П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/3897/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
15 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-4356 від 11.08.2021 року, наданої Міністерством внутрішніх справ України, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-4356 від 11.08.2021 року, наданої Міністерством внутрішніх справ України, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
04.09.2026 від ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 600/3897/21-а із: «Зобов`язати ГУПФУ в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-4356 наданої МВС України, обчисленої із застосуванням 90% відповідно сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення" на "Стягнути з ГУПФУ в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 нараховану, однак невиплачену пенсію у розмірі 224 157,59 грн".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, задовольнити повністю.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду від 29.11.2021 у справі №600/3897/21-a шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченої частини пенсії у загальному розмірі 224 157,59 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог заяви, відтак і наявності підстав для її задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Особливості зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення урегульовано статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 указаної статті за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 КАС України).
Судом встановлено, що пунктом 3 резолютивної частини рішення суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-4356 від 11.08.2021 року, наданої Міністерством внутрішніх справ України, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, згідно поданої зави позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 29.11.2021 у справі №600/3897/21-a шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 нараховану, однак не виплачену пенсію у розмірі 224 157,59 грн.
Як вбачається із поданої до матеріалів заяви відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №8351-8510/С-17/8-2400/26 від 30.06.2026 позивача повідомлено, що суми боргу, обчислені при перерахунках на виконання судових рішень, станом на 30.06.2026 року становлять, зокрема, по справі №600/3897/21-а від 30.12.2021 - 225255,64 грн.
За результатами проведення масових операцій до додаткових відомостей в період з жовтня 2025 року по червень 2026 року включно були проведені виплати за рахунок коштів з Державного бюджету, а саме: по рішенню за справою №600/3897/21-а в рахунок погашення заборгованості по перерахунку пенсії на виконання зазначеного рішення суду виплачено:
- в жовтні, листопаді, грудні 2026 року - по 187,35 грн щомісячно;
- в лютому 2026 року - 101,00 грн;
- в квітні 2026 року - 100,00 грн;
- в травні 2026 року - 132,00 грн.
Станом на 30.06.2026 залишок невиплачених коштів по рішенню суду за справою №600/3897/21-а складає 224157,59 грн.
Суд звертає увагу на те, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.".
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
З цього приводу суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду цієї заяви, суд виходить з того, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецької області.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецької області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією щодо застосування вищезазначених норм процесуального права, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року у справі 380/7706/22.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.