П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 487/5830/26
Перша інстанція: суддя Лагода А.А.,
повний текст судового рішення
складено 05.08.2026, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови серії ЕНА №7541424 від 13.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, -
ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА
НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
21.07.2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому позивач просить суд:
- скасувати постанову серії ЕНА №7541424 від 13.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача 532,48 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу;
- закрити справу про адміністративного правопорушення.
В позові позивач посилається на те, що за постановою 13.07.2026 року о 11:50 в с. Ташине, дорога О150303 +1км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого передній номерний знак не відповідає вимогам стандартів, а саме: пошкоджене лакофарбове покриття (фарба чорного кольору на номерному знаку), що, буцімто, не дає змогу чітко визначити символи з відстані двадцяти метрів, чим, нібито, порушив вимоги підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (ПДР) України.
З вищевказаною постановою позивач не згоден з наступних підстав.
Передній державний номерний знак належного позивачу автомобіля «Nissan Pathfinder» (н.з. НОМЕР_1 ) повністю відповідає вимогам Закону України «Про дорожній рух» та ДСТУ, є заводським, встановлений у передбаченому конструкцією транспортного засобу місці, не є деформованим, не закритий сторонніми предметами чи прозорими/напівпрозорими плівками і є абсолютно придатним для безперешкодної візуальної ідентифікації. Даний автомобіль використовується ОСОБА_1 під час виконання посадових та трудових обов`язків як виконавчого директора ТОВ «Філд Агро». Специфіка господарської діяльності підприємства безпосередньо пов`язана із сільськогосподарським виробництвом та аграрним сектором, що зумовлює постійну експлуатацію транспортного засобу в складних польових умовах: польовими дорогами, технологічними проїздами між полями, місцями збирання врожаю, токами та іншими ділянками місцевості, де дорожнє покриття загального користування повністю відсутнє або перебуває у край незадовільному стані. На даний час триває активний і напружений період збирання врожаю 2026 року. Задля здійснення оперативного контролю за виробничими процесами, доступу до посівних площ та техніки, транспортний засіб щоденно і безперервно рухається через високу дикорослу траву, бур`яни, стерню, очерет, чагарники та інші природні перешкоди, які здійснюють постійний механічний контакт із передньою частиною автомобіля. Окрім цього, рух супроводжується значним пилом, дрібним камінням та рослинними залишками. Вказаний систематичний та агресивний вплив навколишнього середовища об`єктивно призводить до появи незначних слідів природної експлуатації, дрібних сколів від гравію або поступового поверхневого стирання чорного лакофарбового покриття на випуклих (рельєфних) елементах номерного знака. Подібний експлуатаційний знос є звичайним, об`єктивним наслідком використання автомобіля в аграрній сфері. Він не має характеру умисного псування майна чи створення штучних перешкод для розпізнавання ТЗ, а головне, такі зміни жодним чином не впливають на основне функціональне призначення державного реєстраційного знака: можливість його безпомилкового та чіткого розпізнавання. На момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції державний номерний знак був чистим, не забрудненим, не мав механічних руйнувань чи деформацій. Незважаючи на часткове стирання окремих елементів чорної фарби, усі літери та цифри («ВЕ 5141 ЕМ») залишалися чіткими, контрастними за рахунок рельєфу та світловідбиваючого білого фону і однозначно визначалися з відстані двадцяти метрів і більше. Жоден символ не був втрачений чи спотворений до ступеня, який дозволяв би сплутати його з іншим знаком, що повністю виключає об`єктивну сторону інкримінованого мені правопорушення. Подія, що стала підставою для винесення оскаржуваної постанови, відбувалася на польовій дорозі біля с. Ташине, Миколаївського району Миколаївської області. Службовий автомобіль поліції рухався позивачу назустріч і працівники поліції здійснили зупинку транспортного засобу безпосередньо під час зустрічного руху, безпідставно мотивуючи свої дії тим, що передній державний номерний знак начебто «не видно». Під час складання адміністративних матеріалів працівники поліції дістали рулетку та почали здійснювати вимірювання відстані на місцевості. Разом із тим, сам по собі факт використання рулетки за даних обставин не може свідчити про належне, законне та об`єктивне встановлення обставин справи. Використаний працівниками поліції засіб вимірювання (рулетка) застосовувався у сфері законодавчого регулювання, однак матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що цей пристрій внесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, відповідає встановленим класам точності та пройшов обов`язкову періодичну державну повірку. Матеріали справи не містять жодних відомостей про походження, технічні характеристики та легітимність застосування вказаної рулетки. У матеріалах справи повністю відсутня інформація про методику проведення таких замірів: не зафіксовано, між якими саме точками здійснювалося вимірювання, хто безпосередньо його проводив, яким чином визначалося місце знаходження ока спостерігача (фіксатора), чи враховувалися специфічний рельєф польової дороги, кут нахилу, рівень природного освітлення, сонячні бліки та висота розташування знака. З жодними результатами цих вимірювань ОСОБА_1 ознайомлено не було, жодного акта, схеми чи протоколу замірів на місці не складалося. За таких обставин висновок інспектора є суто упередженим припущенням, а не юридично доведеним фактом. Особливої правової та технічної оцінки потребує посилання інспектора в постанові серії ЕНА № 7541424 на те, що до матеріалів додаються фотознімки зі службового планшета марки Samsung та фіксація на нагрудну бодікамеру №965950. Варто наголосити, що дані матеріали самі по собі не можуть бути доказом наявності складу правопорушення. Диспозиція ч.1 ст.121-3 КУпАП не містить і не може містити вимоги про те, що державний номерний знак повинен бездоганно розпізнаватися на цифровій фотографії, зробленій камерою планшета чи нагрудного реєстратора. Закон оперує виключно критерієм можливості або неможливості визначення символів людським оком у реальному часі з відстані 20 метрів. Під час складання адміністративних матеріалів та винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було здобуто та зафіксовано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що державний номерний знак транспортного засобу позивача не дозволяв визначити його символи людським оком з відстані двадцяти метрів. Позивач не погоджується з постановою позаяк відсутній склад правопорушення, що слугували підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 22.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
03.08.2026 року до суду від представника відповідача ГУ НП в Миколаївській області Міхняєвої А.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнаються в повному обсязі. У відзиві зазначено, що 13.07.2026 року о 11 год. 50 хв. перебуваючи на добовому чергуванні спільно з поліцейським СРПП старшим сержантом поліції Снркез Ю.І., під час патрулювання в Миколаївській області, Миколаївського району, с. Ташине на автодорозі О150303 виявлено транспортний засіб «HISSAN PATHFINDER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого передній номерний знак не відповідав вимогам стандартів, а саме пошкоджене лакофарбне покриття, (фарба чорного кольору на символах номерного знаку), що не дає змогу чітко визначати символи з відстані 20 м., що порушувало п.п.2.9.в. Правил дорожнього руху України. Вказаний вище транспортний засіб було зупинено, відповідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» та ч.7 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Після зупинки транспортного засобу, інспектором СРПП ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Пуцулай Р.М. було роз`яснено причину зупинки та встановлено, що водієм т/з є ОСОБА_1 . На підставі безпосередньо виявленого адміністративного правопорушення інспектором СРПП ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Пуцулай Р.М відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 7541424 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Згідно пункту 30.2 ПДР України, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені. Пункт 2.9.в Правил дорожнього руху України зазначає, що забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). Тобто, відповідно до чинного законодавства забороняється керування транспортним засобом з номерним знаком, який не відповідає вимогам та стандартам та є пошкодженим. Відповідно до фото та відеозапису, чітко видно, що номерний знак є пошкодженим. Разом з тим, як убачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення підпункту 2.9 (в) ПДР України, про що зазначено в оскаржуваній постанові. На момент виникнення спору між сторонами питання розміщення номерних знаків на транспортних засобах, їх кількість та характеристики регулювалися ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування» та наказом Міністерства внутрішніх справ України №166 від 02 березня 2021 року «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів». ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів» встановлено основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків для транспортних засобів усіх типів, які призначено для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та підлягають державній реєстрації та обліку. В свою чергу, вимоги до номерних знаків та їх характеристики визначено Додатком 2 до Вимог до номерних знаків транспортних засобів (пункт 2 розділу II, пункт 3 розділу VII) в тому числі «Габаритні розміри номерних знаків, кількість літер на знаках, колір поля знаків, літер, цифр та ребер жорсткості та наявність світлоповертальної плівки на знаках» до наказу МВС України №166 від 02.03.2021 року. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Доказами по справі є фото та відеозапис.
04.08.2026 року до суду від представника позивача адвоката Шумілової Н.І. надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив адвокат зазначає, що детальний аналіз та дослідження наданих відповідачем відеозаписів повністю спростовує твердження поліції про керування позивачем транспортним засобом та беззаперечно підтверджує відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Основним доказом, на який спирається відповідач у своєму відзиві на підтвердження, нібито, нечитабельності номерного знака, є фотоматеріали зі службового планшета Samsung та відеозаписи з бодікамери №965950, зокрема роздруковані фотознімки. Проте детальний юридичний та технічний аналіз вказаних доказів беззаперечно свідчить про їх абсолютну неналежність, недопустимість та недостатність. Під час дослідження наданого відповідачем відеозапису Video ID: 8d09cde905616ef6e870134a7e12, а саме на 04:19 хвилині запису, чітко та беззаперечно зафіксовано факт реалізації ОСОБА_1 свого процесуального права та висловлення ним усного клопотання про залучення адвоката для здійснення захисту його прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Проте працівник поліції категорично і безпідставно знехтував вказаним клопотанням.
Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача на підставі поданих доказів.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕНА №7541424 від 13.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП - залишено без задоволення.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2026 року по справі №487/5830/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі та скасувати постанову серії ЕНА №7541424 від 13 липня 2026 року, винесену інспектором СРПП ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Пуцулаєм Р.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, викривлення оцінки наданих відповідачем фото- та відеодоказів, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.
11.09.2026 року (вхід.№52583/26) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - Міхняєвої Анастасії Андріївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.08.2026 року у справі №487/5830/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
14.09.2026 року (вхід.№52901/26 від 15.09.2026 року) через підсистему «Електронний суд» на адресу суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 - адвоката Шумілової Наталі Ігорівни надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких заявник просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі; рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2026 року у справі №487/5830/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задовольнити у повному обсязі, скасувати постанову серії ЕНА №7541424 від 13 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України та прохальної частини апеляційної скарги, зокрема вирішити питання про відшкодування сплаченого судового збору та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора СРПП відділення поліції №8 (сел.Березанка) Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Пуцулай Р.М. від 13.07.2026 року серія ЕНА №7541424 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.
За змістом вищевказаної постанови зазначено, що 13.07.2026 року о 11 год. 05 хв. за адресою с.Ташине, дорога 0150303 +1км. водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував т/з Nissan Pathfinder д.н.з. НОМЕР_1 , у якого передній номерний знак не відповідає вимогам стандартів, а саме пошкоджене лакофарбове покриття, а саме фарба чорного кольору на номерному знаку, що не дає змогу чітко визначити символи з відстані двадцяти метрів, чим порушив п.2.9.(в) ПДР. В п.5 постанови зазначено про належність т/з позивачу, а в п.7 постанови зазначено, що до постанови додаються фото з службового планшета марки самсунг, фіксація на нагрудну бодікамеру 965950.
Не погодившись з вищезазначеною постановою від 13.07.2026 року серія ЕНА №7541424, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (ПДР України), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно пункту 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ч.1 ст.222 КУпАП України органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.222 КупАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.121-3 КУпАП встановлено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом досліджено відеозапис з долученого відповідачем DVD-R диску з матеріалами фіксації події, з якого вбачається, що неможливо однозначно візуалізувати з відстані 20 метрів ідентичність переднього номерного знаку НОМЕР_1 транспортному засобу «NISSAN PATHFINDER», оскільки в нижній частині переднього номерного знаку повністю стерта краска на всіх літерах та цифрах, що в свою чергу не дають змоги розпізнати його та ускладнюють ідентифікацію.
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням встановленого порядку, а зібрані докази доводять порушення позивачем вимог п.2.9 в) ПДР, за що встановлена відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Отже, як вважає, суд першої інстанції, відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №7541424 від 13.07.2026 року. За вказаних обставин позов не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначає апелянт в своїй апеляційній скарзі, природний експлуатаційний знос лакофарбового покриття, який виникає в процесі господарської діяльності, не містить і не може містити ані прямих, ані непрямих ознак умису на приховування чи спотворення номерного знака, що повністю унеможливлює притягнення пзивача до відповідальності через відсутність вини як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони правопорушення.
Апелянт вказує, що передній державний номерний знак належного позивачу автомобіля «Nissan Pathfinder» (н.з. НОМЕР_1 ) є повністю заводським, відповідає вимогам Закону України «Про дорожній рух» та ДСТУ, а його природний знос у складних польових умовах під час збирання врожаю через механічне тертя об високу траву та чагарники не перешкоджає візуальній ідентифікації.
Даний автомобіль використовується ОСОБА_1 під час виконання посадових та трудових обов`язків як виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Філд Агро». Специфіка господарської діяльності підприємства безпосередньо пов`язана із сільськогосподарським виробництвом та аграрним сектором, що зумовлює постійну експлуатацію транспортного засобу в складних польових умовах: польовими дорогами, технологічними проїздами між полями, місцями збирання врожаю, токами та іншими ділянками місцевості, де дорожнє покриття загального користування повністю відсутнє або перебуває у край незадовільному стані.
Апелянт зазначає, що вказаний систематичний та агресивний вплив навколишнього середовища об`єктивно призводить до появи незначних слідів природної експлуатації, дрібних сколів від гравію або поступового поверхневого стирання чорного лакофарбового покриття на випуклих (рельєфних) елементах номерного знака.
Подібний експлуатаційний знос є звичайним, об`єктивним наслідком використання автомобіля в аграрній сфері. Він не має характеру умисного псування майна чи створення штучних перешкод для розпізнавання ТЗ, а головне, такі зміни жодним чином не впливають на основне функціональне призначення державного реєстраційного знака: можливість його безпомилкового та чіткого розпізнавання. На момент зупинки транспортного засобу номерний знак був чистим, не мав механічних руйнувань чи деформацій, а всі літери та цифри комбінації « НОМЕР_1 » залишалися чіткими, контрастними за рахунок випуклого рельєфу та світловідбиваючого білого фону і однозначно визначалися з відстані двадцяти метрів і більше.
Основним доказом, на який спирається сторона відповідача та який досліджувався судом першої інстанції на підтвердження, нібито, нечитабельності номерного знака, є фотоматеріали зі службового планшета Samsung та відеозапис з бодікамери №965950 (долучений на DVD-R диску), зокрема, аркуш з ксерокопією двох чорно-білих фотознімків, що міститься в матеріалах справи.
Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів, зокрема, досліджувались вищевказані фотознимки та переглядалась відеозапис з бодікамери поліцейського (DVD-R диск), на яких чітко зафіксовано, що передній номерний знак автомобіля позивача є заводським, належно закріпленим та повністю піддається ідентифікації, будь-яких сторонніх предметів (елементів), які б ускладнювали чи унеможливлювали ідентифікацію державного номерного знаку не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що передній номерний знак автомобіля позивача повністю піддається ідентифікації та є читабельним.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП у даному випадку відбулося за відсутності законних підстав для цього, тому спірна постанова є незаконною, що підтверджуються наявними доказами у справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що у даному випадку позивач не допустив порушення правил дорожнього руху України у зв`язку із чим відповідач без законних підстав притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що відповідач у контексті спірних правовідносин, діяв не відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України та як наслідок рішення, яке оскаржується позивачем підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже враховуючи наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям у справі нової постанови про задоволення позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справ вбачається, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 532,48 грн.(платіжна інструкція №8421-9666-0403-5664 від 21.07.2026 року) та при поданні апеляційної скарги в розмірі 798,72 грн. (платіжна інструкція №8425-7616-8908-6262 від 28.08.2026 року).
Отже, судові витрати по сплаті судового за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - в загальному розмірі 1331,20 грн.
Стосовно вимог сторони позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., колегія суддів зазначає, що на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду лише договір № б/н про надання правової допомоги від 20.07.2026 року.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми витрат у вказаному розмірі, тому питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу може бути розглянуте судом у разі подання доказів, визначених ч.7 ст.139 КАС України у встановлений цією нормою строк.
Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 139; 272; 286; 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2026 року - скасувати, ухвалити у справі №487/5830/26 нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .
Скасувати постанову серії ЕНА №7541424 від 13 липня 2026 року, складену інспектором СРПП ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Пуцулаєм Р.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (ЄДРПОУ 40108735) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко