інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-8152, банком емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк", а саме: в період часу з 18 березня 2021 року по 23 березня 2021 року - в сумі 5500 грн.; в період часу з 24 березня 2021 року по 29 березня 2021 року - в сумі 2000 грн.; 5) у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-8152 за вищевказані періоди, надати: первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтверджують дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника); інформацію про повний номер рахунка - маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-8152, що належить ОСОБА_1 ; 6) у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , надати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних клієнта банку ОСОБА_1 за платіжною карткою - маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-8152; 7) у випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 хх-хххх-8152 не належить позичальнику, надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 хх-хххх-8152 (ухвала суду - а/с 113-114).

28 травня 2026 року від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли до суду витребувані докази. Докази приєднано до матеріалів цивільної справи (а/с 120-121).

18 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив (а/с 130-132), яким відповідач заперечила проти позову.

Відповідач не заперечує проти факту укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів в сумі 7500,00 грн., але заперечує проти заявленого розміру заборгованості, оскільки вважає, що: 1) позивач не обґрунтував розмір нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 20116,22 грн.; 2) проценти за користування кредитом нараховані після закінчення строку кредитування, що є недопустимим; 3) позивач не довів правомірності переходу права вимоги.

Відповідач заявляє про застосування позовної давності. Так, кредитний договір укладено 18 березня 2021 року, строк кредитування - 28 днів, кінцевий строк повернення - квітень 2021 року, позов подано до суду - 01 квітня 2026 року, тобто після закінчення строку позовної давності.

Відповідач вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є надмірно завищеними, неспівмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

На підставі викладеного відповідач ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні позов у.

23 червня 2026 року від позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" надійшла відповідь на відзив (а/с 137-150), якою позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги.

23 липня 2026 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів та зобов`язано позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" надати суду наступні докази: 1) детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року із зазначенням: дати виникнення заборгованості; періодів нарахування процентів; процентної ставки, що застосовувалась у кожному періоді; дати припинення нарахування процентів; правових та договірних підстав нарахування процентів після спливу строку кредитування; 2) документи, на підставі яких здійснено розрахунок заборгованості по процентам в сумі 20116,22 грн.; 3) документи, які підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ "ФК "ЕЙС" за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року (ухвала суду - а/с 163).

24 липня 2026 року від позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" надійшли до суду витребувані докази. Докази приєднано до матеріалів цивільної справи (а/с 165-168).

В судове засідання представник позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - позивач просить суд розглядати справу за відсутності їхньої представника, позов підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином - причин своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, проти задоволення позову заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

Укладення кредитного договору.

18 березня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (кредитодавцем) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) укладено Договір № 143175992 (надалі - кредитний договір) (а/с 13-15), за умовами якого кредитодавець ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надав кредит позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1.1 кредитного договору: за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 5500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Відповідно до п.1.2 кредитного договору: кредит надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період).

Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору: виключно на період строку, визначеного в п.1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 416,10 % річних, що становить 1,14 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.4.2 кредитного договору: за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п.1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.7.2 кредитного договору: з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.4.15 кредитного договору: цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

24 березня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (кредитодавцем) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) укладено Додаткову угоду до Договору № 143175992 від 18 березня 2021 року (надалі - додаткова угода) (а/с 16).

Відповідно до п.1 додаткової угоди - сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2000,00 грн. з 24 березня 2021 року на строк дії Договору № 143175992 від 18 березня 2021 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору.

Відповідно до п.2 додаткової угоди: сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток № 1 до Договору) в новій редакції (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену в п.1 додаткової угоди.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.1046 - ст.1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України п роцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України р озмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 - ч.6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України д оговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України я кщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" в ідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" е лектронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" я кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 143175992 від 18 березня 2021 року електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV3M9T5, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Одноразовий ідентифікатор було відправлено позичальнику 18 березня 2021 року о 15:21:19 годин. Одноразовий ідентифікатор був введений позичальником 18 березня 2021 року о 15:22:04 годин.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 підписавши кредитний договір № 143175992 від 18 березня 2021 року, повністю погодилась з всіма його умовами.

На підставі положень, визначених ст.1051 ЦК України, в установленому законом порядку позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не оспорювала кредитний договір № 143175992 від 18 березня 2021 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку між кредитодавцем ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 143175992 від 18 березня 2021 року.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема: розмір кредиту, строк кредиту, розмір процентів, які позичальник зобов`язаний сплатити за користування кредитом, тощо. Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодилась на укладення кредитного договору на умовах, запропонованих кредитодавцем ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", що підтверджено електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV3M9T5.

Виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором.

На виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року кредитодавець ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 кредит шляхом переказу грошових коштів кредиту на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 хх-хххх-8152:

-18 березня 2021 року - в сумі 5500,00 грн. - платіжне доручення № a8a1d054-daaa-40f4-8c73-b18449b9d85d (а/с 33) - довідка ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 15 серпня 2025 року № 143175992/15082025/Э (а/с 96),

-24 березня 2021 року - в сумі 2000,00 грн. платіжне доручення № bcf56d68-c579-4199-8b19-f2564cf0b9eb (а/с 33) - довідка ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 15 серпня 2025 року № 143175992/15082025/Э (а/с 96).

З довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 19 травня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260512/55362-БТ (а/с 120) вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). 18 березня 2021 року на вказаний рахунок було зарахування коштів на суму 5500,00 грн. 24 березня 2021 року на вказаний рахунок було зарахування коштів на суму 2000,00 грн.

З виписки АТ КБ "ПриватБанк" (а/с 121) вбачається, що на картку № НОМЕР_3 , власником якої є ОСОБА_1 , зараховані кошти переказу: 18 березня 2021 року - в сумі 5500,00 грн., 24 березня 2021 року - в сумі 2000,00 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що кредитодавець ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року, оскільки перерахував грошові кошти кредиту на платіжну картку № НОМЕР_3 , власником якої є позичальник (відповідач) ОСОБА_1 : 18 березня 2021 року - 5500,00 грн., 24 березня 2021 року - 2000,00 грн.

Заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.2 ст.1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч.1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ч.2 ст.1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Згідно ч.3 ст.1082 ЦК України виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Заміна кредитора є внутрішньою зміною у зобов`язанні, а тому не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін у зобов`язанні.

У разі існування (дійсності) боргового зобов`язання, у якому відбулося договірне відступлення права вимоги кредитора, визначеними законом способами захисту чи поновлення порушених прав боржника є висунення проти вимоги нового кредитора заперечень, які боржник мав проти первісного кредитора, або пред`явлення проти вимоги нового кредитора зустрічної вимоги до первісного кредитора. При цьому, в силу прямої вказівки закону саме первісний кредитор відповідає за недійсність переданої ним вимоги.

В постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року в справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18) зазначено: наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові, а може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Передача (відступлення) права вимоги

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" - ТОВ "Таліон плюс".

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнтом) та ТОВ "Таліон плюс" (фактором) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (а/с 41-46), за умовами якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "Таліон плюс" право вимоги відносно боржників ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Відповідно до п.2.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Підписання Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п.8.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: цей Договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Відповідно до п.8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

28 листопада 2019 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" укладено Додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а/с 46), за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а/с 47-51), за умовами якого сторони дійшли згоди викласти текст Договору в новій редакції.

Відповідно до п.2.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року): згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року): наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п.8.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року): цей Договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Відповідно до п.8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року): строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

31 грудня 2021 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" укладено Додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а/с 52), за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно.

31 грудня 2022 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" укладено Додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а/с 52), за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" укладено Додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а/с 53), за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2024 року.

15 червня 2021 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" складено Реєстр права вимоги № 138 (а/с 54-55), з якого вбачається, що клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передав фактору ТОВ "Таліон плюс" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в загальній сумі 18301,50 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 10802,30 грн.

15 червня 2021 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" складено Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог (а/с 56), з якого вбачається, що клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в Реєстрі прав вимоги № 138 від 15 червня 2021 року, до всіх визначених в цьому Реєстрі боржників та у визначеному Реєстром обсязі. Сторони підтвердили погоджену дату відступлення (передачі) прав вимоги, визначених в Реєстрі - 15 червня 2021 року. З урахуванням п.4.1 Договору вони перейшли від клієнта до фактора у вказану дату, будь-яких зауважень немає.

31 грудня 2021 року між клієнтом ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та фактором ТОВ "Таліон плюс" складено Акт звірки взаємних розрахунків (а/с 56), з якого вбачається, що 16 червня 2021 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 138 від 15 червня 2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що 15 червня 2021 року в установленому законом порядку ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало (відступило) ТОВ "Таліон плюс" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в загальній сумі 18301,50 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 10802,30 грн.

Внаслідок цього ТОВ "Таліон плюс" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Передача (відступлення) права вимоги

ТОВ "Таліон плюс" - ТОВ "ФК "Онлайн фінанс".

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон плюс" (клієнтом) та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" (фактором) укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а/с 57-61), за умовами якого ТОВ "Таліон плюс" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" право вимоги відносно боржників ТОВ "Таліон плюс".

Відповідно до п.2.1 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року: згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку.

Відповідно до п.8.1 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року: цей Договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Відповідно до п.8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року: строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

03 серпня 2021 року між клієнтом ТОВ "Таліон плюс" та фактором ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а/с 61), за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року.

30 грудня 2022 року між клієнтом ТОВ "Таліон плюс" та фактором ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" укладено Додаткову угоду № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а/с 62), за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2024 року.

31 серпня 2023 року між клієнтом ТОВ "Таліон плюс" та фактором ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" складено Реєстр права вимоги № 11 (а/с 63-64), з якого вбачається, що клієнт ТОВ "Таліон плюс" передав фактору ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в загальній сумі 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

31 серпня 2023 року між клієнтом ТОВ "Таліон плюс" та фактором ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" складено Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог (а/с 65), з якого вбачається, що клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в Реєстрі прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року, до всіх визначених в цьому Реєстрі боржників та у визначеному Реєстром обсязі. Сторони підтвердили погоджену дату відступлення (передачі) прав вимоги, визначених в Реєстрі - 31 серпня 2023 року. З урахуванням п.4.1 Договору вони перейшли від клієнта до фактора у вказану дату, будь-яких зауважень немає.

31 серпня 2023 року фактор ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" оплатив суму фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року за Договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (платіжна інструкція № 4586 від 31 серпня 2023 року - а/с 65).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що 31 серпня 2023 року в установленому законом порядку ТОВ "Таліон плюс" передало (відступило) ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в загальній сумі 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

Внаслідок цього ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Передача (відступлення) права вимоги

ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" - ТОВ "ФК "ЕЙС".

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" (клієнтом) та ТОВ "ФК "ЕЙС" (фактором) укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (а/с 66-71), за умовами якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "ФК "ЕЙС" право вимоги відносно боржників ТОВ "ФК "Онлайн фінанс".

Відповідно до п.1.1 договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року: за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.2 договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року: перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

14 липня 2025 року між клієнтом ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та фактором ТОВ "ФК "ЕЙС" складено Реєстр боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року (а/с 72-73), з якого вбачається, що клієнт ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" передав фактору ТОВ "ФК "ЕЙС" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в загальній сумі 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

14 липня 2025 року між клієнтом ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та фактором ТОВ "ФК "ЕЙС" складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року (а/с 74), з якого вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників в кількості 55036, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.

В період часу з 12 серпня 2025 року по 24 вересня 2025 року фактор ТОВ "ФК "ЕЙС" оплатив суму фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги згідно Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року (платіжні інструкції - а/с 75-78).

Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_1 про недоведеність правомірності переходу права вимоги, оскільки ці пояснення повністю спростовуються доказами, які були надані позивачем та досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що 14 липня 2025 року в установленому законом порядку ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" передало (відступило) ТОВ "ФК "ЕЙС" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року в загальній сумі 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

Внаслідок цього ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Заборгованість позичальника (відповідача) за кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконала свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, позивач ТОВ "ФК "ЕЙС", як кредитор, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, яка прострочила виконання зобов`язань, повернення суми заборгованості за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 .

З розрахунку ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а/с 79-80), розрахунку ТОВ "Таліон плюс" (а/с 81) та розрахунку ТОВ "ФК "ЕЙС" (а/с 82) вбачається, що заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року становить 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

Суд погоджується з вказаними розрахунками.

Заборгованість позичальника (відповідача) по кредиту.

Заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по кредиту в сумі 7499,20 грн. відповідає розміру виданого кредиту, з врахуванням його часткового повернення.

Так, 18 березня 2021 року кредитодавець ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахував грошові кошти кредиту в сумі 5500,00 грн. на платіжну картку позичальника (відповідача) ОСОБА_1

24 березня 2021 року кредитодавець ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахував грошові кошти кредиту в сумі 2000,00 грн. на платіжну картку позичальника (відповідача) ОСОБА_1

11 квітня 2021 року позичальник (відповідач) ОСОБА_1 сплатила заборгованість по кредиту в сумі 0,80 грн.

Заборгованість позичальника (відповідача)

по процентам за користування кредитом.

Заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 20116,22 грн. нарахована за період з 18 березня 2021 року по 08 серпня 2021 року відповідно до умов кредитного договору.

Так, відповідно до п.1.2 кредитного договору: кредит надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору: сторони погодили, що встановлений в п.1.2 Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо дата ініціації продовження дисконтного періоду більша за поточну дату закінчення дисконтного періоду, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30.

Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору: виключно на період строку, визначеного в п.1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 416,10 % річних, що становить 1,14 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.4.2 кредитного договору: за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п.1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.4.3 кредитного договору: у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст.212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.7 кредитного договору: сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах.

Відповідно до п.1.7.1 кредитного договору: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до п.1.7.2 кредитного договору: з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.1.8 кредитного договору: проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.5 та 1.7.2 Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

Відповідно до п.1.10 кредитного договору: продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення цього Договору.

Відтак, умовами кредитного договору № 143175992 від 18 березня 2021 року сторони передбачили порядок продовження строку кредиту, а також умови, строк та порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховані в загальній сумі 22031,42 грн., виключно в межах строку дії кредитного договору та за процентною ставкою, узгодженою між сторонами, а саме:

-5500,00 грн. (кредит) х 1,14 % (процентна ставка згідно п.1.4.1 кредитного договору) = 62,70 грн. // 62,70 грн. х 6 днів (18 березня - 23 березня 2021 року) = 376,20 грн. - нараховано ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога",

-7500,00 грн. (кредит) х 1,14 % (процентна ставка згідно п.1.4.1 кредитного договору) = 85,50 грн. // 85,50 грн. х 18 днів (24 березня - 11 квітня 2021 року) = 1539,00 грн. - нараховано ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога",

-7499,20 грн. (кредит) х 1,14 % (процентна ставка згідно п.1.4.1 кредитного договору) = 85,49 грн. // 85,49 грн. х 4 дня (12 квітня - 15 квітня 2021 року) = 341,96 грн. - нараховано ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога",

-7499,20 грн. (кредит) х 1,70 % (процентна ставка згідно п.1.4.2 кредитного договору) = 127,49 грн. // 127,49 грн. х 26 днів (16 квітня - 11 травня 2021 року) = 3314,74 грн. - нараховано ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога",

-1798,72 грн. - 15 травня 2021 року - нараховано ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду - згідно п.1.4.3 кредитного договору,

-7499,20 грн. (кредит) х 2,30 % (процентна ставка згідно п.1.7.2 кредитного договору) = 172,48 грн. // 172,48 грн. х 31 день (16 травня - 15 червня 2021 року) = 5346,88 грн. - нараховано ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога",

-7499,20 грн. (кредит) х 2,30 % (процентна ставка згідно п.1.7.2 кредитного договору) = 172,48 грн. // 172,48 грн. х 54 дня (16 червня - 08 серпня 2021 року) = 9313,92 грн. - нараховано ТОВ "Таліон плюс".

11 квітня 2021 року позичальник (відповідач) ОСОБА_1 сплатила заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 1915,20 грн.

Отже, заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 про процентам за користування кредитом становить 20116,22 грн. (з розрахунку: 22031,42 грн. - 1915,20 грн.).

Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_1 про необґрунтованість розміру нарахованих процентів за користування кредитом та про нарахування процентів після закінчення строку кредитування, оскільки ці пояснення повністю спростовуються доказами, які були надані позивачем та досліджені в судовому засіданні.

Висновок суду про заборгованість позичальника (відповідача)

за кредитним договором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року становить 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

Щодо застосування позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 заявила про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України п озовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України з агальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з подальшими змінами та доповненнями) на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи, що з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року на території України діяв карантин, тому строки позовної давності продовжувались на строк дії такого карантину.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ (який набрав чинності 17 березня 2022 року) та Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ (який набрав чинності 30 січня 2024 року) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому строк воєнного стану на території України неодноразово продовжувався та триває на даний час.

04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14 травня 2025 року " 4434-ІХ, яким з Цивільного процесуального кодексу України виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення".

Враховуючи, що з 17 березня 2022 року по 04 вересня 2025 року на території України в умовах воєнного стану діяли положення пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, тому перебіг позовної давності був зупинений на вказаний період.

Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину (з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року) та в період дії воєнного стану (з 17 березня 2022 року по 04 вересня 2025 року).

Відповідач ОСОБА_1 отримала кредит 18 березня 2021 року, первісний строк повернення кредитної заборгованості - 15 квітня 2021 року, пролонгований строк повернення кредитної заборгованості - 08 серпня 2021 року.

Позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" пред`явив позов 01 квітня 2026 року.

З врахуванням вищевказаних положень чинного законодавства України, позовна давність для пред`явлення позовних вимог в даній цивільній справі не спливла, її перебіг був зупинений.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Висновок суду щодо заявлених позовних вимог.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 , в загальній сумі 27615,42 грн., в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.

Відшкодування судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.4 ст.141 ЦПК України я кщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно ч.5 ст.141 ЦПК України я кщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" с удовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 грн.

Позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" подав позов та всі процесуальні документи в електронній формі.

За подання позовної заяви позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" сплатив судовий збір в сумі 2662,40 грн. (платіжна інструкція № 43079 від 30 березня 2026 року - а/с 9).

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України р озмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України о бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

20 серпня 2025 року між позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" (клієнтом) та адвокатським бюро "Соломко та партнери" укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 (а/с 83-84).

Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги: клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 договору про надання правничої допомоги: метою представництва є захист прав та законних інтересів клієнта, проведення необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь клієнта.

Відповідно до п.2.3 договору про надання правничої допомоги: конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді до Договору, в якій сторони визначають зміст конкретного доручення/доручень.

Відповідно до п.3.1 договору про надання правничої допомоги: отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

Відповідно до п.3.3 договору про надання правничої допомоги: гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п.3.4 договору про надання правничої допомоги: після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

01 вересня 2025 року між позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" (клієнтом) та адвокатським бюро "Соломко та партнери" укладено Додаткову угоду № 25770911189 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а/с 85).

Відповідно до п.1 додаткової угоди: клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , номер кредитного договору - 143175992, дата кредитного договору - 18 березня 2021 року.

29 грудня 2025 року між позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" (клієнтом) та адвокатським бюро "Соломко та партнери" складено Акт прийому-передачі наданих послуг (а/с 86), який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року.

Цим актом сторони підтвердили, що адвокатське бюро надало, а клієнт отримав наступні послуги: 1) складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року - 2 години вартістю 5000,00 грн.; 2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року - 2 години вартістю 1000,00 грн.; 3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година вартістю 500,00 грн.; 4) підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година вартістю 500,00 грн. Послуги надано на загальну суму 7000,00 грн. Цим актом підтверджується, що послуги надано якісно, в повному обсязі та в установлені строки.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні ЄСПЛ в справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ в справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 26 червня 2019 року в справі № 200/14113/18-а, від 31 березня 2020 року в справі № 726/549/19, від 21 травня 2020 року в справі № 240/3888/19.

Враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвокатського бюро "Соломко та партнери" із складністю справи та виконаних адвокатським бюро робіт, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з конкретних обставин даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 7000 грн. є завищеними.

Так, в даній цивільній справі вирішується питання про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 27615,42 грн. Дана цивільна справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Правова позиція сторін, зокрема ТОВ "ФК "ЕЙС", є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи.

Складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів та підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Враховуючи вищевикладене, пропорційність, співмірність та розумність понесених позивачем судових витрат відносно предмета спору, суд приходить до висновку, що справедливим відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є розмір цих витрат в сумі 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.11 - 16, 202, 203, 207, 215, 509 - 519, 524 - 533, 536, 598, 599, 610 - 612, 614, 624 - 629, 631, 638, 639, 901, 903, 1046 - 1056-1, 1077 - 1086 ЦК України, Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-ІV, Законом України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року № 675-VIII, Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження по вул.Юрія Поправки,6 кабінет 13 в місті Києві 02094, код ЄДРПОУ - 42986956,

заборгованість за кредитним договором № 143175992 від 18 березня 2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , в загальній сумі 27615,42 грн. (в тому числі: кредит - 7499,20 грн., проценти за користування кредитом - 20116,22 грн.), витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., всього - 33277,82 грн. (Тридцять три тисячі двісті сімдесят сім гривень 82 копійки).

Решту витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. віднести на рахунок позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС".

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження по вул.Юрія Поправки,6 кабінет 13 в місті Києві 02094, код ЄДРПОУ - 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя Посунько Г.А.