УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/40188/24
адміністративне провадження № К/990/46091/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тас Агро» звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 2 липня 2026 року подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору. Суд установив скаржнику десятиденний строк із дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, зокрема подання обґрунтованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням належних доказів, а також документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали 27 липня 2026 року апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та долучив платіжну інструкцію від 22 липня 2026 року № 804 про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2026 року в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи в поновленні строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що повний текст рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету скаржника 26 травня 2026 року о 19:17, тоді як апеляційну скаргу подано лише 2 липня 2026 року, поза межами встановленого законом строку. При цьому первісна апеляційна скарга не містила клопотання про поновлення строку, а в поданому згодом клопотанні скаржник не навів обставин, підтверджених належними доказами, які б свідчили про об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що саме по собі право на повторне подання апеляційної скарги не зупиняє та не поновлює перебіг процесуального строку. Посилання апелянта на судову практику та можливість повторного звернення протягом року не підтверджують поважності причин пропуску встановленого законом строку. Натомість наведені доводи свідчать про недоліки в організації представництва інтересів скаржника, які не можуть бути достатньою підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.
Урахувавши, що апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку, апеляційний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2026 року, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
При цьому скаржник зазначав про обмежене фінансування та неможливість своєчасної сплати судового збору.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати організаційні засади роботи державного органу. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
М.М. Яковенко