П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/1751/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
15 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумак Транс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумак Транс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 08.10.2025 №00/23645/0703.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "В1" від 08.10.2025 №00/23645/0703.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумак Транс" судові витрати на сплату судового збору в сумі 5495,07 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 26.03.2025 між ТОВ «ТІДЖІЕЛ» (продавець) та ТОВ «Чумак Транс» (покупець) укладений попередній договір №2603-2025, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов`язання у майбутньому укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля TOYOTA SEQUOIA 2023 року випуску VIN-код НОМЕР_1 (а.с. 49-51). Відповідно до п.2.1 Договору продавець буде зобов`язаний продати покупцю автомобіль, вільний від будь-яких застав, арештів та інших обмежень, а покупець буде зобов`язаний прийняти автомобіль та сплатити за нього ціну 82208 доларів США за комерційним курсом продажу долару США, який встановлений АТ КБ "Приват Банк" на дату оплати платежу. Пунктом 2.2. Договору визначено, що ціна автомобіля є орієнтовною з урахуванням витрат, пов`язаних із вартістю лота, комісії аукціону, доставкою авто з США, страхуванням, доставкою автовозом, витратами на брокерські послуги та експедирування, сертифікацією автомобіля та постановкою на облік.
На виконання умов попереднього договору ТОВ «ТІДЖІЕЛ» 02.06.2025 виставлено рахунок №70 на суму 2612124 грн., у тому числі ПДВ 435354 грн., а 12.06.2025 виставлено рахунок №77 на суму 826000 грн., у тому числі ПДВ 137666,67 грн. (а.с.8-9).
Згідно з платіжними інструкціями №1110 від 02.06.2025 та №1145 від 13.06.2025 ТОВ «Чумак Транс» здійснило оплату за вказаними рахунками (а.с.38 - 38 зворот).
Надалі 22.07.2025 між ПП «ЛЕОН-ПОДІЛЛЯ» ( комісіонер, що діє на підставі договору комісії з власником транспортного засобу) та ТОВ «Чумак Транс» (покупець) укладений договір купівлі-продажу №5432, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб TOYOTA SEQUOIA, 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 (а.с. 52).
Передача транспортного засобу відбулась на підставі акту приймання-передачі від 22.07.2025 (а.с.53) та видаткової накладної №51 від 22.07.2025, відповідно до якої вартість транспортного засобу становить 3438124 грн., у тому числі ПДВ 573020,67 грн. (а.с.48). Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період січень - серпень 2025 між сторонами заборгованість відсутня, розрахунки здійснені в повному обсязі (а.с. 48 зворот).
За наслідками господарської операції продавцем ТОВ «ТІДЖІЕЛ» складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №82 від 02.06.2025 на суму 26112124 грн., у тому числі ПДВ 435354 грн. та № 83 від 13.06.2025 на суму 826000 грн. у тому числі ПДВ 137666,67 грн.
Як вбачається з акту перевірки, у розділі Б податкових накладних у графі 7 (ціна постачання одиниці товару, послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) помилково зазначено ціну постачання одиниці товару, що не відповідає фактичним даним первинних документів: 2864171,05 грн. (а.с. 39) та 2868055,54 грн. (а.с. 43).
Згодом 10.10.2025 позивачем здійснено коригування відомостей у податкових накладних, зазначених контролюючим органом, та приведено їх у відповідність із первинними документами на товар. Факт коригування підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 02.06.2025 №82 та від 13.06.2025 №83, копії яких долучені до справи (а. с. 41, 45).
На підставі первинних документів, складених за результатами господарської операції з придбання транспортного засобу та оформлених і зареєстрованих продавцем податкових накладних, ТОВ «Чумак Транс» сформований податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2025 на загальну суму 573021 грн. Надалі позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2025 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 416293 грн.
Податковий орган посилається на те, що у разі складання податкових накладних постачальником із даними, що не відповідають первинним документам, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи та акта перевірки, контролюючим органом зроблений висновок про завищення ТОВ «Чумак Транс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2025 на загальну суму 416293 грн. у зв`язку із завищенням податкового кредиту з ПДВ за червень 2025 на суму 573021 грн. Зазначене, на думку контролюючого органу, зумовлено включенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, в яких допущено помилки при заповненні обов`язкового реквізиту "ціна постачання без урахування податку", що за висновками перевірки призвело до формування показників податкової звітності з порушенням вимог податкового законодавства.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами та зареєстрованими податковими накладними.
Судом першої інстанції встановлено та наявними у справі доказами підтверджується, що господарська операція між позивачем ТОВ «Чумак Транс» та ТОВ «ТІДЖІЕЛ» з придбання автомобіля TOYOTA SEQUOIA 2023 року випуску носила реальний характер. Цей факт підтверджується попереднім договором №2603-2025 від 26.03.2025, рахунками, платіжними інструкціями №1110 від 02.06.2025 та №1145 від 13.06.2025, договором купівлі-продажу №5432 від 22.07.2025, актом приймання-передачі та видатковою накладною №51 від 22.07.2025.
Відповідачем під час перевірки не встановлено дефектності вказаних первинних документів, не спростовано факту руху активів, а також не заперечується факт повного розрахунку позивача за придбаний транспортний засіб, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.
Єдиною підставою для висновків контролюючого органу про завищення ТОВ «Чумак Транс» суми податкового кредиту та, як наслідок, суми бюджетного відшкодування з ПДВ, стало зазначення постачальником помилкової інформації у графі 7 («ціна постачання одиниці товару, послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ») податкових накладних №82 від 02.06.2025 та №83 від 13.06.2025.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що вимоги до змісту податкової накладної закріплені статтею 201 ПКУ. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, до яких, серед іншого, належить ціна постачання без урахування податку (підпункт «е»).
Водночас, згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПКУ помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 11.12.2018 у справі №804/4787/16, від 05.03.2019 у справі №820/1124/17, від 20.06.2023 у справі №280/5482/20) неодноразово формулював правову позицію, згідно з якою окремі недоліки в оформленні податкових накладних чи первинних документів не можуть бути самостійною підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит, якщо такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та саму операцію.
Слід звернути увагу на вагомий принцип податкового та бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою, згідно з яким господарські операції обліковуються відповідно до їх сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Право платника податків на податковий кредит та бюджетне відшкодування ставиться у залежність від реальності здійсненої господарської операції, а не від досконалості оформлення супровідних документів (податкових накладних), складених контрагентом.
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на технічну помилку у графі 7 («ціна постачання одиниці товару без урахування ПДВ»), податкові накладні №82 від 02.06.2025 та №83 від 13.06.2025 містять правильні дані щодо загальної суми постачання та сум податку на додану вартість (435 354 грн. та 137 666,67 грн. відповідно), які співпадають з сумами ПДВ, відображеними у первинних документах та фактично сплаченими позивачем на рахунок постачальника. Отже, допущена помилка фактично ніяк не перешкоджала можливості ідентифікувати господарську операцію (придбання автомобіля), її період, сторони, а головне - суму податкових зобов`язань та суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту.
Крім того, 10.10.2025 платником податків зареєстровано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до вказаних податкових накладних, чим приведено відомості податкового обліку у відповідність до первинних документів.
Той факт, що коригування відбулось після завершення податкової перевірки, не нівелює реального характеру господарської операції та правомірності попередньо сформованого податкового кредиту, який базувався на фактично сплачених сумах ПДВ.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування у зв`язку з допущенням його контрагентом виправної технічної помилки, за умови доведеності факту здійснення господарської операції та сплати податку у ціні товару, є неправомірним.
Відтак, формування ТОВ «Чумак Транс» податкового кредиту за червень 2025 та заявлення бюджетного відшкодування за липень 2025 здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства на підставі реальної господарської операції.
В свою чергу, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства не знайшов підтвердження належними доказами, а відтак суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, однак не вказують на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.