УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/61933/24
адміністративне провадження № К/990/45909/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 8 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві 5 серпня 2026 року подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження. Апелянту надано десятиденний строк із дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 21 серпня 2026 року. Відтак останнім днем установленого судом строку для усунення недоліків було 1 вересня 2026 року.
30 серпня 2026 року апелянт подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке надійшло до суду апеляційної інстанції та було зареєстроване 11 вересня 2026 року, а 14 вересня 2026 року передане судді-доповідачу.
Розглянувши наведені у клопотанні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено, а апеляційну скаргу разом із доданими матеріалами повернуто скаржнику.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 8 червня 2026 року, а апеляційну скаргу подано 5 серпня 2026 року, тобто з пропуском установленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України тридцятиденного строку апеляційного оскарження.
Суд зазначив, що самі собою наведені апелянтом обставини не свідчать про існування об`єктивних, непереборних перешкод, які унеможливлювали своєчасне звернення з апеляційною скаргою. При цьому Головне управління ДПС у м. Києві як суб`єкт владних повноважень зобов`язане належним чином організовувати свою діяльність і забезпечувати своєчасне виконання процесуальних обов`язків, зокрема щодо оскарження судових рішень.
Апеляційний суд також урахував, що встановлення процесуальних строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності та стабільності правовідносин, а поновлення таких строків належить до дискреційних повноважень суду, які мають реалізовуватися з урахуванням конкретних обставин справи. Пославшись на практику Європейського суду з прав людини, суд наголосив на необхідності дотримання балансу між недопущенням надмірного формалізму та забезпеченням виконання встановлених законом процесуальних вимог.
Оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку визнано неповажними, а недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк не усунуто, суд апеляційної інстанції застосував пункт 4 частини першої статті 299 КАС України та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати організаційні засади роботи державного органу. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
О.О. Шишов