ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/6454/26
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
14 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року адміністративий позов задоволено частково.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з таких підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється в 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року складав 3 328 грн.
Апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції, яким адміністративний позов задоволено частково, а саме одну немайнову вимоги.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі (3 328,00 грн *0,4)*150%*0,8 = 1 597,44 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було у зв`язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подачі доказів сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 20.07.2026 та отримано відповідачем в електронному кабінеті 21.07.2026 о 20:15, тобто у розумінні положень ч. 6 ст. 251 КАС України 22.07.2026. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 21.08.2026 з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України. Проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 24.08.2026, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
З наведеного вбачається пропущення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.
Відповідачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції отримано 21.07.2026 після 20 години, тому вважає пропуск незначним. Звертає увагу суду на те, що Центрально військово-лікарська комісія Збройних Сил України є органом військового управління, відповідно посадові особи є військовослужбовцями. Разом з тим, особовий склад ЦВКЛ ЗС України виконує бойові завдання, що унеможливлює доступ до електронного кабінету ЄСІТС.
Разом з тим, на переконання суду апеляційної інстанції, такі причини поважності пропуску Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України строку на апеляційне оскарження судового рішення є неповажними, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень, а будь-яких належних і допустимих доказів, що підтверджують об`єктивну неможливість реалізувати свої право на подання апеляційної скарги внаслідок зумовлених війною обставин, відповідачем не надано.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 16.05.2024 у справі №120/7838/23, від 19.09.2024 у справі №240/2139/24, від 24.09.2024 у справі №440/10248/23.
Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і в/ч НОМЕР_1 зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України не зазначено.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України залишити без руху. Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина