ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10076/26 Справа № 932/14482/25 Суддя у 1-й інстанції - Потоцька С. С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.
суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла з трудових правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Потоцька С.С.
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2025року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом проти Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради (далі - КНП «МКЛ № 16» ДМР) з вимогами про скасування наказу генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради від 09 вересня 2025року № 467 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку.
Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що на нього - завідуючого відділенням опікового відділення Філії № 3 КНП «МКЛ № 16» ДМР, лікаря-комбустіолога, доктора медичних наук, професора медицини, накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за нібито неналежне виконання вимог власної посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку. Догана винесена на підставі інформації з рішення № 9 медичної ради КНП «МКЛ № 16» від 28 серпня 2025року та протоколу № 9 засідання медичної ради від 28 серпня 2025року щодо питань випадку смерті та якості, своєчасності, повноти лікування військовослужбовця ОСОБА_2 на госпітальному рівні в умовах стаціонару опікового відділення Філії № 3 КНП «МКЛ № 16» ДМР. Вважав це лише приводом для проведення засідання медичної ради з метою дискредитації його як лікаря і практикуючого наукового працівника в сфері пластичної хірургії по опіковим травмам.
Стосовно випадку смерті військовослужбовця ОСОБА_2 він у письмовому виді надав поясненні на ім`я генерального директора ОСОБА_3 08 вересня 2025року. Вказує, що протягом майже 40 років трудової діяльності лікаря-комбустіолога, а з 2000року вже понад 25 років будучи завідуючим опікового відділенням, при різних лікувальних закладах в м. Дніпро, під час реорганізації системи охорони здоров`я, незалежно від підпорядкованості, він жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Створив одне із трьох найкращих в Україні опікових відділень, отримував лише заохочення за сумлінну працю. Оскільки його дії (бездіяльність) завідувача опіковим відділенням Філії № 3 КНП «МКЛ №16» ДМР не завдали жодної негативних наслідків КНП «МКЛ №16» ДМР, то він не порушував трудову дисципліну і тому догана накладена безпідставно та незаконно.
На думку, позивача, притягнення його до дисциплінарної відповідальності є свідченням тривалого упередженого ставлення до нього з боку генерального директора ОСОБА_3 з метою його дискредитації, а в подальшому усунення з посади завідуючого опіковим відділенням Філії № 3 КНП «МКЛ №16» ДМР, оскільки він не погоджується брати участь у запропонованих ним корупційних схемах, які існують в системі МОЗ, про що ним було заявлено відразу ж у серпні 2021року після реорганізації КНП «МКЛ № 8» ДМР шляхом приєднання до КНП «МКЛ №16» ДМР.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що дисциплінарне стягнення накладене на ОСОБА_1 відповідає ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини працівника-завідувача опікового відділення. Порушень процедури та строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з боку відповідача судом не встановлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
23 липня 2026року ОСОБА_1 подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026року.
В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення та задоволення його позову.
Доводи апеляційної скарги заявника зводились до того, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не дав належної оцінки наданим позивачем доказам. Вважав істотним те, що висновок медичної ради, який став підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення, є упередженим, оскільки складений особами підпорядкованими директору КНП «МКЛ №16» ДМР, з яким у позивача не склались відносини.
Посилався на те, що ОСОБА_4 як медичний директор займається виключно адміністративними функціями, а тому не могла професійно оцінювати виконання стандартів згідно наказів МОЗ під час лікування військовослужбовців.
Вказував, що він є професором медицини та за багаторічну медичну практику він отримав багато відзнак та нагород, водночас жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності за недбалість як лікар при наданні медичної допомоги хворим.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
30 липня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2026року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.
17 вересня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.
Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного документу.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами.
КНП «КМЛ № 16» ДМР є закладом охорони здоров`я-комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та створено на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.06.2019 № 70/46, про що зазначено у Статуті КНМ «Клінічна міська лікарня № 16» Дніпровської міської ради» /а.с.166-178/.
ОСОБА_1 на дату прийняття оскаржуваного наказу 09 вересня 2025року обіймав посаду завідувача відділення, лікаря-комбустіолога опікового відділення Філії № 3 КНП «КМЛ № 16» ДМР.
21 серпня 2025року адвокат ОСОБА_5 звернулася до КНП «КМЛ № 16» ДМР з адвокатськими запитом щодо надання інформації про причини, умови, обставини лікування та смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та за необхідності провести службову перевірку фактів та обставин лікування та смерті ОСОБА_2 /а.с.59/.
На підставі звернення адвоката Щукіної Т.М. з метою з`ясування якості, своєчасності, повноти лікування та причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 скликана медична рада КНП «МКЛ № 16» ДМР (наказ від 25 серпня 2025року № 446) /а.с.54-55/.
Відповідно до Положення про медичну раду КНП «МКЛ № 16» ДМР, яке затверджено наказом КНП «МКЛ № 16» ДМР від 02 січня 2023року № 36, основними завданнями Медичної ради, у тому числі, є участь у моніторингу ефективності управління та контролю якості медичної допомоги та медичного обслуговування у ЗОЗ /а.с.64-66, 67/.
Розпорядженням від 27 серпня 2025року № 22 доручено члену медичної ради ОСОБА_6 забезпечити явку на засідання медичної ради 28 серпня 2025року позивача /а.с57-58/. Позивач ознайомлений з розпорядженням під підпис.
За результатами проведення засідання медичної ради складено протокол № 9 від 28 серпня 2025року /а.с.69-81/ та рішення № 9 від 28 серпня 2025року /а.с.82-89/.
У протоколі зазначено, що за результатами обговорення підсумовано, що під час засідання медичної ради медичний директор ОСОБА_4 доповіла інформацію щодо лікування військовослужбовця ОСОБА_2 :
«Хворий ОСОБА_2 , 28 років, старший солдат, госпіталізований 28.07.2025 о 04-30 год. у ВАІТ Філії № 3 опікового відділення. Загальний стан хворого при надходженні вкрай тяжкий, знаходиться на ЩВЛ. Хворий оглянутий лікарем- комбустіологом ОСОБА_7 . Сформульований попередній діагноз: Т29.3ВТ. Опік полум`ям 2 АБ - 3 ст. 50% голови, обличчя верхніх та нижніх кінцівок, тулуба, сідниць, ОДШ середнього ступеню. Вкрай тяжкий опіковий шок. Правобічний гемопневмоторакс, відкритий внутрішньосуглобний перелом дистальних кісток гомілок.
При госпіталізації в медичній карті не сформовано повний діагноз з визначенням обов`язкової травматологічної частини (не вказано наявність у пацієнта АЗФ на обох нижніх кінцівках, лампасних розтинів на обох гомілках, торакальної травми). Рентген грудної клітини хворому не проводився, в плані обстеження лікарем-комбустіологом не планувався. Жодних записів торакального хірурга в медичній документації не виявлено. Травматолог на консультацію запрошений не був. Перев`язка хворого при госпіталізації не проводилась. Немає жодного запису про це та не описано локальний статус пацієнта в медичній карті.
В умовах ВАІТ хворому проводилось комплексне медикаментозне лікування на основі інфузій багатокомпонентних сумішів, ШВЛ ендотрахеальним шляхом. Хворий регулярно оглядався лікарями ВАІТ (відділення анестезії з ліжками для інтенсивної терапії). 28.07.2025 хворий в реанімації лікарем-комбустіологом не оглянутий (єдиний огляд при госпіталізації в 05-38 год. лікарем ОСОБА_7 ). Перев`язки не проводились, записи про це відсутні. Протягом всього першого дня госпіталізації та лікування ОСОБА_2 28.07.2025 в.о. завідувача відділення ОСОБА_8 не призначила жодного лікуючого лікаря пацієнту, не здійснила його огляд, не зробила жодного запису про це в щоденнику медичної карти № 6660/8.
29.07.2025 є записи лікаря-комбустіолога який чергував у нічний час ( ОСОБА_9 ), локальний статус не описаний, перев`язок немає. Стан кінцівок не описаний.
30.07.2025 проведено консиліум у складі завідувача ВАІТ ОСОБА_10 , в.о. завідувача опіковим відділенням ОСОБА_8 , медичного директора ОСОБА_11 , лікаря-комбустіолога ОСОБА_12 . У якості консультанта був запрошений лікар-травматолог ОСОБА_13 (в текст консиліуму вставлена консультацію травматолога). Сформульовані покази до ампутації правої нижньої кінцівки на рівні в/3 гомілки. Попередньо в щоденниках медичної карти пацієнта немає ніяких записів лікарів-комбустіологів, чому потрібен був консиліум.
За період лікування військовослужбовця ОСОБА_2 жодним лікарем та керівником відділення в порушення вимог п. 2 розділу ІІ наказу МОЗУ № 403 від 27.02.2023 в порушення вимог пунктів 3-5 розділу І стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затв. Наказом МОЗ від 23.08.2023 №1513 не було призначено та здійснено відібрання зразків (посіву) біосередовища з опікових ран пацієнта для подальшого їх бактеріологічного лабораторного дослідження.
У передопераційному епікризі від 30.07.2025 є детальний перелік результатів лабораторних методів обстеження, вперше з`являється запис про рентгенологічні дослідження кінцівок від 28.07.2025 (більше ніде не зустрічається) і більше нічого, що обґрунтовувало б лікувальну тактику - ампутацію кінцівки.
30.07.2025 о 10-25 год. виконана операція - ампутація правої гомілки на рівні в/з без формування культі. Післяопераційний період в умовах ВАІТ, хворий на ШВЛ. Регулярно оглядався лікарями-анестезіологами ВАІТ.
30.07.2025 о 16-02 год. та 31.07.2025 о 06-05 год. з`являються записи в щоденниках лікаря ОСОБА_7 , які співпадають між собою дослівно та в яких не вказано ні локальний опис опікових ран, ні наявність кукси та обсяг виділяємої з культі рідини.
З 31.07.2025 06-05год. до 01.08.2025 16-41год. хворий взагалі не оглядається лікарями-комбустіологами, відповідно не робляться перев`язки.
Лікуючого лікаря у хворого в.о. завідувача відділення Жорняк С.А. так і не призначила. Іноді оглядають пацієнта чергові лікарі-комбустіологи.
Згідно з записами анестезіологів, стан хворого поступово погіршується, хворий весь час залишається на ШВЛ. Зміни в лікуванні частково фіксуються в щоденниках медичної карти.
З причини відсутності щоденників лікуючого лікаря-комбустіолога та оглядів завідуючого відділенням, відсутності будь яких даних про стан опікових ран, культі, неможливо зробити будь-які висновки про перебіг опікової хвороби.
04.08.2025 проведено консиліум у складі медичного директора ОСОБА_11 , завідувача ВАІТ Фоменко Д.А., в.о. завідувача опіковим відділенням ОСОБА_8 , лікаря-комбустіолога ОСОБА_12 . Незрозуміло, чому в склад вписано лікаря ОСОБА_8 як виконуючу обов`язки завідувача опікового відділення, тоді як ОСОБА_1 в цей день ( з 04.08.2025р.) вже був на роботі та підписав цей консиліум. У якості консультанта був лікар-травматолог ОСОБА_14 , який описує муміфікацію 1-5 пальця лівої стопи та відсутність пульсації, наявність контрактури.
Сформульовані покази до ампутації правої нижньої кінцівки на рівні в/3 гомілки (вже ампутована кінцівка). Прийнято рішення про ампутацію правої гомілки за життєвими показниками. Час проведення консиліуму невідомий. В подальшому є щоденник зі спільним оглядом зі завідуючим відділенням ОСОБА_1 04.08.2025 о 08-00, де нічого про оперативне втручання не сказано, стан кінцівок та опікових ран не описано.
Впродовж 04.08.2025 операція не виконана з невідомих причин, огляди лікарів-комбустіологів не з`ясовують ні локального статусу, ні причини відкладення операції по життєвим показникам. Гемодінамічно хворий стабільний.
05.08.2025 о 08-32год. згідно зі записом у щоденнику, сумісно завідувача опікового відділення ОСОБА_1 , лікаря ОСОБА_12 та завідувача ВАІТ ОСОБА_10 де вказано, що операцію перенесли до стабілізації стану хворого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18:35год. хворий помер.
Посмертний епікриз не відповідає затвердженій формі. Має рекомендації після смерті пацієнта-Лікування : Продовжити без корекції по листку лікарських призначень».
Під час медичної ради медичний директор ОСОБА_4 надала рецензію від 26 серпня 2025року по медичній картці стаціонарного хворого № 6660/8. Рецензія також підписана завідувачем відділення анестезіології, лікар-анестезіологом ОСОБА_15 , лікарем-хірургом ОСОБА_16 , доктором медичних наук, професором кафедри хірургії №2 ДДМУ, лікарем-хірургом вищої категорії ОСОБА_17 /а.с.61-63/.
У рецензії вказані висновки: лікарським персоналом опікового відділення Філії № 3 КНП «МКЛ № 16» ДМР та завідувачем відділення ОСОБА_1 порушено численні вимоги законодавства України, наказів МОЗ України, стандарти медичної допомоги під час лікування пацієнта ОСОБА_2 .
За результатами обговорення медичною радою встановлено, що лікарським персоналом опікового відділення Філії № 3 КНП «МКЛ № 16» ДМР та завідувачем відділення ОСОБА_1 порушено численні вимоги законодавства України, наказів МОЗ України, стандарти медичної допомоги під час лікування пацієнта ОСОБА_2 , а саме:
- згідно з наказом МОЗ України від 25.04.2024 № 714 «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма» у новому клінічному протоколі Бойові поранення: Дебридмент та іригація - з боку медичного персоналу та керівника опікового відділення не виконано жодних вимог цього клінічного протоколу щодо лікування поранених кінцівок військовослужбовця;
- згідно з наказом МОЗ України від 16.07.2024 № 1237 «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма» у новому клінічному протоколі- Ампутація: оцінка та лікування (бойові поранення) - з боку медичного персоналу та керівника опікового відділення не виконані пунктів 1 та 2 Розділу III цього клінічного протоколу, а також вимоги Розділу IV щодо післяопераційного догляду місця ампутованої кінцівки військовослужбовця;
- в опіковому відділенні не проводиться взагалі відбір зразків біологічного матеріалу від пацієнтів з опікових ран для бактеріологічних досліджень, що є порушенням «Порядку проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно - запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій», затвердженого наказом МОЗ України від 27.02.2023 № 403 - під час госпіталізації військовослужбовця слід проводити бактеріологічне дослідження зразків біологічного матеріалу з рани. З цих причин, лікарські засоби-антибіотики пацієнту призначалися лікарським складом навмання;
- медичним персоналом опікового відділення та керівником відділення не виконуються вимоги Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації N? 003/ о(наказ МОЗ України № 110 від 14.02.2012) медичної карти стаціонарного хворого. Так пунктами 2-4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого» (наказ МОЗ України № 110 від 14.02.2012.) її визнають основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який влаштовується на стаціонарне медичне лікування, та ведеться в усіх закладах охорони здоров`я, які надають стаціонарну допомогу. Форма № 003/о містить всі дані щодо стану хворого протягом усього періоду перебування в стаціонарі, організації та проведення лікування, а також дані об`єктивних, функціональних, рентгенологічних, лабораторних та інших методів обстежень. Форма №? 003/ ведеться з метою контролю належної організації лікувально-діагностичного процесу та використовується для надання паперових матеріалів за запитами (правоохоронних органів, суду тощо). У пункті 43 медичної карти (щоденники) лікар здійснює записи про стан здоров`я та медичного лікування хворого або щогодини, щодня залежно від стану хворого та місця його перебування (палата інтенсивної терапії, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення хірургічного, терапевтичного, психіатричного профілю тощо). Записи повинні у повному обсязі відображати зміни стану хворого (погіршення, поліпшення, повне одужання) та увесь процес медичного лікування чи реабілітації впродовж перебування в стаціонарі. У день виписки хворого зі стаціонару запис лікаря має бути максимально детальним. Щоденникові записи потрібно формулювати стисло і чітко, обов`язково зазначати дату (число, місяць, рік) та час (години, хвилини) проведення медичного огляду пацієнта. Щоденникові записи засвідчуються підписом лікуючого лікаря;
- медичним персоналом опікового відділення та керівником відділення під час здійснення власної медичної діяльності не виконуються вимоги стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затверджений наказом МОЗ від 23.08.2023. № 1513, щодо забезпечення відібрання зразків біоматеріалу з опікових ран пацієнтів для лабораторного дослідження перед призначенням хворим антибіотикотерапії. Згідно з вимогами пунктів 3-5 розділу І цього стандарту медичної допомоги зазначено, що лікування антибактеріальними лікарськими засобами для системного застосування (далі - антибіотикотерапія) слід розпочинати лише у випадку наявної у пацієнта лабораторно підтвердженої або з високою ймовірністю підозрюваної бактеріальної інфекції. У медичних закладах, що надають спеціалізовану (стаціонарну) медичну допомогу, організовується цілодобовий доступ до забору зразків біологічного матеріалу, тимчасового зберігання до надсилання до мікробіологічної лабораторії та отримання результатів мікробіологічних досліджень. Для прийняття рішення щодо доцільності початку емпіричної антибіотикотерапії необхідно використовувати методи пришвидшеної ідентифікації збудника інфекційної хвороби і виявлення бактеріальних маркерів запалення (прокальцитонін). В медичних закладах, що надають спеціалізовану (стаціонарну) медичну допомогу, у всіх випадках призначення антибіотикотерапії необхідно отримати зразок біологічного матеріалу для проведення бактеріологічного дослідження з метою ідентифікації збудника інфекційної хвороби до введення антибактеріального препарату пацієнтові. Зразки біологічного матеріалу необхідно асептично зібрати з усіх передбачуваних / підозрюваних локусів інфекції та надіслати до мікробіологічної лабораторії;
- відповідно до вимог ст. 14-1 3У «Основи законодавства України про охорону здоров`я» додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, протоколів надання реабілітаційної допомоги, є обов`язковим для всіх реабілітаційних закладів, закладів охорони здоров`я, їх відділень, підрозділів, а також для фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством;
- згідно з пунктом а) ч. 1 ст. 78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (професійні обов`язки медичних працівників) - сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, своєчасно надавати кваліфіковану медичну, лікарську та реабілітаційну допомогу;
- згідно з пунктом е) ч. 1 ст. 78 ЗУ «Основи законодавства У країни про охорону здоров`я». (професійні обов`язки медичних працівників)-медичні працівники зобов`язані здійснювати діяльність відповідно до принципів доказової медицини;
- згідно з пунктом и) ч. 1 ст. 78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (професійні обов`язки медичних працівників) усвідомлювати відповідальність перед пацієнтом під час надання йому медичної, фармацевтичної та/або реабілітаційної допомоги;
- на підставі спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров`я У країни №? 49/180 від 07.02.2018 «Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану», було затверджено відповідний Перелік закладів охорони здоров`я та державних установ НАМН, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів, особам рядового і начальницького складу та поліцейським, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану. У цьому вищевказаному Переліку таким закладом охорони здоров`я під час дії воєнного стану є КНП «МКЛ № 16» ДМР».
У рішенні № 9 від 28 серпня 2025року медична рада визнала діяльність медичного персоналу та керівника опікового відділення Філії № 3 КНП «МКЛ № 16» ДМР щодо якості, своєчасності, повноти лікування військовослужбовця ОСОБА_2 не задовільною; рекомендувати керівнику КНП «МКЛ № 16» ДМР застосувати до лікаря-комбустіолога ОСОБА_7 , лікаря-комбустіолога ОСОБА_8 та керівника опікового відділення Філії № 3 КНП «МКЛ № 16» ДМР заходи дисциплінарного стягнення у межах передбачених ст. 147 КЗпП України.
На виконання розпорядження № 25 від 04 вересня 2025року генерального директора КНП «МКЛ № 16» ДМР /а.с. 95-96/ ОСОБА_1 08 вересня 2025року надані письмові пояснення /а.с.99-100/.
У поясненнях ОСОБА_1 вказано, що він до 04 серпня 2025року знаходився на лікарняному. Пацієнта ОСОБА_2 госпіталізовано 28 липня 2025року і під час наради в/о завідувача призначено лікуючим лікарем ОСОБА_12 . Хворий ОСОБА_2 мав вкрай важку комбіновану травму. Стан хворого прогресивно погіршувався. 04.08.2025 за його участю та участю хірургів з МКЛ № 16 проведено консиліум де підтверджено розвиток сухої гангрени лівої нижньої кінцівки та призначена операція -ампутація нижньої кінцівки зліва на наступний день. Але динаміка хвороби була з прогресуючим погіршенням і на ІНФОРМАЦІЯ_1 хворий помер. Хворий надійшов до опікового відділення 28.07.2025 з важкою комбінованою травмою. Діагноз при надходженні: ВТ (27.07.2025). Опік полум`ям 2 АБ - 3 ст. 50% голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, тулуба, сідниць, ОДШ середнього ступеню. Вкрай тяжкий опіковий шок. Гемопневмоторакс праворуч. Відкритий перелом гомілковостних суглобів. Такі важки травми можуть розглядатися як травми не сумісні із життям. На лікуванні у ВАІТ проведені всі необхідно-лікувальні процедури. Запрошені сумісні спеціалісти. Проводились перев`язки за медичними показаннями у динаміці. Через день. Процедура перев`язки є болісною та травматичною і зайві перев`язки не є доцільними. При надходженні ОСОБА_2 не було в наявності спеціальних контейнерів для забору матеріалу на мікрофлору та чутливість. Для виконання екстрених досліджень мікрофлори доцільно організувати експрес діагностику, що знаходиться у компетенції генерального директора. Про це він подавав доповідну. Ведення медичної документації в історії хвороби проводиться згідно з інструкцією. У розглянутій історії хвороби є недоліки щодо оформлення (відсутність роздрукованої консультації торакального хірурга, але вона є в електронних записах). При цьому оформлення випадку не призвело до негативних наслідків. Зауваження викладені у протоколі № 9 будуть взяти до уваги з метою їх усунення у подальшої роботі. Але висновки є упередженими стосовно нього з метою дискредитації, як і висновки попередніх чотирьох актів мають на меті усунути його від керування відділенням.
Наказом від 09 вересня 2025року № 467 генерального директора КНП «МКЛ №16» ДМР ОСОБА_1 за неналежне виконання вимог посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «МКЛ №16» ДМР оголошено догану /а.с.124-136/. 09 вересня 2025року ОСОБА_1 отримав примірник наказу та зазначив про незгоду з ним.
У наказі від 09 вересня 2025року № 467 зазначено, що згідно з п. 1.4. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він в своїй роботі повинен керуватися чинним законодавством України про охорону здоров`я, нормативно-правовими актами МОЗ України, власною посадовою інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами генерального директора КНП "МКЛ N?16" ДМР( не керувався у власній діяльності жодним законодавчим актом України).
Згідно з п. 1.6. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому медичного персоналу і несе повну персональну відповідальність за якість медичної допомоги, медичного обслуговування населення ( не виконано ОСОБА_1 ).
Згідно з п. 1.7. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , метою його діяльності є організація, координація діяльності працівників опікового відділення, забезпечення високої якості лікувально-діагностичного та реабілітаційного процесу, розробки та впровадження нових методів лікування, діагностики, профілактики захворювання (жодної належної організації, координації, якості лікувального процесу ОСОБА_1 не забезпечено).
Згідно з п. 2.2. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він організовує лікувально-профілактичну, адміністративно-господарську діяльність відділення (жодної належної організації лікувального процесу ОСОБА_1 не забезпечено).
Згідно з п. 2.3. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він забезпечує надання якісної медичної допомоги населенню (якісної медичної допомоги не забезпечено).
Згідно з п. 2.13. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 він впроваджує сучасні методи діагностики й лікування, лікувально - оздоровчого режиму (жодних сучасних методів діагностики ОСОБА_1 не забезпечив).
Згідно з п. 2.17. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він систематично контролює правильність діагностики та повноту лікувальних заходів, які проводять лікарі відділення шляхом персонального огляду хворих та експертної оцінки медичної документації, завіряє її своїм підписом (повноту діагностики та лікування не контролював, власний персональний огляд хворого не забезпечив, записи в медичній документації не перевіряв).
Згідно з п. 2.18 посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він особисто веде правильне, своєчасне та повне заповнення належної медичної документації пацієнтів відділення у т.ч. в електронному вигляді (правильне, своєчасне та повне заповнення медичної документації пацієнта не забезпечив).
Згідно з п. 2.19. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він контролює правильність, повноту та своєчасність заповнення такої документації медичним персоналом підпорядкованого йому опікового відділення (не контролював).
Згідно з п. 4.3. посадової інструкції завідувача відділення ОСОБА_1 , він несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу її компетенції.
Згідно з п. 5.3. власної посадової інструкції, завідувач відділення ОСОБА_1 повинен знати правила оформлення медичної документації та додержуватися їх.
Згідно з пунктами 13-14 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «МКЛ № 16» ДМР від 28 жовтня 2021року завідувач відділення, лікар-комбустіолог опікового відділення Філії № 3 ОСОБА_1 зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, додержуватися трудової дисципліни, власні обов`язки виконувати на підставі діючих посадових інструкцій, що не було ним виконано.
Згідно з п. 14 розділу III Правил коло обов`язків (робіт), які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією, або посадою, визначається професійними обов`язками медичних і фармацевтичних працівників, а також обов`язками інших працівників, передбачених положеннями, посадовими інструкціями, технічними правилами та іншими документами, затвердженими у встановленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників кваліфікаційними довідниками посад службовців.
Розділ VII вище зазначених Правил передбачає, що за порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків тягне за собою вжиття заходів дисциплінарного стягнення або громадського впливу. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, догана/або звільнення.
У власних письмових поясненнях від 08 вересня 2025року завідувач відділення ОСОБА_1 не навів жодних поважних причин не забезпечення ним пацієнту якісної медичної допомоги. Всі пояснення ОСОБА_1 направлені тільки на виправдання власної бездіяльності під час виконання ним власних трудових обов`язків. При цьому, у власних поясненнях ОСОБА_1 посилається на відсутність контейнерів для збору біосередовища з опікових ран військовослужбовців та інших пацієнтів, що не відповідає дійсності. Крім того, ОСОБА_1 посилається на клінічну настанову «Опікова травма» від 2018р., яка є застарілою, а в умовах воєнного часу МОЗ України було прийнято декілька наказів МОЗУ щодо нових вимог, стандартів медичної допомоги «Бойова травма» для лікування поранених військовослужбовців. Цих нових медичних стандартів ОСОБА_1 не знає, не виконує, не забезпечує їх виконання та жодним чином не зазначив їх у власних письмових поясненнях.
Так, згідно з накладною № 13 від 07.04.2025 Філія № 3, в підпорядкуванні якої перебуває опікове відділення, отримала від КНП «МКЛ № 16» ДМР за підписом медичного директора Філії № 3 ОСОБА_11 стерильні аплікатори з пластиковим стрижнем та наконечником з віскози для забору біосередовища з опікових ран у загальній кількості 300 штук. Жодну одиницю цього стерильного аплікатору опіковим відділенням за бездіяльності завідувача відділення ОСОБА_1 на власному аптечному складі Філії №? 3 у період з 07.04.2025. по 28.08.2025 не було отримано. З боку завідувача відділення ОСОБА_1 жодних заявок, вимог, доповідних про додаткову потребу в стерильних аплікаторах з пластиковим стрижнем та наконечником з віскози для забору біосередовища з опікових ран у вище зазначений час не надходило.
Інша описова частина наказу тотожна рішенню № 9 та протоколу № 9 Медичної ради у частині опису порушень, які наявні при лікуванні ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що за матеріалами справи встановлено, що під час лікування військовослужбовця ОСОБА_2 медичною радою встановлені порушення: - наказу МОЗ України від 25.04.2024 № 714 «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма» у новому клінічному протоколі Бойові поранення: Дебридмент та іригація; - наказу МОЗ України від 16.07.2024 № 1237 «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма» у новому клінічному протоколі- «Ампутація: оцінка та лікування (бойові поранення); - порядку проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно - запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій», затвердженого наказом МОЗ України від 27.02.2023 № 403; - інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/ о(наказ МОЗ України № 110 від 14.02.2012); - стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затверджений наказом МОЗ від 23.08.2023. № 1513; - ст. 14-1, п. а, е, и ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».
Як правову підставу для відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав те, що оскаржуваний наказ від 09 вересня 2025року містить чітке формулювання суті та обставин допущеного позивачем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності. На думку суду, дисциплінарне стягнення відповідає ступеню тяжкості вчиненого проступку і ступеню вини працівника-завідувача опікового відділення, судом встановлено порушення процедури, і суд виснував, що працедавцем дотриманий строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 липня 2020року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18), від 28 лютого 2024року у справі № 299/2637/21 (провадження № 61-10779св22).
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
У постанові від 18 березня 2020року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи вищевказані норми матеріального права, правильно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим доказам й обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено відсутності складу дисциплінарного правопорушення у його діях.
Так, оскаржуваний наказ від 09 вересня 2025року містить чітке формулювання суті та обставин допущеного позивачем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, відповідає вимогам трудового законодавства, у ньому зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем та невиконання своїх посадових обов`язків.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не було наведено доводів щодо суті оскаржуваного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не вказано, в чому саме він не відповідає вимогам закону. Водночас, аргументи скаржника зводились до незгоди із обставинами надання медичної допомоги вказаними у висновку медичної ради та в наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Вказані обставини всебічно та повно досліджувались складом медичної ради, тож у суду відсутні підстави ставити її висновки під сумнів, заразом позивачем не доведено протилежного.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що висновок медичної ради, який став підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення, є упередженим, оскільки складений особами підпорядкованими директору КНП «МКЛ №16» ДМР, з яким у позивача не склались відносини, а ОСОБА_4 як медичний директор займається виключно адміністративними функціями, а тому не могла професійно оцінювати виконання стандартів згідно наказів МОЗ під час лікування військовослужбовців, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки обставин, які викликають об`єктивний сумнів у неупередженості членів медичної ради під час судового розгляду не встановлено, позивачем будь-яких доказів цьому не надано.
Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він є професором медицини та за багаторічну медичну практику він отримав багато відзнак та нагород, водночас жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності за недбалість як лікар при наданні медичної допомоги хворим є необґрунтованими, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності лише з цих підстав.
Відтак суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволення позову.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду.
Решта доводів, приведених в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026року.
Судді: