Судові рішення

Рішення № 140632286 у справі № 635/8681/25 від 15.10.2026

Рішення від 15.10.2026 у цивільній справі № 635/8681/25 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Слобідський районний суд міста Харкова, суддя Василенко О. Я.

Справа№ 635/8681/25
СудСлобідський районний суд міста Харкова
СуддяВасиленко О. Я.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140632286

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Провадження № 2/641/4762/2026 Справа № 635/8681/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (ТОВ «ФК Єврокредит») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК Єврокредит» в особі представника адвоката Журавльова С.Г. звернулося до Харківського районного суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Заявою-Договором № TDB.2021.0089.17289 від 17.06.2021 у розмірі 31 433,71 грн, з яких: 9 996,68 грн заборгованість за кредитом; 21 437,03 грн заборгованість за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.06.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» (АТ «Мегабанк») та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0089.17289 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі Кредитний договір), на підставі якої банк відкрив відповідачу поточний рахунок, видав платіжну картку та встановив на поточний рахунок відновлювальну кредитну лінію. Відповідач кредитними коштами користувався, однак зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого станом на 03.09.2024 утворилася заборгованість у сумі 31 433,71 грн.

03.09.2024 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс») укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, а 27.12.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК Єврокредит» на підставі Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги. Позивач зазначив, що після 03.09.2024 ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» жодних нарахувань за Кредитним договором не здійснювали.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 31 433,71 грн та відшкодувати понесені судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 13.07.2026 справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова. Справа надійшла до Слобідського районного суду міста Харкова 10.08.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 11.08.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

14.08.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків, а також докази направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви з додатками.

Ухвалою судді від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 14.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та клопотанні від 10.09.2026 просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судові засідання 14.09.2026 та 1510.2026 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток за місцем його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, ст. 130 ЦПК України та усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22 вважається належним повідомленням. Причини неявки суду відповідач не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

17.06.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву-Договір № TDB.2021.0089.17289 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, яка є індивідуальною частиною договору, а публічною частиною є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com. Підписанням Заяви-Договору відповідач підтвердив прийняття публічної пропозиції банку, ознайомлення та згоду з умовами Договору та додатків до нього, а також те, що Заява-Договір, Договір з додатками і Тарифи у сукупності складають єдиний договір (п. 1, пп. 1, 3 п. 11 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та видав платіжну картку, факт отримання якої зафіксовано у заключному розділі Кредитного договору.

У п. 4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору сторони погодили: максимальний ліміт кредитної лінії 200000,00 грн; тип і розмір процентної ставки за користування кредитом 56 % на місяць; пільгова ставка 0,0001 %, пільговий період 62 днів; розмір обов`язкового мінімального платежу 5,0 % та строк його сплати передостанній робочий день місяця, в якому здійснюється розрахунок; орієнтовну реальну річну процентну ставку 87,30 %. Спосіб надання кредиту визначено як встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку клієнта (п. 3 Паспорта споживчого кредиту).

Згідно з п. 8 розділу «Запевнення та умови» Кредитний договір набирає чинності з моменту підписання Заяви-Договору та діє протягом трьох років; якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про розірвання, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, кількість пролонгацій не обмежена.

Відповідно до виписок за рахунком відповідача, сформованих у програмному комплексі АТ «Мегабанк» (до 02.12.2022) та в Єдиній інформаційно-обліковій системі Національного банку України (з 03.12.2022), відповідач здійснював видаткові операції за рахунок кредитних коштів, останнє погашення заборгованості здійснив 02.09.2024.Наявність двох виписок позивач пояснив тим, що щодо АТ «Мегабанк» розпочато процедуру ліквідації, і з 03.12.2022 облік заборгованості ведеться в програмному комплексі Національного банку України.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, сформованої АТ «Мегабанк», станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 31 433,71 грн, з яких 9 996,68 грн заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) та 21 437,03 грн заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) (9 996,68 + 21 437,03 = 31 433,71). Неустойка, штрафи, а також суми, передбачені ст. 625 ЦК України, до складу заборгованості не включені.

09.07.2024 за результатами відкритих торгів (аукціону) складено протокол № GFD001-UA-20240618-01260, номер лота GL1N426240, переможцем яких стало ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс». Платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» сплатило 23 425 777,00 грн з призначенням платежу «оплата за лот GL1N426240 відповідно до протоколу GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024».

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» (банк) та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (новий кредитор) укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким банк відступив новому кредитору права вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 до договору, за кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту) (п. 1). Згідно з п. 2 договору новий кредитор набуває усіх прав кредитора за основними договорами в день укладення договору, але не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 договору. Ціна договору становить 21 723 211,51 грн і сплачується до набуття договором чинності (п. 4); договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками (п. 14). Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору № GL1N426240 до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» внесене до Державного реєстру фінансових установ (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № В0000013 від 04.08.2020, реєстраційний номер 13103539) і згідно з витягом із Державного реєстру фінансових установ має переоформлену 14.03.2024 ліцензію на надання фінансових послуг: фінансовий лізинг, факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК Єврокредит» (новий кредитор) укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 до договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються), набуті ним на підставі Договору № GL1N426240 від 03.09.2024 (п. 1). Відповідно до п. 2 Договору № 1/12 права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку № 1. ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» ціну договору платіжними інструкціями № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025 та № 1822 від 22.09.2025, з призначенням платежу за Договором № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.24.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору № 1/12 до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

ТОВ «ФК Єврокредит» є фінансовою установою, яка має ліцензію на надання фінансових послуг з факторингу та надання коштів та банківських металів у кредит Доказів погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором ні АТ «Мегабанк», ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що умови про розмір процентів, неустойки та інших платежів, які не містяться в підписаному позичальником документі, а викладені лише в публічних умовах та правилах банку, не можуть вважатися погодженими сторонами, якщо немає доказів того, що позичальник ознайомився саме з цією редакцією умов і погодився з ними.

Суд встановив, що Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем Заяви-Договору, яка є індивідуальною частиною договору приєднання. Розмір кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитом, розмір і строк сплати обов`язкового мінімального платежу визначені безпосередньо у п. 4 розділу «Запевнення та умови» Заяви-Договору, підписаної відповідачем. Отже, Кредитний договір укладено в письмовій формі, а його істотні умови, у тому числі щодо розміру процентів, погоджені сторонами.

Банк виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, відкривши відповідачу поточний рахунок, видавши платіжну картку і встановивши кредитний ліміт, яким відповідач користувався, що підтверджується виписками за рахунком. Відповідно до ст. 1069 ЦК України суми видаткових операцій, здійснених за рахунок кредитних коштів, є кредитом, наданим відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, доказів погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 996,68 грн не надав, тому вимога про стягнення заборгованості за кредитом у цій сумі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Кредитний договір укладено 17.06.2021 строком на три роки з умовою про його автоматичне продовження на той самий строк, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не заявить про розірвання (п. 8 розділу «Запевнення та умови»). Доказів того, що банк або відповідач заявляли про розірвання Кредитного договору, а також доказів пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, матеріали справи не містять. Отже, станом на 03.09.2024 строк дії Кредитного договору не сплив, і банк мав право нараховувати проценти за користування кредитом за погодженою ставкою. Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за процентами в сумі 21 437,03 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Позивач не заявляв вимог про стягнення неустойки або сум, передбачених ст. 625 ЦК України, тому положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Щодо переходу до позивача права вимоги за Кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Як встановлено судом, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» є фінансовими установами, які мають ліцензії на надання послуг з факторингу та надання коштів у кредит, тобто відповідають вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні відповідача за Кредитним договором в обсязі прав, що існували у первісного кредитора на момент їх переходу, тобто в сумі 31 433,71 грн.

Доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги матеріали справи не містять. Разом з тим неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а лише створює ризик виконання первісному кредитору, яке визнається належним (ч. 2 ст. 516 ЦК України). Доказів виконання зобов`язання первісному кредитору або попередньому кредитору відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву не подав, наявність і розмір заборгованості не оспорив, доказів на спростування розрахунку позивача не надав.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у сумі 31 433,71 грн, з яких 9 996,68 грн заборгованість за кредитом та 21 437,03 грн заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у сумі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін, поведінку сторін під час розгляду справи та їх дії щодо досудового вирішення спору. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК Єврокредит» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» (об`єднання), з додатками; Реєстр боржників від 21.07.2025, за яким клієнт доручив об`єднанню надання правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; Акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12112807 від 14.08.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 від 04.07.2024, видане Журавльову С.Г.; довіреність Адвокатського об`єднання «АЛЬЯНС ДЛС» від 11.08.2025, якою ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси об`єднання в судах України.

Згідно з п. 3.2 Договору № 1/07 сума гонорару за надання послуг визначається виходячи з фактичного обсягу наданих послуг та їх вартості відповідно до прейскуранту (додаток № 2) і зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг; підписані сторонами акти є підставою для проведення розрахунків (п. 3.4.3). Додатком № 2 до договору визначено вартість послуг, зокрема: проведення юридичного та фінансового аналізу одного боржника 1 200,00 грн; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з одного боржника 10 000,00 грн.

Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг № 12112807 від 14.08.2025 об`єднання надало позивачу послуги щодо відповідача на загальну суму 11 200,00 грн.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав. Заявлені витрати пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджені договором про надання правничої допомоги, прейскурантом і актом приймання-передачі наданих послуг.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд не обмежується формальною перевіркою наявності договору та акта приймання-передачі наданих послуг, а відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України оцінює, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи; домовленості між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо такі витрати не мають характеру необхідних або не відповідають критерію розумності їхнього розміру (додаткова постанова від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову становить 31 433,71 грн, а спір є типовим і не потребував вивчення значного обсягу доказів чи складного правового аналізу. Позовна заява має стандартний зміст, підготовлений для численних аналогічних справ щодо боржників за правами вимоги, набутими позивачем за Договором № 1/12, що підтверджується, зокрема, груповим характером поштових відправлень позивача. Представник позивача участі в жодному судовому засіданні не брав, відповіді на відзив, інших заяв по суті справи не складав.

Послуга «проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника» вартістю 1 200,00 грн за своїм змістом є складовою підготовки позовної заяви і не є самостійною послугою, яка потребує окремої компенсації. Крім того, Акт приймання-передачі наданих послуг № 12112807 складено 14.08.2025, тобто раніше, ніж позовну заяву підписано (22.09.2025) та подано до суду (15.10.2025).

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, час, необхідний для їх виконання, ціну позову та принципи співмірності і розумності судових витрат, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 200,00 грн, який становить понад третину ціни позову, не є пропорційним до предмета спору, і дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Заявою-Договором № TDB.2021.0089.17289 від 17.06.2021 у розмірі 31 433,71 грн (тридцять одна тисяча чотириста тридцять три гривні 71 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, IBAN НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я.Василенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.10.2026 Ухвала № 140632284 Слобідський районний суд міста Харкова
17.08.2026 Ухвала № 139027402 Слобідський районний суд міста Харкова
11.08.2026 Ухвала № 138883066 Слобідський районний суд міста Харкова
13.07.2026 Ухвала № 138158162 Харківський районний суд Харківської області
17.10.2025 Ухвала № 131075928 без тексту Харківський районний суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40932411. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг