П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/9651/26
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
04 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 24.05.2023 по 31.12.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 31.12.2025; з 01.01.2026 по 06.05.2026 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2025 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2026 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 24.05.2023 по 31.12.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 31.12.2025; з 01.01.2026 по 06.05.2026, з розрахунку місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, визначивши розмірі посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року, 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року провадження у даній справі зупинено до набрання чинності рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі №240/401/26.
Не погодившись із прийнятою ухвалою про зупинення провадження у справі, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що зупинення провадження з підстав очікування правового висновку Верховного Суду без належного обґрунтування неможливості розгляду справи є порушенням норм процесуального права.
Також апелянт зазначає, що відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі 13 серпня 2026 року, а оскаржувана ухвала постановлена судом на наступний день, що свідчить про суто формальний розгляд питання стосовно можливості зупинення провадження у справі, адже позивач позбавлена можливості подати свої заперечення або пояснення.
Крім того, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, апелянт вказує, що під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі і одночасно мають значення для вирішення цієї справи.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупиняючи провадження по цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що на розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26 за позовом колишнього військовослужбовця до прикордонного загону Державної прикордонної служби України з питань перерахунку та виплати за період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
Суд також зазначив, що правовідносини у справах є подібними та від рішення палати КАС ВС щодо підтвердження діючих правових позицій, або відступу від них безумовно залежить, в тому числі, і рішення у цій справі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.
За правилами пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена (частина четверта статті 236 КАС України).
Аналіз положень статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що нормами вказаної статті процесуального закону розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію. При цьому відповідна підстава для зупинення не є обов`язковою, а тому вирішується судом на власний розсуд.
Водночас варто зазначити, що передбачена пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України підстава зупинення провадження у справі покликана забезпечити єдність судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
Судом першої інстанції встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26.
Підставою передачі справи на розгляд об`єднаної палати зазначено, що на момент постановлення цієї ухвали у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по-різному застосовують положення статей 7 та 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, і очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Так, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20.05.2023 по 18.06.2025) редакції постанови № 704.
Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.
З урахуванням наведеного, мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, у період чинності згаданої постанови з 20.05.2023 по 18.06.2025.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у даній справі № 400/9651/26 є правомірність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.05.2023 по 31.12.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 31.12.2025; з 01.01.2026 по 06.05.2026, розмір якого позивач пов`язує із необхідністю застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Водночас зі змісту ухвали Верховного Суду від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 вбачається, що на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано питання застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 481 у період її чинності у зв`язку з наявністю різних підходів палат Касаційного адміністративного суду щодо застосування відповідних норм права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що правовий висновок, який буде сформований об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, матиме істотне значення для правильного вирішення даної справи, оскільки безпосередньо стосуватиметься визначення розрахункової величини, від якої залежить вирішення заявлених позовних вимог у частині перерахунку виплат.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції були наявні підстави, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України, для зупинення провадження у справі № 400/9651/26 до набрання законної сили рішенням у справі № 240/401/26, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам щодо вмотивованості та обґрунтованості.
Суд апеляційної інстанції вважає неприйнятними доводи апелянта про формальний підхід розгляду судом першої інстанції питання стосовно можливості зупинення провадження у справі, оскільки при вирішенні даного процесуального питання суд зазначив, що спірні правовідносини у даній справі та у справі № 240/401/26 є подібними, а справа № 240/401/26 перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 15 липня 2025 року у справі № 160/6306/25, від 11 березня 2026 року у справі № 580/9676/24 з тих підстав, що вказані правові висновки стосується можливості зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, у той час як в даній справі провадження у справі зупинено відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
Крім того, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд не порушив процесуальних прав позивача стосовно можливості надання заперечень на клопотання відповідача, оскільки надання заперечень є правом, а не обов`язком сторони. Більш того, суд першої інстанції, враховуючи те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав оцінку клопотанню відповідача з урахуванням предмету та підстав даного адміністративного позову, які викладені у позовній заяві.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 236, 256, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 383 КАС України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко