ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2026 року м. Кропивницький
справа № 388/2950/25
провадження № 22-ц/4809/1245/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Письменний О. А., Карпенко О. Л.,
учасники справи:
позивач - Товариство із обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2026 року (Кнуров О.А.).
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», Кредитодавець) звернулось до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою, відповідно до якої просило стягнути на свою користь з ОСОБА_2 (далі - Позичальник) заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2025 року № 1528-1195 у розмірі 76397,50 грн, з яких: 25958,06 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 34939,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 15500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.
В обґрунтування позову вказує, що 19 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_3 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1528-1195 (далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит на наступних умовах: сума кредиту - 28700,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 0,90 % в день; стандартна ставка - 1,00% в день. На підставі Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору сторни домовились про надання відповідачці додаткових кредитних коштів у сумі 1000,00 грн та 1300,00 грн відповідно.
Стверджується, що на виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього Кредитодавцем було надано відповідачці кредит та перераховано кредитні кошти в погодженому сторонами розмірі.
Однак, відповідачка свої зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом належним чином не виконала, у результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 21 жовтня 2025 року складає пред`явлену до стягнення суму.
Відзив на позовну заяву
У поданому до суду першої інстанції відзиві на позов відповідачка не заперечує факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів. Разом з тим, вказує, що пред`явлені позовні вимоги визнає частково. Так, посилаючись на п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не визнає позов у частині заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК у розмірі 15500,00 грн. Крім того, вказує, що на відповідачку поширюється дія пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому проценти за кредитним договором підлягають перерахунку. З урахуванням зазначених обставин наводить власний розрахунок заборгованості, яка, на її переконання, підлягає стягненню за Кредитним договором: 28700,00 грн х 1,00% х 107 днів = 30709,00 грн - розмір відсотків; 28700,00 грн (розмір тіла кредиту) + 30709,00 грн (відсотки за 107 днів) - 31306,94 грн (сплачена сума за кредитом) = 28102,06 грн. Також повідомляє, що нею понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн, які просить стягнути з позивача на свою користь (а.с. 83-88).
Додаткові пояснення позивача
У додаткових поясненнях позивач висловив незгоду з позицією відповідачки, викладеній у відзиві, просив позов задовольнити у повному розмірі. Обґрунтовуючи свої доводи, зазначає, що відповідачкою належним чином не доведено наявність підстав для поширення на спірні правовідносини положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає безпідставним доводи відповідачки у частині вимоги про стягнення відсотків на підставі ст.. 625 ЦК України. Наголошує, що період, протягом якого споживачі звільняються від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення грошового зобов`язання згідно з Законом України «Про споживче кредитування» визначено з 01 березня 2020 року по 24 грудня 20203 року + 30 днів, тобто до 24 січня 2024 року включно, тоді як Кредитний договір укладений між сторонами 19 березня 2025 року. Позивач також не погодився з заявленою до відшкодування сумою витрат на правничу допомогу, зазначивши, що такі витрати не підтверджено належним чином, їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а тому просив суд зменшити розмір витрат відповідачки на правничу допомогу до 1000,00 грн (а.с. 102-109).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1528-1195 від 19 травня 2025 року у розмірі 32603,28 грн; у іншій частині позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що передбачена кредитним договором комісія, пов`язана з наданням кредиту у розмірі 20,00 % від суми виданого кредиту є правомірно нарахованою, оскільки вона відповідає умовам ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», передбачена кредитним договором і дія, за виконання якої вона нараховується фактично виконана - кредит надано.
Щодо нарахуванням процентів за користування кредитом суд, врахувавши положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», виснував, що відповідачці, як дружині військовослужбовця, з моменту реєстрації шлюбу - 04 липня 2025 року, - проценти за користування кредитом не нараховуються, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає. Поряд з цим нарахування процентів з дня отримання кредиту - 19 березня 2025 року до дня набуття відповідачкою статусу дружини військовослужбовця - 04 липня 2025 року у розмірі 27170,22 грн (за даними розрахунку позивача) є правомірним.
Щодо нарахуванням неустойки суд послався на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та врахував триваючу дію воєнного стану, у зв`язку з чим вважав, що нарахована позивачем пеня підлягає списанню, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на зазначене вище, суд констатував, що заборгованість відповідачки за Кредитним договором складає 32603,28 грн і складається з: тіла кредиту у сумі 31000,00 грн (28700 + 1000 + 1300); відсотків за період з 19 березня 2025 року по 03 липня 2025 року включно у сумі 27170,22 грн; комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 5740,00 грн, а всього 63910,22 грн, з яких слід вирахувати фактично сплачені відповідачкою на виконання умов Кредитного договору кошти у сумі 31306,94 грн.
Таким чином, на переконання суду першої інстанції, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У частині витрат відповідачки на правову допомогу, суд, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість у межах даної справи понесення відповідачкою витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 6000,00 грн. З урахуванням часткового задоволення вимог позову, вказав, що з позивача на користь відповідачки слід стягнути пропорційну частину понесених витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з розміру, який відповідає співмірності, необхідності та розумності таких витрат у даній справі - 3439,45 грн. Взявши до уваги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд констатував, що з позивача слід стягнути на користь відповідачки судові витрати у розмірі 2405,67 грн.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 5740,00 грн, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2026 року у даній справі скасувати в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 5740,00 грн, а загальний розмір заборгованості за кредитним договором зменшити з 32603,28 грн до 26863,28 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що із п. 4.7. Кредитного договору вбачається, що комісія, пов`язана із наданням кредиту 20,00% від суми виданого кредиту (5740,00 грн). Вказує, що при укладенні Кредитного договору позивачем було фактично встановлено сплату комісії, проте, не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується Позичальником. Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять, як і не містить таких даних виписка (розрахунок заборгованості).
Наголошує, що аналіз умов Кредитного договору свідчить про те, що, комісія за надання кредиту у розмірі 5740,00 грн, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів Позичальнику. На переконання скаржниці, нарахування Кредитодавцем комісії за надання кредиту у розмірі 5740,00 грн суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» та не підлягає стягненню з відповідачки.
За викладеного, скаржниця вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам та обставинам справи.
Заявляє, що у суді апеляційної інстанції відповідачкою понесені витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн, які просить стягнути з позивача на свою користь.
Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу
Згідно з поданим до суду апеляційної інстанції відзивом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що вимога скаржниці про визнання нікчемним п. 4.7 Договору щодо встановлення комісії є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо витрат скаржниці на правову допомогу вказує, що вони не відповідають критеріям розумності та є явно завищеними, а відтак підлягають зменшенню до 1000,00 грн, враховуючи нескладність судового процесу, дублювання заперечень апеляційної скарги та заперечень при розгляді в суді першої інстанції (а.с. 199-206).
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржниці у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного суду від 06 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання позивачем відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 23 липня 2026 року закінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до наказів голови Кропивницького апеляційного суду у періоди з 24 серпня 2026 року по 07 вересня 2026 року (включно) та з 16 вересня 2026 року по 18 вересня 2026 року (включно) головуючий суддя у даній справі Дьомич Л. М. перебувала у відпустці, а у період з 07 вересня 2026 року по 25 вересня 2026 року (включно) у відпустці перебував член колегії з розгляду даної справи суддя Карпенко О.Л.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» організований сервіс з надання онлайн позик (creditkasa.ua), який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.
19 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» як Кредитодавцем та ОСОБА_3 як Позичальником із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1528-1195 (Кредитний договір, а.с. 12-22).
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець відкриває для Позичальника не відновлювану кредитну лінію шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Для мінімізації загальних витрат Позичальника за кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту ануїтентними платежами згідно з наведеним у п. 2.3. Кредитного договору рекомендованим графіком оплат.
Порядок укладання Кредитного договору передбачений у розділі 3 Кредитного договору, відповідно до якого сторонами, зокрема, погоджено, що цей договір укладається у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Для укладання цього договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця або у мобільному додатку, заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну або передавши такі дані Кредитодавцю через систему Bank ID НБУ. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту Кредитодавця/мобільним додатком та які необхідні для укладення даного договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. При поданні інформації відповідно до п.3.2. договору Позичальником вперше, відбувається реєстрація Позичальника на ІКС Кредитодавця через вебсайт Кредитодавця або мобільний додаток та формується Позичальнику його особистий розділ на ІКС Кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється Позичальником після авторизації шляхом використання одноразового ідентифікатора, який надсилається Кредитодавцем Позичальнику каналом комунікації, що наданий Позичальником згідно з п.3.2. цього договору. Рішення про можливість укладення даного договору приймається Кредитодавцем на підставі обробки інформації, наданої Позичальником та здійснення інших дій, передбачених Правилами. Загальний розмір пропонованого кредиту та інші умови надання кредиту визначаються Кредитодавцем на підставі інформації, наданої Позичальником. Після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення даного договору, Позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надання такої інформації через Особистий кабінет, а також у інші способи, передбачені Правилами. Після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення цього договору у Особистому кабінеті стає доступним введення Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу споживача або обрання збережених реквізитів, з використанням яких на рахунок Позичальника будуть зараховані грошові кошти, надані в кредит за цим договором. Далі Позичальник здійснює відповідні дії в Особистому кабінеті у порядку, визначеному договором, завершальним етапом якого є надання Кредитодавцю відповіді про повне та безумовне прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Кредитодавця шляхом введення одноразового ідентифікатора та натискання кнопки «Підписати». Вчинення таких дій вважається відповіддю Позичальника про прийняття (акцепт) ним пропозиції (оферти) Кредитодавця укласти електронний договір у розумінні абз. 3 ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктами 4.1. - 4.4., 4.6. - 4.7., 4.10. - 4.13. Кредитного договору передбачено, зокрема, що загальний розмір кредиту складає 28700,00 грн, дата надання/видачі кредиту - 19 березня 2025 року. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні кредиту. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Базовий період складає 14 календарних днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою процентною ставкою). Комісія за видачу кредиту становить 20,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту - 12 січня 2026 року. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 6024,99%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 180 000,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 110922,29 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду. Денна процентна ставка на дату кладення цього договору складає 0,946%.
У разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу кредиту (п. 8.3. Кредитного договору).
Кредитний договір підписаний Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора номер A4341 та Кредитодавцем шляхом кваліфікованим електронним підписом директора Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Невід`ємною частиною Кредитного договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MaхiКasa» та додатки до договору (а.с. 23-33).
07 травня 2025 року між Кредитодавцем та Позичальником укладено додаткову угоду до Кредитного договору (далі - Додаткова угода 1), відповідно до якої домовились, зокрема, про надання додаткових грошових коштів у кредит у розмірі 1000,00 грн, продовження строку кредитування на 49 днів та відповідну зміну умов кредитування (а.с. 40 зв. бік - 45).
Шляхом укладення 10 травня 2025 року додаткової угоди до Кредитного договору (далі - Додаткова угода 2) сторонами погоджено, зокрема, надання Позичальнику додаткових грошових коштів у кредит у розмірі1300,00 грн, продовження строку кредитування на 3 дні та відповідну зміну умов кредитування (а.с. 46 зв. бік - 51).
Зі змісту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та довідки за підписом директора TOB «Укр Кредит Фінанс» бачається, що Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором та Додатковими угодами 1-2 виконав належним чином, надавши Позичальнику у користування кредитні кошти у загальному розмірі 31000,00 грн, а саме: 19 березня 2025 року у сумі 28700,00 грн; 07 травня 2025 року у сумі 1000,00 грн та 10 травня 2025 року у сумі 1300,00 грн (а.с. 34-39, 52).
Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість відповідачки за Кредитним договором складає загалом 76397,50 грн, з яких: основний борг - 25958,06 грн, залишок відсотків - 34939,44 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 15500,00 грн (а.с. 53-55).
Зі змісту зазначеного розрахунку вбачається, що відповідачка частково виконувала умови Кредитного договору, сплативши у рахунок погашення заборгованості суму у загальному розмірі 31306,94 грн, у тому числі - в повному обсязі комісію за надання кредиту у сумі 5740,00 грн.
11 листопада 2025 року Кредитодавцем на адресу Позичальника направлено вимогу вих. № 1528-1195/в від 28 жовтня 2025 року про усунення протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги порушень умов Кредитного договору шляхом сплати заборгованості у розмірі 76397,50 грн, з яких: за кредитом - 25958,06 грн, за процентами - 34939,44 грн, за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 15500,00 грн (а.с. 56-57).
04 липня 2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області. Після реєстрацій шлюбу прізвище дружини ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 (а.с. 95).
З 11 лютого 2025 року ОСОБА_4 є солдатом, курсантом 300 навчального танкового полку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 11 лютого 2025 року та копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 96-98).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону відповідає не у повній мірі.
Так, зі змісту апеляційної скарги скаржниці вбачається, що з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у даній справі вона не погоджується виключно у частині висновку про правомірність нарахування комісії за надання кредиту та включенням заборгованості з комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 5740,00 грн до загальної суми заборгованості Позичальника за Кредитним договором, що підлягає стягненню на користь позивача. При цьому, відповідачка погодилась та в апеляційній скарзі не заперечувала щодо висновків суду першої інстанції про стягнення з неї тіла кредиту у сумі 31000,00 грн та відсотків за користування кредитом у сумі 27170,22 грн.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів звертає увагу на те, що за вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
У справі, що переглядається, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 76397,50 грн, з яких: 25958,06 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 34939,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 15500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Таким чином, вимога з про стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту у сумі 5740,00 грн позивачем у позовній заяві не пред`являлася.
Більш того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що станом на 21 жовтня 2025 року будь-яка заборгованість відповідачки по комісії відсутня, у зв`язку зі сплатою Позичальником комісії за надання кредиту у сумі 5 740,00 грн у повному обсязі.
Однак, зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що суд першої інстанції, всупереч принципу диспозитивності цивільного судочинства, розглянув по суті вимогу про стягнення з відповідачки комісії, яка позивачем фактично не пред`являлась, визнавши фактично відсутню вимогу обґрунтованою та помилково встановивши факт наявності у Позичальника заборгованості по комісії у сумі 5 740,00 грн.
Колегія суддів вважає, що зазначене процесуальне порушення неможливо усунути інакше, як шляхом зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції шляхом виключення з його мотивувальної частини відповідних мотивів і висновків суду.
При цьому, загальний висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у даній справі залишається незмінним.
Також не підлягає зміні загальна сума заборгованості за Кредитним договором у розмірі 32 603,28 грн, яка за рішенням суду підлягає стягненню з відповідачки.
Так, розрахунок заборгованості за Кредитним договором місцевий суд здійснював за таким принципом: від позовних вимог, які визнав обґрунтованими у загальному розмірі 63 910,22 грн (31 000,00 грн тіла кредиту + 27 170,22 грн відсотки + 5740,00 грн комісії) відняв суму частково сплачених відповідачкою на виконання Кредитного договору коштів у загальному розмірі 31 306,94 грн та отримав суму, що підлягає стягненню у розмірі 32 603,28 грн: 63 910,22 грн - 31 306,94 грн =32603,28 грн.
Отже, виходячи із безпідставності вирішення судом першої інстанції питання щодо стягнення комісії, для визначення розміру суми заборгованості за Кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачки, необхідно із зменшуваного числа - 63 910,22 грн та від`ємника - 31 306,94 грн виключити суму комісії у розмірі 5 740,00 грн.
Таким чином, (63910,22 грн - 5740,00 грн) - (31306,94 грн - 5740,00 грн) = 58170,22 грн - 25566,94 грн = 32603,28 грн.
Відтак, стягненню з відповідачки підлягає заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 32603,28 грн.
Водночас, зважаючи на процесуальну необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції у даній справі, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У контексті викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу скаржниці, що, вважаючи свої права споживача порушеними нарахуванням Кредитодавцем комісії за надання кредиту, а таке нарахування - незаконним, остання не була позбавлена права та можливості, посилаючись на нікчемність умов Кредитного договору, якими встановлено сплату комісії, вимагати від Кредитодавця, у тому числі - у судовому порядку, здійснення відповідного перерахунку заборгованості за Кредитним договором та зарахування здійснених нею платежів у рахунок погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом.
Судові витрати
У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, змінене судом апеляційної інстанції у частині мотивів суду, а не загального висновку по суті спору, колегія суддів не вбачає визначеної ч. 13 ст. 141 ЦПК України необхідності у новому розподілі судових витрат.
Враховуючи наведене, апеляційний суд також залишає за відповідачкою понесені останньою витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За вимогами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Викладене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні у його мотивувальній частині.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2026 року в оскаржуваній частині змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
У решті рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2026 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Карпенко
О. А. Письменний