Провадження № 2-а/639/119/26 Справа № 639/9326/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 639/9326/26
позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 )
про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Закоморна Катерина Олександрівна звернулася до Новобаварського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 14930 від 16.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення і закрити провадження у справі.
В обґрунтування свого позову зазначив, що позивач, ОСОБА_1 в 2022 року унаслідок отриманого поранення медичним оглядом ВЛК визнаний обмежено придатним до військової служби та з 2022 року є особою з інвалідністю II групи, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 12.09.2026 року співробітниками поліції позивач був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де був складений протокол про адміністративне правопорушення № 14642. 16.09.2026 року без розгляду адміністративної справи позивач отримав постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 14930 від 16.09.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ознайомившись із вказаною постановою та обставинами справи позивач та представник позивача вважають її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП безпідставно, оскільки має бути наявний факт скоєння правопорушення та вина особи. Позивач не отримував повістку № 8257368 із вимогою з`явитися 05.08.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому 12.09.2026 р. співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовилися надати позивачу цю повістку та докази надсилання цієї повістки. У оскаржуваній постанові № 14930 не зазначено з якою метою позивач був викликаний повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже, не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до положень Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: - взяття на військовий облік; - проходження медичного огляду; - направлення на підготовку; - призову на військову службу; - визначення призначення на особливий період. Не було проведено своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та її вирішення в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувався, винесення постанови по адміністративній справі відбувалось з грубими порушеннями відповідних норм Конституції України, КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5.01.2024 року за №36/41381. Були порушені права позивача, гарантовані ч. 1 ст.268 КУпАП.
У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
06 жовтня 2026 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 подано до суду відзив в якому він заперечує проти даного позову та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обгрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає, що на адресу позивача: АДРЕСА_4 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням була надіслана повістка № 8257368, в якій було зазначено, що позивачу належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 05.08.2026 року о 09:00. Зазначене підтверджується повісткою № 8257368, яка є в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та результатами відстеження номеру поштового відправлення. Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами потового зв`язку передбачені п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці встановлені ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".Обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено наступними нормами законодавства: абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
09 жовтня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Закоморною Катериною Олександрівною подано до суду відповідь на відзив в якому вона заперечує проти відзиву та просить задовольнити позовну заяву.
В обгрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначає, що з аналізу норм Закону № 3543-XII, «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352, Закону № 2232-XII слідує, що громадянин за умови взяття його, як військовозобов`язаного чи резервіста на військовий облік, або призову його на строкову військову службу або визначення його призначення на особливий період чи направлення для проходження медичного огляду повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_5 про поважність причин не прибуття за повісткою. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 14642 від 12.09.2026, в якості нормативної підстави порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідачем зазначено абзац 2 частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII. При цьому, відповідачем разом із відзивом на позов надано копію повістки № 8257368 із вимогою з`явитися 05.08.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Разом з тим, за змістом положень статті 22 Закону № 3543-XII обов`язку з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки «для уточнення даних» у громадянина України не виникає, а обставин неприбуття позивача за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду відповідачем у повістці не вказано. Не зазначено таких обставин як у протоколі про адміністративне правопорушення № 14642 від 12.09.2026, так і у постанові т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 14930 від 16.09.2026. Позивач і представник позивача вважають висновок відповідача про порушення позивачем абзацу 2 частини 1 статті 22Закону № 3543-XII є хибним. Відповідачем доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до суду не надано.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 02.10.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Витребувано у порядку ч. 3 ст. 80 КАС України у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова № 14930 від 16.09.2026 року).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Закоморна К.О. не з`явилися, представником подано до заяву про розгляд справи без участі, в якій просить провести розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 8257368, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення № R067226384569 за задекларованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_4 , про його виклик для уточнення даних на 05.08.2026 року о 09:00 за адресою: АДРЕСА_6 .
Як вбачається з результату перевірки відстежування поштового відправлення R067226384569, 29.07.2026 року вищезазначена повістка № 8257368 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина повернення: одержувач відсутній за вказаною адресою.
16 вересня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 винесено постанову № 1251 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в постанові, що 12 вересня 2026 року до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 поліцією доставлений громадянин ОСОБА_1 . Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті виявлено, що громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці № 8257368 до ІНФОРМАЦІЯ_3 в час та місце вказане в повістці 05.08.2026 року, у зв`язку з чим був поданий в розшук 15.08.2026 року, звернення Е.9528582. Громадянин ОСОБА_1 пояснив, що про направлення на його адресу повістки він не знав, на руки її не отримував. Вбачається, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що пом`якшують відповідальність згідно ст. 34 КУпАП відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність згідно ст. 35 КУпАП відсутні. Зазначене правопорушення вчинене вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про оборону України, особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 р. № 3633-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначене в повістці № 8257368 (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Зазначена повістка направлена ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) з метою уточнення даних.
Отже, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що він не з`явився по повістці № 8257368 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
Зі змісту повістки № 8257368 встановлено, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_6 ) на 05.08.2026 року о 09:00 для уточнення даних, як це зазначено в постанові від 16.09.2026 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).
Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем в постанові про адміністративне правопорушення зазначив, що позивач не уточнив дані. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано ані до суду доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з підтвердженням належними доказами, як і інформації стосовно того, які саме відомості позивачем не були оновлені, з підтвердженням належними доказами.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 58, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 19, 77-82, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 № 1251 від 16.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено 15.10.2026 року.
Суддя В. В. Марченко