Судові рішення

Рішення № 140632434 у справі № 629/6785/26 від 14.10.2026

Рішення від 14.10.2026 у цивільній справі № 629/6785/26 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області, суддя СОЛОДОВНИК І. С.

Справа№ 629/6785/26
СудЛозівський міськрайонний суд Харківської області
СуддяСОЛОДОВНИК І. С.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення14.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140632434

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 629/6785/26

Провадження № 2/629/2637/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі - Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначає, що 11.03.2026 р. між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 2646808, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 35000 грн.; строком на 80 днів, дата повернення кредиту 29.05.2026 р.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Однак, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Абекор» за кредитним договором в розмірі 62720 грн., з яких: 35000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27720 грн. - заборгованість за відсотками.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Абекор» суму заборгованості за кредитним договором № 2646808 від 11.03.2026 р. в розмірі 62720 грн., з яких: 35000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27720 грн. - заборгованість за відсотками; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.; та сплачені витрати, пов`язані з відправкою документів у розмірі 158,58 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просила розгляд справи провести за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Абекор», у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 41-43, 48-50), відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що на підставі анкети клієнта 11.03.2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» було укладено кредитний договір № 2646808, який було підписано останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 9-10, 15-22).

За умовами договору кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.п. 1.1.1). Сторони договору погодили його істотні умови, а саме, сума кредиту складає 35000 грн. Тип кредиту - кредит (п. 1.2); строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 29.05.206 р. (включно) (п. 1.3). Кількість платежів - 2 платежі. Періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30 днів (період, що починається з моменту укладання договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим до сплати другого платежу (п.п. 1.3.1, 1.3.2). Базова та основна процента ставка становить 0,99% в день. Акційна процента ставка складає 0,3960% в день, та застосовується протягом першого періоду користування кредитом за відповідних умов, визначених договором (п.п. 1.4.1-1.4.3). Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 40890,50 грн (п. 1.10). Відповідно до п. 2.1 кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток 1 до Примірного кредитного договору № 2646808 від 11.03.2026 р. - Таблиця (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого загальна вартість кредиту складе 40890,50 грн, з яких сума кредиту - 35000 грн, відсотки - 5890,50 грн, річна процента ставка - 410,94% (а.с. 23).

Того ж дня, 11.03.2026 р. ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 11-12).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Як убачається з листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих № 24745 від 29.07.2026 р. на картковий рахунок НОМЕР_1 11.03.2026 р. товариством були перераховані кошти у сумі 35000 грн (а.с. 25).

Згідно з інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). 11.03.2026 р. на вказаний банківський рахунок були зараховані кошти у сумі 35000 грн, що також підтверджується випискою за договором № б/н за період 11.03.2026 р. - 12.03.2026 р. (а.с. 44-45).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитного договору.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 2646808 від 11.03.2026 р., наданим ТОВ «ФК «Абекор», ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 62720 грн, з яких: 35000 грн - заборгованість за кредитом; 27720 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 13-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р., електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, вищезазначений кредитний договір, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» кредитного договору № 2646808 від 11.03.2026 р, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 35000 грн. Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 .

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору кредиту згідно з ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договору сумі, строку та порядку.

Щодо нарахованої заборгованості, то її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитного договору.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 2646808 від 11.03.2026 р. у розмірі 62720 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 35000 грн, за відсотками - 27720 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем надано копії документів: договору про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22.12.2025 р., акту приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2026 р., рахунку № 2646808 від 31.07.2026 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1901 від 25.09.2020 р., ордеру на надання правничої допомоги від 22.12.2025 р. (а.с. 27-34).

З наданих документів, судом встановлено, позивачу надана професійна правнича допомога, вартість якої оцінена в 10000 грн.

Від відповідача будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.

Враховуючи характер виконаних робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи, що справа має невелику складність, а також зважаючи на те, що заява про зменшення судових витрат від відповідача на адресу суду не надходила, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2662,40 грн.

В частині стягнення в відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача документів по справі в розмірі 158,58 грн, суд зазначає, що вказані витрати відповідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку з чим, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (ЄДРПОУ 39287145, місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А, р/р НОМЕР_5 , Банк ГУ Ощадбанк в м. Київ), заборгованість за кредитним договором № 2646808 від 11.03.2026 р. у розмірі 62720 (шістдесят дві тисячі сімсот двадцять) гривень, з яких: 35000 грн - тіло кредиту, 27720 грн - проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (ЄДРПОУ 39287145, місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А, р/р НОМЕР_5 , Банк ГУ Ощадбанк в м. Київ), судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн, в іншій частині вимог про стягнення витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача документів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А, ЄДРПОУ 39287145.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: І.С. Солодовник

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.08.2026 Ухвала № 139152220 Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 39287145. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг