УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/40171/24
адміністративне провадження №К/990/45688/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд)
судді-доповідача - Бевзенко В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі №320/40171/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в періоди з 28 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);
- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 28 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п. 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі №320/40171/24, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в періоди з 28 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п. 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 28 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п. 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
07.10.2026 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі №320/40171/24, ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від для розгляду касаційної скарги у зазначеній адміністративній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді - Кравчук В.М., Шарапа В.М., касаційна скарга передана судді-доповідачу.
До початку розгляду скарги по суті суддя-доповідач Бевзенко В.М., судді - Кравчук В.М., Шарапа В.М., заявили самовідводи щодо розгляду цієї касаційної скарги, які мотивовані тим, що зазначена касаційна скарга була передана колегії суддів без дотримання порядку, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без дотримання принципу спеціалізації.
При надходженні касаційної скарги до Верховного Суду та її автоматизованого розподілу між суддями, справі була присвоєна підкатегорія «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів, щодо осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей» (код 112010201) Загального класифікатора спеціалізації суддів та категорій, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду цієї справи, зокрема є - визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в періоди з 28 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
З огляду на обставини справи, предмет спору, вказана справа, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року №622, має бути віднесена до підкатегорії: 106020200 «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо прийняття громадян на публічну службу, з них військової служби».
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з частиною першою статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Рішеннями зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 №13 з останніми змінами від 06.12.2024 №18 визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судових палат Касаційного Адміністративного Суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до зазначеного рішення судді: Бевзенко В.М., Кравчук В.М., Шарапа В.М., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Метою розгляду однакової категорії справ у межах суддів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, заяви суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Шарапи В.М., про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяви суддів Бевзенко В.М., Кравчук В.М., Шарапи В.М., про самовідвід.
Відвести суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Шарапу В.М., від участі у розгляді касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі №320/40171/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Передати матеріали касаційної скарги №К/990/45688/26 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа