ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10445/26 Справа № 213/2327/26 Суддя у 1-й інстанції - Нестеренко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 213/2327/26
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косенко Ніна Михайлівна, на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Нестеренком О.М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 28 липня 2026 року,
УСТАНОВИВ:
В травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до сууд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 02 березня 2025 року між ТОВ «Макс кредит» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-10236640, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 0,94% за один день (343,10% річних) та комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кошти на банківську картку відповідача, що підтверджується Повідомленням з відміткою про перерахування грошових коштів. Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим станом на день подання позову утворилась заборгованість.
18 вересня 2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого право вимоги за Договором кредитної лінії № 00-10236640 перейшло до позивача.
Відповідно до Детального розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 вересня 2025 року становить 10 471,20 грн, яка складається з:заборгованості за тілом кредиту - 7 200 грн; заборгованості за процентами - 3 271,20 грн.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-10236640 від 02 березня 2025 року у розмірі 10 471,20 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-10236640 від 02 березня 2025 року у розмірі 10 471 грн 20 коп, з яких: 7 200 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 271,20 грн - заборгованість по процентах.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косенко Н.М., просить скасувати рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі з 5 000 грн до 3 000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що справи про стягнення за договором кредиту не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, представник позивача не брав участь у судових засіданнях. Вартість послуг є необгрунтовано завищеною і неспівмірною з ціною позову - 10 471,20 грн.
Також апелянт зазначає, що відповідач ОСОБА_1 , на момент укладення договору, мав і продовжує мати встановлений діагноз по МКХ-10: Діагноз F70.0 (Легка розумова відсталість), що вказує на обмежену здатність особи адекватно оцінювати фінансові зобов`язання та передбачати наслідки їх невиконання. Діагноз G40 (Епілепсія) хронічне захворювання головного мозку, що супроводжується нападами та специфічним лікуванням, що впливає на когнітивні функції та психоемоційну стабільність. Наявність зазначених захворювань підтверджується висновками МСЕК та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (сканкопія додаєтся). Відповідачу встановлена ІІ група інвалідності, він отримує Державну соціальну допомогу особам, які не мають право на пенсії, та особам з інвалідністю (сканкопія довідки про доходи додається). Тобто це є його єдиний дохід для існування. І покладений на нього судом обов`язок сплачувати ще окрім кредиту та процентів по ньому за послуги правової допомоги у розмірі 5 000 грн є непомірним тягарем.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Рішення оскаржене лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, тому в іншій частині не переглядається.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 березня 2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-10236640. Договір укладено в електронному вигляді шляхом направлення товариством пропозиції (оферти) укласти договір та прийняття її (акцепту) відповідачем, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 93493, що підтверджується копією кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію.
Відповідно до умов Кредитного договору: сума кредиту: 6 000 грн; строк кредитування: 360 календарних днів (до 25.02.2026); процентна ставка: 0,94% за один день (343,10% річних); комісія за надання кредиту: 1 200 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту: 27 504 грн.
Первісний кредитор (ТОВ «Макс кредит») свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 6 000 грн, що підтверджується Повідомленням з відміткою про перерахування грошових коштів, Додатком до Повідомлення, а також відповіддю АТ «Універсал Банк», якою підтверджується зарахування 02 березня 2025 року коштів у сумі 6 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачу.
Відповідно до Детального розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 вересня 2025 року становить 10 471,20 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7 200 грн; заборгованості за процентами - 3 271,20 грн.
Позивачем не заявлено вимог про стягнення штрафних санкцій (2 400 грн), тому загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 10 471,20 грн.
18 вересня 2025 року між ТОВ «Макч кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до Реєстру Боржників та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників право вимоги за Кредитним договором № 00-10236640 перейшло до позивача. Факт фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 608 від 25 вересня 2025 року на суму 1 469 856,21 грн (загальна сума за Реєстром).
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
Колегія суддів не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягенню з відповідача на користь позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За правилами встановленими ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до суду першої інстанції надано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які складаються із: вивчення матеріалів справи: 2 год - 1 000 грн; - складання позовної заяви: 2 год - 5 000 грн; - підготовка адвокатського запиту: 1 год - 500 грн; - підготовка клопотань: 1 год - 500 грн. Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, Додаткової угоди до нього № 25771374214 від 21 січня 2026 року та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (Додатки № 16, № 17, № 18).
Отже, стороною позивача дотримано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу подані до суду до початку розгляду справи по суті.
У п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою… визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Тобто законодавець не передбачає можливості для відмови у відшкодуванні фактично наданих витрат на правову допомогу, а тому суд згідно ч.ч. 4-6 ст.137, ч.ч. 3, 4 ст.141 ЦПК Україниу такому разі з`ясовує наявність чи відсутність підстав для зменшення цих витрат.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Отже, при зверненні за відшкодування необхідно враховувати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Надаючи оцінку зазначеним представником позивача послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи про стягнення заборгованості за договором кредиту не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях. На думку колегії суддів, вартість послуг на правову допомогу в загальній сумі 5 000 грн стягнутий судом першої інстанції є завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників.
У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши цей розмір з 5 000 грн до 3 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косенко Ніна Михайлівна, задовольнити.
Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2026 року змінити в частині розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши цей розмір з 5 000 грн до 3 000 (три тисячі) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.
Головуючий:
Судді: