П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/15460/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
15 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/15460/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 26.04.2022 року по 19.05.2023 року сум грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
17.02.2026 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій він посилався на невиконання відповідачем судового рішення у цій справі та просить зобов`язати відповідача подати оформлений згідно вимог ст.382-2 КАС України звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 року зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №240/268/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
01.07.2026 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача, у якій просив встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 240/15460/25, а також накласти на командира військової частини НОМЕР_1 як керівника суб`єкта владних повноважень штраф за неподання у встановлений судом строк звіту про виконання зазначеного судового рішення.
До суду першої інстанції від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення, у якому зазначено, що рішення суду виконано частково в частині нарахування належних позивачу сум, а заходи щодо його повного виконання вживаються. Крім того, відповідач пояснив несвоєчасне подання звіту тим, що ухвала суду від 01.04.2026 року про встановлення строку для подання звіту своєчасно не була виявлена в підсистемі «Електронний суд» та на електронній поштовій скриньці військової частини. Про її наявність, за твердженням відповідача, стало відомо лише 10.08.2026 року після отримання копії заяви представника Позивача. Звіт подано цього ж дня.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі №240/15460/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту та накласти штраф на керівника.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 381-1 - 382-3 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (частина 2 статті 382-3 КАС України).
Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.
У Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 п.п.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Так, з наявних у матеріалах справи доказів встановив, що військовою частиною НОМЕР_1 здійснено розрахунок суми у розмірі 99 981,00 грн, яка підлягає виплаті позивачу.
Невиконання судового рішення в частині виплати коштів зумовлено відсутністю бюджетного фінансування. Водночас, з жовтня 2025 року по лютий 2026 року включно військова частина щомісячно направляла до ІНФОРМАЦІЯ_1 заявки-розрахунки щодо потреби у коштах для виконання судових рішень, у тому числі рішення у справі № 240/15460/25. Кошти на виконання зазначеного судового рішення від розпорядника коштів вищого рівня не надходили.
Після затвердження у березні 2026 року Алгоритму попередньої перевірки суми коштів, необхідних для виконання судових рішень для військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України, Військовою частиною НОМЕР_1 02.06.2026 року направлено клопотання про проведення перевірки розрахунку суми коштів, необхідних для виконання судового рішення у справі № 240/15460/25, на загальну суму 99 981,00 грн.
Станом на дату подання звіту результати проведеної перевірки до військової частини не надходили. Тобто, в суді першої інстанції відповідач наполягав на тому, що виконання рішення суду в частині виплати коштів залежить від виділення бюджетних асигнувань розпорядником коштів вищого рівня - ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому необхідні кошти за КЕКВ 2800 на рахунках військової частини відсутні, у зв`язку з чим визначити конкретний строк повного виконання рішення суду неможливо.
Слід зазначити, що метою судового контролю є спонукання суб`єкта владних повноважень до виконання рішення, зокрема шляхом застосування заходів відповідальності.
Водночас суд враховує, що надходження бюджетних коштів не залежить від відповідача, який вживає заходів для отримання фінансування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для прийняття звіту військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, рішення суду в зобов`язальній частині виконано.
Щодо позиції апелянта в частині накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, військовою частиною НОМЕР_1 звіт подано після спливу встановленого судом строку. Разом із тим відповідачем наведено обставини, за яких ухвала суду від 01.04.2026 року не була своєчасно виявлена відповідальною посадовою особою в підсистемі «Електронний суд» та на електронній поштовій скриньці військової частини. Після отримання інформації про необхідність подання звіту такий звіт було подано до суду невідкладно - 10.08.2026 року.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що ще до спливу встановленого судом строку відповідач вживав заходів щодо виконання судового рішення, зокрема здійснив нарахування належних сум та звертався до розпорядника коштів вищого рівня щодо виділення необхідного фінансування.
Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності обставин, які б свідчили про умисне невиконання командиром військової частини НОМЕР_1 обов`язку щодо виконання судового рішення або умисне ухилення від подання звіту, а тому підстави для накладення на командира військової частини НОМЕР_1 штрафу відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.