П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/13774/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
14 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,
представника позивача - адвоката Коновалової А.П.,
представника відповідача - Лозінської І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.10.2024 № [номер приховано].
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при виплаті у 2017- 2019 роках доходів у вигляді процентів за договорами позики на користь компанії-нерезидента "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" ("PALANDED ENTERPRISES LIMITED") ТОВ "АП Трейд" правомірно застосовувало зменшену ставку податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження в Україні у розмірі 2% (а не 15%), оскільки ця компанія є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним (фактичним) власником такого доходу. Позивач також вказує, що контролюючий орган не має повноважень оцінювати правомірність застосування компанією-нерезидентом режиму відрахування умовних відсотків (NID) за законодавством Республіки Кіпр.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 ТОВ "АП Трейд" (код ЄДРПОУ 39712105) є юридичною особою за законодавством України та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами. Іншими видами діяльності є, зокрема, допоміжна діяльність у рослинництві, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною, напівфабрикатами.
Єдиним учасником товариства з часткою у розмірі 100,00% є компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД".
2.2 Позивач входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" ("ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"), компанію "АГРОПРОСПЕРІС 3 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 3 LIMITED") та компанію "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД".
2.3 Між позивачем (позичальник) та компанією "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (позикодавець) укладено договори позики (далі разом - "Договори позики"):
- № 1/AP-TR від 07.07.2015 на суму 700 000,00 доларів США (у подальшому змінено на 5 000 000,00 доларів США) зі ставкою 9,8% річних;
- № 2-AP-TR від 07.12.2016 на суму 5 000 000,00 доларів США зі ставкою 9,8% річних;
- № 3-AP-TR від 15.02.2017 на суму 10 000 000,00 доларів США зі ставкою 9,8% річних;
- № 5-AP-TR від 05.11.2018 на суму 5 000 000,00 доларів США зі ставкою 3% річних;
- № 6-AP-TR від 19.12.2018 на суму 5 000 000,00 доларів США зі ставкою 3% річних.
За умовами Договорів позики позичальник зобов`язався використовувати позику для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, повернути суму позики та сплачувати проценти за користування нею.
2.4 Протягом 2017- 2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Договорами позики: за 2017 рік - 29 375 252 грн, за 2018 рік - 18 675 385 грн, за 2019 рік - 10 347 600 грн.
При виплаті такого доходу товариство застосовувало зменшену ставку податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція) та нарахувало і сплатило податок: за 2017 рік - 587 505 грн, за 2018 рік - 373 508 грн, за 2019 рік - 206 952 грн, а всього - 1 167 965 грн.
2.5 Податкове резидентство компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у Республіці Кіпр у спірному періоді підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017, від 16.04.2018 та від 27.02.2019, виданими податковими органами Міністерства фінансів Республіки Кіпр, належним чином апостильованими та перекладеними на українську мову (т. 2 а.с. 69- 83).
2.6 ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі наказу від 23.05.2024 № 2512к, виданого відповідно до підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв`язку з отриманням інформації від компетентного органу Республіки Кіпр, провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань оподаткування доходів, виплачених нерезиденту "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт від 10.06.2024 № 23119/02-32-23-00-09/39712105 (далі - акт перевірки) (т. 2 а.с. 85- 131).
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем пунктів 103.2, 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, що призвело до заниження податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України за 2017- 2019 роки на суму 7 591 771 грн. Висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД", на його думку, не є бенефіціарним (фактичним) власником процентного доходу, а здійснює його транзит на користь компанії "NCH Agribusiness Partners II LP" (Кайманові Острови) через компанію "AGROPROSPERIS 3 LIMITED".
2.7 На підставі висновків акту перевірки 03.07.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № [номер приховано], яким збільшило позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 9 489 714,00 грн, з яких 7 591 771,00 грн - податкове зобов`язання та 1 897 943,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.
2.8 Рішенням Державної податкової служби України від 06.09.2024 № 27062/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача задоволено частково: податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосування штрафних санкцій за 2018- 2019 роки, в іншій частині залишено без змін.
2.9 З урахуванням результатів адміністративного оскарження 04.10.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № [номер приховано], яким збільшило позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 8 546 467,00 грн, з яких 7 591 771,00 грн - податкове зобов`язання та 954 696,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (т. 2 а.с. 144- 164, 166- 169).
2.10 Вважаючи податкове повідомлення-рішення 04.10.2024 № [номер приховано] протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.10.2024 № [номер приховано]. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 30 280,00 грн.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач довів дотримання всіх трьох умов для застосування зменшеної ставки податку, передбаченої Конвенцією. Натомість контролюючий орган не надав належних та достатніх доказів того, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" є лише посередником (транзитером) щодо процентного доходу, отриманого від позивача.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, апелянт стверджує, що суд застосував формальний підхід і не дослідив економічну сутність операцій. За доводами скаржника, компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не має економічної присутності на Кіпрі, власних працівників і приміщень, а її директори одночасно є директорами інших компаній групи. Її власний капітал сформовано за рахунок емісійного доходу від випуску привілейованих акцій, оплачених акціонером, а отримані проценти через механізм викупу цих акцій у 2018- 2019 роках спрямовувались компанії "AGROPROSPERIS 3 LIMITED" і далі компанії "NCH Agribusiness Partners II LP" (Кайманові Острови). Апелянт також посилається на застосування компанією режиму NID на Кіпрі як на ознаку технічної (кондуїтної) компанії.
4.3 Позивач подав письмові пояснення щодо доводів апеляційної скарги, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на висновки Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами щодо компаній групи NCH.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
1.1 Відповідно до підпункту "а" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
1.2 За змістом підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Це положення кореспондує з пунктом 3.2 статті 3 ПК України, відповідно до якого, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
1.3 Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи підписано 08.11.2012, ратифіковано 04.07.2013; для України вона набрала чинності 07.08.2013.
1.4 Відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції (у редакції, чинній у спірному періоді) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.
Тобто, Конвенція зберігає за державою, в якій виникають проценти, право на їх оподаткування за ставкою, що не перевищує 2 відсотків.
1.5 Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування визначено статтею 103 ПК України. Відповідно до пункту 103.2 цієї статті (у редакції, чинній у спірному періоді) особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
1.6 Згідно з пунктом 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
1.7 Отже, право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої міжнародним договором України, виникає за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує його резидентський статус; нерезидент є бенефіціарним (фактичним) власником доходу.
1.8 Судом встановлено та не заперечується сторонами, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у 2017- 2019 роках була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції та надавала позивачу довідки, видані компетентним органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам пунктів 103.4, 103.5 статті 103 ПК України. Дотримання позивачем цих умов визнано відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі.
Таким чином, спірним у цій справі є питання про те, чи була компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" бенефіціарним (фактичним) власником процентного доходу, отриманого від позивача.
1.9 Апеляційний суд враховує, що основою для більшості міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування є Модельна податкова конвенція ОЕСР щодо податків на доходи і капітал, а Коментарі до неї, відповідно до статей 31, 32 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, можуть використовуватися як допоміжний засіб тлумачення термінів, не визначених Конвенцією.
Згідно з пунктами 9- 10 Коментарів до статті 11 Модельної конвенції ОЕСР термін "фактичний власник" використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті цілей Конвенції, включаючи запобігання ухиленню від сплати податків. Безпосередній отримувач процентів не вважається фактичним власником, якщо його право вільно розпоряджатися процентами обмежене договірними або юридичними обов`язками передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак може встановлюватися і на підставі фактів та обставин, які свідчать, що по суті отримувач не має права вільно розпоряджатися процентами.
1.10 Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17, від 19.03.2025 у справі № 560/8133/24 дійшов висновків, що для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.
1.11 За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності нерезидентом; характер грошових потоків, що свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування процентів третій особі; мінімальний часовий інтервал між отриманням доходу і виплатою коштів третій особі; відсутність диференційованих умов договорів; вчинення дзеркальних операцій; несення фактичних ризиків, пов`язаних із наданням позики, третьою особою, а не нерезидентом. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 640/8578/19.
1.12 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.06.2025 у справі № 120/10439/24, предметом розгляду в якій були доводи контролюючого органу щодо компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", що входить до тієї ж інвестиційної групи NCH, сформулював підхід до послідовного аналізу таких критеріїв. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що:
- вимога щодо бенефіціарного власника за тлумаченням ОЕСР дотримується, коли передача доходу здійснюється в межах корпоративних відносин (розподіл прибутку між акціонерами, викуп в акціонерів корпоративних прав тощо), оскільки в таких випадках юридична особа наділена дискрецією: вона має право розподіляти чи не розподіляти прибуток, викупляти чи не викупляти корпоративні права у свого учасника, а тому транзитний характер операцій виключається;
- кількісна сторона критерію полягає у тому, що компанія-нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину іншій особі (незалежно від способу оформлення такої передачі), що покладає на контролюючий орган обов`язок довести співставність, в тому числі арифметичну, між виплатою доходу з української компанії та подальшим перерахуванням коштів компанією-нерезидентом;
- на відміну від транзиту коштів, наявність чи відсутність економічної присутності (substance) не є достатньою підставою, у відриві від інших критеріїв, для висновку про відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу;
- доктрина бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу не пов`язана з визначенням кінцевого бенефіціарного власника; пов`язаність осіб та корпоративна структура групи для встановлення статусу бенефіціарного отримувача доходу правового значення не мають.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 120/14477/24, від 12.08.2025 у справі № 560/12637/24, від 21.10.2025 у справі № 500/4405/24, від 27.10.2025 у справі № 120/7999/24, від 03.03.2026 у справі № 480/5591/24, від 10.03.2026 у справі № 460/8218/24 щодо інших компаній групи NCH за подібних фактичних обставин. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
1.13 Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, у разі заперечення статусу нерезидента як бенефіціарного власника доходу обов`язок довести протилежне покладається на контролюючий орган.
1.14 Відповідач не надав доказів існування будь-яких договірних чи інших юридичних зобов`язань компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" щодо подальшого перерахування процентів, отриманих від позивача.
Так, пунктом 1.7 Договорів позики № 5-AP-TR від 05.11.2018 (т. 2 а.с. 2-3) та № 6-AP-TR від 19.12.2018 (т. 2 а.с. 22-23), а також додатковими угодами № 1, 2 до інших Договорів позики, на які послався і відповідач в акті перевірки (стор. 8-10), сторони підтвердили, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не є агентом, номінальним утримувачем чи посередником щодо доходу, отримуваного за Договорами позики, є власником прав вимоги та не має зобов`язань з передання отриманих процентів третім особам.
1.15 Ці обставини підтверджуються також інформацією, наданою компетентним органом Республіки Кіпр на запит контролюючого органу в порядку обміну інформацією (лист від 22.09.2021 № TD 3.10.43.2/A V.256 P.939, т. 4 а.с. 225- 230). Відповідно до пункту 34 цього листа жодних договірних чи юридичних зобов`язань щодо передачі отриманих процентів іншій стороні немає, компанія має повне право користуватися отриманими процентами, а переказів на користь третіх осіб не здійснювалося. Колегія суддів наголошує, що ця інформація отримана не від заінтересованої сторони, а від компетентного органу іноземної держави на запит самого контролюючого органу.
1.16 Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що проценти, отримані від українських підприємств, спрямовувались через викуп привілейованих акцій компанії "AGROPROSPERIS 3 LIMITED", а від неї - компанії "NCH Agribusiness Partners II LP", а також його посилання на економічну природу привілейованих акцій як "квазідивідендів".
Апелянт визнає, що отримані проценти не виплачувались іншим учасникам групи у вигляді подальших процентних платежів. Рішення про випуск та викуп привілейованих акцій, що підлягають погашенню, віднесено до дискреційних повноважень Правління компанії (Спеціальна резолюція загальних зборів від 02.12.2014, якою внесено зміни до Положення 8 Статуту). Викуп акцій є корпоративною операцією, яка має іншу правову природу, ніж виконання зобов`язання з передачі отриманого доходу.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 24.06.2025 у справі № 120/10439/24 та від 27.10.2025 у справі № 120/7999/24, спрямування отриманих процентів на викуп привілейованих акцій у акціонера саме по собі не свідчить про те, що компанія-нерезидент не є бенефіціарним власником доходу.
Отже, доводи апелянта не спростовують того, що компанія не мала обов`язку викуповувати привілейовані акції, а тому зберігала право самостійно визначати економічну долю отриманого доходу.
1.17 За даними звітів про рух грошових коштів компанії "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" за 2017- 2019 роки, наведених в акті перевірки та у фінансовій звітності, наданій компетентним органом Республіки Кіпр, у 2017 році компанія викуп привілейованих акцій не здійснювала взагалі, а отримані кошти, зокрема повернені позики, спрямовувала на надання нових позик пов`язаним особам. Сума викупу привілейованих акцій у 2018- 2019 роках перевищує суму процентів, отриманих компанією від усіх пов`язаних осіб за ці роки. Отже, викуп здійснювався переважно за рахунок повернених позик, тобто повернення інвестованого капіталу, а не за рахунок процентного доходу.
Разом із тим, відповідач не встановив послідовного зв`язку за датами, сумами та призначенням платежів між отриманням процентів саме від позивача та подальшими платежами на користь компанії "AGROPROSPERIS 3 LIMITED" чи компанії "NCH Agribusiness Partners II LP". Тим самим він не довів арифметичної співставності операцій, яка відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 24.06.2025 у справі № 120/10439/24 є обов`язковою умовою для висновку про транзитний характер діяльності компанії-нерезидента.
1.18 Доводи апелянта про те, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" не мала власних коштів для надання позик, спростовуються її фінансовою звітністю. Згідно зі звітами про фінансовий стан власний капітал компанії становив: на кінець 2017 року - 34 078 332 доларів США, 2018 року - 30 832 611 доларів США, 2019 року - 27 032 673 доларів США; нерозподілений прибуток - відповідно 1 371 680, 2 121 960 та 2 837 763 доларів США. Активи компанії включали дебіторську заборгованість за позиками та інвестиції у дочірні та асоційовані компанії на суму 21 444 370 доларів США (т. 4 а.с. 232, 240).
Емісійний дохід, отриманий від розміщення привілейованих акцій і сплачений акціонером, є складовою власного капіталу компанії, а не позиковими коштами. Фінансування дочірньої компанії за рахунок капіталу, внесеного акціонером, є звичайною практикою діяльності холдингово-фінансових компаній.
Крім того, чинне законодавство не встановлює вимог щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику, як умови визначення бенефіціарного власника процентів. Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 25.10.2021 року у справі № 160/1062/19.
Відповідно до інформації компетентного органу Республіки Кіпр (пункти 20- 24 листа від 22.09.2021) компанія здійснює фінансування, контроль та бухгалтерський облік наданих позик, несе кредитний, валютний ризики та ризик інкасації, а основним джерелом коштів, з яких надавались позики, був власний капітал компанії.
1.19 Апелянт посилається на те, що компанія не має власних працівників і приміщень, її персонал і офіс надаються компанією "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED", а директори компанії є директорами інших компаній групи.
Колегія суддів зазначає, що використання моделі аутсорсингу у межах групи компаній не свідчить про відсутність господарської діяльності. Відповідно до Статуту компанії управління її діяльністю здійснює Правління, до компетенції якого належить укладення договорів, випуск та викуп привілейованих акцій. Згідно з пунктами 8, 13, 14 листа компетентного органу Республіки Кіпр від 22.09.2021 діяльність персоналу контролюється директорами компанії, генеральні довіреності компанія не видавала, а оперативні рішення, пов`язані з фінансовою діяльністю, приймаються директорами компанії.
Той факт, що директори компанії одночасно здійснюють повноваження в інших компаніях групи, а їх винагорода виплачується іншою пов`язаною компанією, свідчить про організацію управління в межах групи, однак не підтверджує наявності в компанії обов`язку передавати отриманий дохід. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, структурування бізнес-моделі групи компаній є виключною компетенцією її акціонерів, а пов`язаність осіб і корпоративна структура для встановлення статусу бенефіціарного отримувача доходу правового значення не мають. Відсутність економічної присутності, у відриві від доведення транзиту коштів, не є достатньою підставою для висновку про відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу.
1.20 Режим відрахування умовних відсотків (Notional Interest Deduction) є елементом податкової системи Республіки Кіпр, доступним кіпрським податковим резидентам. Його застосування впливає на розмір податкового зобов`язання компанії в державі її резидентства, але не на її право розпоряджатися отриманим доходом. Оцінка правомірності застосування нерезидентом режимів оподаткування, передбачених законодавством Республіки Кіпр, не належить до компетенції контролюючого органу України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03.03.2026 у справі № 480/5591/24 та від 10.03.2026 у справі № 460/8218/24. Отже, цей довід апеляційної скарги не впливає на висновок щодо статусу компанії як бенефіціарного власника доходу.
1.21 Суд першої інстанції дослідив інформацію, надану компетентним органом Республіки Кіпр, умови договорів позики, матеріали перевірки та на підставі цього, дійшов правильного висновку про недоведеність відповідачем транзитного характеру отримання процентного доходу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач довів, а відповідач не спростував належними та допустимими доказами, що компанія "ПАЛАНДЕД ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" у 2017-2019 роках була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача. Отже, позивач правомірно застосовував зменшену ставку податку у розмірі 2 відсотки, передбачену статтею 11 Конвенції, а податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № [номер приховано] є протиправним і підлягає скасуванню.
1.22 Інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо загальних стандартів обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, не спростовують наведених вище висновків колегії суддів і не потребують окремого спростування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10.02.2010, § 58).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2024 № [номер приховано], а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.