ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 682/775/26
Провадження № 22-ц/820/1569/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі між співвласниками (виділення частки) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 травня 2026 року про відмову у прийнятті зустрічного позову,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст первісних позовних вимог
У березні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі між співвласниками (виділення частки).
ОСОБА_2 зазначив, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2024 року у справі № 682/16/24 визнано право спільної сумісної власності сторін на: житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 81,7 кв.м, житловою площею 50,9 кв.м (далі - житловий будинок АДРЕСА_1 ); земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0010, за тією ж адресою, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (далі - присадибна ділянка); земельну ділянку площею 0,069 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0011, у тому ж селі, призначену для ведення особистого селянського господарства (далі - земельна ділянка). Водночас між співвласниками відсутня згода стосовно добровільного поділу зазначеного нерухомого майна у відповідних частках.
За таких обставин ОСОБА_2 просив суд виділити йому в натурі частину житлового будинку АДРЕСА_1 , частину присадибної ділянки та частину земельної ділянки.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У квітні 2026 року ОСОБА_3 пред`явила зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку.
ОСОБА_3 зазначила, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 січня 2023 року у справі № 679/1394/21 визнано об`єктом права спільної сумісної власності сторін житловий будинок по АДРЕСА_2 , загальною площею 156,6 кв.м, житловою площею 70,3 кв.м (далі - житловий будинок АДРЕСА_2 ), а також право власності позивачки на частки цього будинку. Водночас ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_2 , а між сторонами не досягнуто згоди щодо його поділу в натурі.
За таких обставин ОСОБА_3 просила суд виділити їй в натурі частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 травня 2026 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку.
Суд першої інстанції виходив з того, що первісний і зустрічний позови не є взаємопов`язаними, оскільки вони стосуються різних житлових будинків, у зв`язку з чим їх спільний розгляд є недоцільним і може призвести до затягування розгляду справи.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є доцільним, оскільки вони виникли з одних і тих самих правовідносин, а тому є взаємопов`язаними. Суд першої інстанції не врахував указані обставини справи та не прийняв зустрічний позов до спільного розгляду без належного обґрунтування.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 не подав відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції не з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін, і неправильно застосував норми статей 193, 194 ЦПК України.
У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою від 6 квітня 2026 року суд першої інстанції прийняв первісну позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, визначив порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, запропонував відповідачу подати відзив на позов і докази на його обґрунтування протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
14 квітня 2026 року ОСОБА_3 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі.
29 квітня 2026 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» пред`явила зустрічний позов та подала відзив на первісний позов.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини шостої статті 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову.
Згідно зі статтею 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Як передбачено статтею 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є ефективний захист прав та інтересів особи.
Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється.
За своєї правовою природою зустрічний позов - є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду у тому самому судовому процесі з метою захисту проти первісних позовних вимог.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позову може виявлятися, зокрема, у такому: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20).
Крім того, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно й об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Із матеріалів справи вбачається, що первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 виникли з відносин щодо права спільної часткової власності сторін на нерухоме майно. Оскільки між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна, зазначені позови є взаємопов`язаними. Спільний розгляд заявлених сторонами позовів є доцільним, оскільки такий розгляд дозволяє суду більш повно й об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, постановити законне та справедливе рішення.
Отже, суд першої інстанції неправомірно відмовив ОСОБА_3 у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 .
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених ОСОБА_3 судових витрат за подання апеляційної скарги має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по суті спору (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
Керуючись статтями 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 травня 2026 року про відмову у прийнятті зустрічного позову скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
А.М. Костенко
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Мотонок Т.Я.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 43