П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/276/26
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
секретар - Божко А.К.,
за участю: представників позивача- Клиса А.А, Чекулаєва О.А.,
представника відповідача - Жернового П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі № 420/276/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- ТОВ "Фінансова компанія «Маніту» про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій неправомірними, скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивачка просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не проведення оцінки майна по ВП НОМЕР_2;
- зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з майна, опис та арешт якого був здійснений на підставі Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 по виконавчому провадженню № НОМЕР_2;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. щодо винесення 08.04.2025 постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн. по виконавчому провадженню НОМЕР_2 та скасувати дану постанову;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. щодо винесення 08.04.2025 постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_2 та скасувати дану постанову;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. щодо винесення 10.04.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн. та скасувати дану постанову;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. щодо винесення 10.04.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому провадженню НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн та скасувати дану постанову;
- зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті по ВП НОМЕР_5 кошти в розмірі 944,22 грн.
- стягнути з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-5470/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. 18.06.2010 позов Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" задоволено, стягнуто солідарно грошову суму у розмірі 32 840,04 грн. 12.03.2015 старшим державним виконавцем першого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ була винесена постанова про примусове виконання виконавчого листа № 2-5470/10, виданого 15.10.2010 Приморським районним судом у м. Одеси на стягнення з ОСОБА_1 32 840,04 грн та відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Також 12.03.2015 старшим державним виконавцем винесена про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 10.11.2015 згідно постанови по ВП № НОМЕР_2 про вилучення арештованого майна та акту опису й арешту майна було накладено арешт на майно боржника, а саме легкового автомобіля марки Chevrolet Lacetti. 30.10.2015 позивач звернулась до Першого відділу Приморського ВДВС у м. Одесі з заявою про звернення стягнення на належне їй майно, а саме жіночий одяг та зняти з розшуку автомобіль. 10.11.2015 державним виконавцем при примусовому виконанні ВП НОМЕР_2 було проведено опис та арешт майна боржника, а саме 236 одиниць жіночого одягу, про що зазначено в Акті опису та арешту майна, загальна вартість описаного майна склала 48 000,00 грн. 10.10.2017 державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області були прийняті матеріали виконавчого провадження до провадження та винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ "Інвестиційно-Консалтингове бюро "ТРІАДА". 23.05.2018 старшим державним виконавцем було винесено постанову по ВП № НОМЕР_2 про опис та арешт майна боржника. 16.07.2018, 09.08.2018, 03.09.2018 проводили електроні торги вилученого жіночого майна в кількості та вартості визначеної згідно Акту опису та арешту майна від 10.11.2015 по ВП № НОМЕР_2, із постійним зменшенням вартості одягу. Як вбачається з листа відповідача від 12.12.2025, оцінка майна не проводилась, відсутній звіт про оцінку вартості майна боржника через відсутність відповідного фінансування. Також з інформації відповідача у листі від 12.12.2025 № 210098, отриманої на запит адвоката, позивачу стало відомо, що 08.04.2025 керуючись п.1. ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу по ВП № НОМЕР_2 стягувачу - на підставі заяви банку. При цьому на даний час постанова про зняття арешту майна, складена згідно Акту арешту та опису майна від 10.11.2025 відповідачем так і не складалась, і нереалізоване майно досі перебуває під арештом, такі обставини перешкоджають позивачу в законному порядку здійснювати реалізацію свого права на особисті речі. Відповідач направив позивачу листа про те, що стягувач не виявив бажання прийняти на баланс нереалізоване майно та запропоновував залишити майно за собою, маючи на увазі те, щоб позивач забрав нереалізовані речі з відповідного зберігання (лист від 12.12.2025), при цьому з дня складання Акту опису та арешту майна від 10.11.2015 по ВП № НОМЕР_2 пройшло десять років і майно, яке описане та знаходиться на відповідному зберіганні втратило свою цінність, а оцінка майна в порушення норм закону України "Про виконавче провадження" не була проведення відповідачем з його вини. 08.04.2025 з моменту винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу по ВП № НОМЕР_2, державним виконавцем в межах примусового виконання ВП НОМЕР_2 винесено ще дві постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Також державним виконавцем відкрито два виконавчі провадження, а саме: - ВП № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору у розмірі 3 284,00 грн.; - ВП № НОМЕР_6 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн.; 15.08.20225 з рахунку позивача, відкритому у АТ "Ощадбанк" було здійснено списання коштів в розмірі 944,00 грн з зазначенням операції: "Кошти блоковані для забезпечення виконання документу про арешт", "Списання коштів з арештованого рахунку № 2004184749816, часткова оплата ПІ № 24903 від 15/08/2025 на суму 944,00 UАН, стягнення за ВП № НОМЕР_3, залишок до сплати 2708,768 UАН". На адвокатський запит відповідач в листі від 12.12.2025 № 210098 зазначив, що в рамках виконавчих проваджень постанови про арешт коштів боржника не виносились, арешт на грошові кошти в банківських установах не накладався. В межах ВП № НОМЕР_3 було направлено платіжну інструкцію № 24903 від 15.08.2025 АТ "Ощадбанк" і списано грошові кошти у розмірі 944,22 грн., залишок заборгованості за даним виконавчим провадженням становить 2 798,78 грн. Оскільки державним виконавцем не були проведені відповідні дії, а саме звернення на стягнення боргу з пенсії боржника, не проведено реалізацію вилученого майна позивача, це привело до того, що позивач не мала змоги своєчасно сплатити борг. Державний виконавець не вчиняв дії з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № НОМЕР_2, а тому у нього відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору та мінімальних витрат, визначених у постановах по ВП НОМЕР_5 та № НОМЕР_3, а також безпідставно списані кошти з рахунку боржника.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що державним виконавцем Першого Приморського ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості описаного одягу та направлено до ТОВ "Інвестиційно - Консалтингове бюро "ТРІАДА", оцінка майна не проводилась, а отже відсутній звіт про оцінку вартості майна боржника через відсутність відповідного фінансування стягувачем. 23.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника за № НОМЕР_2, якою арештовано 236 одиниць одягу разом з повідомленням про проведення торгів на ДП "СЕТАМ", зазначені документи були направлені рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника. Надати підтвердження відправлення не можливо у зв`язку з закінченням терміну зберігання реєстрів відправлення рекомендованої кореспонденції. 21.06.2018 державним виконавцем виставлено майно на торги на ДП "СЕТАМ". 16.07.2018, 09.08.2018, 03.09.2018 проведено електронні торги, які не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, відповідно до протоколів №№ 345209, 350474, 355429. Ціна майна на третіх торгах складала 24 000,00 грн, відповідно до протоколу проведення електронних торгів №355429. Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закона України "Про виконавче провадження" 10.04.2025 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_2 виданий 08.04.2025. Як убачається з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2, позивачу було відомо або повинно було бути відомо про прийняття та вчинення таких рішень і дій державного виконавця. Таким чином, усі рішення та дії державного виконавця, які є предметом оскарження у даній справі, були прийняті у період з 2015 по 2025 роки, тоді як позов подано після спливу передбачених законом строків оскарження, без наведення поважних причин для їх поновлення.
Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02 липня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із правомірності винесення постанови від 12.03.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 та постанови від 28.04.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7, відповідно вважав, що постанови про стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є законними і обґрунтованими.
Окрім того, суд першої інстанції не вбачав бездіяльності відповідача у вигляді не проведення оцінки майна по ВП НОМЕР_2, оскільки 10.10.2017 державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ "Інвестиційно-Консалтингове бюро "ТРІАДА".
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача винести постанову про зняття арешту, суд першої інстанції виснував про відсутність у відповідача правових підстав для зняття арешту з майна та коштів боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції безпідставно не погодився з доводами позивача про те, що виконавчий збір може бути стягнуто лише за умови вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми та зазначив, що такі доводи не ґрунтуються на положеннях закону;
- суд першої інстанції не зазначив, та не дослідив суттєву обставину про те, що АТ «АК «Укргазбанк», правонаступником якого є третя особа, яка виступає у справі на стороні відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Маніту», направив на примусове виконання до приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича виконавчий лист № 2-5470/10, виданого 20.11.2024 Приморським районним судом м. Одеси. Приватний виконавець Крецул В.А. відкрив 28.04.2025 у виконавче провадження № НОМЕР_7 по примусовому виконанню виконавчого листа з ОСОБА_1 на суму 29 647,65 грн. та теж прийняв постанову про стягнення витрат виконавчого збору та мінімальних витрат приватного виконавця ;
- суд першої інстанції не врахував, що відсутність фінансування щодо проведення оцінки описаного та арештованого майна не звільняє відповідача від виконання обов`язків відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». За результатами торгів, майно так і не було реалізоване, при цьому про проведення торгів позивача не повідомляли, і жодних документів позивач не отримувала, а тому не змогла скористатися своїм правом на оскарження результатів торгів.
Також 09.10.2026 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про витребування від Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса): копію виконавчого листа № 2-5470/10 з відображенням на ньому дат щодо відкриття виконавчого провадженні у 2015 році, дій які відбувалися з виконавчим провадженням, з проставленням на ньому печатей; витягу постанов з АСВП підтверджуючих законність їх винесення та з проставленням на цих постановах печатей.
Колегія суддів відхиляє вказане клопотання представника позивача з урахуванням того, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 23.01.2026 Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції вже надав до суду копії документів АСВП:НОМЕР_2 (а.с.137-250,т.1, а.с. 1-42,т.2) .
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18.06.2010 у справі №2-5470/10 позов відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено, стягнуто солідарно грошову суму у розмірі 32 840,04 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії суму простроченої заборгованості за кредитом 15 012,70 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії суму заборгованості за несплаченими процентами 1 332,46 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії суму заборгованості за кредитом 16 483,70 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії суму заборгованості по пені 11.18 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії державне мито у сумі 342,04 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн.
Приморський районний суд м.Одеси ухвалою від 24.09.2025 у справі №2-5470/10 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Маніту" Солонець Сергія Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Другої Одеської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задовольнив. Замінив сторону виконавчого провадження № 72078109 з примусового виконання Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2010 у справі № 2-5470/10 (виконавчий лист № 2-5470/10 виданий 24.04.2014), а саме стягувача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" (ЄДРПОУ: 23697280), його правонаступником ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАНІТУ" (ЄДРПОУ: 42585871).
12.03.2015 старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виніс:
- постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5470/10, виданого15.10.2010 Приморським районним судом у м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 32840,04 грн (а.с.34, т.1).
- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.33, т.1).
20.05.2015 старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, виніс постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із оголошенням в розшук транспортного засобу, зареєстрованого за боржником (а.с.35,т.1).
30.10.2015 позивачка звернулась до Першого відділу Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції з заявою про звернення стягнення на належне їй майно, а саме жіночий одяг та зняти з розшуку автомобіль.
10.11.2015 згідно постанови по ВП № НОМЕР_2 про вилучення арештованого майна та акту опису й арешту майна, було накладено арешт на майно боржника, а саме легковий автомобіль марки Chevrolet Lacetti.
10.11.2015 державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управляння юстиції Саламаха В.В при примусовому виконанні ВП № НОМЕР_2 провів Опис та Арешт майна боржника, а саме 236 одиниць жіночого одягу, про що зазначено в Акті опису та арешту майна, загальна вартість описаного майна склала 48000,00 грн.( а.с.38-40,т.1)
10.10.2017 старший державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Жорновий П.В. прийняв матеріали виконавчого провадження до провадження та виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ "Інвестиційно-Консалтингове бюро "ТРІАДА".
23.05.2018 старший державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Жорновий П.В. виніс постанову по ВП № НОМЕР_2 про опис та арешт майна боржника.
16.07.2018, 09.08.2018, 03.09.2018 проводились електроні торги вилученого жіночого майна в кількості та вартості визначеної згідно Акту опису та арешту майна від 10.11.2015 по ВП № НОМЕР_2, із постійним зменшенням вартості одягу, згідно протоколів проведення електронних торгів, торги не відбулися (а.с.41-43, т.1).
08.04.2025 головний державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виніс:
- постанову про повернення виконавчого документа стягувачу; постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення (а.с.44,т.1);
- постанову про стягнення виконавчого збору; постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 3 284,00 грн.( а.с.46, т.1);
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 369 грн.( а.с. 48, т.1);
10.04.2025 головний державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виніс:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5; про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 284,00 грн.( а.с. 50-51, т.1);
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП НОМЕР_5; постановлено визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 369 грн.( а.с.52-53, т.1);
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4; про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369 грн.( а.с. 54-55, т.1);
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП НОМЕР_4; постановлено визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 369 грн .( а.с.56-57, т.1).
28.04.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області винесено:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_8 про стягнення заборгованості у розмірі 29 647,65 грн.( а.с.59, т.1);
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№ НОМЕР_7; встановлено Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних га додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку). Мінімальні витрати виконавчого провадження становлять 600,00 гривень; постановлено визначити для боржника розмір мінімальних втрат виконавчого провадження - 600 грн.( а.с.61, т.1);
- постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП НОМЕР_8; постановлено стягнути з боржника основну винагороду у сумі 2 964,76 грн.( а.с.65-66, т.1).
01.08.2025 позивач звернулася до Міністерства юстиції України із скаргою, в якій просила провести перевірку дій приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича. Провести перевірку дій державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Жорнового Павла Вікторовича. На період проведення перевірки щодо дій виконавців тимчасово припинити проведення виконавчих дій до розгляду по суті. Вжити заходів дисциплінарного впливу у разі виявлення порушень (а.с.19-26, т.1).
У відповідь отримано лист від 19.09.2025, в якому повідомлено: "згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та за інформацією Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Управління), на повторному виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 12.03.2015 по 08.04.2025 перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 № 2-5470/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укргазбанк" боргу у сумі 32 840,04 грн. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем відділу проведено опис та арешт майна боржника, а саме 236 одиниць одягу, вартість якого зазначено у постанові про опис та арешт майна боржника. Описане майно у встановленому порядку передано на реалізацію до Державного підприємства "СЕТАМ". За інформуванням Управління, надати підтвердні документи про надсилання на адресу боржника постанови про опис та арешт майна боржника неможливо, оскільки реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції знищено у встановленому порядку. Водночас Управлінням повідомлено, що експертна оцінка описаного майна боржника за постановою державного виконавця про призначення суб`єкта оціночно діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, не проводилась, у зв`язку з відсутністю фінансування. Разом з тим зазначає, що оскільки стягувач не заявив про своє бажання залишити за собою майно, нереалізоване на третьому електронному аукціоні відділом неодноразово (востаннє 15.08.2025) на адресу ОСОБА_1 надіслано лист про залишення за собою нереалізованого майна. Також Управлінням поінформовано, що у зв`язку з втратою оригіналу виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 № 2-5470/10 в ході передачі матеріалів виконавчого провадження з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв`язку з реорганізацією, шляхом приєднання до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з перейменуванням у Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державним виконавцем вжито заходи щодо отримання дублікату виконавчого документа, який надійшов на адресу відділу 07.04.2025. Керуючись вимогами пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі заяви стягувача, 08.04.2025: державним виконавцем відділу винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з дублікатом виконавчого документ надіслано на адресу АБ "Укргазбанк" рекомендованим поштовим відправленням з № 6504522273627. Також Управлінням повідомлено, що 18.07.2025 на електронну адресу відділу надійшла заява ОСОБА_1 про надання її представнику за довіреністю ОСОБА_3 можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, результатами розгляду якого, відділом 24.07.2025 на електронну адрес ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ідентифікатором доступу до виконавчого провадження № НОМЕР_2. Водночас зазначає, що особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства визначені розділом Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647, пунктом 1 якого встановлено, що у період дії воєнного стану Міністерство юстиції здійсню перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків підставі відомостей Системи Перевіркою відомостей Системи встановлено, що приватним виконавцем Кіранової І.Д. від 21.04.2025 про відкриття виконавчого провадження, до як представника АБ "Укргазбанк" виданий дублікат виконавчого листа № 2-5470/10, виданого 20.11.2024 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Другої Одеської філії сум простроченої заборгованості за кредитом 15012,70 грн., суми заборгованості несплаченими процентами 1332,46 грн., суми заборгованості за 16483,70 грн., суми заборгованості пені 11,18 грн.. 28.04.2025 за № 3642 зареєстрована заява. Відповідно до заяви стягувача від 21.04.2025, сканована копія якої міститься у Системі, залишок заборгованості за виконавчим листом становить 29 647,65 грн. На зворотньому боці виконавчого листа, який міститься в Системі наявна відмітка державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса Жорнового П.В. відповідно до якої виконавчий лист 08.04.2025 повернутий стягувач на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону. 28.04.2025 приватним виконавцем винесена виконавчого провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа, постанова про відкриття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 600,00 грн., про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2964,76 грн. та про арешт коштів боржника. Згідно інформації банків, яка міститься в Системі постанову про арешт коштів боржника виконано АТ КБ "Приватбанк", АТ "Універсал банк", АТ "Державний ощадний банк України". 05.05.2025 приватним виконавцем на підставі Вашої заяви від 05.05.2025 винесена постанова про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_1 в АТ "Державний ощадний банк України", оскільки він використовується для зарахування пенсії." (а.с.27-30, т.1).
08.12.2025 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просив: вказати ідентифікатор доступу по виконавчим провадження: № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_6.Повідомити чи була складена та направлена копія постанови про повернення описаного та арештованого майна боржнику, яке було арештоване згідно Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 року по ВП № НОМЕР_2. Чи було проведено Відділом експертна оцінка майна, арештованого згідно Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 по ВП № НОМЕР_2. Якщо ні, просив зазначити правові підстави, неприйняття такого рішення. Надати інформацію про наявність або відсутність постанов про накладення арештів на майно/кошти відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по виконавчим провадженням: № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_6. Надати інформацію чи здійснював Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) списання грошових коштів з банківського рахунку боржника - ОСОБА_1 , відкритому у відділенні АТ "Ощадбанк" у сумі 944,22 грн (часткова оплата по ВП № НОМЕР_3). Якщо так, вказати підстави такого списання та надати копії відповідних постанов. Повідомити адвоката Клис А.А. про результати розгляду даного адвокатського запиту. з наданням копій відповідних документів" (а.с.13-15, т.1).
Листом відповідача від 12.12.2025 № 210098 на вищезазначений запит повідомлено: "На примусовому виконанні у відділі знаходився виконавчий лист № 2-5470/10, виданий 15.10.2010 Приморським районним судом м. Одеса про стягнення заборгованості в розмірі 32 840,04 грн. з ОСОБА_1 на користь "Укргазбанк". 08.04.2025 керуючись п. 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорновим Павлом Вікторовичем, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 10.10.2017 державним виконавцем Першого Приморського ГТУЮ в Одеській області Жорновим П.В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості описаного одягу та направлено до ТОВ "Інвестиційно - Консалтингове бюро "ТРІАДА"., оцінка майна не проводилась, а отже відсутній звіт про оцінку вартості майна боржника через відсутність відповідного фінансування стягувачем. 08.04.2025 відділом на адресу боржника простою кореспонденцією (за адресою: Одеса, вул. Артилерійська, 1-А, кв. 28) направлено лист повідомлення про те, що стягувач виявив бажання прийняти на баланс нереалізоване майно та запропоновано залишити майно за собою. 15.08.2025 за вих. № 130338 відділом за вказаною у зверненні адресою боржника (68243. Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Крива Балка, вул. Шкільна, буд. 103) повторно направлено лист повідомлення про те, що стягувач не виявив бажання прийняти на баланс нереалізоване майно та запропоновано залишити майно за собою. Станом на 12.12.2025 у Відділі відкрито два виконавчих провадження з примусового виконання постанови НОМЕР_2 від 08.04.2025, яка видана Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору у розмірі 3284,00 грн. ( ВП № НОМЕР_3 Ідентифікатор доступу: ЗД8995552ЕГ4) та виконавче провадження з примусового виконання постанови № НОМЕР_2 від 08.04.2025, яка видана Приморським відділом міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн. ( ВП № НОМЕР_6 Ідентифікатор доступу: 2ДВІЕЕГ69591). В рамках виконавчих проваджень № НОМЕР_2 № № НОМЕР_3, № НОМЕР_6 постанова про арешт коштів боржника не виносилась, арешт на грошові кошти в банківських установах не накладався. В межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 було направлено платіжну інструкцію № 24903 від 15 серпня 2025 року до АТ "Ощадбанк" і списано грошові кошти у розмірі 944,22 грн., залишок заборгованості за даним виконавчим провадженням становить 2 708,78 грн." (а.с.16-17, т.1).
Позивач вважає дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що створили для неї негативні наслідки для реалізації її законних прав та обов`язків, через що звернулася до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ (далі, у тому числі- Закон № 1404-VІІІІ), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно зі ст.5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону № 1404-VІІІІ встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст. 27 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За п. 8 розділу III Інструкції № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.
Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання та є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження, адже одночасно з відкриттям виконавчого провадження, він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору, що є обов`язком державного виконавця.
Відповідно до п. 1, 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, №512/5, фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувану).
Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).
Аналіз наведених положень вказує, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження приймається на підставі та одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Тобто їх правовий статус є взаємопов`язаним.
Колегія суддів зазначає, що оскільки в рамках розгляду даної справи правомірність винесення постанови від 12.03.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 та постанови від 28.04.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_8 не оскаржується, то правильним є висновок суду першої інстанції, що постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є законними і обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.
Згідно п. 13 розділу ІХ Інструкції № 512/5 при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.
За п. 8 розділу III Інструкції № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Отже, у даному випадку враховуючи те, що боржник самостійно не сплатив виконавчий збір виконавець правомірно виніс постанову про примусове стягнення виконавчого збору.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.
Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року в справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.07.2022 у справі № 640/23271/21, від 11.08.2021 у справі № 300/3260/20 та від 19.01.2022 у справі № 640/7697/21, у випадку відкриття виконавчого провадження за правилами Закону № 606-XIV розмір виконавчого збору визначається за нормами цього Закону (стаття 27) і становить 10 відсотків суми, що підлягала стягненню, або вартості майна боржника, що підлягало передачі стягувачу.
Отже, правове становище позивача не погіршилося, оскільки законодавче регулювання залишилося незмінним щодо підстав та розміру виконавчого збору.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд як і суд першої інстанції вважає, що доводи позивача , які також знайшли своє відображення у апеляційній скарзі про те, що виконавчий збір може бути стягнено лише за умов вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, не ґрунтується на положеннях закону.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18, від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 640/23271/21, що ухвалені за подібних правовідносин.
Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що відсутні підстави для скасування постанов про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.
Враховуючи правомірність вищезазначених постанов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача повернути позивачу стягнуті по ВП НОМЕР_5 кошти в розмірі 944,22 грн.
Вирішуючи спірне питання щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не проведення оцінки майна по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 та зобов`язання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з майна, опис та арешт якого був здійснений на підставі Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 колегія суддів зазначає про таке.
Положеннями частини першої статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.
Також слід зазначити, що визначення вартості майна боржника та оцінка майна боржника унормовано ст.57 Закону №1404-VIII .
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що спірні правовідносини виникли внаслідок примусового виконання Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2010 у цивільній справі № 2-5470/10 (виконавчий лист № 2-5470/10 виданий 24.04.2014).
З урахуванням наведеного апеляційний суд констатує, що вказане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа № № 2-5470/10, виданого 24.04.2014 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укргазбанк" у розмірі 32 840,04 грн.
Таким чином, позивачка оскаржує рішення, дії, бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні (де вона є боржником), що відкрито на підставі судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що, відповідно до статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Оскільки в цьому випадку дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо не проведення оцінки майна, та не зняття з нього арешту здійснені в процесі виконання виконавчого листа № 2-5470/10 виданого Приморським районним судом м. Одеси, то в силу вимог ч.1 ст.74 Закону №1404-VIII такі дії можуть бути оскаржені позивачем в порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19 вже виснувала щодо обставин, за яких питання про звільнення майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства :
Так, у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19 за позовом фізичної особи до органу державної виконавчої служби про визнання неправомірною відмови щодо зняття арешту з майна та зобов`язання зняти арешт Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для визначення юрисдикції суду необхідно встановити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби з накладення арешту на певне майно, то такий спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності чи іншого речового права, то ці спори слід розглядати за правилами цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. Оскільки підставою позову позивачка визначила наявність арешту, накладеного на невизначене майно спадкодавця, що перешкоджає їй в оформленні спадкових прав на нерухоме майно, Велика Палата Верховного Суду вважала, що позов спрямований на захист цивільних прав позивачки, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову, який треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15 за позовом юридичної особи-іпотекодержателя до органу державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови відповідача у частині накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, та зобов`язання відповідача звільнити майно з-під арешту, Велика Палата Верховного Суду, враховуючи характер спірних правовідносин, які стосувалися порушення права позивача на задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника, виснувала, що спір є цивільно-правовим. Тому залежно від суб`єктного складу його слід вирішувати за правилами цивільного або господарського судочинства.
Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що підставою позову частині перших двох позовних вимог є не проведення оцінки майна та наявність арешту, накладеного на майно, а не неправомірні дії органу державної виконавчої служби з накладення арешту на певне майно.
Тобто ОСОБА_1 звернулась із позовом з метою захисту права власності чи іншого речового права, отже такий спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства як такий, що випливає із цивільних правовідносин.
Ураховуючи те, що вказані позовні вимоги в справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивачки, спірні правовідносини пов`язані із зняттям арешту з майна, а також не проведенням оцінки майна, апеляційний суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 в справі № 810/3508/16 і від 20.12.2019 в справі № 809/2179/15 та узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 13.03.2019 в справі № 815/615/16-ц і від 18.09.2019 в справі № 826/16025/18.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Відхиляючи доводи апелянтки про те, що суд першої інстанції безпідставно не погодився з доводами позивача про те, що виконавчий збір може бути стягнуто лише за умови вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, колегія суддів зазначає ,що у цій справі виконавче провадження було відкрито 12.03.2015 за правилами Закону № 606-XIV, а після повернення виконавчого документа застосовується редакція Закону № 1404-VIII від 28.08.2018, яка повернулася до механізму обчислення виконавчого збору з суми, що підлягає стягненню.
Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 01.05.2026 по справі № 320/6164/23.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтка також вказує на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив, та не дослідив суттєву обставину про те, що АТ «АК «Укргазбанк», правонаступником якого є третя особа, яка виступає у справі на стороні відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Маніту», направив на примусове виконання до приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича виконавчий лист № 2-5470/10, виданого 20.11.2024 Приморським районним судом м. Одеси. Приватний виконавець Крецул В.А. відкрив 28.04.2025 виконавче провадження № НОМЕР_7 по примусовому виконанню виконавчого листа з ОСОБА_1 на суму 29 647,65 грн. та теж прийняв постанову про стягнення витрат виконавчого збору та мінімальних витрат приватного виконавця.
Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянтки, оскільки дії приватний виконавця в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_7 не є предметом спору у цій справі.
Водночас, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не проведення оцінки майна по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 та зобов`язання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з майна, опис та арешт якого був здійснений на підставі Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 по виконавчому провадженню № НОМЕР_2, не врахував, що їх не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частина 1 стаття 238 КАС України).
Статтею 239 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та припустився помилки, розглянувши перші дві позовні вимоги за правилами адміністративного судочинства, а тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що частина позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не проведення оцінки майна по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 та зобов`язання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з майна, опис та арешт якого був здійснений на підставі Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, натомість, може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, в тому провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю з роз`ясненням позивачці про право вирішення зазначених позовних вимог в порядку цивільного судочинства.
В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Враховуючи те, що по суті рішення суду першої інстанції залишено без змін, а позивачка звільнена від сплати судового збору, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі № 420/276/26 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не проведення оцінки майна по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 та зобов`язання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття арешту з майна, опис та арешт якого був здійснений на підставі Акту опису й арешту майна від 10.11.2015 по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 - скасувати, провадження в цій частині позовних вимог закрити.
Роз`яснити позивачці про право вирішення зазначених позовних вимог в порядку цивільного судочинства.
В решті позовних вимог рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 у справі № 420/276/26 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення і підписання повного судового рішення - 15 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк