ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8046/26 Справа № 210/4053/24 Суддя у 1-й інстанції - Коваль Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.,
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Гречишникової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мачихин Юрій Михайлович,
на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
28.06.2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, в якому позивач просив суд:
- визнати, що автомобілі куплені у шлюбі між ним та відповідачем, VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- розділити спірне майно, між ним та відповідачем, визнавши за відповідачем право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , а за ним визнати право власності на автомобіль CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 ;
- право спільної сумісної власності на автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 припинити;
- стягнути з відповідача на його користь компенсацію за автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , у розмірі 27789,61 грн;
- зобов`язати ОСОБА_2 після вступу рішення суду в закону силу передати йому автомобіль CITROEN С3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , який знаходиться у неї в користуванні;
- стягнути з відповідачки на користь позивача сплачені ним судові витрати, які він понесе у ході розгляду справи, та які він сплатить за проведення судової автотоварознавчої експертизи.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя - задоволено частково.
Визнано автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та автомобіль CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Припинено право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та автомобіль CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 в розмірі 27789 (двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 61 копійка.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) гривні 33 копійки та витрати на проведення експертизи в розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
30.12.2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мачихин Юрій Михайлович, надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про зміну заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2026 року в частині розподілу судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у повному обсязі, а саме: витрати зі сплати судового збору в розмірі 2346,66 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 13000,00 грн, в іншій частині просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції залишив поза увагою положення частини 9 статті 141 ЦПК України. На переконання апелянта, оскільки експертиза була замовлена саме через відмову відповідачки від добровільного врегулювання, і висновки цієї експертизи (щодо вартості обох автомобілів у розмірі 290244,98 грн та 234665,75 грн) були повністю покладені судом в основу рішення, всі витрати на її проведення та сплату судового збору є наслідком дій Відповідачки і мають бути покладені на неї у повному обсязі (100%), а не частково.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
СУДОВІ ВИКЛИКИ
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. Від відповідачки ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 48-49, 50-51, том 2).
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд переглядатиме рішення суду саме в цій частині.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
Сторони з 07 березня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 10 том 1), який 29 листопада 2018 року рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області розірваний (а.с. 11 том 1).
14 лютого 2019 року сторони повторно уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с. 14 том 1), який 03 серпня 2023 року розірваний рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області (а.с. 15-16).
Під час перебування у шлюбі сторони придбали два транспортних засоби, а саме: 15.01.2016 транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , та 04.07.2018 транспортний засіб CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER (а.с. 12 том 1) та інформацією наданою 06.09.2004 Головним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (а.с. 61), що також не оспорювалося сторонами.
Згідно з висновком експерта №Д2/04/25-1 по результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи про оцінку транспортного засобу від 07.04.2025, складеного судовим експертом Чивчиш О.П., ринкова транспортного засобу - автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням технічного стану та з обстеженням об`єкта оцінки станом на дату проведення судової експертизи 31 березня 2025 року, складає 290244,98 грн (а.с. 97-117 том 1).
Згідно з висновком експерта №Д2/04/25-2 по результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи про оцінку транспортного засобу від 07.04.2025, складеного судовим експертом Чивчиш О.П., середня ринкова вартість автомобіля марки CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , об`єм двигуна 1397 см.куб, без проведення огляду, без урахування фактичного технічного стану, величини пробігу, умов у яких він експлуатувався (зберігався) станом на дату проведення дослідження 31 березня 2025 року, складає 234665,75 грн (а.с. 118-137 том 1).
Відповідачка з висновком експерта щодо вартості спірного майна погоджується, однак не погоджується з вимогами позивача щодо визнання за ним права власності на транспортний засіб CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , яким вона користується в Німеччині де проживає разом з малолітнім сином в теперішній час. Також не згодна з вимогою про стягнення з неї компенсації за автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER в розмірі 27789,61 грн, про що зазначала у відзиві на позовну заяву та підтвердила у судовому засіданні.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами по справі відповідач ОСОБА_2 в теперішній час проживає за межами України разом з дітьми та користується автомобілем CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 .
Таким чиним, беручи до уваги вищевикладене суд першої інстанції вважав, що транспортні засоби VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 , яка підлягає поділу між ними.
Суд першої інстанції вважав доведеною обставину, що відповідач ОСОБА_2 користується в Німеччині де проживає з малолітнім сином автомобілем CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , яким вона фактично та безперервно користується для повсякденних побутових потреб своїх та малолітньої дитини, в той час як позивач ОСОБА_4 в Україні користується для власних цілей автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Таким чином, беручи до уваги, що спірні автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, та те, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, також те, що позивач постійно та безперервно користується автомобілем CITROEN C3, а позивач автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні автомобілі підлягають поділу з урахуванням положень статті 70 СК України та статті 364 ЦК України, а тому вважав за доцільне в цій справі припинити право спільної сумісно власності подружжя на вказані автомобілі та визнати за позивачем право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , а за відповідачкою право власності на автомобіль CITROEN C3 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 та стягнути з позивача на користь відповідачки компенсацію за автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER в розмірі 27789,61 грн (вартість автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, яка складає 290244,98 грн. + вартість автомобіля CITROEN C3, яка складає 234665,75 грн =524910,73 грн : 2=262455,36 грн.; 262455,36 грн. середня вартість двох автомобілів - 234665,75 грн. вартість автомобіля CITROEN C3 = 27789,61 грн.).
Розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції зазначив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, пов`язані з розглядом справи, понесені останнім та документально підтверджені, а саме: витрати по оплаті судового збору в розмірі 1173,33 грн. (1800,00 грн. + 546,66 грн = 2346,66 грн : 2=1173,33 грн.) (а.с.52,204 том 1) та витрати на проведення експертизи в розмірі 6500,00 грн. (8500,00 грн. + 4500,00 грн. = 13000,00 грн.:2 =6500,00 грн.) (а.с. 149 том 1).
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 141 ЦПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, обов`язковою умовою вимоги про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, є здійснення таких витрат саме внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Стаття 44 ЦПК України містить вичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи не містять доказів необґрунтованості дій відповідачки та зловживання нею процесуальними правами.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідачки ОСОБА_2 необґрунтованими, оскільки сам факт незгоди відповідачки з позовними вимогами позивача, не може свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою її обов`язок відшкодувати понесені позивачем витрати.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки позов було задоволено частково у приблизно рівних частинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мачихин Юрій Михайлович, залишити без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 13.10.2026 року.
Судді: