П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/18316/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
15 жовтня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство "Укрпалетсистем" (далі - ПП "Укрпалетсистем") звернулось до суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.07.2025 за №493/33-00-07-03 в розмірі 580 000,00 грн штрафної санкції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.07.2025 за №493/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 580 000,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статей 251, 253, 254 Цивільного кодексу України, оскільки податкові та метрологічні правовідносини є публічно-правовими, а тому положення цивільного законодавства до них не застосовуються. На думку апелянта, законодавство у сфері метрології не передбачає можливості перенесення строку чинності повірки на перший робочий день у разі припадання останнього дня міжповірочного інтервалу на вихідний.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 19.05.2025 №1737-п проведено фактичну перевірка ПП "Укрпалетсистем" (код ЄДРПОУ 32285225), направлень на перевірку від 19.05.2025 №2572/03-20-09- 02-12 та №2573/03-20-09-02-12, з 20.05.2025 по 29.05.2025 АЗС - магазин та АГЗП №75, за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Старовойтове, вул. Прикордонників, 7А, де здійснює господарську діяльність ПП «Укрпалетсистем» з метою перевірки дотримання вимог чинного законодавства, що регулює ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.
За результатами цієї фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) складено акт перевірки від 30.05.2025 №03/15420/09-02/32285225 яким встановлено порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України тощо.
Вказано в акті перевірки, що відповідно до наданих для перевірки завірених копій формулярів по експлуатації та ремонту колонок на АЗС - магазин та АГЗП №75 що знаходиться за адресою Волинська область, Ковельський район, с. Старовойтове, вул. Прикординників, 7а, встановлено та використовується 29 витратомірів-лічильників, через які здійснюється відпуск пального, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі. Детальним аналізом завірених копій наданих формулярів по експлуатації та ремонту ПРК та витратомірів-лічильників за номерами: DL06165, DL06155, DL06198, DL05185, 157914, DL06154, DL06151, DL06152, DL06144, DL05182, DL06142, DL05180, DL05175, DL06150, DL05173, DL05181, DL06153, DL06196, DL60380, DL06194, 196637, DL60375, DL60382, DL06158, DL05508, DL05520, DL05500, DL05512, 720008 в розділах "Повірка колонки" в рядку 1 відображена інформація про дату повірки - 22.09.2023, температура повітря при повірці С -+23, результат повірки - придатна, та дата наступної повірки - 22.09.2024, що засвідчено відтиском повірочного тавра. Разом з тим перевіркою встановлено, що наступна повірка відповідних ПРК та витратомірів - лічильників проведена лише 23.09.2024, про що дана інформація також відображається в Журналі реєстрації перевірок ПРК (ОРК) за формою №2-НП 23.09.2024.
Зокрема в рядку 2 розділу "Повірка колонки" відображена інформація про дату повірки колонок та витратомірів-лічильників - 23.09.2024 року, що засвідчено відтиском повірочного тавра.
Відповідно до баз даних СОД РРО 22.09.2024 на вказаній АЗС здійснювався відпуск пального через всі паливно - роздавальні колонки (витратоміри- лічильники) в кількості 29 шт.
Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що вищезазначені матеріали та фактичні дані свідчать про використання ПП "Укрпалетсистем" на даній АЗС (акцизний склад уніфікований номер 1006251) 22.09.2024 витратомірів-лічильників в кількості 29 шт. без наявності позитивного результату повірки або оцінки відповідності або калібрування витратомірів-лічильників в порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, так як у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами- лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Як видно з матеріалів справи ПП "Укрпалетсистем" подало заперечення на акт перевірки №03/15420/09-02/32285225 від 30.05.2025, за результатами розгляду матеріалів перевірки та наданого платником податків заперечення Головним управлінням ДПС у Волинській області листом №13261/06/03-20-09-02-06 від 25.06.2025 висновки викладені в наведеному акті фактичної перевірки вирішено залишити без змін, а заперечення - без задоволення.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2025 №493/33-00-07-03, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 580 000,00 гривень.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, вважає, що висновок відповідача викладений в акті перевірки не відповідає дійсності, а прийняте податкове повідомлення-рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI. (діла - ПК України).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючим органом в межах його повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до статті 81 ПК України.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 ПК України.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України.
Водночас, як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У свою чергу положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Згідно з пп.14.1.6. п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
За приписами пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Пунктом 230.1 ст.230 ПК України передбачено, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно до ч.ч.1,4 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Згідно з ч.ч.1,2 п. 128-1.1. ст. 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів (далі - Порядок №891).
Згідно з пп.1 та 2 п.2 Порядку №891, витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.
Зі змісту наведених норм чинного законодавства України випливає, що кожний введений в експлуатацію стаціонарний резервуар, розташований на акцизному складі, повинен бути обладнаний рівнеміром-лічильником, який повинен відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. Кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу, розташоване на акцизному складі, повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 року №1314-VII законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" міжповірочний інтервал паливороздавальних колонок для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом складає 1 рік.
Враховуючи наведене обов`язковими умовами виконання встановленими на акцизних складах паливороздавальними та/або оливороздавальними колонками функцій витратомірів-лічильників є наявність позитивних результатів повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства, та підтверджених відповідними документами, що підтверджують відповідність цих колонок вимогам до витратомірів-лічильників, та їх реєстрація в Реєстрі.
Як вказано в акті перевірки, на вимогу перевіряючих ГУ ДПС у Волинській області, позивачем надано копії формулярів на паливно-роздавальні колонки (витратоміри) з відповідними відмітками про їх повірку розташованих на акцизному складі уніфікований номер 1006251 за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників,7а типу:
- QUANTIUM 500Т із серійним №D0914097 із 8 витратомірами-лічильниками зав. №№DL06165, DL06155, DL06198, DL05185, 157914, DL06154, DL06151, DL06152, які повірені відповідно до останніх повірок: 22.09.2023 та 23.09.2024;
- QUANTIUM 500Т із серійним №D0914096 із 8 витратомірами-лічильниками зав. № №DL06144, DL05182, DL06142, DL05180, DL05175, DL06150, DL05173, DL05181, які повірені відповідно до останніх повірок: 22.09.2023 та 23.09.2024;
- QUANTIUM 500Т із серійним №D0914098 із 8 витратомірами-лічильниками зав. № №DL06153, DL06196, DL60380, DL06194, 196637, DL60375, DL60382, DL06158, які повірені відповідно до останніх повірок: 22.09.2023 та 23.09.2024;
- QUANTIUM 500Т із серійним №D0914099 із 2 витратомірами-лічильниками зав. № №DL05508, DL05520, які повірені відповідно до останніх повірок: 22.09.2023 та 23.09.2024;
- QUANTIUM 500Т із серійним №D0914100 із 2 витратомірами-лічильниками зав. № №DL05500, DL05512, які повірені відповідно до останніх повірок: 22.09.2023 та 23.09.2024;
- PETRO PRIMUS LPG-1-U для використання скрапленого газу із 1 витратоміром- лічильником зав. №720008, який повірений відповідно до останніх повірок: 22.09.2023 та 23.09.2024.
Згідно з інформацією вказаною у формулярах на паливно-роздавальні колонки (витратоміри) в розділах "Повірка колонки" в рядку 1 відображена інформація про дату повірки - 22.09.2023, температура повітря при повірці С -+23, результат повірки - придатна, та дата наступної повірки - 22.09.2024, що засвідчено відтиском повірочного тавра. В рядку 2 розділу "Повірка колонки" відображена інформація про дату повірки колонок та витратомірів-лічильників - 23.09.2024, що засвідчено відтиском повірочного тавра, про що дана інформація також відображається в Журналі реєстрації перевірок ПРК (ОРК) за формою №2-НП 23.09.2024.
Позивач вважає, що проведення повірки 23.09.2024 замість 22.09.2024 не може бути підставою для висновків Відповідача зазначених в акті перевірки про прострочення дати повірки паливно-роздавальних колонок (витратомірів-лічильників), оскільки дата наступної повірки витратомірів- лічильників 22.09.2024 припадав на вихідний день (неділю), а тому переносився на наступний робочий день (понеділок) 23.09.2024.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт проведення чергової повірки 23.09.2024 замість зазначеної у формулярі дати 22.09.2024 не свідчить про відсутність позитивного результату повірки 22.09.2024, якщо з урахуванням установлених законом правил обчислення відповідного строку останнім днем для вчинення дії є перший робочий день після вихідного.
Так, відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Частиною третьою цієї статті встановлено обов`язок суб`єктів господарювання своєчасно, з дотриманням установлених міжповірочних інтервалів, подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, міжповірочний інтервал паливороздавальних колонок для заправки автомобілів (світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим та стисненим газом) складає 1 рік.
Таким чином, законодавство встановлює обов`язок суб`єкта господарювання забезпечити проведення періодичної повірки у межах установленого міжповірочного інтервалу, однак ані Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ані наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 не містять спеціального правила, відповідно до якого календарна дата, що припадає на вихідний день, автоматично вважається останнім днем відповідного строку незалежно від загальних правил обчислення строків.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень статей 251, 253, 254 ЦК України, колегія суддів виходить з такого.
Дійсно, відповідно до частини другої статті 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових та бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим суд першої інстанції не застосовував норми Цивільного кодексу України для регулювання податкового обов`язку чи визначення складу податкового правопорушення як такого. Застосування частини п`ятої статті 254 ЦК України у цій справі здійснено для визначення загального правила обчислення строку, останній день якого припадає на вихідний день, за відсутності спеціального правового регулювання цього питання у Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та відповідному нормативному акті, яким установлено міжповірочний інтервал.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо термін повірки витратоміра-лічильника припадає на вихідний або святковий день, то відповідно до загальних норм законодавства про строки, (зокрема, статей 253-254 ЦК України) - останній день строку переноситься на перший робочий день після вихідного. Тому, повірку витратомірів-лічильників можна законно провести в перший робочий день після вихідного, якщо термін спливає у вихідний і тому повірка витратоміра-лічильника була проведена 23.09.2024, що не є порушенням чинного законодавства.
Оскільки попередню повірку засобів вимірювальної техніки було проведено 22.09.2023, граничний строк дії її результатів тривалістю в один рік спливав 22.09.2024. Судом встановлено, що календарна дата закінчення річного строку (22.09.2024) припадала на вихідний день - неділю.
Так як чергову повірку колонок фактично проведено саме 23.09.2024, позивач не допустив прострочення та діяв у межах закону. Висновки відповідача в акті перевірки про порушення строків повірки є помилковими та безпідставними.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що дані СОД РРО підтверджують використання позивачем 22.09.2024 усіх 29 витратомірів-лічильників за відсутності позитивного результату повірки.
Суд першої інстанції надав належну оцінку зазначеним доказам та правильно виходив із того, що питання кількості фактично задіяних у роботі витратомірів-лічильників не має визначального значення для вирішення цього спору.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що на підтвердження обставин невикористання частини паливно-роздавальних колонок позивач надав суду почекову інформацію за 22.09.2024 з 99 продажів пального на паливно-роздавальних колонках. Проте, належних, допустимих та обґрунтованих доказів (зокрема, актів технічного виведення з експлуатації, змінних звітів чи внутрішніх наказів), які б дозволили суду чітко ідентифікувати, які саме лічильники працювали, а які ні, позивач не надав.
Разом із тим зазначена обставина не має правового значення для кінцевого вирішення спору, оскільки відсутність порушення встановлена судом щодо самого строку чинності результатів повірки.
Відтак доводи апеляційної скарги про необхідність встановлення точної кількості працюючих витратомірів-лічильників не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта щодо підтвердження проведення повірки саме 23.09.2024 актом приймання-передачі виконаних робіт та іншими документами метрологічної організації, оскільки зазначені документи підтверджують факт належного виконання позивачем обов`язку щодо проведення чергової повірки у перший робочий день після 22.09.2024, а не спростовують такий висновок.
За встановлених у справі обставин відповідач не довів правомірності висновку про те, що саме 22.09.2024 у позивача виник обов`язок мати вже проведену чергову повірку, невиконання якого утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України.
Також як правильно зазначив суд першої інстанції, здійснення будь-якого перерахунку фінансових санкцій чи встановлення точної кількості задіяних колонок втрачає правовий сенс, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі через відсутність самого факту порушення.
Таким чином, посилання відповідача на правильність арифметичного розрахунку штрафу не має самостійного правового значення, оскільки питання щодо розміру відповідальності виникає лише після встановлення самого факту правопорушення.
Колегія суддів також враховує, що спірне податкове повідомлення-рішення грунтується виключно на висновку контролюючого органу про те, що 22.09.2024 позивач використовував 29 витратомірів-лічильників без позитивного результату повірки. Інших самостійних порушень, які були б покладені в основу спірної фінансової санкції, відповідачем не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з оцінкою судом першої інстанції правового значення дати 23.09.2024 як дати проведення чергової повірки, однак не містять посилань на такі обставини чи докази, які б спростовували встановлені судом першої інстанції факти.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.