ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8107/26 Справа № 202/9143/25 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.,
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Гречишникової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Ярослава Леонідівна,
на рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 07 травня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
23 вересня 2025 року до Індустріального районного суду м. Дніпра надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання, в якому позивачка просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісяця, з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту звернення до суду з заявою і до припинення навчання, але у будь-якому випадку не більш ніж до досягнення донькою 23 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року було стягнуто щомісячно аліменти з ОСОБА_2 на утримання доньки сторін - ОСОБА_3 до її повноліття.
На теперішній час ОСОБА_3 навчається у Дніпровському фаховому педагогічному коледжі Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради» на 1 курсі денної форми навчання. Відповідач ОСОБА_2 в примусовому порядку сплачував аліменти до досягнення дитиною повноліття, подарунків не дарував, у вихованні та процесі життя дитини участі жодним чином не приймав. На виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року по цивільній справі № 2-77/09, яке набрало законної сили, було видано виконавчий лист, але відповідач відмовляється сплачувати частини всіх видів заробітку (доходу) на їх спільну з позивачкою доньку у добровільному порядку та ухиляється від обов`язку утримувати її до закінчення навчання і досягнення нею 23 років, тому позивачка вимушена звернутися до суду зим позовом.
Донька проживає разом із нею з дня свого народження, повне матеріальне забезпечення дитини зараз позивачка влаштовує за свій рахунок. Відповідач має можливість сплачувати кошти на утримання їх спільної дитини, оскільки він працює підприємцем та має регулярний і стабільний дохід. Так, відповідач працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання їх спільної повнолітньої дитини до досягнення нею 23 років на час навчання у закладі освіти на денному відділенні..
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 07 жовтня 2025 року справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини передано для розгляду за підсудністю до Самарського районного суду міста Дніпра.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 07 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи стягнення з 23 вересня 2025 року і до закінчення навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років, у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу згідно з Договором на надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) №0013 від 02 березня 2026 року у розмірі 1300,00 гривень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
02.06.2026 року від ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Ярослава Леонідівна, надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 07 травня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову з покладенням всіх судових витрат на позивачку.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем не доведено існування наступних фактів: відсутні докази підтвердження продовження ОСОБА_3 навчання; відсутні докази наявності реальної потреби ОСОБА_3 у матеріальній допомозі; відсутні докази наявності у батька можливості надавати таку допомогу.
Відповідач змушений звернутись за отриманням професійної правової допомоги (копія договору про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг), попередній орієнтовний розрахунок та акт виконаних робіт від 02.06.2026 року та докази сплати гонорару адвокату додаються до апеляційної скарги.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
СУДОВІ ВИКЛИКИ
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 141-142).
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 6).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2009 року по справі №2-77/09, визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто щомісячно аліменти з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 до її повноліття на користь матері ОСОБА_1 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16 липня 2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_8 , батьками якої зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
21 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_10 », про що Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено актовий запис № 721.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
З довідки виданої Дніпровського фахового педагогічного коледжу Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради № 194 від 02 вересня 2025 року встановлено, що ОСОБА_3 дійсно навчається на 1 курсі денної форми навчання за регіональним замовленням за спеціальністю А2 Дошкільна освіта (група ДО-25-1/11) в Дніпровському фаховому педагогічному коледжі Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Наказ про зарахування № 181 від 15 серпня 2025 року, початок навчання 01 вересня 2025 року, термін навчання 1 рік 10 місяців. Довідка дійсна до 31 грудня 2025 року (а.с. 7).
З довідки виданої Дніпровським фаховим педагогічним коледжем Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровська обласна рада» № 102 від 30 березня 2026 року встановлено, що ОСОБА_3 дійсно навчається на 1 курсі денної форми навчання за регіональним замовленням за спеціальністю А2 Дошкільна освіта (група ДО-25-1/11) в Дніпровському фаховому педагогічному коледжі Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровська обласна рада» для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Наказ про зарахування № 181 від 15 серпня 2025 року, початок навчання 01 вересня 2025 року, термін навчання 1 рік 10 місяців. Довідка дійсна до 30 червня 2026 року.
Представником відповідача до матеріалів справи було долучено скріншоти переписки позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 , на одному з яких містяться відомості про наявність на депозитному рахунку ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1466122,66 гривень.
Так, суд першої інстанції може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст (постанова Верховоного суду від 21 червня 2023 року по справі № 916/3027/21).
В той же час, позивач в судовому засіданні не заперечувала щодо наявності відкритого рахунку на їм`я її доньки ОСОБА_3 та пояснила, що нею, як матір`ю було зроблено депозитний рахунок для доньки та всі аліменти, що сплачував відповідач на дитину, вона вносила на нього, а не витрачала.
Також, позивачем ОСОБА_1 до матеріалів справи були долучені скрішоти переписки з відповідачем ОСОБА_2 щодо сплати аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_3 , де відповідач запропонував сплачувати аліменти у розмірі 2000,00 гривень, а позивач для сплати аліментів надала картку доньки № 5457-0825-3971-8ХХХ.
На підтвердження сплати аліментів відповідачем ОСОБА_2 до матеріалів сплави були долучені квитанції на загальну суму 12000,00 гривень.
Відповідно до скріншоту наданого позивачем ОСОБА_1 встановлено, що 08 липня 2024 року на картку № НОМЕР_5 було здійснено зарахування у розмірі 138136,00 гривень, призначення платежу: зарахування Індустріальний ВДВС у м. Дніпрі аліменти № 2-77, 14 листопада 2019 року; з ОСОБА_2 ; № 16442646; кошти за ВП; стягнуті на користь стягувача.
З податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця відносно ОСОБА_2 , визначено суму його доходів та податкових зобов`язань.
Дослідивши надані сторонами докази, врахувавши фактичні обставини справи, які мають істотне значення, а саме: матеріальне становища платника аліментів, його працездатності, стан здоров`я, матеріальне становище відповідача та потребу доньки сторін, яка навчається та проживає разом із матір`ю, а також враховуючі ту обставину, що на утриманні відповідача перебуває ще син ОСОБА_5 його теперішньої дружини ОСОБА_9 від першого шлюбу у зв`язку із смертю його рідного батька, та у зв`язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_4 другої доньки ОСОБА_8 у відповідача, суд першої інстанції вважав за можливе визначити розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, що відповідатиме розумності та справедливості, принципу рівності прав та обов`язків батьків та їх зобов`язань щодо дітей.
Що стосується долучених відповідачем квитанцій про сплачені ним штрафи у розмірі 11 303,92 гривень згідно припису виданого Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровська міська рада № 010 603 від 25 березня 2025 року, то останні суд першої інстанції не враховував при ухвалені рішення, оскільки порушення відповідачем стану благоустрою, це виключно відповідальність останнього, і ця обставина не може впливати на обов`язок належного матеріального утримання дітей.
Посилання відповідача про наявність у доньки ОСОБА_3 депозитного рахунку не впливає на визначення розміру аліментів на її навчання, оскільки цей рахунок відкрила її мати та вносила на нього свої кошти та сплачені відповідачем аліменти з 16 липня 2007 року по 19 травня 2025 року, тобто до повноліття дитини, а не в період її навчання.
Разом з тим, визначаючи строк, з якого і до якого стягуються аліменти, суд першої інстанції виходив з норм ч. 1 ст. 191 СК України та ч. 2 ст. 199 СК України, відповідно до яких аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, право на утримання припиняється у разі припинення дитиною навчання, але не більш, ніж до досягнення нею 23-х років, а тому вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання з 23 вересня 2025 року, тобто від дня пред`явлення даного позову до суду та стягувати їх до закінчення ОСОБА_11 навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23-х років.
З таким висновком частково погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків.
При прийнятті рішення вимоги статей 182, 199 СК України були додержані судом першої інстанції у повній мірі.
Суд першої інстанції врахував, що відповідач має утриманні ще двох неповнолітніх дітей, а тому зменшив розмір аліментів з частини (як просила позивачка) до 1/5 частини від заробітку відповідача. Стягнутий розмір аліментів відповідає вимогам ч. 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», а доказів того, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу матеріали цивільної справи не містять.
Але з таким розміром не може погодитись колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
У відповідача є троє дітей. Якщо б стягувались аліменти на трьох дітей, то з відповідача було б стягнуто частину від його заробітку (доходу), тобто по 1/6 частині на кожну дитину.
Стягуючи на користь позивачки 1/5 частину від заробітку (доходу) відповідача суд першої інстанції поставив дітей у нерівне становище, що є недопустимим.
Щодо того, що на думку відповідача є недоведеним, що повнолітня донька, яка продовжує навчання не потребує допомоги слід зазначити, що ці доводи не підкріплені відповідними доказами, що донька сторін - ОСОБА_3 має самостійний дохід, який надає можливість вести відповідний рівень життя.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, що в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Ярослава Леонідівна задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 07 травня 2026 року змінити.
Вважати стягнутим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи стягнення з 23 вересня 2025 року і до закінчення навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років, у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 13.10.2026 року.
Судді: