Рішення № 140637028 у справі № 344/17813/25 від 08.10.2026

Справа № 344/17813/25

Провадження № 2/344/1312/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Мрічко Н.І., Чабанюк Ю.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, покликаючись на те, що проживає у приватизованій двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2 проживає відповідачка ОСОБА_4 . 14 квітня 2025 року, у той час, коли вона (позивачка) знаходилася на роботі, її квартиру було затоплено водою. Затоплення сталося з вини ОСОБА_4 , що підтверджується актом. Внаслідок затоплення були пошкоджені стелі. За ремонт стель виставлено локальний кошторис на розрахунок договірної ціни на загальну суму 16002,80 гривень.

Позивачка зазначає, що крім майнової їй було заподіяно також і моральну шкоду, розмір якої оцінює у 10000 грн. Така шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням майна, зміною ритму життя, звернення до лікаря для виписки заспокійливих таблеток. Вона є пенсіонеркою, не працює, тому дана сума для неї є значеною. Добровільно відшкодувати завдану шкоду відповідачка відмовилася.

Зважаючи на вищенаведене, позовними вимогами ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_4 завдану майнову шкоду у сумі 16002,80 грн, моральну шкоду у сумі 10000 грн, завдану внаслідок затоплення квартири та понесені по справі судові витрати.

Представник відповідача - адвокат Осьмаков Олександр Анатолійович подав відзив на позовну заяву. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що Акт обстеження квартири позивачки, який мав бути складений керуючою компанією та відповідати вимогам додатку № 4, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», у матеріалах справи відсутній. Лист № 28 від 08.09.2025, підписаний директором ТОВ «Ролекта-ІФ» не може слугувати таким доказом, оскільки з цього листа неможливо встановити ким саме, з яких підстав, у чиїй присутності складено такий акт, чи ознайомлена з актом відповідачка. Зазначені у листі посилання на стан сантехнічного обладнання у квартирі відповідачки не відповідають дійсності хоча б з огляду на відсутність у неї душової кабіни. Крім того, у зазначеному листі вказано, що встановити причину затоплення квартири позивачки не вбачається за можливе.

Відповідно до локального кошторису від 09.07.2025 року, виконаного на замовлення позивача та підписаного ФОП ОСОБА_5 , передбачено проведення ремонтних робіт у квартирі позивачки, однак з цього ж кошторису неможливо встановити у якій саме кімнаті чи технічному приміщенні квартири мав здійснюватися ремонт та чи є необхідність у проведенні такого ремонту похідною від затоплення квартири.

Із заявлених позивачкою доказів не встановлено коли саме відбулося залиття квартири позивача; характер залиття та його причини; висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття не зазначено, хто як власник або представник власника житла брав участь у її огляді комісією та забезпечував доступ комісії до житла; чи ознайомлений власник квартири АДРЕСА_2 з даним актом. Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Основним доказом винуватості відповідача, на який покликається позивач, є лист № 28 від 08.09.2025, підписаний директором ТОВ «Ролекта-ІФ» та локальний кошторис від 09.07.2025 року, виконаного на замовлення позивача та підписаного ФОП ОСОБА_5 . Факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відсутність актів керуючої компанії, які б містили необхідні дані, які б визначали дату залиття квартири, дані про власника житла, яке зазнало залиття, зафіксовану причину такого залиття, дані про власника житла, з вини якого відбулося залиття, участь власників залитої та винної квартир та висновок комісії щодо винності саме відповідача, відсутність визначених меж залиття, обсягу пошкоджень, орієнтовної суми на відшкодування, та родових ознак речей, що пошкоджені, надані позивачем докази, як такі, що не відповідають Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207.

Кошторис, на який посилається позивач, як на підтвердження розміру завданих збитків у вигляді вартості ремонтно-будівельних робіт, не сторона відповідача вважає належним та допустимим доказом.

Покликаючись на вище наведені доводи, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачка та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги. Просять задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував позовні вимоги. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 3).

Згідно копії Акту затоплення квартири від 14.04.2025, складеного комісією TOB «РОЛЕКТА-ІФ» зазначається про затоплення квартири АДРЕСА_1 , співвласниками квартири АДРЕСА_2 , розташованої над квартирою АДРЕСА_3 у вищезазначеному будинку. Встановити причину затоплення квартири АДРЕСА_3 неможливо, оскільки всі мережі (каналізаційний стояк, труби гарячого і холодного водопостачання, тощо) у ванній кімнаті та туалеті у квартирі АДРЕСА_2 зашито, а відповідно до них немає доступу. Під час візуального огляду квартири АДРЕСА_3 виявлено сліди затоплення у вигляді замокання стелі у коридорі загальною площею 3 м.кв. (а.с. 94).

У листі ТОВ «РОЛЕКТА-ІФ» від 12.05.2025 за № 16, у відповідь на заяву ОСОБА_1 зазначено, що ТОВ «РОЛЕКТА-ІФ» є управителем будинку АДРЕСА_4 . Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, тощо. Додатково повідомлено, що встановити причину затоплення квартири позивачки неможливо, оскільки усі мережі (каналізаційний стояк, труби гарячого і холодного водопостачання, тощо) у ванній кімнаті та туалеті у квартирі АДРЕСА_2 зашито, а відповідно до них немає, доступу. Навіть зашито доступ до труб під душовою кабіною. Згідно з державними будівельними нормами (ДБН) та Правилами утримання житлових будинків, усі трубопроводи, лічильники, вентилі, з`єднання та фільтри мають бути доступні для огляду, ремонту чи заміни. Тобто: зашити повністю мережі у квартирі - не можна. Має бути ревізійний люк або інший знімний доступ до них (а.с. 13).

Відповідно до Локального кошторису з розрахунком договірної ціни виконаних підрядних робіт від 09.07.2025 року, виконаного на замовлення позивачки, підписом ФОП ОСОБА_5 , передбачено проведення ремонтних робіт у квартирі позивачки на суму 16002,80 грн, зазначено назву та вартість робіт (а.с. 11).

ОСОБА_1 зверталася з письмовою вимогою до відповідачки ОСОБА_4 про відшкодування вартості пошкодженого майна (а.с. 15-17).

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 , як на доказ, підтверджуючий факт залиття належної їй квартири та причини залиття, покликалася на Акт затоплення квартири від 14.04.2025, складений комісією TOB «РОЛЕКТА-ІФ» (надалі - Акт).

Зі змісту вказаного Акту вбачається, що затоплення квартири АДРЕСА_1 сталося співвласниками квартири АДРЕСА_2 , розташованої над квартирою АДРЕСА_3 у вищезазначеному будинку.

Зазначеним Актом дійсно підтверджено факт залиття квартири позивачки та встановлені причини такого залиття.

Не заслуговують на увагу суду доводи сторони відповідача на те, що складений Акт про залиття квартири від 14.04.2025 року є неналежним та недопустимим доказом факту залиття квартири.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» встановлено форму акту, який складається у разі залиття квартири (надалі - Правила).

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття.

Форма вказаного акту встановлена у додатку № 4 до Правил.

У додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

У даному Акті зазначена дата його складення, присутність зацікавленої особи - позивачки, описано виявлені пошкодження.

Крім цього, у Правилах йде мова про присутність зацікавлених осіб від певної сторони, а не обов`язок присутності особисто.

Будь-яких доказів на спростування зазначених в Акті відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень стороною відповідача не надано.

Відтак, доводи про неналежність і недопустимість вказаного Акту та не підтвердження ним вини ОСОБА_4 , як власника квартири, розміщеної поверхом вище над квартирою позивачки, є помилковими.

Також як судом встановлено, обстеження квартири здійснювалось за участі комісії: директора ТОВ «Ролекта-ІФ» Маліщука В.Ф., майстра дільниці ОСОБА_6 , у присутності ОСОБА_1 .

Акт складений працівниками обслуговуючого будинку підприємства, які уповноважені законом здійснювати огляд (обстеження) квартири, відповідний доказ у передбаченому законом порядку недійсним не визнавався, стороною відповідача не спростований, при цьому він містить конкретну інформацію щодо предмета доказування і не суперечить іншим доказам.

Таким чином, вказаним Актом підтверджується, що затоплення квартири квартири АДРЕСА_1 відбулося з квартири АДРЕСА_2 за цією ж адресою, що розташована поверхом вище.

У постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 242/4773/17 міститься наступний висновок: «цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду».

Положеннями ст. 319 ЦК України, ст. 151 ЖК УРСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ч. 1 ст. 1166 ЦК України, саме власник квартири, будучи зобов`язаним утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі, зобов`язаний відшкодувати майнову та моральну шкода, спричинену позивачу пошкодженням його майна.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі справа №759/4781/16-ц, провадження № 61-9338св18, дійшов висновку, що з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Так, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Вимогами ст.ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позивачем було доведено наявність шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною їм шкодою та залиттям.

Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди; не скористалася своїм правом щодо доведення відсутності її вини у залитті квартири позивача. Відтак, вона несе відповідальність за заподіяну шкоду внаслідок залиття.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Судом встановлено, що з наявних в матеріалах справи доказів, у тому числі складеного Акту, зміст якого висвітлює обставини залиття, причину залиття, а з причини залиття відслідковується і винність у ньому власника квартири АДРЕСА_5 , на якого і має покладатися обов`язок як власника майна по забезпеченню утримання квартири в належному стані.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт завдання шкоди майну позивачки внаслідок залиття квартири і вина відповідача, як власника квартири АДРЕСА_2 не спростована.

Відтак, вину у завданні шкоди позивачці затопленням її квартири стороною відповідача належними та допустимим доказами не спростовано, що є процесуальним обов`язком відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди; клопотань про призначення у справі експертизи на предмет визначення причин залиття квартири не заявлялось, у тому числі не надавались письмові клопотання з цього приводу; інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, суду не надано.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що саме власник майна має нести відповідальність за спричинену позивачу шкоду.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому слід стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок затоплення квартири у розмірі 16 002 (шістнадцять тисяч дві) гривні 80 копійок.

Стосовно вимоги позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивачці було завдано моральні страждання. Обставини, на які покликається сторона позивача, є загальними абстрактними твердженнями, а не конкретними фактами, що мають відношення до справи.

А відтак, позивачем не подано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт завдання моральної шкоди відповідачем.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 підлягає стягненю 1211 грн 00 коп. понесених на оплату судового збору та 3400 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок затоплення квартири у розмірі 16 002 (шістнадцять тисяч дві) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 1211 грн 00 коп. понесених на оплату судового збору та 3400 грн витрат на правничу допомогу.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.