Рішення № 140636741 у справі № 182/8322/25 від 23.09.2026

Справа № 182/8322/25

Провадження № 2/0182/569/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.09.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Яремчук Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява адвоката Яремчук Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між ними було укладено 13.09.1965 року у м.Краганда. Все життя і до дня смерті ОСОБА_3 родина проживала по АДРЕСА_1 . Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є відповідачкою по справі та також проживала разом з батьками на день смерті свого батька та чоловіка позивачки. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з: житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , та з автомобіля марки ГАЗ - 24. При цьому, представник позивача вказує, що її довірителька після смерті чоловіка звернулась до другої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності за законом, а відповідачка - донька померлого - відмовилася від спадщини на користь позивачки. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позиваці було відмовлено з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. Житловий будинок АДРЕСА_1 було придбано у період шлюбу - 07.06.1988 року, договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом другої нікопольської державної нотаріальної контори та зареєстрований Нікопольським БТІ. Але у правовстановлюючому документі - договорі купівлі -продажу зазначено покупцем ОСОБА_3 , хоча, при отриманні паспорта громадянина України прізвище чоловіка позивачки було зазначено українською мовою « ОСОБА_5 ». Таким чином, представник позивача звернулась до суду та просить ухвалити рішення, яким встановити факт належності договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 07.06.1988 року, який посвідчений державним нотаріусом другої Нікопольської державної нотаріальної контори та зареєстрований Нікопольським БТІ, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . А також, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1 , загальною площею 106,4 кв.м., житловою площею 66,1 кв.м.

Позивачка про розгляд справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не прибула, при цьому, на адресу суду від її представника адвоката Яремчук Л.В. надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає (а.с.32).

Відповідачка про розгляд справи також була повідомлена належним чином, в судове засідання не прибула, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористалася, однак, на адресу суду надала заяву, в якій просила суд розгляд справи проводити за її відсутності, позовній вимоги визнала та проти задоволення позову не заперечувала (а.с.34).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер чоловік позивачки по справі і батько відповідачки ОСОБА_3 (а.с.3, 6). Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.4-5). Як вбачається з матеріалів справи, позивачка як спадкоємиця першої черги звернулась до другої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності за законом, однак, у вчиненні нотаріальних дій їй було відмовлено з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.7-8). Позивачкою та її представником, як на підставу звернення до суду з даним позовом, містилось посилання на обставини, які полягають в тому, що позивачка як спадкоємець першої черги в позасудовому порядку позбавлена можливості скористатись своїми правами. Зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю, було придбано подружжям у період шлюбу, 07.06.1988 року, про що свідчить копія договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом другої Нікопольської державної нотаріальної контори та зареєстрованого Нікопольським БТІ. Однак, у правовстановлюючих документах, а саме: договорі купівлі-продажу покупцем зазначено « ОСОБА_3 », хоча, у відповідності до документів, які посвідчують особу, а також свідоцтва про смерть, вірним прізвищем є ОСОБА_5 .

Тобто, судом, при вивчені матеріалів справи, було виявлено той факт, що написання прізвища в правовстановлюючому документі чоловіка позивача має суто орфографічний та технічний характер, які є суттєвими, допущена описка є очевидною та перешкоджає позивачці у повному обсязі користуватися своїми майновими та немайновими правами, а в даному випадку, - спадковими правами. Тому, у суду не викликає сумніву той факт, що спадкове майно, в дійсності, належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 , що дає суду підстави для встановлення факту належності останньому договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , від 07.06.1988 року, який посвідчений державним нотаріусом другої Нікопольської державної нотаріальної контори та зареєстрований Нікопольським БТІ.

Тобто, відповідно до наданих доказів (довідок) судом встановлено, що позивачка в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити свої спадкові права, при цьому, з урахуванням поданих доказів, у суду не викликає сумніву той факт, що спадкове майно, в дійсності, належало померлому. А з урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вищевказані обставини для позивачки створюють незручності та позбавляють останню права на спадкове майно, що дає суду підстави для прийняття рішення про визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката Яремчук Людмили Валентинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт належності договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 07.06.1988 року, який посвідчений державним нотаріусом другої Нікопольської державної нотаріальної контори та зареєстрований Нікопольським БТІ, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1 , загальною площею 106,4 кв.м., житловою площею 66,1 кв.м.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал