Харківський районний суд Харківської області
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
15 жовтня 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/8265/26
Провадження №2/635/7577/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Карасави І.О.,
секретаря судового засідання - Федотова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
УСТАНОВИВ:
АТ «АБ «РАДАБАНК»(далі-позивач) звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором.
У позовній заяві просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість по ліміт овердрафту у загальному розмірі 14 877,03 гривень та судові витрати.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2026 року провадження у справі було відкрито, призначено проведення судового розгляду.
Представник позивача Тимчук О.П., у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив про погашення відповідачем заборгованості у повному обсязі, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову, оскільки предмет спору на момент розгляду справи у суді відсутній. Також просив вирішити питання щодо повернення судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд розглянувши заяву про закриття провадження та повернення судового збору у справі дійшов до наступного.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно частини 1 пункту 1 статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову(всіх або частини позовних вимог), на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства - це свобода заінтересованих осіб розпоряджатися на свій розсуд матеріальними і процесуальними правами. Тобто диспозитивність процесу надає можливість заінтересованим особам самим визначати матеріальні та процесуальні межі судового захисту.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про закриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету(ч.2 ст. 255 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту заяви, поданої представником позивача, відповідачем після відкриття провадження по справі була добровільно погашена заборгованість(платіжна інструкція №[номер приховано].1 на 14 950,00 гривень від 25.09.2026), що стало підставою для відмови від позову, оскільки предмет спору на момент розгляду справи у суду - відсутній.
Судом встановлено, що заява про відмову від позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому її необхідно прийняти, а провадження у справі закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України (позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом).
Разом з тим, на момент звернення до суду позовні вимоги були обґрунтованими, а невиконання відповідачем свого щодо погашення заборгованості за кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду.
Повернення сплаченого судового збору з державного бюджету має місце вразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті. Однак відповідних процесуальних документів у матеріалах справи немає.
Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову(пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).
Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
У постанові КЦС ВС від 15.07.2026 у справі №345/5838/25 Верховний Суд сформулював висновок: якщо відповідач після відкриття провадження добровільно задовольнив вимоги, а позивач через це відмовився від позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Враховуючи ту обставину, що позивач відмовляється від своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України та стягнення з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 58, 142, 255, 259, 260, 261, частиною 1 статті 7 Законом України «Про судовий збір», суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача Тимчука О.П. про закриття провадження у цивільній справі та повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Провадження у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - закрити на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку з відмовою від позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «РАДАБАНК»(код ЄДРПОУ 21322127, м м.Дніпро, вул.Володимира Мономаха, буд.5) сплачену суму судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 15.10.2026
Суддя І.О. КАРАСАВА