УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №640/20402/21
адміністративне провадження № К/990/42403/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/20402/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною і скасування вимоги та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №640/20402/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у м. Києві №Ф-38519-13 від 03.06.2021; визнано протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо обліку за позивачем недоїмки у розмірі 38 435,48 грн із єдиного соціального внеску за 2020 рік; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві скасувати обліковану за позивачем зазначену недоїмку.
Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом 24.03.2026 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №640/20402/21 залишено без руху, оскільки в ній не зазначено вимог апелянта до суду апеляційної інстанції, до неї не додано документа про сплату судового збору у розмірі 1 089,60 грн, а також доказів направлення копії скарги та доданих матеріалів позивачу. Апелянту надано десятиденний строк для усунення зазначених недоліків.
У зв`язку з неусуненням апелянтом недоліків апеляційної скарги у встановлений строк ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №640/20402/21 повернуто апелянту.
21.07.2026 податковим органом повторно подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №640/20402/21 залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 1 089,60 грн та клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою з обґрунтуванням поважних причин пропуску останнього.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №640/20402/21 відмовлено.
До Верховного Суду 14.09.2026 надійшла касаційна скарга надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/20402/21.
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог даної ухвали податковим органом надіслано заяву про усунення недоліків, надано платіжну інструкцію від 01.10.2026 №4217, відповідно до якої сплачено 2662,40 грн судового збору, уточнену касаційну скаргу.
Головним управлінням ДПС у м. Києві вказано, що суд апеляційної інстанції порушив такі норми процесуального права:
- частину 2 статті 169 та частину другу статті 298 (відмова з підстави, не зазначеної в ухвалі про залишення скарги без руху);
- пункт 4 частини 1 статті 299 (висновок про неподання клопотання, що суперечить матеріалам справи, та відсутність колегіальної оцінки наведених підстав); статті 169, 298 і 299 у їх системному зв`язку (застосування наслідку у вигляді відмови замість повернення скарги);
- частину 3 статті 299 (строк вирішення питання);
- частини 1-3 статті 242 (вимога законності та обґрунтованості судового рішення) Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не обґрунтовано наявність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/20402/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва О.О. Шишов М.М. Яковенко