УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №440/8090/25
адміністративне провадження №К/990/46078/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний сервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний сервіс Плюс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 листопада 2024 року №12034129/43597720 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 липня 2024 року № 1; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 липня 2024 року № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова ухвалена Другим апеляційним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні 26 травня 2026 року, повний текст постанови складено 1 червня 2026 року, відповідно, останнім днем на її оскарження було 1 липня 2026 року, проте, касаційну скаргу подано лише 9 жовтня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Головне управління ДПС у Полтавській області заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що контролюючий орган діє добросовісно, первинну касаційну скаргу подав у визначений процесуальним законом строк, а повернення попередніх скарг не позбавляє права повторного звернення до суду. Скаржник наголошує, що повторно звертається до суду з урахуванням підстав повернення, із посиланням на норми правовідносин, щодо яких відсутній висновок судової інстанції, а також зі сплатою судового збору, що свідчить про вчинення активних дій у найкоротші строки та наявність реального наміру реалізувати своє право на оскарження. Заявник підкреслює виняткове значення справи для формування судової практики та захисту економічних інтересів держави щодо забезпечення надходжень до бюджету, зазначаючи, що поновлення строку є необхідним механізмом запобігання надмірному формалізму та забезпечення реального доступу до правосуддя.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилається на КАС України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також на ухвали та постанови Верховного Суду й рішення Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на повторне звернення до суду, поновлення процесуальних строків при оперативному усуненні недоліків та недопустимості надмірного формалізму при обмеженні доступу до суду. З огляду на це заявник просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити такий строк.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.
Суд встановив, що 14 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року, у якій скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та прийняти нову, якою у задоволені позову позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2026 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 22 липня 2026 року о 22:45.
Вдруге касаційну скаргу скаржником подано до суду через систему «Електронний суд» 10 серпня 2026 року, яку ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2026 року повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 31 серпня 2026 року о 17:11.
Втретє Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду з касаційною скаргою у цій справі 4 вересня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 9 вересня 2026 року повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 9 вересня 2026 року о 14:46.
Учетверте Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду з касаційною скаргою у цій справі 10 вересня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2026 року повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 23 вересня 2026 року о 14:05.
Вп`яте Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду з касаційною скаргою у цій справі 25 вересня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2026 року повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 7 жовтня 2026 року о 14:10.
Ушосте Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду з касаційною скаргою у цій справі 9 жовтня 2026 року. При цьому, проаналізувавши зміст учергове поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що Головне управління ДПС у Полтавській області усунуло недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено умотивованих доводів щодо поновлення такого строку.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги ушосте становить понад чотири місяці, що значно виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, учергове подана касаційна скарга їм так і не відповідає.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний сервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
О.О. Шишов