Судові рішення

Постанова № 140633767 у справі № 420/8573/25 від 15.10.2026

Постанова від 15.10.2026 в адміністративній справі № 420/8573/25 (категорія «Адміністрування окремих податків, зборів, платежів»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Тарновецький І.І.

Справа№ 420/8573/25
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяТарновецький І.І.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдміністрування окремих податків, зборів, платежів
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140633767

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/8573/25

Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

Дата і місце ухвалення: 20 січня 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 420/8573/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25 лютого 2025 року № 353/Ж10/31-00-04-02-04-27, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 582 441,66 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доводам контролюючого органу та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема пункт 201.10 статті 201, пункт 120-1.1 статті 120-1 та пункт 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Апелянт наголошує, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із чим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 582 441,66 грн.

На думку апелянта, положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, запроваджені Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX, застосовуються до податкових накладних та розрахунків коригування, граничний строк реєстрації яких припадає на період після набрання чинності цим Законом, тобто складених починаючи з 16 січня 2023 року. Натомість до податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 16 січня 2023 року включно, застосовуються строки та розміри штрафних санкцій, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22, від 6 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 21 серпня 2024 року у справі № 440/8796/23 та від 29 вересня 2024 року у справі № 500/261/24.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги статей 9 та 242 КАС України, оскільки не забезпечив повного й всебічного з`ясування обставин справи та не надав належної оцінки доказам і доводам відповідача.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» у повному обсязі.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 33658865) зареєстроване як юридична особа 16 серпня 2005 року.

28 січня 2025 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо дотримання ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт № 246/Ж5/31-00-04-02-04-22/33658865.

Згідно з висновками акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних. Перелік відповідних документів із зазначенням дат їх складання, реєстрації та кількості днів прострочення наведено в додатку № 1 до акта перевірки.

Зокрема, за даними контролюючого органу, прострочення реєстрації окремих податкових накладних становило від 3 до 15 календарних днів, тоді як щодо податкової накладної № 220 від 24 вересня 2024 року визначено прострочення тривалістю 19 календарних днів, а щодо податкової накладної № 227 від 30 серпня 2024 року - 55 календарних днів. За порушення строків реєстрації зазначених документів контролюючим органом визначено відповідні розміри штрафних санкцій.

25 лютого 2025 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 353/Ж10/31-00-04-02-04-27, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них застосовано до ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 582 441,66 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що контролюючий орган під час визначення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них не врахував приписи пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану встановлено спеціальні строки реєстрації таких документів, тоді як під час розрахунку штрафних санкцій застосував зменшені розміри штрафів, передбачені пунктом 90 цього підрозділу. Посилаючись на взаємопов`язаний характер зазначених норм та правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що неправильне визначення граничних строків реєстрації призвело до помилкового обчислення кількості днів прострочення та суми штрафних санкцій, у зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято не у спосіб, визначений законом. Враховуючи також те, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, суд визнав його протиправним та скасував, задовольнивши позов у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Зазначена вимога поширюється на діяльність контролюючих органів під час здійснення податкового контролю та застосування до платників податків заходів фінансової відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, а також чи є такі рішення обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх ухвалення.

Отже, правомірність податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій залежить не лише від наявності у контролюючого органу повноважень на проведення камеральної перевірки, а й від правильності визначення граничного строку реєстрації кожної податкової накладної або розрахунку коригування, встановлення факту порушення такого строку, визначення тривалості прострочення та застосування відповідної ставки штрафу.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2025 року № 353/Ж10/31-00-04-02-04-27 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 28 січня 2025 року, про порушення ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» граничних строків реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки до товариства застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 582 441,66 грн.

Вирішальним для правильного вирішення цього спору є визначення правового режиму, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, та перевірка того, чи дотримався контролюючий орган установленого цим режимом порядку визначення податкового правопорушення.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податку - продавця товарів або послуг складати податкові накладні, реєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних та надавати покупцю за його вимогою у строки, визначені цим Кодексом. Загальні правила відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Водночас Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими запроваджено спеціальне правове регулювання строків реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування та відповідальності за порушення цих строків на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено спеціальні граничні строки реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування. Зокрема, документи, складені з 1-го по 15-й календарний день (включно) місяця, підлягають реєстрації до 5-го календарного дня (включно) наступного місяця, а документи, складені з 16-го по останній календарний день місяця, - до 18-го календарного дня (включно) наступного місяця.

Пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено спеціальні розміри штрафних санкцій за порушення саме граничних строків реєстрації, установлених пунктом 89 цього підрозділу. Залежно від тривалості прострочення застосовуються штрафи в розмірі 2, 5, 10, 15 або 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у відповідній податковій накладній або розрахунку коригування.

Таким чином, законодавець установив спеціальний правовий механізм, у межах якого пункт 89 визначає строки виконання обов`язку з реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування, а пункт 90 - наслідки порушення саме цих строків. Застосування передбачених пунктом 90 штрафних санкцій без попереднього визначення факту порушення строків, установлених пунктом 89, суперечить змісту та системному взаємозв`язку зазначених норм.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 6 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 24 вересня 2024 року у справі № 500/261/24 та від 19 лютого 2026 року у справі № 320/38734/24.

Зокрема, у постанові від 19 лютого 2026 року у справі № 320/38734/24 Верховний Суд наголосив на нерозривному взаємозв`язку правового регулювання, установленого пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Ці положення передбачають окремий механізм визначення строків реєстрації та відповідальності за їх порушення, який не є тотожним загальному механізму, установленому пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

Отже, при вирішенні питання про застосування штрафу контролюючий орган не вправі визначати факт прострочення за правилами одного правового режиму, а розмір відповідальності - за правилами іншого. Правомірність штрафної санкції може бути встановлена лише за умови послідовного застосування взаємопов`язаних норм, які регулюють відповідні правовідносини.

У цій справі спірні податкові накладні та розрахунки коригування складені у 2024 році, тобто після набрання чинності Законом України № 2876-IX. Тому до правовідносин щодо дотримання строків їх реєстрації підлягають застосуванню спеціальні положення пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, а питання відповідальності за порушення таких строків має вирішуватися відповідно до пункту 90 цього підрозділу.

Доводи апелянта про необхідність застосування загальних положень пункту 201.10 статті 201 та пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не спростовують цього висновку. Вони ґрунтуються на відокремленому тлумаченні загальних норм без урахування спеціального правового регулювання, чинного на час виникнення спірних правовідносин. При цьому посилання на судову практику щодо темпоральної дії Закону України № 2876-IX не дає підстав поширювати загальний режим відповідальності на податкові накладні та розрахунки коригування, складені у 2024 році.

Матеріали справи підтверджують, що під час визначення кількості днів прострочення реєстрації податкових накладних контролюючий орган не дотримався спеціальних строків, установлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, водночас застосувавши зменшені розміри штрафних санкцій, передбачені пунктом 90 цього підрозділу. За таких обставин визначення розміру штрафу без належного встановлення граничного строку реєстрації кожної податкової накладної та фактичної тривалості прострочення не може вважатися правомірним, оскільки саме ці обставини є визначальними для застосування відповідної ставки фінансової санкції.

Наслідком такого підходу стало неправильне визначення граничних строків реєстрації окремих податкових накладних і розрахунків коригування, кількості днів прострочення та, відповідно, розміру штрафних санкцій. За таких обставин висновок контролюючого органу про наявність податкового правопорушення не може вважатися належно обґрунтованим лише з огляду на те, що відповідні документи були зареєстровані пізніше дат, визначених контролюючим органом без урахування спеціальних правил.

Зазначене має істотне значення для оцінки правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки застосування фінансової відповідальності можливе лише за наявності встановленого законом складу правопорушення. Сам факт реєстрації податкової накладної після строку, визначеного контролюючим органом, не є достатнім для застосування штрафу, якщо такий строк не відповідає спеціальним приписам пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Колегія суддів відхиляє й доводи апелянта щодо достатності проведення камеральної перевірки та оформлення її результатів актом перевірки. Відповідно до статей 75 і 76 Податкового кодексу України контролюючий орган має повноваження перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Проте наявність таких повноважень не звільняє його від обов`язку правильно застосовувати матеріальні норми податкового законодавства та підтверджувати обґрунтованість визначених сум штрафних санкцій.

Акт камеральної перевірки фіксує результати перевірки, але не надає висновкам контролюючого органу наперед установленої доказової сили. У разі оскарження податкового повідомлення-рішення суд перевіряє наведені в акті висновки з огляду на фактичні обставини та застосовні норми права. Тому сам факт проведення перевірки не може підтверджувати правомірність штрафу, розрахованого з використанням неправильних граничних строків реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. У цій справі контролюючий орган не довів правильності визначення строків реєстрації спірних документів та обґрунтованості застосованих штрафних санкцій у встановленому ним розмірі. Натомість установлені судом обставини підтверджують, що розрахунок відповідальності проведено без належного врахування спеціального правового режиму.

Посилання апелянта на статті 9 та 242 КАС України також не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Суд дослідив обставини, які мають значення для вирішення спору, надав оцінку доводам сторін та застосував належні норми матеріального права. Незгода апелянта з оцінкою доказів і правовими висновками суду першої інстанції сама по собі не є підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення.

За сукупністю встановлених обставин колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган не дотримався вимог податкового законодавства під час визначення підстав та розміру фінансової відповідальності ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ». Виявлені порушення стосуються порядку визначення самого факту несвоєчасної реєстрації та розрахунку штрафних санкцій, а тому не можуть бути усунуті шляхом простого посилання на загальні положення Податкового кодексу України або на результати проведеної камеральної перевірки.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2025 року № 353/Ж10/31-00-04-02-04-27.

Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом обставин, не підтверджують правомірності застосованого контролюючим органом розрахунку та не дають підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів не вбачає правових підстав для втручання в оскаржуване рішення. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 420/8573/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.05.2026 Ухвала № 136806903 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
20.04.2026 Рішення № 135815255 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
31.03.2025 Ухвала № 126234545 без тексту Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 33658865. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг