13.10.26
22-ц/812/2072/26
Провадження № 22-ц/812/2072/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Повертайленко Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 484/4845/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу, яку постановив Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Маржиної Тетяни Валеріївни у приміщенні цього суду 29 липня 2026 року, повне судове рішення складено того ж дня, за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення його права користування гаражем; визнання незаконним видачу акта введення гаража в експлуатацію та свідоцтва на право власності на гараж; визнання акта введення гаража в експлуатацію незаконним, підробленим та таким, що до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення,
у с т а н о в и в :
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення його права користування гаражем; визнання незаконним видачу акта введення гаража в експлуатацію та свідоцтва на право власності на гараж; визнання акта введення гаража в експлуатацію незаконним, підробленим та таким, що до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення.
Позов мотивовано тим, що 14 травня 1975 року він отримав дозвіл Первомайського комунгоспу №167 на будівництво гаража № НОМЕР_2 (після перереєстрації - № НОМЕР_1 ) на земельній ділянці в АДРЕСА_1 . Гараж був збудований в 1977 р. Рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 року під час розподілу майна подружжя він отримав право на користування гаражем, а дружина на користування підвалом, який знаходився під гаражем. З 1989 року між ним та чоловіком його колишньої дружини ОСОБА_2 виникали непорозуміння, щодо користування спірним гаражем. У 2011 році під час розгляду у суді справи №2-1526/2011 позивач дізнався, що гараж, збудований ним у 1977 р., згідно дозволу №167 Первомайського міськкомунгоспу від 14 травня 1975 року, Первомайський міськвиконком віддав ОСОБА_2 , який по підробленому акту введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року та довідці №35 від 05 серпня 1996 року, отримав свідоцтво на право власності на законно збудований позивачем гараж № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вважає, що довідка №35 від 05 серпня 1996 року та акт ведення гаража в експлуатацію від 15 вересня 1996 року є незаконними та сфальсифікованими, отже на підставі вказаних документів відповідач не мав право видавати ОСОБА_2 свідоцтво на право власності на гараж. Спірний гараж був побудований позивачем у 1977 року та є його власністю, отже, на його думку виконком Первомайської міської ради Миколаївської області позбавив його права власності на гараж № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладене, позивач просить суд визнати, що:
- Первомайська міська рада Миколаївської області, нехтуючи дозволом №167 на будівництво гаражу № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) на земельній ділянці в АДРЕСА_1 та планом-схемою на його ім`я, нехтуючи Законом України «Про власність» від 07 лютого 1991 р. №697-XII, нехтуючи рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 року №2-1147/1979 року, незаконно позбавила ОСОБА_1 права користуватися законно збудованим гаражем № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 ;
- Первомайська міська рада Миколаївської області незаконно видала ОСОБА_2 , хоч і підроблений акт введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтво на право власності гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Згідно всіх існуючих законів і Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року №697-XII ОСОБА_2 гараж не будував і не вносив до кооперативу свій пайовий внесок;
- акт введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року є незаконним, підробленим, і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2026 року у відкритті провадження відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що суб`єктний склад, зазначений у поданій ОСОБА_1 позовній заяві, та у позовах у справах №484/2939/16-ц, №484/5198/21, №484/421/23, №484/1084/25 є однаковим, предметом спору в усіх справах є, фактично, рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №213 від 14 серпня 1996 року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК «Южний» та в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК «Южний» ОСОБА_2 . Підставами позову у справах зазначено те, що таке рішення виконкому не має жодного відношення до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 . У зв`язку з викладеним, суд вважав за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки позовні вимоги, які були заявлені ОСОБА_1 у цій справі, та наведеними справи між тими самими сторонами, з тих самих підстав і є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі про той самий предмет спору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тими ж доводами, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги. Крім них, ОСОБА_1 зазначає, що в рішеннях Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області справа №1421/4966/12 від 27 грудня 2012 року та №484/2939/16-ц від 13 грудня 2017 року вказано: «Як видно з журналу обліку членів АГК «Южний», членом АГК являвся ОСОБА_2 як володар гаражу № НОМЕР_1 у секторі 4 згідно протоколу №19 засідання правління АГК «Южний» від 10 лютого 1990 року, пунктом 2 якого його прийнято у кооператив замість ОСОБА_3 ». Проте, позивач такий висновок заперечує, оскільки ОСОБА_3 заяву про свій вихід із членів кооперативу ніколи не писала, а також зауважує, що він збудував гараж № НОМЕР_3 ) по АДРЕСА_1 , не заперечуються у більшості із 64 справам, але ніхто його по цей час власником гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не називає. Однак, ОСОБА_2 , який гараж не будував і взагалі до цього гаражу не має ніякого відношення, судді Первомайського міськрайсуду визнали «власником» гаража. Суддя Первомайського міськрайсуду Паньков Д.А. в своїх 5 ухвалах і рішеннях судів, жодного разу не визиваючи позивача до суду, порушуючи його конституційні права, виносить незаконні ухвали і рішення: від 17 січня 2022 року (справа №484/5198/21), від 01 листопада 2022 року (справа №484/5198/21), від 22 березня 2024 року (справа №484/4278/15-к), від 21 січня 2025 року (справа №484/4278/15-к), від 27 лютого 2025 року (справа №484/1084/15-к). ОСОБА_1 наголошує, що оскаржувана ухвала, як і рішення Первомайського міськрайсуду від 27 грудня 2012 року (справа №1421/4966/12) є неправдивими. Позивач зауважує, що наведені цивільні справи №484/2939/16-ц (копія справи №№1421/Н966/12), №484/5198/21, №484/421/23, №484/1084/25 дійсно є однакові та ухвалені на підставі неправдивих даних. Суддя Маржина Т.В. не може визнати акт введення гаража в експлуатацію незаконним і підробленим, оскільки вона в своєму рішенні суду від 27 грудня 2012 р. справа №1421/4966/12 визнала його законним, на підставі чого ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності гаражем по АДРЕСА_1 . Для порівняння і винесення справедливого рішення ОСОБА_1 просить звернути увагу на рішення Первомайського міського народного суду від 11 грудня 1979 року, ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 11 липня 2013 року (провадження №11- сс/484/175/13), постанову Первомайського міськрайсуду Миколаївської області від 21 серпня 2013 року (справа №484/2967/13кр), ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайсуду Миколаївської області від 03 грудня 2015 року (справа №484/4278/15-к), ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (справа №484/2689/19), постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (справа №484/3607/19), постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2022 року (провадження №22-ц/812/470/22).
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що Первомайська міська рада не приймала рішень щодо позбавлення позивача права користування гаражем та щодо відібрання гаражу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Згідно позовної заяви у справі, яка переглядається, ОСОБА_1 вважаючи себе законним власником (користувачем) гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 , оскільки збудував його за власні кошти, просить суд визнати, що: Первомайська міська рада Миколаївської області, нехтуючи дозволом №167 на будівництво гаражу № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) на земельній ділянці в АДРЕСА_1 та планом-схемою на його ім`я, нехтуючи Законом України «Про власність» від 07 лютого 1991 р. №697-XII, нехтуючи рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 р. №2-1147/1979 року, незаконно позбавила ОСОБА_1 права користуватися законно збудованим гаражем № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 ; Первомайська міська рада Миколаївської області незаконно видала ОСОБА_2 , хоч і підроблений акт введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 р., а також свідоцтво на право власності гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Згідно всіх існуючих законів і Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 р. №697-XII ОСОБА_2 гараж не будував і не вносив до кооперативу свій пайовий внесок; акт введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року є незаконним, підробленим, і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що для цього є передбачені пунктом 3 частини 1 статті 186 ЦПК України підстави, оскільки є такі, що набрали законної сили, судові рішення у справах №484/2939/16-ц, №484/5198/21, №484/421/23, №484/1084/25, в яких суб`єктний склад учасників, предмет та підстави позову є тотожними тим, що зазначені у позовній заяві у цій справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим.
Відповідно до вимог ст. 185-187 ЦПК України, після отримання позовної заяви суддя встановлює, чи відповідає вона вимогам, викладеним у статтях 175 і 177 ЦПК України, перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкриття провадження відповідно до вимог цивільного процесуального закону. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 347/2115/17 вказав, що закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Тобто відмова у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України можлива лише за умови, що позов, за вирішенням якого особа звернулася до суду, є тотожним до позову, який вже перебуває на розгляді у суді, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав відмовляти у відкритті провадження у справі.
У справі, яка розглядається Солганюк В.С. просить в позовній заяві захистити його, як він вважає, порушене відповідачем право власності на гараж.
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.
Поняття, зміст права власності та правомочності власника визначені цивільним законодавством України.
Так, в силу частини 1 статті 317, частини 1 статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
До загальних способів захисту цивільних прав та інтересів у частині 2 статті 16 ЦК України віднесені, зокрема, визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як установив суд першої інстанції і таке підтверджується також відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року (справа №484/2939/16-ц), які також залишені без мін постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4 , Автогаражний кооператив «Южний», ОСОБА_5 , про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області №213 від 14 серпня 1996 року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК «Южний», в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК «Южний» ОСОБА_2 та скасування свідоцтва про право власності на гараж № НОМЕР_1 в АГК «Южний» по АДРЕСА_2 , виданого ОСОБА_2 03 грудня 1996 року.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року (справа №484/5198/21), ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення в експлуатацію гаража підробленим і незаконним, визнання свідоцтва про право власності на гараж незаконним та визнання за позивачем права власності на гараж.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року (справа №484/421/23) рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення права користування, визнання акту введення гаража в експлуатацію підробленим та визнання свідоцтва про право власності на гараж незаконним скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) немає ніякого відношення, та визнання виданого Первомайською міською радою на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право власності на гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Южний» незаконним закрито.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання позбавлення його Первомайським міськвиконкомом Миколаївської області права користування законно збудованого гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 незаконним відмовлено.
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області (справа №484/1084/25, провадження №2/484/718/25), в якому просив підтвердити те, що: відповідно до пункту «б» ст. 41 Земельного кодексу України, дозволу №167 від 14 травня 1975 року Первомайського міськвиконкому, Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року №697-ХІІ, ст. 331 ЦК України, ст. 41 Конституції України та рішення Первомайського міського народного суду від 11 грудня 1979 року справа №2-1147 ніхто не мав права позбавити його права користування і відбирати законно збудований гараж № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 ; ніякого досудового розслідування про закриття кримінального провадження від 18 серпня 2015 року №1201515[телефон приховано] слідчий Григорук О.В. не проводив; акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року є незаконним, підробленим і, що він до гаражу № НОМЕР_1 в АГК «Южний» немає ніякого відношення.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.02.2025 (справа №484/1084/25, провадження №2/484/718/25) у відкритті провадження у вказаній справі відмовлено на підставі пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України через те, що є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Миколаївський апеляційний суд постановою від 08 квітня 2025 року (справа №484/1084/25, провадження №2/484/718/25) скасував ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2025 року в частині вирішення позовних вимог про підтвердження того, що: відповідно до пункту «б» ст. 41 Земельного кодексу України, дозволу №167 від 14 травня 1975 року Первомайського міськвиконкому, Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року №697-ХІІ, ст. 331 ЦК України, ст. 41 Конституції України та рішення Первомайського міського народного суду від 11 грудня 1979 року справа №2-1147, ніхто не мав позбавити його права користування і відбирати законно збудований гараж № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по вул. Коротченко, 15 в м. Первомайськ, Миколаївської області та що ніякого досудового розслідування про закриття кримінального провадження від 18 серпня 2015 року №1201515[телефон приховано] слідчий Григорук О.В. не проводив - скасував, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
14 травня 2025 року у справі №484/1084/25, провадження №2/484/718/25, ОСОБА_1 подав позов в новій редакції, в якому просив: визнати те, що Первомайська міська рада Миколаївської області незаконно позбавила його права користування законно збудованим гаражем № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 ; визнати те, що Первомайська міська рада Миколаївської області незаконно видала ОСОБА_2 підроблений акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтво на право власності на гараж; визнати акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 червня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконного позбавлення його відповідачем права на користування законно збудованим гаражем, незаконного видання ОСОБА_2 , акту введення гаража в експлуатацію та визнання цього акту незаконним.
Постановою від 13 серпня 2025 року Миколаївський апеляційний суд рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 червня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконною видачу ОСОБА_2 підробленого акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтва на право власності на гараж та визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення, скасував та ухвалив нове судове рішення про закриття провадження за цими позовними вимогами відповідно до вимог статті 255 ЦПК України через те, що у справі набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки ці вимоги вже були предметом розгляду у цивільних справах №484/2939/16-ц, №484/5198/21, №484/421/23.
У всіх наведених цивільних справах, а також у справі, яка переглядається, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт, виданого відділом комунального господарства м. Первомайська строком дії до 14 травня 1976 року та продовженого до 01 травня 1977 року, він за власні кошти побудував гараж по АДРЕСА_1 , але не ввів його в експлуатацію та не здійснив його реєстрацію відповідно до вимог закону. Зведення цього будівельного об`єкта та його належність ОСОБА_1 підтверджується рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 року, в якому зазначено, що гараж є спільною власністю ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 гаражем став користуватися її чоловік ОСОБА_2 , який згодом відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міськради Миколаївської області від 14 серпня 1996 року № 213 ввів його в експлуатацію та отримав свідоцтво про право власності на спірний гараж. Позивач вважає незаконним це рішення органу місцевого самоврядування в частині введення гаража в експлуатацію та видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на гараж.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб`єктний склад у поданому позові та справах №484/2939/16-ц, №484/5198/21, №484/421/23, №484/1084/25 є однаковим, оскільки позивачем у всіх справах є ОСОБА_1 , відповідачем - Первомайська міська рада Миколаївської області.
Також тотожнім є предметом спору у вказаних справах, а саме - оспорювання: набуття права власності на спірний гараж ОСОБА_2 ; рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 213 від 14 серпня 1996 року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту ОСОБА_2 на гараж в АГК «Южний» та зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж ОСОБА_2 ; видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на гараж.
Аналогічними є і заявлені у вказаних справах позивачем підставами позову, оскільки у всіх позовних заявах він вказує, що рішення виконкому щодо прийняття гаражу в експлуатацію ОСОБА_2 не має жодного відношення до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 , оскільки цей гараж збудований позивачем за його кошти.
За такого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки є такими, що набрали законної сили судові рішення у справах між тими ж сторонами, стосовно того ж предмету спору і з тих же підстав.
За такого колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які не місять конкретних заперечень щодо законності оскаржуваної ухвали, а зводяться до викладу позиції позивача щодо незгоди з раніше ухваленими судовими рішенням за його позовами.
Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції прийнята на підставі повно досліджених обставин справи, з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів відповідно до положень статті 375 ЦПК України не вбачає підстав для її скасування.
Тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційним судом рішення суду не змінювалось і не приймалося нове, відсутні передбачені статтею 141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Л.М. Царюк
Ж.М. Яворська
_____________________________________________
Повна постанова складена 15 жовтня 2026 року