УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №240/11274/26
адміністративне провадження № К/990/43827/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року
у справі № 240/11274/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати індексації;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації 365500,45 грн. за увесь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по 27.02.2026.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 27.02.2026.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 вересня 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року залишено без руху.
Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у визначений судом спосіб шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
24 серпня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
04.09.2026 відповідачем повторно до суду надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року по справі №240/11274/26 до винесення рішення по справі, або після вирішення справи стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 , в обґрунтування якого посилається на відсутність фінансування.
Так колегія суддів звернула увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Також зазначила, що державні органи, будучи рівними перед законом і судом з іншими учасниками справи, зобов`язані діяти своєчасно та належним чином, у тому числі під час реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень.
Водночас зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, а також звернення з клопотаннями про поновлення чи продовження таких строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав відсутності фінансування не свідчать про належне виконання процесуальних обов`язків та добросовісну реалізацію права на апеляційний перегляд справи.
При цьому відповідний орган мав можливість завчасного планування бюджетних видатків, а у разі необхідності - їх перерозподілу протягом бюджетного періоду з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Отже, законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначила, що судом апеляційної інстанції було надано апелянту достатній визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Разом із тим, як у встановлений судом строк так і станом на дату постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року повернуто особі, яка її подала.
В обґрунтування несплати судового збору у касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що військова частина не володіє власними коштами та не може розпоряджатися ними без попереднього погодження з вищестоящим командуванням, тому виникає питання стосовно оплати судового збору. У зв`язку із затримкою та неможливістю раніше оплатити судовий збір, у скаржника була відсутня можливість у визначений термін надіслати до Сьомого апеляційного адміністративного суду платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов`язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №240/11274/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
М. І. Смокович